Технології

Інтерв’ю з Володимиром Слободяном, який керує ПСП «Рідна земля» та фермерським господарством «Персей Агро» (Івано-Франківська область) розмістила АВМ на своєму порталі. Володимир Слободян має у господарстві ферму та молокопереробний цех, тож розуміється на процесах та проблемах виробництва молокопродуктів.

Крім додавання пальмової олії в молокопродукти, використовуються й інші способи обману покупців.

– На жаль, в Україні молокопереробники часто користуються лише однією схемою – «більше надуриш – більше будеш мати». Обман на вазі, жирності, на домішках сухого молока у натуральне, навіть товщині плівки, у яку пакується товар. Приміром, на виробництво одного кілограма масла, згідно технології, потрібно 22 кг молока. Який великий завод в Україні це буде робити і продавати масло мінімум по 220-230 грн за кілограм? – каже керівник фермерського господарства.

Сам він – власник ТМ «Рідна земля», під якою випускають 17 видів натуральної молочної продукції, яка реалізується через власну мережу. І зауважує, що  обман покупців – не його сценарій. Разом із тим, щоб підприємства-виробники мали прибуток, потрібна справедлива ціна на молоко і свій покупець на кожен товар.

Читайте: Дитяче харчування, сир та молоко: до 2023 року ринок органічної молочки в світі зросте на 50%

– Якщо говорити про молокопереробку, то 11 грн за літр –  це та ціна, по якій у тебе куплять продукт і ти не  будеш рахувати втрати, – каже Володимир Слободян та зауважує, що на сьогодні молоко у натомість заготовляють по 7-7,5 грн за літр.

Він вважає, що споживачі готові «голосувати гривенею», купуючи натуральне. І тому підтримує закон «Про молоко та молоковмісні продукти», адже споживач повинен мати достовірну інформацію, щоб робити вибір.

Як повідомляв раніше Landlord, рентабельність виробництва молока падає через ріст фальсифікату, зараз на цьому знову наголошує учасник АВМ Володимир Слободян.

Я почав займатися сільським господарством 12 років тому, «ФРЕНДТ» заснував в 2012-му. За ці 7 років ми встигли проаудіювати і впровадити елементи точного землеробства у 3000 агрогосподарствах.

Що дає ефект відразу

З мого досвіду, найшвидший і найпомітніший ефект дає відключення секцій обприскувачів і сівалок. Відразу йде економія матеріалу і виключається подвійне перекриття. Зазвичай, перекриття на сівалках сягає від 4% до 15%, а на обприскувачах — від 10 до 23%. Через це, а також за рахунок перевитрати матеріалу на цих ділянках знижується врожайність до 30%. Цифрові технології цю проблему вирішують.

Друге з того, що швидко і помітно — переведення техніки на автопілотування. Традиційно криві лінії висіву перетворюються на рівні і красиві. Трактор ходить  тільки за маршрутами згідно запрограмованій стратегії руху на карті-завданні, що створюється в офісі. При такому підході виключається хаотичний рух техніки по полю, а, головне, виключено витоптування посівів. Думаю, у майбутньому така робота на 90% буде робитися безпілотними тракторами.

При використанні елементів точного землеробства ви приходите до двох істин:

1) яскраво виражена економія часу, добрив, насіння, ЗЗР, палива тощо;

2) менш відчутний приріст врожайності.

Людський фактор: люди зі знаком «+», «0» і «-»

Незалученість і незацікавленість середньої та нижчої ланок — головна перешкода до впровадження інновацій. Безліч людей приходить на роботу, щоб «відсидіти» і піти додому. Або ще гірше: вкрасти щось, списати у своїх інтересах. Оцифровка процесів не дозволяє просто списати ТМЦ. Датчики з системою телематики точно показують власнику, скільки насіння або добрив фактично використовується.

Читайте: Мобільний додаток сам аналізує кількість необхідних для ґрунту добрив

Під час аудиту ми ділимо людей на три групи: зі знаком «+», «0» і «-». Перші — ті, хто вже готовий брати участь у впровадженні інновацій, їх потрібно тільки навчити. Другі — з «0» — їх потрібно навчити і мотивувати. Від людей зі знаком «-» ми рекомендуємо позбавлятися. У нас були випадки, коли власники хотіли впроваджувати точне землеробство, але ми оцінювали персонал і говорили, що нічого не вийде. Це відбувалося у 80% випадків.

З чого почати

Все починається з зацікавленості власника. Тому що інженери і агрономи завжди будуть значно менше зацікавлені. І якщо власник не задає імпульс своїм бажанням, то нічого не буде. Коли ми приходимо у компанію, то починаємо з аудиту агрогосподарства. Завжди знаходимо багато місць для поліпшення, тому розставляємо пріоритети. Найбільше працюємо з великими агрохолдингами: МХП, ІМК, Кернел. У них є ресурси для впровадження інновацій: люди, бюджет. А головне — є системний підхід.

Майбутнє

У найближчому майбутньому ми плануємо зосередитися на інтегруванні технологій точного землеробства і на консалтингу. На ринку безліч технологій, їх потрібно аналізувати і підбирати під завдання конкретного агровиробника. Ми вже багато з чим встигли попрацювати, так що вибираємо з власного досвіду.
У 2018 році придбали сканер Topsoil Maper для поділу поля на зони. Провели пілотні проекти на 2000 Га. Плануємо розвивати напрямок зонування землі.

Технології потрібні не тільки для того, щоб підвищувати врожайність і знижувати собівартість, тобто, отримувати більше прибутку. Це питання виживання компанії. Всі галузі модернізуються, а ті, хто цього не робить, йдуть із ринку. Сільське господарство в плані модернізації плентаєтсья у хвості. Але і тут тих, хто не модернізуватиметсья, чекає спад бізнесу.

Відзначимо, що виступ Віталія Шуберанського відубдеться 1 березня на Agrohub Nitro Marathon.

• За останні 25 років площа сухої та дуже сухої зони в Україні зросла на 7%.
• Із 31 млн га ріллі близько 60% (18,65 млн га) належать до площ з дефіцитом вологого забезпечення. А близько 3 млн га угідь степової зони — землі з критичним дефіцитом.
• За той самий час загальна зрошувана площа скоротилася до 487 000 га.
• Гарною новиною є те, що за останні 15 років площі під краплинним зрошенням з нульової позначки зросли до 75 000 га.
• Тож як здешевити експлуатацію зрошувальних систем і зробити їх автономними?

Ціна енергії

Зменшення площі сільськогосподарських угідь під зрошенням на тлі кліматичних змін і розширення посушливої зони в Україні, що відбувається останніми роками, має багато причин. Можна назвати і недостатність фінансування робіт з підтримання у робочому стані іригаційної системи України, зношений парк обладнання магістральних насос­них станцій тощо.

Але, мабуть, найболючішим питанням є висока вартість самих зрошувальних систем і витрат на їх експлуатацію.

Особливо це питання загострилося минулого року, коли тарифи на воду для поливу угідь зросли у порівнянні з рівнем 2017-го на 35%. У середньому по країні тариф становив 1,2 грн/куб. м води. Дорожче за всіх сплатили за зрошення в Одеській області — 1,8 грн/куб. м. Втім, різниця у тарифах залежно від висоти, на яку підіймали воду для подачі у систему, могла бути майже двократною.

Єдине, що поєднало всі тарифи, — висока питома вага енергетичних витрат. За даними фахівців, на 75–80% тарифи були сформовані цінами на електро­енергію.

Крім того, варто врахувати, що навіть за готовності господарства сплачувати рахунки у низці випадків підключити дощувальні чи дренажні системи проблематично — ділянки розташовані на великій відстані від ліній електроструму. Підключення коштує дуже дорого, а у деяких випадках воно взагалі неможливе.

Втім, існує рішення, що дозволяє одночасно розв’язати обидві проблеми, — це нестаціонарні фотовольтаїчні системи, які забезпечують електрикою насоси для подачі води.

Сособливості

Ми постійно моніторимо закордонний досвід використання сонячних панелей у різних сферах і зараз бачимо, що фотовольтаїчні системи стають доволі популярними саме в аграрній індустрії. Зокрема, йдеться і про забезпечення енергією зрошувальних установок.

Поштовхом для розповсюдження технології стала поява на ринку частотних перетворювачів

Особливо це стосується ферм із виробництва органічної або екопродукції — адже у такому випадку власник може зробити використання відновлювальних джерел енергії конкурентною перевагою (застосування повного екоциклу виробництва).

Своєрідним поштовхом для розповсюдження вказаної технології стала поява на ринку окремого спеціального обладнання — сонячних частотних перетворювачів, які пристосовані для роботи з електродвигунами, що зокрема встановлені й у насосах для води.

Це дозволило значно знизити загальну вартість сонячних установок для поливу в порівнянні з традиційними системами фотовольтаїчної генерації.

Переваги

Перша з переваг систем, які пропонуються фермерам, — універсальність. Ми реалізували два проекти сонячних установок для поливу культур у господарствах Київської області, обидва підприємства встановлювали їх для краплинного зрошення плантацій малини. Площа під зрошенням була невелика — 5 га і 2 га.

Але це не означає, що таке устаткування не може використовуватися в інших системах поливу — все залежить від потреб фермера, тобто від встановленої потужності сонячних фотомодулів. Є лише одна умова — насос повинен бути трифазним.

При цьому безумовною перевагою є те, що для встановлення і використання нашого обладнання не потрібні спеціальні дозволи. Крім того, ми позиціонуємо такі системи виключно для внутрішніх потреб господарства у забезпеченні електроенергією зрошувальної системи — тобто установка ніяк не пов’язана із зовнішніми мережами електропередачі та просто не пристосована для цього (про що трохи пізніше). Таким чином, у власника господарства немає жодної потреби проходити довгу і складну процедуру отримання «зеленого» тарифу на продаж електроенергії.

До інших переваг я можу віднести повну автономність устаткування — воно самодостатнє і дає можливість поливу культур вдалині від ліній електропередачі. До того ж все обладнання мобільне — легко монтується і демонтується. Тобто щороку фермер може переносити станцію з однієї ділянки на іншу залежно від потреб. Немає необхідності за величезні кошти проводити окрему лінію електропередачі до насоса. Загалом, як свідчить досвід, на розгортання/згортання станції потрібен лише тиждень. Під час зимового сезону обладнання демонтується і зберігається на складі, не зазнаючи пошкоджень від погодних негараздів.

Станція може працювати з будь-яким джерелом води і будь-яким трифазним насосом

До того ж станція може працювати з будь-яким джерелом води (свердловина чи відкрите водоймище) і сумісна з будь-яким типом трифазного насосу. І, нарешті, як перевагу можна назвати екологічність станції — посіви менше зазнають впливу вихлопних газів від роботи двигунів внутрішнього згоряння.

Втім, остання перевага дещо відносна — ми радимо комплектувати станцію окремим незалежним джерелом струму у вигляді бензинового або дизельного генератора. Попри всі переваги сонячна генерація має нестабільний характер — не генерує енергію вночі, її потужність зменшується за наявності хмар тощо. За нашими розрахунками, розподіл навантаження буде таким: 83% електроенергії генерується сонячними панелями та 17% — за рахунок незалежного джерела струму.

Нас часто запитують про можливість об’єднання сонячної станції з вітровою установкою (замість генератора). Та попри всю нашу прихильність до відновлюваних джерел енергії ми проти такого поєднання із суто комерційних міркувань. Адже вітер — ще більш ненадійне джерело, ніж сонце. Якщо сонячну генерацію ще можна спрогнозувати впродовж доби, то надходження електроенергії від малої вітрової установки передбачити просто неможливо.

Автономне краплинне зрошення на сонячній енергії

Разові інвестиції – $1600 на 1 гау розрахунку 20 куб. м води на 1 га на добу

Обладнання – фотомодулі, частотний перетворювач, резервний дизельний або бензиновий генератор, перемикач «сонячні модулі/генератор», трифазний насос. Понад вісім годин ефективної роботи на добу. 87% енергії поступає від сонячних модулів при 12-годинному поливі

Строк повної окупності – за рахунок економії дизельного пального або бензину для генератора — чотири роки.

Вартість і окупність

Ще однією перевагою установок такого типу є їх масштабованість — кількість модулів і потужність власник господарства обирає залежно від своїх потреб.

Наведу приклад розрахунку вартості системи автономного водопостачання та зрошення на основі двох головних елементів — фотомодулів (сонячних панелей) і частотного перетворювача, яка розрахована на подачу 20 куб. м води для поливу 1 га на добу.

Розмір разових інвестицій  у нашу станцію становитиме $1600 на 1 га 

Як вже було зазначено, частотний перетворювач знижує загальну вартість — адже у традиційних фотовольтаїчних системах встановлюються більш дорогі інвертори (які необхідні в разі продажу струму завданої частоти і напруги у зовнішню мережу за «зеленим» тарифом). Простота системи зумовлює порівняно низький рівень цін на інше обладнання, проектні, інсталяційні роботи та обслуговування.

Розмір разових інвестицій у нашу станцію становитиме $1600 на 1 га при вказаному дебеті води. Це в рази менше вартості підведення електромережі у віддалені райони.

Окупність настає вже через чотири сезони використання. Але тут треба внести уточнення: розрахунок окупності робився лише з урахуванням економії пального для генератора (якщо робити автономну систему поливу без підключення до лінії електромережі).

Фермер може переносити станцію з однієї ділянки на іншу. На розгортання/згортання потрібен лише тиждень

Якщо у розрахунок окупності закладати витрати на підключення до віддаленої лінії електропередачі або втрати врожаю внаслідок відсутності зрошування, то окупність можна вважати майже миттєвою.

На думку самих аграріїв, такі станції підходять для будь-якого типу господарств і перш за все можуть використовуватися для ягідних культур, також вони перспективні для поливу саді. Втім, якихось особливих обмежень за напрямами використання не існує.

Про це повідомляє Future Farming.

Експерти аграрної галузі зібрали список інновацій, на ажіотаж щодо яких не завжди варто вестися фермеру.

«Сьогодні швидкість, з якою виробляються і продаються нові технології, є просто шаленою. Тому не завжди вдається розібратися в продуктах, які дійсно корисні», – стверджує Пітер Гредіг, відомий американський журналіст і фермер.

Дрони

Дрони не завжди виявляються практичними для багатьох фермерів – особливо враховуючи наявність супутникових технологій, які пропонують однакові аналітичні агрономічні послуги. При цьому, супутникові послуги часто можуть бути значно дешевшими, ніж придбання безпілотного літака потрібного розміру. Крім того, використовуючи супутникові дані, аграрію не потрібно турбуватися про правові питання, такі як зони заборони польотів чи ліцензування під час польотів на дронах (сьогодні в багатьох країнах складно отримати дозволи на польоти на безпілотниках).

«Не вплутуйтеся в ажіотажний цикл щодо цього», – радить Гредіг.

Читайте: Прориває бур’ян, поливає та збирає врожай – школярі створили агроробота

Автоматизація процесів

Пітер Гредіг на власному комбінаті випробував систему з оптимізації операційних налаштувань. Наприклад, він обладнав усі машини датчиками, які повідомляли, що та чи інша вантажівка вже заїхала на територію, тож варто готуватися до її завантаження необхідним товаром. Однак, за його словами, налаштування й тестування цих процесів забрало надто багато часу та виявилися нерелевантними щодо витрат коштів.

Роботизація виробництва

На думку експертів, застосовувати роботи, які самі збиратимуть врожай чи доїтимуть або годуватимуть худобу варто на великих підприємствах. Тоді інвестиція зможе себе окупити. Натомість на менших виробництвах це призведе до ще більших витрат – адже замість доярок потрібно буде наймати обслуговуючий персонал для робота.

Читайте: IBM створить штучний інтелект для розробки нових спецій

«Якщо час ваших працівників – це те, що вам дійсно необхідно, тому що вони можуть переключитися й заробити для підприємства ще більше коштів, тоді робота варто купувати. Якщо ні – то потрібна технологія або інший підхід», – наголосив Гредіг.

За його словами, сьогодні фермеру в роботі може суттєво допомогти смартфон. Тут не варто відкидати його можливості – GPS, синхронізації з виробниками, спілкування face-time (аби, наприклад, діагностувати проблеми, які виникли в трактора чи сівалки на полі). Експерти закликають «бути безстрашними» та тестувати різноманітні додатки, щоб підібрати найоптимальніший для своєї діяльності.

Як раніше повідомляв Landlord, в Україні створено перший бізнес-калькулятор для бджолярів. З його допомогою пасічник може аналізувати своє виробництво і продажі меду, вираховувати собівартість отриманої продукції, порівнювати її за роками і таким чином розраховувати рентабельність бізнесу.

Про це повідомляє Future Farming.

Сервіс 365FarmNet, за словами розробників, це – глобальне рішення для управління та реєстрації всіх операцій фермера. Він може стежити за ростом рослин, слідкувати за надоями корів, а в разі потреби зробити запит – і дізнатися, чи є в найближчих фермах необхідний корм чи добрива.

Сервіс має безкоштовну та платну версії. Серед можливостей безкоштовної версії:

• Управління даними;
• Визначення погодних умов;
• Карта ферми з її сівозміною;
• Управління догляду за худобою;
• Інтерактивний щорічний календар;
• Можливість огляду земельних ділянок з неба/супутника;
• Використання мультимедіа.

Читайте: IBM створить штучний інтелект для розробки нових спецій

Також у програмі постійно оновлюється інформація про насіння, добрива та засоби захисту рослин.

Програмне забезпечення не вимагає встановлення на комп’ютер чи телефон. Можна мати так званий особистий «кабінет» в інтернеті та слідкувати за всіма процесами з планшету чи смартфона.

«Це означає, що фермер може інтегрувати співробітників, учнів або членів сім’ї до свого облікового запису», – розповідають розробники програми.

Крім того, отриману інформацію можна зберігати офлайн. Аби потім порівнювати ті чи інші с/г процеси.

Як раніше повідомляв Landlord, у Нідерландах група науковців презентувала власну розробку – Odd.bot – механічний, автоматизований та оснащений технологіями штучного інтелекту робот, здатен самостійно визначати бур’яни та проривати грядки. Творці агротехнологічного гаджету стверджують: Odd.bot – альтернатива застосуванню на полях пестицидів.