Кейси

18 травня 2019 11:28

Кредити, лізинг та бонусні програми: де беруть гроші польські фермери

Landlord у партнерстві з АТ «Ощадбанк» запускає проект «Зарубіжний досвід успіху», в якому Іноземні фермери поділяться власним досвідом ведення ефективного бізнесу, розкажуть, які технології використовуються для підвищення врожайності, де фермери знаходять фінансування, як збувають продукцію тощо.

У рамках дебютної публікації з медіапроекту «Зарубіжний досвід успіху» Landlord запропонував поділитися своєю історією успіху Адама Ковальські, молодого польського фермера, який за 8 років побудував прибутковий бізнес і зміг збільшити господарство у 17 разів.

Навіть найуспішніший бізнес потребує підтримки. В Україні звикли, що підтримує або держава, або банківська сфера. У Польщі немає програм з компенсування затрат на вирощування, тому фермери фінансують усе самостійно.

Читайте: Як живе фермер у Польщі: 430 га землі, 30 працівників і приціл на ріпак 

За словами Адама Ковальські, вирощування 1 га озимої пшениці обходиться йому у 5 тис. злотих (≈35 тис. грн), а 1 га ріпака – 5,2 тис. злотих (≈36,5 тис. грн). У цю суму входить вартість зерна, посів, вирощування (ЗЗР, добрива), збір врожаю, вартість пального, оплата праці робітників, податки та амортизаційні відрахування.

«Тому допомога держави була би чудовою підтримкою для розвитку господарства», – говорить пан Ковальські.

Держкомпенсації на придбання техніки

В Україні держава компенсує до 40% вартості вітчизняної техніки. У Польщі подібні програми також є. Починаючи з минулого року в рамках проекту «Модернізація агрохолдингів» можна отримати одноразову субсидію в розмірі до 500 тис. злотих (≈3,5 млн грн) на купівлю техніки.

Адам Ковальські розповідає, що купував техніку у кредит під 4,2% річних, третину з яких погасило Агентство з розвитку та модернізації сільського господарства. За українською держпрограмою підтримки фермерства, фінансування у банку можна отримати під 1% річних.

Лізинг

У Польщі лізинг – це дороге задоволення. Хоча він має і свої переваги — виплати по лізингу можна вносити в затрати. За словами Адама Ковальські, він двічі скористався програмою від ЄС «Бонус для молодого фермера», отримавши 75 тис. злотих (≈534 тис. грн), та системою кредитування для фермерів на придбання техніки.

«Що добре у програмі «Бонус для молодого фермера», так це те, що на цю суму можна купити не тільки техніку, а й землю», – розповідає Адам.

Обмеження для підтримки

Призупинення продажу землі

Призупинення продажу землі та розвиток сімейних ферм призвели до блокування розвитку великих агрофірм. Такі рішення дають більше можливостей для розширення території дрібними фермерами, але землі для розширення немає. З іншого боку, хоча продаж землі припинився, але все ж таки Національний центр з підтримки сільського господарства (KOWR) за згодою міністра сільського господарства інколи організовує тендери на продаж великих площ землі.

Поправка до закону про водне право

Набуття чинності поправки до закону про водне право, яким запроваджено:

  • підпорядкування діяльності всіх господарств правилам OSN;
  • численні штрафи та заборони для фермерів (зокрема обмеження на використання азоту в рамках проекту захисту вод від забруднення нітратами із сільгоспугідь);
  • зобов’язання мати приміщення для зберігання твердого й рідкого гною тварин.

Таким чином, аграріям доведеться адаптувати ферми до нових вимог, що зумовить додаткові фінансові витрати.

Проте Адам Ковальські не зупиняється у розвитку свого бізнесу, плануючи розширювати площі ферми, купувати трактори, будувати зерновий склад та сарай для техніки.

Відзначимо, що в проекті «Зарубіжний досвід успіху», ви знайдете унікальні кейси агробізнесу й дізнаєтеся про закордонний досвід ведення ефективного підприємництва у сільському господарстві.

 

Кейси

16 травня 2019 11:16

У Київській області продається лохинова плантація 30 га за $8 млн

Як приклад інвестиційного проекту з вирощування лохини розглянута реальна пропозиція пошуку інвестора господарством, що розташоване в північній частині України. Проектом передбачається створення спільного спеціалізованого сільськогосподарського підприємства з вирощування лохини. Реалізація проекту передбачає купівлю орних земель і майнового комплексу площею 100 га для вирощування ягід, а такожпридбання необхідної сільськогосподарської техніки та обладнання для зберігання та пакування ягід.

Стратегічні цілі проекту:

  • нарощування обсягів виробництва та реалізації лохини
    завдяки придбанню й освоєнню додаткових земельних
    ділянок;
  • виробництво продукції в обсязі, що дозволяє самостійно
    формувати експортні партії продукції;
  • вихід на нові ринки до 2023 року;
  •  збільшення маржі;
  • підвищення цін за рахунок зберігання ягід до періоду
    високих цін.

Додаткова інформація

  • У господарстві є своя ТП на 100 кВт, нова насосна станція на 30 га, сучасна система поливу і фертигації з метеостанцією та віддаленим контролем з телефону або ноутбука, паркан навколо території, освітлення території, відеоспостереження, накопичувальна водойма для поливу на 10 000 т, три свердловини.
  • Із сільськогосподарської техніки — трактор МТЗ 82, трактор YANMAR, фронтальний навантажувач, причіп тракторний, кормороздавач (для внесення субстрату), два обприскувачі, дві косарки, мішалка субстрату, фреза, дискова борона, культиватор тощо.

Фактори успіху:

  • проект стартує з уже існуючої бази: 28 га землі, техніка, кваліфіковані фахівці, власна перевірена та відпрацьована технологія;
  • власники компанії мають багаторічний практичний досвід роботи в ягідництві; власна інноваційна розробка — органічне добриво на основі мікроводоростей, яке було апробоване на власних площах, а в 2017 році вийшло у продаж на ринку;
  • використання високоякісних саджанців;
  • компанія має налагоджену систему збуту ягоди
    на українському ринку.

Поточний статус

  • Наразі плодоносять 0,7 га лохини, які булизакладені у 2015-му. У 2017 році зібрали 1,5 т ягоди, у 2018-му — 5,5 т. Очікування на 2019 рік: 10–15 т.
  • У 2018-му посаджено 4 га лохини, підготовлено до закладки 12 га.
  • У 2019-му будуть висаджені саджанці на площі 12 га (вік саджанців 1,5–3 роки). Тому планується отримати
    перші врожаї вже у 2020-му (починаючи з 0,3 т/га).
  • У виробництві лохини постійно задіяні сім осіб, додатково 10 осіб наймається на сезон збирання ягід

Сценарій інвестування

  • Створення нового підприємства на базі окремої земельної ділянки 100 га із залученням керуючої команди проекту на пайових умовах. Для реалізації проекту потрібна інвестиція в розмірі $7,825 млн. Можливо розглядати старт проекту з 20 га.
  • Необхідний розмір земельної ділянки під реалізацію
    проекту: 100 га.
  • Планований період плодоношення: 40 років.
  • Початок плодоношення: третій рік.
  • Планована ціна реалізації продукції: $7–9/кг.

Розрахункові показники ефективності проекту (горизонт інвестицій — 10 років)

Чиста приведена вартість – $16 925 557

Індекс прибутковості – 4,84

Внутрішня норма прибутковості – 62,35%

Коефіцієнт окупності інвестицій – 11,49

Період окупності інвестицій – 6 років

Термін виходу на самоокупність – 4 роки

Кейси

14 травня 2019 13:43

За крок до банкрутства: як рятували Агро-Регіон

Утримувати позиції в агробізнесі сьогодні все складніше. Інвестуючи в технології, компанії-лідери роблять якісний стрибок уперед, і щоб їх наздогнати, потрібно уважне вивчення ринку та стратегій розвитку конкурентів.

Команда Landlord разом із компанією Syngenta підготувала освітню серію спецпроектів Амістар®, покликаних показати незвичайні кейси та навести приклади того, в яких напрямах, крім рослинництва, може розвиватися аграрний бізнес.

У рамках дебютної публікації із серії спецпроекту Амістар® «Відточене землеробство» Landlord запитав думку Катерини Рибаченко, СЕО агрохолдингу «Агро-Регіон», як її компанії вдалося вийти з банкрута в лідери аграрної галузі України.

«Агро-Регіон» – компанія, що має 17-річну історію, – у 2007 році змінила власника: її придбали акціонери відомого шведського інвестиційного фонду East Capital.

Читайте: Від андердога до лідера: Вадим Кролевець розкриває складові успіху Ерідон

Катерина Рибаченко розповіла, що після цього за один рік земельний банк «Агро-Регіону» розширився з 12 тис. га аж до 64 тис. га. Було зведено багато сушарок, складів, закуплено нову сучасну техніку. Але з таким стрімким розвитком відверто не впоралися, адже все робилося поспіхом. Остаточно це стало зрозуміло взимку 2009 р. – при тому що стрімко впали ціни на зерно, кукурудза на полях була не прибрана.

Приїхавши в Україну, акціонери побачили, що компанія – банкрут, має 2600 повністю демотивованих працівників та великий борг у банку.

Радикальні зміни

За словами Катерини Рибаченко, першим стратегічним рішенням нових власників стала повна зміна керівництва:

«Перше стратегічне рішення, яке вони прийняли, – не можна збудувати сильну компанію з поганими людьми. Тому влітку 2009 року вони вирішили повністю змінити менеджмент компанії».

Щоб врятувати бізнес, новопризначеному менеджменту довелося піти на непопулярні кроки: звільнити велику кількість людей, закрити ферми, відмовитися від частини земель, що не підходили для вирощування зернових культур.

У 2011-му компанія сфокусувалася на основних культурах — кукурудзі та сої, на технології їх вирощування.

Корпоративна культура

«Агро-Регіон» – компанія, що вирізняється не тільки своїм інноваційним підходом до ведення бізнесу, впровадженням сучасних технологій у процеси, а й сильною корпоративною культурою та цінностями.

«З 2012 року, коли наглядова рада призначила мене на посаду CEO, я твердо вирішила працювати не тільки над оптимізацією процесів, а й над корпоративною культурою в компанії, створювати правильну атмосферу та дійсно гарні умови для роботи людей», – розповідає Катерина Рибаченко.

У компанії акцентують увагу на мотивації працівників.  Середній вік співробітника «Агро-Регіон» –  33 роки, і за останні дев’ять років тут не втратили жодного працівника з топ-менеджменту, з яким хотіли б працювати.

Відзначимо, що в спецпроекті Амістар® ви знайдете унікальні кейси агробізнесу та реальні приклади розвитку агросфери в різноманітних напрямках!

Кейси

29 квітня 2019 14:18

Сазани, равлики, вівці, сири: 33 львівських фермери об’єдналися задля розвитку бізнесу

За 20 км від Львова місцеві фермери організували туристичний кластер і таким чином розвивають свій агробізнес, а також територію, де вони працюють. Приваблюють туристів власною оригінальною продукцією, екскурсіями на свої господарства та велосипедними прогулянками.

Про це повідомляє Економічна правда.

Туристичний кластер «Горбогори», який об’єднує 33 господарства на Львівщині, заснував фермер Антон Мільчевич. Задумка щодо його створення виникла в Антона під час служби в АТО. Таким чином він вирішив згрупувати тих, хто побував на війні, щоб всім разом повертатися до мирного життя і знайти себе в ньому.

Читайте: Кейс: Бізнесмен з Білорусі постачає мед у найбільшу торгову екомережу США. Річна виручка – $1,5 млн

Антон розповідає, що після служби учасники АТО отримували земельні ділянки, які «зазвичай здавали в оренду за безцінь». Тож він вирішив задіяти ці паї і дати людям «можливість заробити». Випадково потрапив на конференцію з розвитку громад, яку проводило Мінагрополітики. Так і почалася історія львівського кластеру.

На реалізацію ідеї вдалося залучити 24 млн грн у рамках проектів регіонального розвитку, які фінансує ЄС.

Об’єднання, до якого увійшло 33 приватні господарства та фізичні особи, поставило перед собою мету – через розвиток фермерства налагодити в районі туристичний бізнес. Таким чином, розвиваючи власне підприємництво, учасники кластеру створюють умови для розвитку територій, де вони працюють.

Створювати довелося все з нуля, оскільки, крім пагорбів, у Пустомитівському районі туриста здивувати чимось важко. Тому місцеві фермери вирішили привабити людей власною продукцією, екскурсіями на свої підприємства та велосипедними прогулянками.

«В основі роботи нашого кластеру – конкуренція, але її мета – отримати максимальну вигоду для свого регіону», – відзначив Антон Мільчевич.

Конкуруючи між собою в рамках одного проекту, фермери діляться досвідом, шукають спільні рішення і шляхи подолання відпливу кадрів за кордон. Учасники кластеру об’єднані в аграрний кооператив. Умовою участі є сплата внесків: 500 грн – вступний та 5 тис грн – річний.

Пропонуємо знайомство з кількома учасниками кластеру «Горбогори».

Фермерське господарство «Карпатський водограй»

У 32 ставках із замкнутим циклом вирощування розводять 6 видів риби: амурського сазана, судака, сома, щуку, коропа та осетра. В одному ставку на 1 га збирають 20 т риби.

Збудовано готельний комплекс для туристів, людям пропонують «якісну продукцію і спокійний відпочинок».

Фермерське господарство «Західний равлик»

Підприємство займається вирощуванням равликів. Туристам пропонують приготовані з них делікатеси.

У квітні равлики скидають ікру, тому господарі ферми зараз сплять по 4 години на добу, намагаючись її зібрати. Коштує равликова ікра, як чорна.

Фермерське господарство «Агротемп»

На фермі розводять овець німецької породи, а також утримують корів і коней.

«Ми ніколи не думали, що будемо займатися фермерством і що це буде так цікаво. З нами працюють наші діти», – розповідає співвласниця господарства Анна Темчишина.

Вівця дає в день 2–3 л молока, яке переробляють на сироварні. Продукцію, що налічує 40 видів, реалізують через мережу «Сільпо». Також планують виготовляти морозиво. Для цього син фермерів Олег поїде на навчання до бельгійського фермера.

Закордонний досвід переймають і сировари цього господарства. За рік на підприємстві виробляють близько 40 т сиру.

У найближчій перспективі кластер «Горбогори» планує побудувати торговий центр, розробити два велосипедні маршрути, організувати дегустаційні тури, катання на плотах, конях, санчатах і лижах, відкрити молочне кафе, школи бджільництва та кемпінгу. Влітку тут проведуть фестиваль «Горбогори», на якому можна буде спробувати місцеві смаколики.

Landlord раніше розповідав про кооператив із кластером у 100 тис. га – як група компаній “Вілія” створює найпотужніше фермерське об’єднання України.

Фото: Наталка Дяченко (Економічна правда)

Кейси

18 квітня 2019 09:44

Кооператив із кластером у 100 тис. га або як Вілія створює найпотужніше фермерське об’єднання України

Засновник одного з найбільших агрохолдингів Волині – групи компаній «Вілія» Євген Дудка – розповів про непросту історію побудови свого дітища та поділився планами розвитку компанії у найближчий час.

Зокрема, у спецпроекті «Унікальний регіон» Євген Дудка зазначив, що розвитком агробізнесу на Волині він почав займатися ще в 90-х, проте справжні обриси агрогіганта «Вілія» з’явилися на початку 2000-х, коли за шалені на той час $63 тис. було придбане підприємство для переробки зернових та за $18 тис. 5 га землі. Такі інвестиції дали суттєвий поштовх для подальшого розвитку підприємства й закріплення його в статусі одного з найсучасніших в регіоні.

«Якщо згадати історію розвитку нашого бізнесу, то він бере початок з торгівлі (що було характерним для більшості підприємств 1990-х років). Наступним щаблем зростання була давальницька переробка зернових та поява власного транспорту. А придбання у 2003 році першого підприємства за шалені на той час кошти — $63 000, і ще $18 000 за 5 га землі в межах міста, стало фактично стартом нашої виробничої діяльності. Ось тоді ми й почали займатися переробкою, яка є моєю улюбленою темою. Чим більша глибина переробки, тим стійкіша структура. Проте сьогодні борошномели переживають не найкращі часи».

На сьогодні керівництво господарства «Вілія» планує зафіксувати у власному обробітку 30 тис. га. землі та об’єднати навколо компанії фермерів із загальним земельним кластером у 100 тис. га. Усе це Євген Дудка планує зробити для створення кооперативів, аби вітчизняні фермери не боялися інвестувати гроші в загальну справу за для виходу агробізнесу на вищий щабель рентабельності та більш ефективної роботи.

Читайте: Бахматюк жорстко наїхав на Гонтарєву, назвавши її катом української економіки

«Наша стратегія — зафіксувати 30 000 га землі у власному обробітку, разом із тим розвиваючи нашу унікальну компетенцію — можливість надання повного комплексу ресурсу та послуг для потреб агровиробників, об’єднати навколо компанії агропідприємства та фермерів із загальним земельним масивом у 100 000 га. Наша компанія, таким чином, стає своєрідним інтегратором між глобальними компаніями-постачальниками, такими як Syngenta, та малими і середніми агровиробниками.

Наступний якісний крок — залучити фермерів, аграрників в об’єднання як акціонерів елеваторної, логістичної інфраструктури і вже практично трансформуватися в кооператив. Проте, потрібен певний час — ще п’ять-десять років  — для зміни ментальності людей та розвитку акціонерної культури, щоб вони були готові інвестувати власні гроші в загальну справу та віддати в управління комусь частину свого активу. Адже що може об’єднати людей? Або спільна небезпека, або спільна вигода. На сьогодні небезпека вже багатьох об’єднала. На Волині я був ініціатором заснування громадської спілки «СПАС» (Самоврядна перша аграрна спілка). У чому сенс? 15 основних виробників домовилися про досить прості речі. Перше — про політику добросусідства. Друге — ми зафіксували межі. Третє — принцип НАТО: напад на одного означає напад на всіх».

Нагадаємо, що в рамках спецпроекту «Унікальний регіон» Євген Дудка поділився секретами ефективної побудови корпоративної культури та пояснив, чому за фермерськими кооперативами стоїть майбутнє українського агросектору.

Кейси

Показати ще