Технології

22 травня 2019 15:23

В Україні є можливості повністю замінити імпортні енергоносії біогазом

Розвиваючи біоенергетику, Україна може повністю відмовитися від імпорту газу. Так вважає директор департаменту відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива Держагентства з енергоефективності та енергозбереження Юрій Шафаренко.

Про це повідомляє Укрінформ.

Потенціал сільгоспсировини в Україні на сьогодні використовують неефективно. Загальна потужність вітчизняних біогазових установок трохи перевищує 50 МВт.

Водночас експерти підрахували, що лише із 37% відходів сільгоспсировини Україна може отримати понад 10 млрд м3 газу. А якщо використати для виробництва енергетичних культур малородючі землі, держава зможе замістити майже 20 млрд м3 газу.

Читайте: У Франції раз на два дні відбувається самогубство фермерів

Такі потужності біоенергетики дозволять країні повністю відмовитися від імпорту газу.

«У підсумку, ми можемо замістити весь імпорт, навіть більше, не вирубуючи жодного дерева», – наголосив Юрій Шафаренко.

Landlord раніше повідомляв про те, чому в Україні встановлюються лише біогазові станції великої потужності та за яких умов фермерські біогазові установки у країні можуть стати привабливими для інвесторів.

Технології

21 травня 2019 10:39

Вертикальне землеробство: 5 ключових переваг методу

Вертикальні ферми довели свою успішність у вирощуванні різноманітних трав, салату, ягід, оскільки ці культури добре реагують у компактних виробничих зонах зі штучним освітленням. Про досвід вертикального землеробства шведської компанії Heliospectra розповів її гендиректор Алі Ахмадіан.

Про це повідомляє HortiDaily.

Основними факторами успішного функціонування вертикального господарства Алі Ахмадіан вважає:

  • вибір культури для вирощування;
  • вибір технології.

Сьогодні дослідницькі організації, такі як NASA, спонукають до розширення переліку овочів і та інших культур, вирощуваних на так званих сіті-фермах. Тож вертикальні виробники швидко диверсифікують види сільськогосподарської продукції, яку вони виводять на ринок.

На думку Алі Ахмадіана, керування освітленням та контроль умов навколишнього середовища – це першочергові завдання, які стоять перед вертикальними фермерами.

Читайте: Нонсенс: в агросекторі Китаю бракує робочої сили. Фермери переходять на безпілотну техніку

Керівник Heliospectra розповів, що  Асоціація з вертикального землеробства (Association for Vertical Farming, AVF) допомагає підприємствам і компаніям-постачальникам, таким як Heliospectra, залучати провідних учених і технологів, які створюють нові середовища для вирощування та розробляють інноваційні методи.

Алі Ахмадіан наголошує, що вертикальне землеробство є життєздатним рішенням для міського середовища.

Ключові переваги методу:

  • стійке (стале) землеробство;
  • швидка доставка свіжої якісної продукції до споживача;
  • створення нових робочих місць,
  • співпраця з університетами, що відкриває нові можливості для навчання та програм професійної підготовки;
  • скорочення вуглецевого сліду у всьому світі при виробництві продовольчої продукції.

Все це забезпечує майбутнє та успіх вертикальної галузі землеробства і садівництва.

Landlord раніше повідомляв про те, що в трьох німецьких торгових мережах – Edeka, Migros та Metro – овочі вирощують на очах у споживача у вертикальних теплицях за методом гідропоніки. Освітлення забезпечують світлодіодні лампи.

Технології

18 травня 2019 10:03

4 переваги мобільних додатків для пасічника

Взаємодія постачальників засобів захисту рослин, агровиробників та пасічників: як попередити отруєння бджіл?

Альберту Ейнштейну приписують фразу такого змісту: «Якщо на Землі зникнуть бджоли, то через чотири роки зникне і людина. Не буде бджіл — не буде запилення, не буде рослин, не буде тварин, не буде людини». Насправді, як кажуть дослідники спадщини видатного вченого, Ейнштейн цього не казав. Адже посилання на це «пророцтво» вперше з’явилися в європейській пресі в 1994 році — тобто через 40 років після смерті великого фізика. А першоджерелом нібито стала брошура форуму, який проводила Національна спілка бджільництва Франції (UNAF) у січні того ж року. Та суті це змінює. Бджоли є найефективнішими з комах-запилючів, а для низки культур — єдиними. Тому проблема масової загибелі бджіл останніми роками набула глобального масштабу — адже йдеться про загрозу сталого розвитку виробництва продовольства у світі.

Ринок, який не можна втратити

Україна в середньому виробляє близько 80 000–100 000 т меду на рік, що становить 4–5% від глобального рівня. Основний продукт, який експортується, — соняшниковий мед (90%). За даними FAO, Україна входить до трійки світових експортерів меду, після Китаю та Аргентини. Імпортерами традиційно виступають Європейський Союз та США. Увага покупців передусім прикута до якості та безпеки меду. У ціновому сегменті Україна конкурує з Китаєм, Індією, Аргентиною.

Внаслідок падіння світових цін на продукт за результатами 2018 року експорт меду з України скоротився майже на третину (27%) — до 49 400 т. Але це вже є наслідком несприятливої кон’юнктури, і не треба робити з цього далекосяжних висновків.  А треба враховувати інше — бджільництво у сільськогосподарському виробництві на сьогодні в Україні недооцінене.

По-перше, за приблизними оцінками, в Україні налічується 350 000–400 000 бджолярів. Цифра викликає багато запитань, і далеко не всі експерти схильні вважати її правильною. Але йдеться про всі пасіки — від промислових до пари-трійки вуликів на городі присадибної ділянки (і, до речі, як вказують у МінАПК, 98,6% пасік розташовані саме у господарствах населення та офіційно не зареєстровані). Тобто бджільництво сьогодні несе велике соціальне навантаження, забезпечуючи дохід мешканців сіл (до того ж більшість пасічників — люди похилого віку).

По-друге, проблеми бджолярства виходять далеко за межі галузі. Адже спільна робота бджолярів і аграріїв дає реальний результат у вигляді збільшення врожаю. Варто вказати, що головним медоносом, що культивується у країні, є соняшник — стратегічна для нас культура, адже соняшникова олія є головною статтею аграрного експорту (у 2018 році — на $3,7 млрд).

Навіть невеликий приріст врожаю від запилення бджолами дає річний прибуток, що в 10 разів перевищує вартість прямої продукції бджільництва.

Наприклад, є дослідження фахівців Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича: протягом декількох років порівнювалися результати врожаю соняшника на ділянках, які були запилені бджолами, і ділянках, ізольованих від них. Соняшник, «оброблений» бджолами, мав кращу врожайність, було менше пустого насіння у кошиках, а вміст олії у насінні був вищим на 4,5%. Цифра здається невеликою, але у масштабах всієї галузі це дає десятки мільйонів доларів додаткової експортної виручки. А особливо актуальною є допомога пасічників для запилення насіннєвих посівів та ділянок гібридизації.

Проблема як вона є

Разом з тим, з розвитком бджільництва більшає і перелік проблем, головною з яких є випадки масового отруєння бджіл агрохімічними препаратами. Саме про це йшлося на круглому столі «Взаємодія агровиробників та пасічників. Як попередити отруєння бджіл», який був організований спільно компанією «Сингента», «Українським клубом аграрного бізнесу», Міністерством аграрної політики та продовольства України та Держпродспоживслужбою. Захід став своєрідним підсумком цілої серії зустрічей, тренінгів, семінарів тощо, які були проведені у Полтаві, Харкові та Запоріжжі протягом трьох останніх місяців.

Як зазначив під час круглого столу голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа, тільки минулого року було зафіксовано 1408 випадків отруєння бджіл пестицидами. Щоправда, масштаби ще не набули розмірів масової загибелі корисних комах, які фіксувалися, наприклад, у європейських країнах або Сполучених Штатах Америки, але від цього питання не стало менш гострим — потрібно шукати доступні інструменти запобігання впливу агротехнічного фактора на українську популяцію бджіл.

В Україні, за приблизними оцінками, налічується 350 000–400 000 бджолярів

Тут, за словами в.о. міністра аграрної політики та продовольства України Ольги Трофімцевої, треба шукати збалансовані рішення, які врахують інтереси всіх сторін. «Інколи ми чуємо від деяких бджолярів пропозицію взагалі заборонити більшість сучасних агрохімічних препаратів, залишити тільки біохімію. Але такі вимоги вже на межі здорового глузду — український агросектор став локомотивом економіки саме завдяки впровадженню найсучасніших технологій, неодмінною складовою яких є агрохімічні засоби, — наголосила Трофімцева. — Ми не можемо відмовитися від експорту зерна чи соняшникової олії. Тобто потрібні варіанти дій, за яких застосування засобів захисту рослин не буде впливати на популяцію бджіл». Ситуація не безвихідна — є варіанти ефективних рішень, які вже успішно працюють, додала вона.

Початок ланцюга

Втім, самі пасічники не дотримуються елементарних правил під час обробки полів засобами захисту рослин, розміщуючи вулики біля ділянок.

В Україні, за словами доктора ветеринарних наук, Інститут тваринництва НААН, Євгена Руденка, відсутні практики GBP для утримання бджіл і відповідний рівень освіти бджолярів, що досить часто призводить до загибелі чи захворювання комах. Вчений ще раз нагадав, що категорично забороняється обробка засобами захисту рослин сільськогосподарських культур в період цвітіння і полів з квітучими бур’янами, лісосмуг навколо полів. У зонах з інтенсивним бджільництвом і поблизу населених пунктів заборонене застосування авіаобробок. Необхідно суворо дотримуватися карантинних термінів, що регламентують попередження отруєнь людей, тварин і бджіл.

Начальник відділу захисту насіння компанії «Сингента» в Україні, Казахстані, Білорусі Крістіан Шлаттер розповів, що компанія приділяє особливу увагу питанням біорізноманіття та збереження природних ресурсів. «В усіх країнах, де працює «Сингента», ми опікуємося питаннями екології, безпеки навколишнього середовища і безпеки праці та докладаємо надзвичайних зусиль для активного залучення всіх зацікавлених сторін для досягнення спільної мети: забезпечити людство продовольством та зберегти природні ресурси, — підкреслив він. — Тільки за останні 15 років «Сингента» ініціювала чотири глобальні програми зі збереження здоров’я комах-запилювачів».

Однією з них є програма Operation Pollinator — масштабна ініціатива «Сингента», яка допомагає відновити популяції бджіл-запилювачів у різних кліматичних зонах Європи та Північної Америки. Метою програми є збільшення площ вирощування нектароносних квітів на некультивованих ділянках, що забезпечує кормову базу для корисних комах. Окрім збереження та відновлення життєво важливих популяцій запилювачів Operation Pollinator забезпечує сталість ареалу для проживання малих ссавців і птахів. Програма реалізується у співпраці з ключовими зацікавленими сторонами, у тому числі й з науковими інституціями. «Сингента» зі свого боку надає агрономічні знання та ресурси.

«Щодо ініціатив в Україні, то ми дуже вдячні за підтримку Міністерству аграрної політики та продовольства України та дякуємо Інституту тваринництва НААН за плідну та результативну співпрацю. Ми вважаємо, що професійна освіта, зважений експертний підхід до питань здоров’я бджіл, налагодження ефективної комунікації між бджолярами, державними органами та бізнесом є ключовими факторами успіху та досягнення ще кращих результатів», — зазначив Шлаттер.

Тут можна додати, що за словами учасників круглого столу, певна частка провини фермерів у проблемі існує. Джерелом її є сірий ринок засобів захисту рослин (простіше кажучи, підробок), де препарати реалізуються за низькими цінами. Часто фермери безвідповідально підходять до питання, купуючи підроблені пестициди у випадкових постачальників. Їх застосування несе загрозу не тільки комахам, а й людям, які мешкають у місцевості. Володимир Лапа навів приклад випадку отруєння бджіл у Дніпропетровській області внаслідок застосування такого «препарату». Після того як поголів’я комах було знищене, пасічники закупили нові бджолині сім’ї, але протягом декількох днів знову залишилися без бджіл — настільки сильною та шкідливою була сполука застосованої хімії.

Відсутність комунікації

Втім, головною проблемою експерти назвали відсутність надійної та постійної комунікації між фермерами і власниками пасік (що взагалі є трохи дивним у нашу інформаційну епоху). Але рішення вже існують і успішно пройшли «польові випробовування».

По-перше, як розповів керівник соціально-інвестиційного відділу «МРІЯ Агрохолдинг» Василь Мартюк, дуже важливою є повна легалізація пасічників і створення їх професійних об’єднань, які значно полегшують обмін досвідом та інформацією, у тому числі оперативними даними щодо ділянок, які обробляються пестицидами чи, навпаки, є сприятливими для збору нектару.

Україна виробляє 80 000–100 000 т меду на рік, що становить 4–5% від глобального виробництва, та входить до трійки експортерів

«МРІЯ» вже надала допомогу у створенні 12 кооперативів пасічників у Західній Україні — їх метою є як взаємодія фермерів і пасічників, так і обмін необхідною інформацією.

За словами інженера з охорони навколишнього середовища Goodvalley Лесі Розметанюк, аналогічним шляхом пішла і її компанія — вже підписаний меморандум про взаєморозуміння та співпрацю з пасічниками Прикарпаття. Є вже і незалежний розробник рішення обміну специфічною «медовою» інформацією — компанія «Гранд Експерт». За словами віце-президента компанії Олега Ряжського, користування продуктом безкоштовне для аграріїв і пасічників.

У чому ж полягає суть усіх рішень, які були представлені на круглому столі? Усі вони зводяться до простої сучасної інтерактивної системи обміну інформацією в режимі реального часу. Через додатки фермери і пасічники позначають розташування своїх об’єктів і розміщують інформацію щодо запланованих робіт.

Розглянемо переваги, які отримують сторони:

  • фермери позначають поля, які плануються під обробку пестицидами, і розсилають повідомлення зареєстрованим користувачам;
  • фермери позначають найбільш продуктивні ділянки під запилення, на які залучають пасічників, і підвищують продуктивність полів;
  • пасічники (у першу чергу власники так званих кочових пасік) також позначають розташування на мапі, і фермер отримує інформацію щодо ділянок, де обробіток проводити не можна;
  • пасічники можуть оперативно перемістити вулики, або прибравши їх з території, яка буде оброблятися агрохімічними препаратами, або, навпаки, — розташувавши на території найбільшої концентрації квітучих медоносів, що підвищує продуктивність пасік.

Перелік можна продовжувати, але головне те, що участь у таких платформах економічно вигідна як для сільгоспвиробників, так і для пасічників. Відтак, антропогенний фактор у проблемі загибелі бджіл (а саме вплив застосування агрохімічних препаратів) цілком надуманий, і розв’язання питання полягає лише у своєчасному обміні інформацією.

Технології

17 травня 2019 09:14

Переваги цифрової екосистеми агроринку для трейдерів

Які переваги отримають трейдери та сільськогосподарські підприємства від впровадження інноваційних інформаційних технологій.

Аграрний сектор досі живе за законами ХХ сторіччя — надворі ж давно XXI. Цифрова трансформація змінює шаблони та закони жанру взаємодії сільськогосподарських виробників, трейдерів, фінансових інституцій, споживачів на всіх рівнях.  Треба або бути швидким, гнучким, цифровим — або прямувати за динозаврами у небуття…

Але гарною новиною є те, що сучасні цифрові технології дозволяють збирати та використовувати величезні обсяги даних за мінімальних витрат. У такий спосіб можна не тільки полегшувати роботу на фермі, а також робити її потенційно продуктивнішою та ефективнішою. Те саме можна сказати і про механізми комерційної взаємодії під час продажу товару, залучення фінансування тощо. Тобто цифрова екосистема аграрного
ринку вже починає формуватися.

Треба лише зрозуміти, що більше використання цифрових сільськогосподарських сервісів і послуг необхідне не лише на етапі виробництва. Вони потрібні й під час торгівлі продукцією, ведення переговорів та укладання контрактів з контрагентами. Вже не кажучи про такі можливості, як візуалізація сільськогосподарських операцій для створення середовища простежуваності та надійності операцій. Створення такої екосистеми підвищить довіру ринку та відкриє дорогу інвестиціям у сектор, про необхідність
яких так багато говориться.

Створення цифрової екосистеми аграрного ринку відкриває шлях для залучення коштів у сектор і підвищує довіру інвесторів

Ми в «Бунге Україна» вже йдемо цим шляхом. Наприклад, зараз активно працюємо над впровадженням електронних кабінетів наших постачальників, де будуть відображатися наші взаємовідносини, контракти, оплати, інструменти ризик-менеджменту. Завдання такого кабінету — створити максимально комфортну та ефективну систему взаємодії. Зрозуміло, що цифрове сільське господарство все ще має значний невикористаний потенціал.

Тому ми придивляємося, як об’єднати такі цифрові технології, як інтернет речей (IoT) з його великою аналітикою даних, можливостями візуалізації даних супутникових моніторингів, та галузеві знання для створення двох основних напрямів. По-перше, механізмів надійного фінансування сільгоспвиробників.
По-друге, впровадження інструментів ризик-менеджменту цінових та виробничих ризиків. Зробити це можна через широке і швидке поширення новин, погодних звітів і механізмів відстеження вантажів. Адже
маржа товарних трейдерів перебуває під тиском, оскільки їх інформація, що колись підтримувала їх прибутки, «затупляється», вимагає постійного оновлення.

Тому ринок рухається в бік створення додаткових сервісів, що компліментарно рухатимуться разом із товарними потоками, фінансуванням, впровадженням ризик-менеджменту, комплексного сервісу комерційної підтримки сільгоспвиробників. Як наслідок усе більше трейдерів сподіваються підвищити свою конкурентоспроможність, закладаючи у різні комп’ютерні програми гори інформації, яку вони накопичили за роки торгівлі. Мета цих дій — спробувати виявити моделі, які могли б стати основою для торговельних ідей. Наступним завданням буде створити систему транслювання цих знань, донести контекст цінових змін широкому колу сільгоспвиробників, для того, щоб вони могли приймати розумні та обґрунтовані рішення щодо продажу свого врожаю.

ТЕКСТ: Тарас Дзьоба, начальник відділу закупівель компанії «Бунге Україна»

Технології

15 травня 2019 14:32

IT-технології в агробізнесі: точність, ефективність та швидка самоокупність

Без інновацій розвивати агробізнес сьогодні неможливо. І хоча для впровадження IT-технологій потрібно спершу зробити немалі інвестиції, окупаються вони за досить короткий період, підвищуючи в рази ефективність виробництва.

Команда Landlord разом із компанією Syngenta підготувала освітню серію спецпроектів Амістар®, що являють собою незвичайні кейси та приклади того, в яких напрямах, крім рослинництва, може розвиватися аграрний бізнес.

У рамках дебютної публікації із серії спецпроекту Амістар® «Відточене землеробство» Landlord запропонував Катерині Рибаченко, СЕО агрохолдингу «Агро-Регіон», поділитися досвідом застосування IT-технологій у компанії, яка стала лідером аграрної галузі України.

Після зміни власника і менеджменту «Агро-Регіону», щоб вивести підприємство з кризи, нове керівництво компанії зробило ставку на технології.

Читайте: За крок до банкрутства: як рятували Агро-Регіон

Переломний момент

На той момент, у 2019 р., GPS-технології в агровиробництві були явищем унікальним. Проте компанія твердо вирішила відслідковувати всі процеси на полі.

«На початку впроваджували технології на вибіркових територіях, але дуже швидко зрозуміли, що це неефективно. Наші програмісти запустили дуже зручну програму, і в серпні 2012-го ми впровадили моніторинг 24/7 на всій території. Пам’ятаю, нам казали, що ми божевільні. Через два фактори: по-перше, дуже дорого, по-друге, вважали, що від нас всі підуть», – розповідає Катерина Рибаченко.

За словами топ-менеджера «Агро-Регіону», відразу після цього в компанії під час збору врожаю почали масово звільнятися механізатори («кожен другий водій КамАЗа, комбайна, трактора»), оскільки все відстежувалося: витрати пального, точна кількість врожаю тощо.

Катерина Рибаченко розповідає, що їхні працівники переходили в сусідні компанії, де не було контролю процесів. Тому «Агро-Регіон» запропонував своїм «сусідам» безкоштовно підключити інноваційну систему моніторингу:

«Як правило, нас зустрічав директор господарства, дивився здивованими, а інколи й сумними очима і казав: «Я не хочу поганих новин, я хочу спати спокійно». Тобто люди звикли так жити та працювати».

Урожай-2012 «Агро-Регіон» зібрав із запізненням, проте компанія отримала подвійний ефект: знизилася витрата пального, підвищилася врожайність і звільнилися люди, які не хотіли працювати прозоро. Для компанії це стало переломним моментом.

Окупність технологій

За словами Катерини Рибаченко, за рахунок колосальної економії пального встановлена в «Агро-Регіоні» система моніторингу окупилася до кінця збиральної кампанії того ж року. Після цього компанія однозначно вирішила рухатися в бік технологій.

Готовність до експериментів

Відтоді в компанії впроваджують різні інноваційні рішення. Процес тестування не завжди дає позитивні результати.

«Щось спрацьовує, щось ні. Але цей процес драйвить нашу команду», – ділиться Катерина Рибаченко.

Проте тепер «Агро-Регіон» має міцний фундамент для впровадження інновацій. Завдяки технологіям компанія автоматично притягує людей, які хочуть працювати саме так – «із найновішими на ринку речами, платформами, ґаджетами».

І це надзвичайно важливо, оскільки людський фактор є одним із ключових драйверів розвитку бізнесу.

Відзначимо, що в спецпроекті Амістар® ви знайдете унікальні кейси агробізнесу та реальні приклади розвитку агросфери в різноманітних напрямках!

Технології

Показати ще