Рослинництво

Рослинництво     52 хв. тому

На полях Херсонщини через сильні зливи полягло до 90% соняшнику

Сильні зливи, які пройшли на початку серпня в кількох районах Херсонщини, призвели до перезволоження ґрунту, внаслідок чого на окремих полях полягло близько 80–90% посівів соняшнику.

Про це повідомляє АгроЮг.

За інформацією Укргідрометцентру, агрометеорологічні умови першої декади серпня в центральних областях України були неоднорідними і неоднозначними за впливом на сільгоспкультури. Повідомляється, що низькі температури повітря несприятливо вплинули на завершення вегетації кукурудзи, соняшнику та сої.

Читайте: Унікальні можливості точного землеробства від EOS Crop Monitoring та SmartFarming

А от у західних областях України випадання дощів і підвищення температури повітря поліпшило умови для вегетації пізніх сільгоспкультур. Також у південних областях у першій декаді серпня завдяки помірним у більшості днів температурам повітря і дощам поліпшилися агрометеорологічні умови для завершення вегетації пізніх культур.

Landlord раніше повідомляв про те, що в Запорізькій області вигоріло 15 га пшениці.

Поділися

Рослинництво     19 серпня 2019 17:34

Українські аграрії почали збирати гречку, просо, соняшник

На сьогодні, 19 серпня, українські сільгоспвиробники розпочали збирати пізні культури – гречку, просо, соняшник.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Жнива-2019 в Україні тривають. Зокрема, в господарствах уже намолочено:

  • гречки – 1,0 тис. т при середній урожайності 12,9 ц/га (з площі 1,0 тис. га або 2% до прогнозу);
  • проса – 19 тис. т при середній урожайності 18,0 ц/га (з площі 10 тис. га або 12% до прогнозу);
  • соняшнику – 3,0 тис. т при середній урожайності 13,8 ц/га (з площі 2,0 тис. га до прогнозу).

Ранні зернові та зернобобові на сьогодні зібрано з 99% площ, намолочено 38,7 млн тонн зерна. Середня врожайність становить 39,1 ц/га.

Читайте: На Рівненщині знімають серіал про справжніх фермерів ВІДЕО

Ріпак зібрали на 100% площ. Урожай становить 3,1 млн т при середній урожайності 24,9 ц/га. Наразі в 20 господарствах України ведеться сівба озимого ріпаку під урожай 2020 року. Засіяно 32% прогнозованих площ.

Landlord раніше повідомляв про те, що прогноз урожаю кукурудзи в Україні підвищено до ​​нового рекорду – 36,5 млн т.

Поділися

Рослинництво     19 серпня 2019 09:38

На шляху до бренду Херсонський кавун: 5 головних критеріїв продукту

Українські виробники кавуна впевнено прямують до реєстрації географічного зазначення Херсонський кавун, для цього встановлюють стандарт якості продукту. Одна із основних його характеристик – знижена норма нітратів.

Про це повідомляє Урядовий кур’єр.

Урожайність

75% усіх баштанних культур в Україні вирощують на Херсонщині. Площа під ними становить 23 тис. га. За даними департаменту АПК Херсонської ОДА, на сьогодні в області зібрано близько 93,8 тис. т цієї продукції, а загальний урожай, за прогнозами, становитиме 300 тис. т, що на 130 тис. т більше, ніж минулого сезону.

Відзначають, що цьогорічна урожайність в 1,7 разу вища, ніж торік, – відповідно 120 і 72 ц/га.

Критерії якості

Авторами бренду херсонського кавуна є фермери Голопристанського, Скадовського та Олешківського районів. Вони виробляють близько 75% баштанних культур загального обсягу області. Нещодавно вони створили Асоціацію виробників херсонського кавуна.

Читайте: День поля від УКАБ: інновації та яблучний рекорд

Її голова, керівник фермерського господарства «Лиманське» Олександр Бритвін, розповів про критерії, які асоціація висуває до бренду Херсонський кавун:

1. Територія. Вирощений тільки на півдні Херсонської області (оскільки на якість цієї продукції впливають піщані ґрунти і близькість моря).

2. Вирощений у богарі (неполивному степу). Богарний кавун солодший, ніж поливний, має тоншу шкіру й менше товстих прожилок.

3. Нижча норма нітратів. При нормі нітратів 60 мг/кг, у херсонському кавуні має бути 40 мг/кг.

«Тобто ми заявляємо, що робитимемо навіть якісніший продукт, ніж дозволяє держава», – наголошує Олександр Бритвін.

4. Солодкий. Рівень цукристості — не менше 12 одиниць за шкалою Брикса.

5. Корисний. Херсонський кавун не лише безпечний, а насамперед корисний.

«Часто, характеризуючи будь-який продукт, кажуть, що він безпечний. Зверніть увагу: не корисний, а просто безпечний. Тобто споживачів наводять на думку: мовляв, радійте, що хоч не отруїлися. Ми ж хочемо кардинально змінити підхід і переконати людей: якщо кавун херсонський, то передовсім корисний», – коментує голова Асоціації.

Ціна

Цьогорічна ціна на кавуни не зовсім влаштовує фермерів. При собівартості продукції 0,7 грн за кілограм, свій урожай фермери продають із поля по 1 грн. Іноді ціна на богарний кавун навіть нижча від точки рентабельності. Прибуток, за словами Олександра Бритвіна, для виробників саме богарного кавуна, якщо і буде, то незначний. Вищу рентабельність має поливний кавун.

Голова ФГ «Вікторія 8» зі Скадовського району Петро Гулий вважає нинішній рік несприятливим для фермерів: попри високу урожайність кавуна, заробити на ньому при таких цінах неможливо.

«Торік продавали його по 2,50 із поля, а нині по 80 копійок – гривню за готівку, 1,20 – за безготівковим розрахунком», – пояснює фермер.

Landlord раніше повідомляв про те, що фермери Херсонщини зареєстрували громадську спілку Асоціація виробників Херсонського кавуна, що стало першим кроком на шляху до географічного зазначення Херсонський кавун.

 

 

Поділися

Рослинництво     16 серпня 2019 10:19

Бішофіт замість гербіцидів: як на Полтавщині знищують амброзію

У Коломацькій ОТГ на Полтавщині обробляють амброзію розчином мінералу бішофіта. Він знищує лише бур’ян і не шкодить людям, тваринам та іншим рослинам. Бішофітом можна обробляти й посіви злакових.

Про новації у боротьбі з амброзією, які запроваджують в області, повідомляє видання «Полтавщина» з посиланням на пресслужбу Коломацької ОТГ.

Замість того, щоб косити бур’яни, або обробляти гербіцидами, як роблять фермери, у ряди населених пунктів Коломацької ОТГ використали мінерал, який добувають на Полтавщині – бішофіт, що являє собою природну сіль.  Амброзія засихає – при цьому мінерал не наносить школи довкіллю на відміну від гербіцидів, які, до речі, заборонено використовувати в населених пунктах.

Очікується отримати ефект від обробки бішофітом на 3-4 роки, адже блокується коренева система амброзії, і вона гине.

Полтавський науковець Павло Писаренко довів ефективність використання мінералізованої (пластової) води у місцях залягання бішофіту в боротьбі з амброзією.

Автори винаходу стверджують, що бішофіт стерилізує пилок амброзії. Він перестає виділяти токсини і після обробки вже не становить небезпеки для алергиків.

Читайте: Електричні гербіциди – нова ера в сільському господарстві. 5 переваг цифрової технології

Бішофітом можна обробляти поля без школи для злакових, адже мінерал пригнічує лише дводольні рослини. Тобто після його використання амброзія загине, а пшениця, ячмінь, кукурудза та інше не постраждають. Але обробляти мінералом культурні дводольні рослини (горох, сою, буряк, капусту) не можна – інакше вони загинуть.

Бішофіт не шкодить ґрунту, його можна використовувати навіть як добриво.

Як повідомляв раніше Landlord,  канадський фермер сконструював машину, що нищить бур’яни паром.

Поділися

Рослинництво     16 серпня 2019 09:04

Два гектари ароматів: як виглядає найбільша промислова плантація лаванди в Україні ВІДЕО

Знаходиться найбільше українське поле лаванди у Перечині на Закарпатті. Воно приваблює туристів і приносить господарям непогані прибутки: квіти переробляють в олію та спеції.

Про лавандові гектари в Україні розповідає сюжет каналу «Сіріус».

Лавандовий бізнес на Закарпатті розпочали три роки тому, висадивши 300 кущів, привезених з Болгарії. Зараз на плантації збирають врожай з 54 тисячі  кущів лаванди сорту англійська вузьколиста. Один саджанець коштує 10 грн. Догляд за рослиною нескладний, розповіли фермери. Поливати практично не треба – рослина не любить вологу. Головне: вчасно виполювати бур’яни. Збирають лаванду у спекотну погоду. Власниця лавандового господарства Мирослава Качур каже, що у цей час найбільша концентрація ефірних олій та дубильних речовин.

Із одного гектара лаванди можна отримати до 7 тонн сировини.

Висушену лаванду використовують як приправу. Крім того, з рослини виготовляють ефірну олію, вона коштує 300  грн за 10 мг, лавандова вода – 120 грн, сухі пучки рослини – по 95 п’ять грн.

Раніше великі плантації лаванди в Україні були на території Криму, але після анексії більшу частину продуктів з лаванди Україна експортує. Наразі ж власний лавандовий бізнес має великі перспективи. Біологи запевняють: клімат та ґрунти на Закарпатті підходять для вирощування лаванди.

Читайте: Лаванда, спаржа, шафран: як завдяки нішевим культурам фермери побудували «маленьку Голландію» на Херсонщині

Власники господарства лаванди планують розширити ароматну плантацію до 5 гектарів.

Цьогоріч на полі в Перечині висадили й 300 кущів даманської троянди, яка використовується в Європі для виробництва парфумів.

Як повідомляв раніше Landlord, на Одещині заклали перший в Україні фісташковий сад площею 1,5 га.

Поділися
Показати ще