Політика

Політика     2 години тому

Новий міністр аграрної політики: 10 претендентів на посаду

Нового міністра агрополітики мають призначити на початку вересня – після того, як нова ВР обере прем’єра. Рекомендувати прем’єрові кандидатів на цю посаду можуть голова парламентського аграрного комітету або радник заступника голови Офісу президента Денис Малюська, який відповідає за земельне питання в команді президента.

Про це повідомляє БізнесЦензор.

При цьому команда президента Володимира Зеленського намір ліквідувати Мінагрополітики, в якому зараз працює 360 осіб. Його хочуть зробити департаментом Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ). Тобто, надалі новий міністр агрополітики повинен очолити департамент у МЕРТ або піти з посади.

Читайте: Зеленський очікує на тісну співпрацю в агросекторі з Ізраїлем

На посаду міністра аграрної політики претендують понад 10 кандидатів. Ресурс представив коротку інформацію про них і зокрема про їхнє ставлення до відкриття ринку землі в Україні, оскільки проведення земельної реформи – одне із першочергових завдань нового Уряду.

Отже, хто може стати новим міністром агрополітики?

Ольга Трофімцева

Чинний в. о. міністра агрополітики. До цього працювала в Мінагрополітики на посаді заступника міністра з питань євроінтеграції. Бізнесу не має.

Закінчила національний аграрний університет України і Університет ім. Гумбольдта, Берлін. Має ступінь доктора аграрних наук у галузі аграрної політики.

Виступає за поетапне відкриття ринку землі та надання дешевих кредитів на купівлю землі для фермерів.

Владислава Магалецька-Рутицька

Член Національної ради реформ, віце-президент SigmaBleyzer і AgroGeneration.

Працювала заступником гендиректора Мрія Агрохолдинг. У 2014–2016 рр. була заступником міністра агрополітики з питань євроінтеграції.

Виступала за відкритий ринок землі та приватизацію держпідприємств, насамперед Укрспирту.

Віталій Ільченко

Власник групи компаній UKRAVIT. На його думку, земля повинна мати власника: тоді в неї будуть вкладатися гроші.

Переконаний, що після зняття мораторію люди не кинуться продавати землю, а ринок стане поштовхом для розвитку сільських територій.

Ірина Паламар

Голова Асоціації тваринників України, співвласник групи компаній АгроВет Атлантик. Фахівець з міжнародних економічних відносин і консультант з бізнесу. Заснувала Офіс реформ Intelligence AGRO, який займатиметься реформуванням аграрної галузі.

Виступала за розвиток кооперації, проти скасування спецрежиму ПДВ. На її думку, перед відкриттям ринку землі необхідно провести інвентаризацію земель і вдосконалити механізм іпотеки землі. Вважає, що потрібно встановити мінімальну і максимальну вартість землі, обов’язково прив’язавши її до реальної ринкової вартості, в тому числі і до світової.

Іван Мірошниченко

Народний депутат VIII скликання від партії Самопоміч, член парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

Обіймав посади віце-президента Каргілл і Української зернової асоціації. У 2010–2013 рр. був радником міністра агрополітики.

Вважає, що відсутність ринку землі гальмує розвиток країни й обмежує права людей. За його словами, необхідно створити доступне кредитування, дати доступ до грошей на купівлю землі та на 10 років заборонити продаж землі іноземцям.

Заявляв, що державну землю не варто продавати, а потрібно передавати її в оренду на тривалий період від 25 років.

Алекс Ліссітса

Президент УКАБ, гендиректор компанії ІМК. Має ступінь PhD Берлінського університету ім. Гумбольдта з аграрної економіки, постдокторські дослідження в Школі економіки університету Квінсленда (Брисбен, Австралія) та Державному університеті Айови (США).

Був гендиректором Української аграрної конфедерації. Заснував асоціацію Український клуб аграрного бізнесу.

Вважає, що відкриття ринку землі дасть поштовх подальшому розвитку агросектора і припливу інвестицій в Україну. Вважає, що необхідно впровадити нове трудове законодавство, провести реформу освіти та інновацій, податкову лібералізацію для виведення економіки з тіні, приватизацію держмайна і держкомпаній, а також часткову приватизацію Укрзалізниці шляхом допуску приватних операторів.

Вадим Івченко

Депутат ВР IX скликання від Батьківщини. Ексзаступник голови аграрного комітету ВР. Йому належать корпоративні права в приватних підприємствах Білоцерківінвестбуд Холдинг і БЦ Інформгруп.

Виступав за продовження мораторію. Але пізніше заявляв, що ринок повинен запроваджуватися поетапно. На першому етапі право купівлі повинно надається тільки фізособам і в розмірі не більше 100–200 га.

Іван Слободяник

Голова комітету Асоціації фермерів і приватних землевласників України, голова об’єднання Агропродовольча рада. Раніше працював позаштатним радником мера Києва, радником міністра освіти і науки, позаштатним радником міністра агрополітики.

Вважає, що, ринок землі повинен бути, але до введення ринку потрібно ввести доступне кредитування фермерів і чітко прописати обмеження для фізичних і юридичних осіб.

Також уточнював, що в умовах розбалансованою правоохоронної системи, несправедливих судів, корумпованого Держгеокадастру і відсутності доступу до фінансів – ні про який цивілізований ринок мова йти не може.

Мар’ян Заблоцький

Заступник голови Української аграрної асоціації. Народний депутат IX скликання від партії Слуга народу. Економіст, співавтор низки законів і законопроектів, громадський діяч.

Працював у компанії Оптіма Капітал, аналітиком департаменту казначейства, керівником відділу економічних досліджень в Erste Bank.

Вважає, що мораторій на продаж землі повинен бути знятий.

Олексій Мушак

Народний депутат України VIII скликання від фракції БПП. Член парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

У нову Раду не балотувався. Активно виступав проти мораторію, вважав його фіктивним і вигідним агрохолдингам, заявляв, що мораторій призвів до тіньового ринку.

Як повідомляв Landlord, Ірина Паламар вважає, що кандидатів на посаду міністрів треба перевіряти на поліграфі, аби встановити, чи захищають вони національні інтереси.

Поділися

Політика     17 години тому

Трудова міграція, брак інвестицій та рейдерство: Олег Устенко розповів, що гальмує економіку України ВІДЕО

Трудова міграція з країни може швидко призвести до занепаду української економіки. При цьому зменшити відтік робочої сили неможливо лише підняттям зарплат на підприємствах – бізнесу потрібні інвестиції для збільшення продуктивності праці та надійний захист від рейдерства.

Про це розповів радник президента України, економіст Олег Устенко в інтерв’ю Радіо НВ.

За словами Олега Устенка, трудова міграція – це колосальний виклик, що стоїть перед Україною, оскільки українська економіка дуже залежить від праці.

«Це означає, що чим більша в нас буде міграція робочої сили, тим більше буде незадоволених громадян, які залишатимуть нашу територію, тим меншими спочатку в нас будуть темпи економічного зростання і тим гірші в нас будуть справи з економікою загалом», – говорить радник президента.

Президент України Володимир Зеленський декларує, що Україна має здійснити стрибок-прорив і показати 5-відсоткове зростання економіки за рік. Але якщо не зупинити відтік трудового капіталу, то цієї мети досягти не вдасться, – відзначає Олег Устенко.

Читайте: Зеленський очікує на тісну співпрацю в агросекторі з Ізраїлем

Експерт наголошує, що зменшити трудову міграцію неможливо самим підняттям зарплат, оскільки це дуже швидко вдарить по рентабельності бізнесу.

Підприємствам потрібно насамперед підняти продуктивність праці, а це можливо лише завдяки інвестиціям у новітні технології. Своєю чергою інвестувати у виробництво може лише той, хто має гарантії, що його підприємство завтра належатиме йому, а не буде «з’їдене бюрократичною машиною, різноманітними корупційними каналами-схемами» або внаслідок рейдерства.

Повне інтерв’ю з Олегом Устенком можна побачити на відео:

Як повідомляв Landlord, Олег Устенко вважає, що обмеження, які були введені в Україні на поставки російських товарів, зіграли позитивну роль для українського бізнесу, оскільки це стало поштовхом для розвитку вітчизняного виробництва мінеральних добрив.

Поділися

Політика     22 години тому

Заборонено вводити споживача в оману: Ольга Трофімцева про нові правила маркування продуктів

Хоча операторам ринку дозволено ще 3 роки маркувати харчові продукти згідно з правилами, які діяли станом на 5 серпня 2019-го, це не означає, що вони можуть надавати неповну або недостовірну інформацію у період до 2022 року. За такі дії щодо них можуть застосовувати санкції.

Про це повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук в. о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева.

Очільниця Міністерства зазначає, що Держпродспоживслужба вже сьогодні може штрафувати виробників за неправдиву інформацію в маркуванні харчових продуктів. При цьому розміри штрафів за неправильне маркування суттєво збільшилися і становлять 15 мінімальних зарплат (майже 63 тис. грн у 2019 році) для юридичних осіб та 10 мінімальних зарплат (майже 42 тис. грн) для фізосіб-підприємців.

Читайте: Зеленський очікує на тісну співпрацю в агросекторі з Ізраїлем

Серед даних, які мають бути вказані на упаковці, Ольга Трофімцева наводить зокрема такі:

  • Інформація про будь-які алергени, котрі використовувалися у виробництві або приготуванні харчових продуктів.
  • Кількість певних інгредієнтів у відсотковому співвідношенні (у випадках, коли назва інгредієнта асоціюється у споживача із цим харчовим продуктом або виділена в маркуванні словесно чи графічно).
  • Інформація про особливі умови зберігання та використання – у разі потреби.
  • Інформація про поживну цінність продукту.

Landlord раніше повідомляв про те, що згідно із Законом України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» нові правила маркуваня харчових продуктів почали діяти 6 серпня 2019 року. 

Поділися

Політика     20 серпня 2019 09:56

Зеленський очікує на тісну співпрацю в агросекторі з Ізраїлем

Президент України розраховує, що ратифікація Угоди про вільну торгівлю між Україною та Ізраїлем може відбутися після виборів Кнесету 17 вересня, і це збільшить обсяги торгівлі між країнами.

Про це Володимир Зеленський повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук.

Після зустрічі з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньямін Нетаньягу президент України Володимир Зеленський відзначив, що Україна очікує на тісну співпрацю з Ізраїлем в агросекторі.

Читайте: Зміни клімату та світовий ВВП: Bloomberg опублікував новітні дані

Володимир Зеленський також висловив упевненість у тому, що Україна за 5 років має стати «світовим брендом прогресу, інновацій та технологій» і що партнерство з Ізраїлем сприятиме досягненню цієї мети.

Landlord раніше повідомляв про те, що президент України Володимир Зеленський під час промови на українсько-турецькому бізнес-форумі в Стамбулі заявив, що у 2020 році в Україні з’явиться ринок землі.

Поділися

Політика     19 серпня 2019 15:47

Ховав валюту в мішках із зерном: експрезидента Судану судять за корупцію

Сьогодні, 19 серпня, розпочався судовий процес над колишнім президентом Судану Омаром аль-Баширом, якого звинувачують у корупції. Під час обшуку в його будинку в мішках із зерном було знайдено велику суму грошей в іноземній валюті.

Про це повідомляє Фокус.

30-річне правління президента Судану Омара аль-Башира завершилося у квітні 2019 року: він був повалений унаслідок кількамісячних протестів. А в червні, за заявою прокурорів, у його будинку знайшли велику суму ($113 млн у суданських фунтах, а також іноземну валюту), яку експрезидент переховував у мішках із зерном.

Читайте: Дмитро Разумков назвав ринок землі спірним питанням

Баширу висунуто звинувачення у «зберіганні іноземної валюти, корупції та незаконному отриманні подарунків». Він мав постати перед судом ще в липні, але засідання було перенесено з міркувань безпеки.

19 серпня колишній диктатор прибув на перше засідання суду в оточенні великого військового конвою.

Джерело повідомляє, що «російські радники складали для Судану кривавий план з придушення протестів» і що «російська компанія допомагала Омару аль-Баширу утримуватися в президентському кріслі».

Landlord раніше повідомляв про те, що в Південному Судані гостра нестача продовольства: 7 млн населення лишилося без зернових, води і продуктів харчування.

Фото: CNN

Поділися
Показати ще