Кейси

Про це повідомляє АгроЮг.

Фермери Олег Демченко та Віталій Шакало розпочинали свій агробізнес у селі Любимівка із вирощування стандартних для Херсонщини культур – цибулі, помідорів, полуниці тощо, але з реалізацією продукції постійно виникали проблеми.

І тоді підприємці вирішили шукати альтернативні шляхи для розвитку господарства. Першою експериментальною культурою став шафран.

Шафран

Стартував цей бізнес на 5 сотках, із них половина – в теплицях, половина – на відкритому ґрунті. Перші партії посадкового матеріалу закупили в Нідерландах, а далі розробили свою технологію для розмножування шафрану і за 2 роки змогли засадити власними цибулинами площу близько 1 га.

Читайте: Оригінальне землеробство: на Херсонщині збирають урожай шафрану

Херсонці налагодили співробітництво з Національним фармацевтичним університетом (НФаУ) у Харкові, вчені якого зробили витяжку з любимівського шафрану. Було виявлено, що вона допомагає в лікуванні раку молочної залози та раку шкіри. Зараз тривають дослідження в Литовському інституті раку, з яким співпрацює НФаУ.

Аспарагус

Наступною альтернативною культурою стала спаржа (аспарагус), яку в Україні вважають високорентабельною.

Олега Демченка та Віталія Шакала спаржа привабила тим, що це багаторічна рослина, і вона не потребує внесення великої кількості хімічних препаратів. Тому сьогодні у вирощуванні спаржі любимівські фермери вже повністю перейшли на органічне виробництво.

«Якщо вирощувати овочі без хімії, їх собівартість збільшується в 10 разів. Поки що наше населення не в змозі купувати органічно чисті продукти. А шафран і спаржа – це як раз ці дві культури, в яких внесення різних хімікатів мінімальне», – розповідає Олег Демченко.

Сьогодні аспарагус у господарстві посаджено на площі 1 га, але рослин висаджено як на 0,7 га. Фермери стверджують, що врожайність у них на 50–60% вища, ніж у сусідньому господарстві, – через те, що вони у свою справу вкладають душу, і рослини це відчувають.

Квіти

Далі виникла ідея вирощувати тюльпани. У цій справі любимівці більше керувалися голосом серця, ніж розрахунками.

Цибулини тюльпанів придбали випадково-побіжно – коли приїхали купувати у голландців посадковий матеріал для шафрану. Фермери побачили, що один із клієнтів забракував частину цибулин тюльпанів, і умовили продавців подарувати їм цей неякісний посадковий матеріал.

Погана якість цибулин не завадила любимівським господарям виростити красу на своєму полі. І коли фермери опублікували фото своїх тюльпанів на сторінці у Фейсбук, то це стало несподіваним маркетинговим ходом для їхнього бізнесу.

«Буквально за одну ніч ми отримали більше 680 перепостів, і за тиждень близько 4 тисяч людей виявили бажання потрапити до нас на ділянку», – розповів Віталій Шакало.

Люди, які приходили помилуватися квітами, самі запропонували оплачувати відвідання ферми для того, щоб «Маленька Голландія на Херсонщині» мала ресурс для розвитку. Так і виник туристичний куточок у селі Любимівка.

«У результаті, в минулому році у нас тюльпани дуже гарно зацвіли, прийшло дуже багато людей. Офіційно у нас купили квитки близько 12 тисяч людей», – поділився Олег Демченко.

Мешканці місцевої громади відвідують ферму безкоштовно, тож загалом на полі побувало близько 30 тисяч відвідувачів. Приїздили люди з різних куточків України.

Велика зацікавленість відвідувачів спонукала фермерів до зростання в цьому напрямку. Тож у 2019 році площі під квітами збільшили до 2 га (порівняно з 35 сотих минулого року). Крім тюльпанів, на цих двох гектарах господарі посадили нарциси різних сортів та алліум. А ще висадили лілії (на 0,3 га), шавлію лікарську (на 0,25 га) та лаванду (на 0,25 га).

«Маленькою Голландією» нас уже назвали, а за допомогою лаванди можуть також назвати і «Маленькою Францією» або ж куточком Провансу на Херсонщині», – мріє Олег Демченко.

Господарі планують побудувати оранжереї для квітів, куди відвідувачі зможуть приходити навіть взимку.

Landlord раніше повідомляв про те, що Олег Демченко планує  виростити тюльпани на чотирьох гектарах землі  і таким чином потрапити до Книги рекордів України.

Фото на заставці: Олег Демченко та Віталій Шакало (усі фото АгроЮг)

Landlord реалізує медіапроект «Німецькі технології на полях українських фермерів», завдяки якому ви зможете дізнатися про ефективний досвід ведення агробізнесу.

Про якість

У господарстві «Спрінт К» основними культурами вирощування є кукурудза, пшениця та соняшник. Також вирощують сою та ріпак, але в куди більш менших об’ємах. Щодо врожайності, то у 2018 році фермерство з Київської області отримало: 122 ц/га кукурудзи, 52 ц/га пшениці та 33 ц/га соняшника. Планових показників на поточний рік «Спрінт К» немає, проте, за словами виконавчого директора підприємства Юрія Олійника, наразі головною метою є отримання максимальної врожайності з кожного гектару.

Менеджер вважає, що в аграрному секторі стратегію як таку практично неможливо вибудувати, тому що завжди є непередбачуваний фактор — погодні умови. Натомість у «Спрінт К» є інші важелі, що дозволяють отримувати гарні показники: якісне насіння, препарати та техніка.

Зокрема, в господарстві користуються препаратами BASF більше чотирьох років. Перше, на що звернув увагу директор при знайомстві з представниками компанії, — це людяне та відповідальне ставлення.

«Зараз хімічних препаратів величезне різноманіття. Запам’ятати чи розібратися у кожному з них доволі складно. А до BASF я можу зателефонувати, мене одразу проконсультують у будь-який час доби, що для аграріїв дуже важливо», — ділиться він.

Тому не дивно, що близько 60% препаратів, якими користуються у «Спрінт К», — компанії BASF. Так, вже багато років вносять Євро-Лайтнінг®. Пан Юрій відмічає, що цей препарат є одним із фаворитів у господарстві, адже він ефективно протидіє широкому спектру бур’янів, зокрема, і вовчку. Окрім цього може використовуватися в системах з мінімальним та нульовим обробітком ґрунту. І до того ж препарат простий у застосуванні та гнучкий у строках внесення.

Читайте: Встигати все: модель ефективного менеджменту від керівника господарства Спрінт К

Також у «Спрінт К» використовують фунгіцид Адексар® СЕ Плюс. Господар зізнається, що задоволений препаратом, і, зокрема, його потужним та довготривалим захисним ефектом від широкого спектру хвороб. Даний фунгіцид забезпечує стимулювання процесів фотосинтезу та нітрогеназної активності посівів, підвищує стійкість до стресових умов. Ще минулого року спробували вперше і регулятор росту для пшениці Медакс® Топ. Серед його ключових переваг пан Юрій відмітив широкий діапазон температур для застосування: від 5 °С до 20 °С. Також препарат зменшує довжину соломини та потовщує її стінки. А це, у свою чергу, підвищує стійкість рослини до вилягання. Наступний фактор для успішного розвитку підприємства у розумінні виконавчого директора — технічний парк. Уся техніка нова, і більше трьох-чотирьох років з технікою не працюють. Це обумовлено тим, що власник господарства також займається продажем техніки.

Про команду

Працівників виконавчий директор господарства «Спрінт К» Юрій Олійник намагається шукати серед молоді, але головне — бажання працювати.

«Я дотримуюся принципу: якщо людина хоче працювати, її можна навчити, навіть якщо вона без досвіду. А якщо у неї купа знань, але не хоче працювати — це не робочий», — каже пан Олійник.

У пошуках кадрів директор вирушив до Київського аграрного університету. Там ректор порекомендував двох перспективних студентів. Їм запропонували роботу у «Спрінт К», тож невдовзі колектив поповниться двома молодими фахівцями.

Та знайти людей, які будуть чесними і до роботи ставитимуться із захопленням, дуже складно, зізнається Юрій Олійник.

«Однозначно ми будемо робити ставку на молодь, тому що стара закалка — це старі принципи роботи, а зараз багато нових технологій, хімії. Молодь у цьому набагато краще розбирається», — підсумовує господар.

Поки що керівнику доволі складно делегувати обов’язки, адже звик тримати все під контролем і бути присутнім при всіх ключових моментах для господарства. Пан Юрій згадує: коли тільки-но прийшов до «Спрінт К», одразу попередив, що не терпить пияцтва, крадіжок та брехні.

«У мене із засновником компанії все збудовано на довірі. Я знаю, що таке чужі кошти. Тому і від своїх підлеглих цього очікую», — наголошує він. Тож це відіграло свою роль. Виконавчий директор каже, що атмосфера у господарстві дружня та довірча. Якщо комусь із працівників необхідна допомога, вони знають, що можуть покластися та довіритися своєму керівнику. Такий підхід у «Спрінт К» розповсюджується не тільки на працівників компанії, а і села, де працюють. Так, господарство двічі на тиждень вивозить сміття, адже комунального підприємства у селі немає. Окрім цього, роблять свій внесок в облагороджування села та, якщо необхідно, допомагають технікою. «В Україні, як правило, усі винні, окрім нас самих. Ми вирішили відійти від такого уявлення та починати роботу із себе», — наголошує керівник.

Про перспективи

Відбудувавши рентабельну систему агробізнесу, вже в найближче майбутнє власники «Спрінт К» збираються перетворити своє дітище на агрохолдинг, значно розширивши земельний банк. При чому підприємство не збирається обмежуватися лише Київською областю, а орендувати земельні наділи на Сумщині та Чернігівщині.

Також цього року господарство активно розбудовує власну інфраструктуру. Так, було побудовано нову зерноочисну систему, змонтовано дві сушарки та відкрито новий склад на 5000 кв. м. Це дозволило «Спрінт К» досягнути потужностей зберігання на 25 000. кв. м.

Нагадаємо, що в медіапроєкті «Німецькі технології на полях українських фермерів» ви знайдете унікальні кейси агробізнесу й дізнаєтеся про ефективний досвід підприємництва в сільському господарстві. Зокрема, виконавчий директор підприємства Юрій Олійник презентував унікальний кейс розвитку свого підприємства.

Landlord реалізує медіапроєкт «Німецькі технології на полях українських фермерів», завдяки якому ви зможете дізнатися про ефективний досвід ведення агробізнесу.

У межах цього проєкту пропонуємо унікальний кейс, присвячений застосуванню технологій у сільськогосподарському виробництві для досягнення високої врожайності, яким поділився Олександр Антоновський, агроном за освітою і покликанням, заступник директора з виробництва господарства «Прогрес».

Кар’єра агронома

Старт професійної кар’єри видався для Олександра Антоновського доволі непростим. Прийшовши у господарство «Прогрес» (село Гнідинці Чернігівської області) у 2011 році на посаду агронома, вчорашній студент прогнозовано зіткнувся із труднощами. Брак досвіду та практичних навичок спершу створювали серйозні проблеми у робочому процесі. Прийшовши після університету, пан Олександр постійно стикався із завданнями, які потрібно вирішувати оперативно та якісно. Та, пропрацювавши перший рік, набрався досвіду, у більшості питань розібрався.

«Робота агронома мені одразу припала до душі, і вона для мене більше як захоплення. Коли я вступав до університету, в сільському господарстві не було таких грошей, як зараз. Родина мене відмовляла від вступу. Але я тоді чітко сказав: або я агроном, або взагалі не буду здобувати вищу освіту», — згадує пан Антоновський.

Нині пан Олександр обіймає посаду заступника директора з виробництва і вважається агрономом топ-рівня.

Господарство «Прогрес»

Історія господарства «Прогрес» розпочалася у 2000 році. Тоді, на початку міленіуму, Микола Іванович Бойко та Павло Іванович Сліпченко вирішили об’єднатися й заснувати спільний агробізнес.

Розпочинали діяльність співвласники з 4500 га, і в подальшому вирішили не робити ставку на розширення земельного банку. Причина — розташовані по сусідству паї великих агрохолдингів, що, певна річ, значно ускладнює роботу в цьому напрямі. Утім, на сьогодні «Прогресу» все ж вдалося додати до своїх земельних активів ще 300 га.

Читайте: Як здобути високі врожаї пшениці: кейс господарства Прогрес

Ключовою культурою в господарстві є кукурудза, яка займає 1800 га. Саме від неї ферма й має найвищу рентабельність. По соняшнику Олександр Антоновський також вбачає чудову перспективу. «Але, на жаль, його більше ніж 15–18% від загальної площі не можна сіяти», — зауважує він.

Крім цього, у господарстві вирощують озиму пшеницю, ріпак та сою. По врожайності на кукурудзі отримували 135 ц/га, на соняшнику — 36 ц/га, озимій пшениці — 70 ц/га. Вже два роки у господарстві сіють високоолеїновий соняшник, адже це дає додатковий прибуток з тонни врожаю за вміст олеїнової кислоти.

Нагадаємо, що в медіапроєкті «Німецькі технології на полях українських фермерів» ви знайдете унікальні кейси агробізнесу й дізнаєтеся про ефективний досвід підприємництва в сільському господарстві. Зокрема, заступник директора з виробництва господарства «Прогрес» Олександр Антоновський презентував унікальний кейс розвитку свого підприємства.

Landlord реалізує медіапроєкт «Німецькі технології на полях українських фермерів», завдяки якому ви зможете дізнатися про ефективний досвід ведення агробізнесу.

У межах цього проєкту пропонуємо унікальний кейс, присвячений застосуванню технологій у сільськогосподарському виробництві для досягнення високої врожайності, яким поділився Олександр Антоновський, агроном за освітою і покликанням, заступник директора з виробництва господарства «Прогрес».

Назва цього підприємства повністю відповідає його суті: по-перше, тут використовують передові, прогресивні технології та інструменти ведення виробництва, а по-друге, неухильно тримають курс на розвиток, на нестримний прогрес. Зокрема, наразі на підприємстві будують зерносушильний елеватор, де можна буде зберігати 10 000–15 000 т продукції.

Читайте: Євген Вайн відкрив секрет високої врожайності господарства Відродження

Техніка обробітку ґрунту

У господарстві протягом 3–4 років займаються сидеральними культурами, тобто збагачують землю органікою. У сидеральний коктейль входить біла гірчиця, ріпак озимий та гречка. Класичну технологію не використовують, не мають оранки. Натомість у господарстві безвідвальний обробіток ґрунту. Олександр Антоновський згадує: коли він тільки почав працювати у господарстві, користувалися генеричними препаратами. Але через це врожайність була слабенькою, та й заробіток не дуже влаштовував.

«Ми зрозуміли, що з такою площею потрібно вийти на нормальний рівень врожаю, тож вирішили, що потрібен серйозний підхід із засобами захисту рослин», – розповідає пан Олександр.

Завдяки ефективним методам підприємству вдалося вийти на значні показники врожайності: для кукурудзи – 135 ц/га, для соняшника – 36 ц/га, для озимої пшениці – 70 ц/га.

Засоби захисту рослин

Партнером у забезпеченні якості та врожайності господарство обрало компанію BASF. На початку для сої та пшениці застосовували препарат Абакус®. А згодом змінили його на Адексар® СЕ Плюс, адже це більш нова технологія, і використовують його вже третій рік на пшениці.

«Поки що кращого препарату щодо захисту прапорцевого листка пшениці я не зустрічав. І оптимальне співвідношення ціни та якості, – ділиться досвідом Олександр Антоновський. – На пшениці використовуємо Медакс® Топ для рослинної регуляції. На соняшнику цього року в нас буде виключно Архітект^ТМ».

У господарстві вбачають перевагу цього препарату в тому, що після його застосування істотно покращується розвиток кореневої системи. Таким чином рослина може поглинати більше вологи та поживних речовин із ґрунту. А ще препарат допомагає формувати найбільш оптимальну архітектуру соняшника та захищає від широкого спектра хвороб. Для кукурудзи в господарстві використовують Стеллар®. Цей гербіцид чудово протидіє широкому спектру бур’янів, має високу селективність до кукурудзи, зауважує Олександр Антоновський.

Пан Олександр зізнається, що проводив певний експеримент з препаратами, аби порівняти ефект, – і з іншими засобами недобирав приблизно тонну зерна, що в грошовому еквіваленті становить 4500 гривень.

«Різниця в ціні препаратів 300 гривень, от і рахуйте: зекономити 300 гривень, а потім втратити 4500? – розмірковує він. – Тому ми вирішили рухатися в бік ефективності, адже збільшувати земельний банк для нас не актуально. Тож ми зростаємо технологічно, розширюємо технічний парк».

Експерименти

Олександр Антоновський, агроном з 8-річним досвідом, розповідає, що до експериментів ставиться дуже позитивно. Щороку в господарстві випробовують нові препарати, зокрема ті, що з’являються у перевірених виробників. Але водночас говорить, що з гербіцидами на підприємстві вже не так експериментують, адже їх прихильність завоювали препарати BASF, якими і користуються постійно.

Нагадаємо, що в медіапроєкті «Німецькі технології на полях українських фермерів» ви знайдете унікальні кейси агробізнесу й дізнаєтеся про ефективний досвід підприємництва в сільському господарстві. Зокрема, заступник директора з виробництва господарства «Прогрес» Олександр Антоновський презентував унікальний кейс розвитку свого підприємства.

Агропорт презентує проект «Родинний добробут», покликаний розвивати ділову активність у регіоні. Він передбачає бізнес-інкубацію, консультації, залучення інвестицій та допомоги в організацію збуту продукції. Метою програми є розвиток людського капіталу, що сприятиме утриманню молоді та працездатного населення в селі.

Родинне тепло, родинне коло, родинні традиції. Саме ці головні цінності мають відображення у «Родинному добробуті». Це абсолютно новий формат, нова стратегія, яка передбачає адаптацію фермера та його господарства до ринкових реалій, а також є альтернативою в сучасних умовах розвитку сільських територій.

Читайте: Ставка на інновації. Як прагнення фермера Євгена Вайна до нового збільшує врожайність у господарстві «Відродження»

Одним з учасників проекту вже став підприємець Дмитро Скорик з родиною. Вони переїхали з Одеси в с. Шершенці, Кодимського району Одеської області, де останні десять років займаються виробництвом молочної продукції під власною маркою «Від Пантюші».

Історія виникнення ферми та сімейної марки «Від Пантюші» починається задовго до зустрічі та одруження її засновників Дмитра та Надії Скориків. Особисті творчі захоплення, професійне вивчення традиційної культури та побуту, вибір на користь екологічного гармонійного життя стало спільним підґрунтям майбутньої родини.

Звісно, це історія любові, й усі цінності, які є в основі цієї справи, базуються саме на цій основній складовій людського буття. Саме через бажання жити серед природи, споживати натуральну їжу та воду, а також розпочати власну справу, Дмитро вирішує продати будинок, кошти з продажу якого стають стартовим капіталом для заснування зеленої садиби. Так, 2008 р. родина переїжджає з міста до села, де згодом засновує етно-хату «Білочі». Проте через численні проблеми й труднощі швидкого та впевненого старту «зеленої мрії» не вийшло. Тоді родина обирає новий напрямок – виготовлення натуральних продуктів, зокрема й кисломолочних. Головною метою було створити дійсно смачні та якісні продукти для свого сина Пантюші та для здоров’я усієї родини. Потім захотілося поділитися з друзями, а згодом молочне «Від Пантюші» з’явилося у міських фермерських лавках.

У 2017 р. задля розширення виробництва родина Скориків заснувала молочний міні-цех. На сьогодні виробництво працює у формі ФОП, має експлуатаційний дозвіл на виробництво молочної продукції, проходить міжнародну систему якості управління безпекою харчових продуктів HАССР та має плани пройти органічну сертифікацію. Оптимізувати виробництво значною мірою допомогла співпраця з проектом.

Сімейна етно-ферма «Білочі» є яскравим прикладом того, як можна поєднати стале домогосподарювання і традиційний сільський устрій. Було проведено повну реконструкцію традиційної сільської садиби з використанням елементів сучасного дизайну та пермакультури, яка поступово перетворилась на крафтову ферму.

Сьогодні ферма використовує технології крафтового молочного виробництва, пермакультури, мульчування, компостування, екобудівництва та крапельного поливу. Також родина постійно займається культурними й освітніми проектами та регулярно проводить майстер-класи з традиційної культури, побуту та традицій місцевих спільнот.

Родинний добробут

«Родинний добробут» почався ще у 2015 р. Він передбачав створення інфраструктурних станцій для водовідведення в населених пунктах та розвиток сільської місцевості. Це було складовою концепції маркетингу території, якого потребують «депресивні» райони України. У минулому році разом з партнерами ми передивились стратегію з урахуванням особливостей розвитку сільських територій. Ініціативу вже було неодноразово презентовано на заходах з розвитку соціального підприємництва, де вкотре переконалися у необхідності, а головне – в актуальності цієї програми. На цей момент «Родинний добробут» являє собою кооператив, керуючу та дистриб’юторську компанію, яка надає послуги з реалізації сільськогосподарської продукції та її маркетингу», – розповідає генеральний менеджер Агропорт Україна Дмитро Титаренко.

Головною місією проекту є поліпшення якості життя і соціального захисту людей, які працюють в аграрному секторі. Також проект має на меті створення нових робочих місць – він орієнтований на працевлаштування вимушених переселенців з тимчасово окупованих територій України (1,7 млн осіб), ветеранів АТО (понад 0,3 млн осіб) та вирішення питання їх соціалізації й реабілітації.

«Родинний добробут» – це проект, покликаний розвивати ділову активність у регіоні. Він передбачає бізнес-інкубацію, консультації, залучення інвестицій та допомоги в організацію збуту продукції. Метою програми є розвиток людського капіталу, що сприятиме утриманню молоді та працездатного населення в селі.

Створена екосистема «добробуту» покликана сприяти налагодженню діалогу та взаємодії з державою, фінансовими структурами та профільними сервіс-провайдерами із супроводу фермерства, яким важко співпрацювати з дрібними виробниками для вирішення системних питань.

На Херсонщині Агропорт презентує альтернативну модель з розвитку сільських територій. Презентація та обговорення відбудеться в рамках експертної дискусії «Впровадження цілей сталого розвитку на регіональному рівні» 18 липня з 10.00 до 12.00 (Міжнародний аеропорт «Херсон»).

Landlord раніше повідомляв про те, що за 20 км від Львова 33 місцеві фермери організували туристичний кластер «Горбогори» і таким чином розвивають свій агробізнес, а також територію, де вони працюють.