Рослинництво

Про це повідомляє АгроЮг.

За інформацією Укргідрометцентру, агрометеорологічні умови першої декади серпня в центральних областях України були неоднорідними і неоднозначними за впливом на сільгоспкультури. Повідомляється, що низькі температури повітря несприятливо вплинули на завершення вегетації кукурудзи, соняшнику та сої.

Читайте: Унікальні можливості точного землеробства від EOS Crop Monitoring та SmartFarming

А от у західних областях України випадання дощів і підвищення температури повітря поліпшило умови для вегетації пізніх сільгоспкультур. Також у південних областях у першій декаді серпня завдяки помірним у більшості днів температурам повітря і дощам поліпшилися агрометеорологічні умови для завершення вегетації пізніх культур.

Landlord раніше повідомляв про те, що в Запорізькій області вигоріло 15 га пшениці.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Жнива-2019 в Україні тривають. Зокрема, в господарствах уже намолочено:

• гречки – 1,0 тис. т при середній урожайності 12,9 ц/га (з площі 1,0 тис. га або 2% до прогнозу);
• проса – 19 тис. т при середній урожайності 18,0 ц/га (з площі 10 тис. га або 12% до прогнозу);
• соняшнику – 3,0 тис. т при середній урожайності 13,8 ц/га (з площі 2,0 тис. га до прогнозу).

Ранні зернові та зернобобові на сьогодні зібрано з 99% площ, намолочено 38,7 млн тонн зерна. Середня врожайність становить 39,1 ц/га.

Читайте: На Рівненщині знімають серіал про справжніх фермерів ВІДЕО

Ріпак зібрали на 100% площ. Урожай становить 3,1 млн т при середній урожайності 24,9 ц/га. Наразі в 20 господарствах України ведеться сівба озимого ріпаку під урожай 2020 року. Засіяно 32% прогнозованих площ.

Landlord раніше повідомляв про те, що прогноз урожаю кукурудзи в Україні підвищено до ​​нового рекорду – 36,5 млн т.

Про це повідомляє Урядовий кур’єр.

Урожайність

75% усіх баштанних культур в Україні вирощують на Херсонщині. Площа під ними становить 23 тис. га. За даними департаменту АПК Херсонської ОДА, на сьогодні в області зібрано близько 93,8 тис. т цієї продукції, а загальний урожай, за прогнозами, становитиме 300 тис. т, що на 130 тис. т більше, ніж минулого сезону.

Відзначають, що цьогорічна урожайність в 1,7 разу вища, ніж торік, – відповідно 120 і 72 ц/га.

Критерії якості

Авторами бренду херсонського кавуна є фермери Голопристанського, Скадовського та Олешківського районів. Вони виробляють близько 75% баштанних культур загального обсягу області. Нещодавно вони створили Асоціацію виробників херсонського кавуна.

Читайте: День поля від УКАБ: інновації та яблучний рекорд

Її голова, керівник фермерського господарства «Лиманське» Олександр Бритвін, розповів про критерії, які асоціація висуває до бренду Херсонський кавун:

1. Територія. Вирощений тільки на півдні Херсонської області (оскільки на якість цієї продукції впливають піщані ґрунти і близькість моря).

2. Вирощений у богарі (неполивному степу). Богарний кавун солодший, ніж поливний, має тоншу шкіру й менше товстих прожилок.

3. Нижча норма нітратів. При нормі нітратів 60 мг/кг, у херсонському кавуні має бути 40 мг/кг.

«Тобто ми заявляємо, що робитимемо навіть якісніший продукт, ніж дозволяє держава», – наголошує Олександр Бритвін.

4. Солодкий. Рівень цукристості — не менше 12 одиниць за шкалою Брикса.

5. Корисний. Херсонський кавун не лише безпечний, а насамперед корисний.

«Часто, характеризуючи будь-який продукт, кажуть, що він безпечний. Зверніть увагу: не корисний, а просто безпечний. Тобто споживачів наводять на думку: мовляв, радійте, що хоч не отруїлися. Ми ж хочемо кардинально змінити підхід і переконати людей: якщо кавун херсонський, то передовсім корисний», – коментує голова Асоціації.

Ціна

Цьогорічна ціна на кавуни не зовсім влаштовує фермерів. При собівартості продукції 0,7 грн за кілограм, свій урожай фермери продають із поля по 1 грн. Іноді ціна на богарний кавун навіть нижча від точки рентабельності. Прибуток, за словами Олександра Бритвіна, для виробників саме богарного кавуна, якщо і буде, то незначний. Вищу рентабельність має поливний кавун.

Голова ФГ «Вікторія 8» зі Скадовського району Петро Гулий вважає нинішній рік несприятливим для фермерів: попри високу урожайність кавуна, заробити на ньому при таких цінах неможливо.

«Торік продавали його по 2,50 із поля, а нині по 80 копійок – гривню за готівку, 1,20 – за безготівковим розрахунком», – пояснює фермер.

Landlord раніше повідомляв про те, що фермери Херсонщини зареєстрували громадську спілку Асоціація виробників Херсонського кавуна, що стало першим кроком на шляху до географічного зазначення Херсонський кавун.

Про новації у боротьбі з амброзією, які запроваджують в області, повідомляє видання «Полтавщина» з посиланням на пресслужбу Коломацької ОТГ.

Замість того, щоб косити бур’яни, або обробляти гербіцидами, як роблять фермери, у ряди населених пунктів Коломацької ОТГ використали мінерал, який добувають на Полтавщині – бішофіт, що являє собою природну сіль.  Амброзія засихає – при цьому мінерал не наносить школи довкіллю на відміну від гербіцидів, які, до речі, заборонено використовувати в населених пунктах.

Очікується отримати ефект від обробки бішофітом на 3-4 роки, адже блокується коренева система амброзії, і вона гине.

Полтавський науковець Павло Писаренко довів ефективність використання мінералізованої (пластової) води у місцях залягання бішофіту в боротьбі з амброзією.

Автори винаходу стверджують, що бішофіт стерилізує пилок амброзії. Він перестає виділяти токсини і після обробки вже не становить небезпеки для алергиків.

Читайте: Електричні гербіциди – нова ера в сільському господарстві. 5 переваг цифрової технології

Бішофітом можна обробляти поля без школи для злакових, адже мінерал пригнічує лише дводольні рослини. Тобто після його використання амброзія загине, а пшениця, ячмінь, кукурудза та інше не постраждають. Але обробляти мінералом культурні дводольні рослини (горох, сою, буряк, капусту) не можна – інакше вони загинуть.

Бішофіт не шкодить ґрунту, його можна використовувати навіть як добриво.

Як повідомляв раніше Landlord,  канадський фермер сконструював машину, що нищить бур’яни паром.

Про лавандові гектари в Україні розповідає сюжет каналу «Сіріус».

Лавандовий бізнес на Закарпатті розпочали три роки тому, висадивши 300 кущів, привезених з Болгарії. Зараз на плантації збирають врожай з 54 тисячі  кущів лаванди сорту англійська вузьколиста. Один саджанець коштує 10 грн. Догляд за рослиною нескладний, розповіли фермери. Поливати практично не треба – рослина не любить вологу. Головне: вчасно виполювати бур’яни. Збирають лаванду у спекотну погоду. Власниця лавандового господарства Мирослава Качур каже, що у цей час найбільша концентрація ефірних олій та дубильних речовин.

Із одного гектара лаванди можна отримати до 7 тонн сировини.

Висушену лаванду використовують як приправу. Крім того, з рослини виготовляють ефірну олію, вона коштує 300  грн за 10 мг, лавандова вода – 120 грн, сухі пучки рослини – по 95 п’ять грн.

Раніше великі плантації лаванди в Україні були на території Криму, але після анексії більшу частину продуктів з лаванди Україна експортує. Наразі ж власний лавандовий бізнес має великі перспективи. Біологи запевняють: клімат та ґрунти на Закарпатті підходять для вирощування лаванди.

Читайте: Лаванда, спаржа, шафран: як завдяки нішевим культурам фермери побудували «маленьку Голландію» на Херсонщині

Власники господарства лаванди планують розширити ароматну плантацію до 5 гектарів.

Цьогоріч на полі в Перечині висадили й 300 кущів даманської троянди, яка використовується в Європі для виробництва парфумів.

Як повідомляв раніше Landlord, на Одещині заклали перший в Україні фісташковий сад площею 1,5 га.