кооператив

Зокрема, керівник напряму розвитку аграрних ринків проекту USAID «Агросільрозвиток» Микола Гриценко виділив 7 позицій створення фермерського кооперативу:

1) Збори засновників

Для початку процедури створення кооперативу як юридичної особи необхідні ініціатори. Ключова законодавча вимога — рішення про створення кооперативу повинно бути прийняте на добровільних засадах на установчих зборах, що оформлюється протоколом.

2)  Формування членів кооперативу

Чисельність членів кооперативу не може бути меншою ніж три особи (!). При створенні кооперативу складається список його членів та асоційованих членів, що затверджується загальними зборами. Членами сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу можуть бути лише виробники сільгосппродукції.

3) Розробка стратегії

Коли група однодумців зібрана, час розробити стратегію, певний бізнес-план. Тут враховується, чим буде займатися кооператив, які ресурси для цього потрібні. Саме цей етап буде показовим, адже учасники кооперативу зможуть перевірити, чи справді їх ідея буде життєздатною та ефективною. Якщо на цьому етапі не виникає негараздів, можна переходити далі.

Читайте: Вигідні ціни та міжнародні ринки: 5 переваг створення кооперативів

4)  Формування статуту

Саме статут регулює внутрішню діяльність кооперативу. У цьому документі обов’язково прописуються такі аспекти, як найменування кооперативу, мета створення, склад засновників, умови, порядок вступу та виходу з кооперативу. Важливо звернути увагу на порядок скликання загальних зборів кооперативу, а також порядок закриття об’єднання.

5) Реєстрація кооперативу

Державна реєстрація кооперативу проводиться відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

6) Підбір кадрів

Для ефективної діяльності кооперативу необхідно зібрати не тільки групу однодумців, а й підібрати професійні кадри, які зможуть забезпечувати операційну діяльність кооперативу. Не виключено, що певний час працівників необхідно буде навчати.

7) Організація господарської діяльності

Наскільки ефективно буде побудована робота на цьому етапі, настільки успішним і буде кооператив. Цей етап полягає у формуванні матеріально-технічної бази кооперативу, його оборотних ресурсів і блоку взаємовідносин кооперативу та його членів.

Також радник Національної асоціації сільськогосподарських виконавчих служб України Роман Корнієць відзначив, що фермер має бути зацікавлений у створенні сільськогосподарьского кооперативу і чітко розуміти, що дана ініціатива не є засобом задля отримання прибутку.

«Фермер має розуміти: кооператив — це не засіб для інвестування власних коштів задля отримання прибутку, дивідендів. Це більше про те, коли вдало інвестуєш — отримуєш якісні послуги. Кооперативи не завжди інвестиційно привабливі, тому навіть у законодавстві існують певні обмеження щодо залучення зовнішніх запозичень, інвестицій для кооперації».

Нагадаємо, в спецпроекті “Як створити кооператив?” кожен може ознайомитися із принципами побудови, перевагами та ризиками, які можуть виникнути при створенні кооперативу.

Про це повідомляє East-Fruit.

За словами Андрія Ярмака, кооперація українських садівників для переробки яблук у концентрат тільки збільшує їхні збитки, оскільки насправді переробка овочів та фруктів в Україні не створює додаткової вартості продукції.

Читайте: Фермерам пропонують кредити на 5 років. Оголошено конкурс

Експерт припускає, що ця думка «перекочувала в плодоовочевий сегмент із зернового і олійного», де переробка є дійсно способом підвищення вартості продукції.

 «У сегменті овочів, фруктів та ягід додана вартість формується з точністю до навпаки – найдорожча продукція поставляється у свіжому вигляді, а на переробку, як правило, йдуть відходи. Тому вартість продуктів переробки зазвичай у рази нижча, в розрахунку на кілограм свіжої продукції, ніж свіжої», – роз’яснює економіст.

Найкращим способом кооперації для українських виробників яблук, на думку Андрія Ярмака, є створення експортної платформи та єдиного експортного бренду яблука.

Великі імпортери, які мають вихід на мережі супермаркетів в Азії, ЄС та на Близькому Сході, надають перевагу тим постачальниками, які можуть забезпечити за сезон поставки не менше 100 контейнерів однорідного яблука. Таке завдання є вкрай складним навіть для великих садівників України, тому виробникам слід кооперуватися між собою.

Переваги створення єдиного експортного кооперативу:

• дозволить виходити на ринок із масштабною пропозицією продукції, яка буде поставлятися клієнтам цілий рік;
• дозволить сформувати ефективний експортний бюджет і найняти достойних фахівців з експорту яблука;
• дозволить інвестувати кошти в маркетинг, участь у виставках і торгових місіях;
• підвищить середню ціну експорту «відразу на порядок», і це окупить усі витрати на утримання експортного кооперативу;
• дасть можливість організації потужних пакувальних центрів, які б швидко сортували і упаковували яблуко, що знизить витрати підприємств.

 «Для одного підприємства ставити таку лінію невигідно, а це відразу ж негативно впливає на якість продукції та її ціну, а також погіршує економічні показники. Якщо ж лінія працює безперервно весь сезон, витрати на сортування і пакування одного кілограма виходять мізерними», – пояснює експерт.

Landlord раніше повідомляв про те, як Україні запобігти знеціненню яблук на внутрішньому ринку.

Зокрема, у спецпроекті «Унікальний регіон» Євген Дудка зазначив, що розвитком агробізнесу на Волині він почав займатися ще в 90-х, проте справжні обриси агрогіганта «Вілія» з’явилися на початку 2000-х, коли за шалені на той час $63 тис. було придбане підприємство для переробки зернових та за $18 тис. 5 га землі. Такі інвестиції дали суттєвий поштовх для подальшого розвитку підприємства й закріплення його в статусі одного з найсучасніших в регіоні.

«Якщо згадати історію розвитку нашого бізнесу, то він бере початок з торгівлі (що було характерним для більшості підприємств 1990-х років). Наступним щаблем зростання була давальницька переробка зернових та поява власного транспорту. А придбання у 2003 році першого підприємства за шалені на той час кошти — $63 000, і ще $18 000 за 5 га землі в межах міста, стало фактично стартом нашої виробничої діяльності. Ось тоді ми й почали займатися переробкою, яка є моєю улюбленою темою. Чим більша глибина переробки, тим стійкіша структура. Проте сьогодні борошномели переживають не найкращі часи».

На сьогодні керівництво господарства «Вілія» планує зафіксувати у власному обробітку 30 тис. га. землі та об’єднати навколо компанії фермерів із загальним земельним кластером у 100 тис. га. Усе це Євген Дудка планує зробити для створення кооперативів, аби вітчизняні фермери не боялися інвестувати гроші в загальну справу за для виходу агробізнесу на вищий щабель рентабельності та більш ефективної роботи.

Читайте: Бахматюк жорстко наїхав на Гонтарєву, назвавши її катом української економіки

«Наша стратегія — зафіксувати 30 000 га землі у власному обробітку, разом із тим розвиваючи нашу унікальну компетенцію — можливість надання повного комплексу ресурсу та послуг для потреб агровиробників, об’єднати навколо компанії агропідприємства та фермерів із загальним земельним масивом у 100 000 га. Наша компанія, таким чином, стає своєрідним інтегратором між глобальними компаніями-постачальниками, такими як Syngenta, та малими і середніми агровиробниками.

Наступний якісний крок — залучити фермерів, аграрників в об’єднання як акціонерів елеваторної, логістичної інфраструктури і вже практично трансформуватися в кооператив. Проте, потрібен певний час — ще п’ять-десять років  — для зміни ментальності людей та розвитку акціонерної культури, щоб вони були готові інвестувати власні гроші в загальну справу та віддати в управління комусь частину свого активу. Адже що може об’єднати людей? Або спільна небезпека, або спільна вигода. На сьогодні небезпека вже багатьох об’єднала. На Волині я був ініціатором заснування громадської спілки «СПАС» (Самоврядна перша аграрна спілка). У чому сенс? 15 основних виробників домовилися про досить прості речі. Перше — про політику добросусідства. Друге — ми зафіксували межі. Третє — принцип НАТО: напад на одного означає напад на всіх».

Нагадаємо, що в рамках спецпроекту «Унікальний регіон» Євген Дудка поділився секретами ефективної побудови корпоративної культури та пояснив, чому за фермерськими кооперативами стоїть майбутнє українського агросектору.

Зі 1125 кооперативів зареєстрованих в Україні станом на 1 січня 2018 року лише 610 реально здійснюють господарську діяльність. Про це заявив заступник міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета під час зустрічі з представниками Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», асоціації тваринників України, Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України.

На його думку, удосконалення оподаткування кооперативів активізує їх діяльність.

«На сьогодні в Україні створено необхідні умови для розвитку сільськогосподарської кооперації – сформовано правову базу, здійснюється інформаційно-консультаційний супровід сільськогосподарських кооперативів, виділяється бюджетна підтримка та залучаються фінансові ресурси міжнародної технічної допомоги. Проте, актуальним питанням залишається удосконалення оподаткування кооперативів для активізації їх господарської діяльності», – зазначив він.

За інформацією Мінагрополітики, на зустрічі було обговорено проблеми та шляхи вдосконалення сплати сільськогосподарськими обслуговуючими кооперативами (СОК) податків на прибуток та на додану вартість. Також обговорено шляхи врегулювання питання нарахування субсидій членам СОК.

«Передбачається створення робочої групи при Мінагрополітики з підготовки пропозицій щодо вдосконалення правових умов діяльності СОК як в частині удосконалення умов оподаткування їх  діяльності, так і в частині визначення концептуальних засад та стратегії  розвитку сільськогосподарської кооперації.