Високоолеїновий клуб

30 січня 2019 12:42

Обличчя Високоолеїнового клубу-2019 ФОТО

29 січня в приміщенні фешенебельного готелю Fairmont Grand Hotel Kyiv відбулося чергове засідання Високоолеїнового клубу, учасниками якого стали топ-менеджери агробізнесу України. Модераторами зустрічі виступили керівник із розвитку бізнесу олійних культур Syngenta Луїс Карлос Алонсо та експерт сировинних товарів S&P GLOBAL PLATTS Олександр Бобильов.

Виступ Луїса Карлоса Алонсо про тенденції розвитку високоолеїнового ринку у світі вийшов змістовним, інформативним та корисним. Зокрема, менеджер прогнозує Україні лідерські позиції в експорті ВО продукції, адже з кожним роком посівні площі на теренах нашої держави невпинно зростають:

«Посівні площі під ВО соняшнику в Україні перевалять за позначку в 400 тис. га, тоді як 2018-го ця цифра сягала 300 тис. га».

ЧитайтеУкраїнських виробників м’яса птиці перевірятиме місія ЄС

Крім того, Луїс Карлос підкреслив, що світовий ринок ВО продукції достатньо обмежений і його основна промисловість зосереджена в 10 країнах світу: Франції, Іспанії, Італії, Росії, Україні, Болгарії, Румунії, Угорщині, Аргентині та США.

Однак цей день для Луїса Карлоса Алонсо був по-своєму особливий. Функціонер Syngenta відзначав своє 65-річчя, з чим почесні гості та редакція Landlord урочисто привітали іменинника.

Після Луїса Карлоса слово взяв Олександр Бобильов, який у доступній формі розповів про побудову індексів PLATTS на українську соняшникову олію. Якщо говорити у загальному, то оцінка формується за наступними чинниками:

  • Ретельної і прозорою методикою
  • Педантичним підходом до збору даних
  • Неупередженим і незалежним підходом
  • Довірою з боку учасників ринку

Раніше Landlord звітував про головні тезиси Високоолеїнового клубу-2019.

ФОТО: Олександр Ларичкін

Високоолеїновий клуб

29 січня 2019 18:20

Високоолеїновий клуб 2019: зростання посівів ВО соняшнику та лідерство України в експорті

29 січня відбулося чергове засідання Високоолеїнового клубу, головними організаторами якого виступили компанія Syngenta та діловий журнал про агробізнес Landlord. Керівник із розвитку бізнесу олійних культур Syngenta Луїс Карлос Алонсо розповів про ключові тенденції ринку високоолеїнової олії у світі, а Олександр Бобильов, експерт сировинних товарів S&P GLOBAL PLATTS, про побудову індексів PLATTS на українську соняшникову олію.

Ринкові ціни на високоолеїнову олію діють окремо та незалежно від традиційного олійного ринку.

Серед найімовірніших сценаріїв розвитку щодо посівних площ під ВО культури експерти компанії Syngenta виділяють такі:

  • якщо врожай буде на такому ж рівні, як у минулі роки, можна очікувати профіциту пропозицій ВО олії;
  • дохід за реалізацію ВО олії буде лишатися високим до наступного врожаю 2019-го.

Вирощування ВО соняшника наразі сконцентроване переважно в кількох країнах: США, Франція та Португалія. Однак, з ростом ринку та підвищенням попиту починають з’являтися інші серйозні гравці. Наприклад, у Молдові цього року високоолеїновий соняшник висадять на 25 га, в Україні площі під ВО культури теж швидко зростають, тому є можливість стати серйозним виробником.

Читайте2 рекорди Нібулону: скільки зібрали соняшнику та яка врожайність кукурудзи

«Посівні площі під ВО соняшник в Україні перевалять за позначку в 400 тис. га, тоді як 2018-го ця цифра сягала 300 тис. га. Цьому сприятимуть, зокрема, договори з закупівельниками, складені на 2 роки наперед. Єдиною проблемою може стати дефіцит насіння», – спрогнозував Луїс Карлос Алонсо, керівник із розвитку бізнесу масляних Syngenta.

Прибуток від реалізації ВО культур буде достатньо високим за рахунок відносно низьких запасів та стабільно зростаючого попиту, відносно низької ціни звичайного соняшника та високих цін на рапсове масло, що призвело до зменшення його використання в сумішах.

Очікується, що 2019-го ціни на рапсове масло піднімуться та будуть вищі, ніж на звичайну олію. Причина – скорочення кількості посівних площ в Європі.

ЧитайтеЕксперт назвав 3 причини падіння ціни на соняшник

Олександр Бобильов, експерт сировинних товарів S&P GLOBAL PLATTS, під час засідання озвучив схеми та технології оцінювання олії з Чорноморського регіону. Так, він зазначив, що до 16 числа поточного місяця індекс цін на олію ґрунтується на цінах контрактів з виконанням у наступному місяці. З 16 числа поточного місяця індекс базується вже на цінах контрактів через календарний місяць крім випадків, коли 16 випадає на неробочий день. Тоді оцінка починається на наступний робочий день.

Як раніше повідомляв Landlord, члени Українського клубу аграрного бізнесу проти скасування ПДВ на експорт олійних і зернових культур. Фахівці переконані, що в разі ухвалення такого рішення це завдасть збитків агросектору на 50 млрд гривень. А кошти в результаті заплатять самі ж українці з власних кишень.

Високоолеїновий клуб

04 грудня 2018 17:33

Високоолеїнова олія – це інвестиція в більш здоровий продукт – Руслан Денежко

У Києві 5 жовтня в готелі Intercontinental Kiev пройшов Високоолеїновий клуб у партнерстві Landlord з компанією Syngenta.

Одним з гостей Високоолеїнового клубу був директор із глобальних закупівель «PepsiСoУкраїна» Руслан Денежко. Пан Денежко розповів Landlord докладніше про те, що компанія PepsiCo готова збільшити використання високоолеїнової олії у виробництві снеків і розглядає Україну як важливого партнера у досягненні цієї мети.

Компанія PepsiCo — один з найбіль­ших виробників продуктів харчування і напоїв у світі з річним обсягом продажів близько $63 млрд. Повний асортимент гіганта наводити, мабуть, немає сенсу — достатньо лише сказати, що 22 бренди PepsiCo мають щорічні роздрібні продажі, які перевищують мільярд доларів США.

Один із ключових напрямів бізнесу компанії — Frito-Lay (закуски і сне­ки), що автоматично робить PepsiCo одним з найбільших світових промис­лових споживачів рослинної олії. Цей напрям PepsiCo розвиває і в Україні з ТМ «ХрусTeam».

Компанія відома своєю програмою ста­лого зростання, одним із принципів якої є зменшення кількості насичених жирів у продуктах харчування і скорочення ви­користання жирів взагалі у виробництві.

Майже ідеальним варіантом вирішення цього надскладного завдання є вико­ристання високоолеїнових рослинних олій, у тому числі й соняшникової. PepsiCo позиціонує Україну як одного з ключових постачальників високоолеїнової олії та має намір вибудову­вати разом з українськими аграріями і переробниками модель довгостро­кового співробітництва.

Чи використовує PepsiCo високоолеїнову соняшникову олію у своїх виробничих процесах?

На глобальному рівні компанія PepsiСo стала одним з провідних трансформа­торів високоолеїнових олій у кінце­вий продукт для наших споживачів. І, без сумніву, є одним з найбільших покупців якісних олій для свого снеко­вого бізнесу.

Високоолеїнова соняшникова олія важлива, але не єдина, яку використо­вує PepsiСo, — усе залежить від ринку, пропозиції на ньому різних олій та тра­дицій споживання в тій чи іншій країні.

Так, у Північній Америці до нашого портфеля входять кукурудзяна олія та високоолеїнова олія з каноли. На азійських ринках наша компанія надає перевагу використанню міксів різних олій — як суто високоолеїно­вих, так і без них. Багато залежить від смакових вподобань споживачів.

Чи можна сказати, що компанія PepsiCo вже здійснила перехід на використання високоолеїнових олій і досягла максимальних можливих для себе позначок?

Зараз ми ще перебуваємо у процесі переходу на більш корисні олії. Є за­гальний курс компанії («Відповідаль­но до мети»), який ми декларували нашим споживачам, про глобальне жирів у складі продукції. Наприклад, на нашому сайті розмі­щене офіційне зобов’язання PepsiСo досягти частки в 75% корисних олій у снеках (<1,1 г насиченого жиру на 100 ккал). Це наша загальна мета, але час та швидкість впровадження на всіх ринках різняться. Найбільш розвиненим у цьому плані є, як я вже казав, ринок ЄС та Північної Аме­рики — тут ми маємо найкращий портфель з огляду на використання високоолеїнових олій.

 

Така олія дає для виробника продуктів харчування якийсь економічний ефект?

Високоолеїнова олія — це інвестиція в більш здоровий продукт порівняно з багатьма іншими рослинними оліями. Причому це досягається без будь-якої втрати якості продукції.

Але, на моє переконання, проводити порівняння економічного ефекту від використання різних олій некоректно. Є зобов’язання PepsiСo, ми йдемо у більш здоровий портфель продукції та будемо дотримуватися цього курсу

Окрім чіпсів в якій ще продукції в Україні PepsiCo використовує високоолеїнову соняшникову олію?

В Україні з 2013 року виробляються сухарики «ХрусTeam». Лінія розташо­вана у Миколаєві, у виробництві ми використовуємо інший вид корисних олій — рапсову. Тут технологія дещо відмінна від виробництва чіпсів, які проходять смаження. Для «ХрусTeam» застосовується розпилення олії, яка допомагає закріпити ароматичні та смакові добавки на продукті.

Читайте: Що потрібно Україні для лідерства на світовому ринку високоолеїнової олії

Фахівці стверджують, що, незважаючи на розвиненість високоолеїнового сегмента в ЄС, у цілому європейському ринку бракує власної високоолеїнової олії. Чи не розглядає PepsiСo Україну як постачальнка на свої європейські снекові заводи?

З наявного обсягу споживання високоолеїнової соняшникової олії в Європі, за моєю інформацією, щонайменше 25–30% має українське походження. PepsiСo отримує продукт за непрямими контрактами. Тобто у вигляді нерафінованої високоолеї­нова українська олія потрапляє на єв­ропейські переробні підприємства, в яких ми її й купуємо. Ми відстежуємо динаміку вирощування високоолеїно­вого соняшника у різних країнах світ у, маємо чітке уявлення про те, звідки заводи по рафінації отримують сиро­вину для переробки. Тому не можна говорити, маємо ми чи не маємо планів щодо інтеграції українських постачальників високоолеїнової олії у свої виробничі ланцюги — вони вже там присутні.

Саме тому протягом останнього року команда PepsiСo почала роботу з під­готовки укладання прямих контрактів з місцевими постачальниками, і ми сподіваємося на довгострокове взаємовигідне співробітництво. Ми пропонуємо переглянути алгоритми взаємовідносин і запровадити модель контрактів з фіксованими преміями, яка дасть можливість для розвитку сегмента.

Як це може працювати, яку саме модель ви пропонуєте?

На даний момент ми перебуваємо у процесі розробки цієї моделі та обго­ворення деталей з усіма учасниками.

Почнемо з попиту як кінцевої ланки — промислового споживача, великого по­купця олії. PepsiСo, наприклад, контр­актує певні обсяги високоолеїнової олії з компанією, яка проводить її кінцеву рафінацію. Такі тендери проводяться восени, і угоди укладаються щонай­менше на рік. Маючи такий контракт, переробник (рафінатор) отримує замовлення на олію майбутнього вро­жаю з фіксованою премією та починає працювати з наступною ланкою — пер­винним переробником високоолеїно­вого соняшника, так званими краше­рами. Далі крашери укладають угоди із сільгоспвиробниками на постачання соняшника майбутнього врожаю.

Особливістю ринку України є те, що первинний переробник, або крашер, і рафінатор — одна й та сама компанія, що спрощує укладання угод.

Залежно від цін та обсягів таких фор­вардних контрактів фермери заздале­гідь отримують інформацію про розмір власної премії та планують площі під високоолеїновий соняшник.

І, нарешті, залежно від запланованих площ фермери виходять із замовленнями насіння гібридів високоолеїнового соняшника до його поста­чальників.

Така модель накладає на учасників досить складні зобов’язання…

Так, всім доводиться докласти зусиль задля досягнення загального успіху. Наприклад, споживачі та постачальники насіння повинні погодитися з рівнем премії на соняшник і олію, забезпечити посадковий матеріал і знайти оптималь­ні схеми переробки. Фермери, крашери і рафінатори — дотримуватися рівня премій і виконувати зобов’язання з продажу соняшника і високоолеїнової олії відповідно до укладених угод. Але ми й пропонуємо шукати формулу, яка влаштує всіх учасників і буде вигідною всім ланкам.

Текст: Михайло Дикаленко

Фото: Олександр Ларичкін

 

Високоолеїновий клуб

04 грудня 2018 16:15

Що потрібно Україні для лідерства на світовому ринку високоолеїнової олії

Учасники "Високоолеїнового клубу" домовилися про необхідність моделі контрактів із фіксованими обсягами та преміями. Ціна питання - лідерство України на світовому ринку високоолеїнової олії.

Ринок високоолеїнової соняшникової олії після злетів і падінь останніх років увійшов у фазу спокійного планомірного розвитку, що дає його учасникам можливість довгострокового планування. Саме цьому і була приділена головна увага на черговому засіданні «Високоолеїнового клубу», організованого за ініціативою компанії Syngenta. Спонсорами заходу виступили Коньячний дім Hennessy, вино Нової Зеландії Cloudy Bay, курорт Forte Village Resort.

З огляду на поточну динаміку цін на олії-конкуренти привабливість соняшникової високоолеїнової олії для глобальних продовольчих компаній буде зростати.

ПРЕМІЇ ТА ПЛОЩІ

Як зазначив керівник з розвитку бізнесу олійних компанії Syngenta Луїс Карлос Алонсо, протягом тривалого часу ринок високоолеїнової олії для виробників і переробників був таким собі суфле. Премія ланцюга виробників і постачальників від нуля злітала до $300–400/т, і залежно від цього коливалися посівні площі під високоолеїновими гібридами соняшника в Україні, Румунії, Угорщині тощо. Але зараз для виробників високоолеїнового соняшника та олії склалася дуже сприятлива кон’юнктура.

Цього року ціни на більшість олій постійно просідали — пальмова, соєва, звичайна соняшникова дешевшали. Проте ціни на ріпак і ріпакову олію залишилися стабільними і навіть трохи підростають. Як наслідок — тонна ріпакової олії вже продається на $100 дорожче, ніж соняшникової.

Це, підкреслює Алонсо, дуже важливо для українського високоолеїнового сегмента. У 2014 році була ситуація, коли ціни на ріпакову олію були нижчими за соняшникову й споживачі перейшли на використання ріпака. Зараз тренд змінився і премії на високоолеїнову соняшникову олію будуть більш стабільними — на рівні $100/т з тенденцією до невеликого зростання. Таким же чином будуть поводитися й премії для сільгосппідприємств, які культивують високоолеїновий соняшник.

У розвинених європейських країнах премія для фермерів, які вирощують такий соняшник, стабілізувалася в середньому на рівні 25–30 євро/т, у Східній Європі (Угорщина, Румунія, Болгарія) — $30–35/т. Це досить високий рівень, який говорить про наявність певного дефіциту високоолеїнової соняшникової олії на ринку.

В Україні, за спостереженнями Syngenta, ситуація для фермерів навіть ще краща — в середньому премії становлять $40–45/т високоолеїнового соняшника. Це дає підстави очікувати, що площі під такими гібридами наступного року зростуть із 300 000 га до 350 000 га. Але, на думку Алонсо, навіть якщо проаналізувати найбільш оптимістичний сценарій (зростання площ у основних країнах-продуцентах на 25%, в Україні — до 400 000 га), трагедії на ринку не станеться.

З огляду на динаміку споживання інших високоолеїнових олій ринок забере додатковий обсяг. Щоправда, в цьому випадку розмір премій буде дещо знижуватися, хоча вони все одно залишаться привабливими для виробників і переробників. Але, як вважає Алонсо, найкращим шляхом розвитку виробництва високоолеїнової соняшникової олії для українських аграріїв і крашерів буде поступове нарощування обсягів з постійним оглядом на динаміку світового ринку. Досягти цього можливо у разі укладання довгострокових контрактів по всьому ланцюгу, від постачальників насіння високоолеїнових гібридів до великих споживачів готового продукту, і проводити планування посівів у постійній координації між учасниками ринку. Це дозволить стабілізувати премії на прийнятному рівні та уникнути «злетів і падінь» споживання високоолеїнової олії.

ТЯГАР ЛІДЕРА

Є одна важлива причина, з якої українським виробникам варто пристати на цю пропозицію. Виходячи з динаміки посівних площ, вже наступного сезону Україна стає номером один на світовому ринку високоолеїнової соняшникової олії, й таке лідерство накладає на виробників певні зобов’язання. Ціни та премії на високоолеїнову олію встановлюються саме по рівню країни-лідера. Тому українським сільгоспвиробникам і переробникам треба навчитися підтримувати стабільність ринку у своїх інтересах. Зараз, як наводить приклад Алонсо, США вже заявили про намір збільшувати площі під високоолеїновою соєю і до 2027 року вийти на експорт олії з неї у 700 000 т. Плани про збільшення виробництва високоолеїнової олії з каноли має Канада.

Це, як вважає фахівець, говорить про те, що американські виробники вже прорахували прогноз ринку високоолеїнових олій і дійшли висновку про його зростання. Але їм ще треба засіяти нові пло щі, переробити сировину, виходити на ринки. Навіть селекція необхідної кількості насіння для нових площ займає два-три роки. Україна це все вже має — питання тільки в тому, чи зможуть гравці організувати ринок і свою діяльність на ньому.

НАСІННЯ

Цього року Syngenta передбачила зростання попиту на насіння гібридів високоолеїнового соняшника ще у лютому. Тому проблем з посівним матеріалом майбутньої посівної у клієнтів компанії не буде. Як зазначає керівник з розвитку бізнес-рішень у сфері переробки сільськогосподарської продукції компанії «Сингента Україна» Сергій Тимошенко, у співпраці між постачальником насіння та аграріями вкрай важливо досягти стратегічних рішень, які визначать розвиток виробництва і ринку на роки вперед.

ЛУЇС КАРЛОС АЛОНСО
керівник з розвитку бізнесу олійних компанії Syngenta:

Від «Високоолеїнового клубу» ми чекаємо, що він стане платформою для обміну думками і координації дій учасників ринку. Але не тільки це — треба мати на увазі, що У країна стає лідером світового висок оолеїнового ринку, лідером з експорта високоолеїнових олій. Тобто перетворюється на місце, за яким всі інші виробники будуть звіряти годинники, будуть саме по цій шкалі орієнт уватися і планувати свої дії. Також треба розуміти, що є інші висок оолеїнові олії — ріпакова, канола, соєва, кукуру дзяна.

Це все — конкуренти для української соняшникової олії на різних ринках. І ми сподіваємося, що саме завдяки клубу українськи виробники змо жуть розробити стратегію захисту свого продукт у та його просування на світовий ринок. Наприклад, північноамериканські виробники високоолеїнової сої зараз мають дуже амбіційні плани щодо ек спансії на ринок і добре організовану асоціацію. Вони ще на самому початку шляху, але це сигнал до організації для українських виробників.

Адже у світі просто не існує компанії, яка б мала можливість оперативно збільшити виробництво насіння, наприклад, удвічі — цикл виробництва насіння дворічний. І, як говорить Тимошенко, для того щоб суттєво збільшити постачання насіння, Syngenta повинна спрогнозувати зростання попиту і взяти на себе сміливість наростити виробництво. Але, як вважає фахівець, у такого часового лагу є певні переваги.

Завдання «Високоолеїнового клубу» — не перегріти ринок, збалансувати попит і пропозицію, виходячи з реальної потреби у високоолеїновій олії. Це стабілізує премії на всіх ланках і гарантує поступовий розвиток.

СПОЖИВАННЯ

Як зауважує директор із глобальних закупівель компанії «PepsiСo Україна» Руслан Денежко, це може здаватися дивним і не асоціюватися з іміджем компанії, але PepsiСo завдяки снековому бізнесу зараз один з найбільших споживачів жирів у світі. У країнах Європи за рахунок високоолеїнової соняшникової олії на виробництвах компанії вже задовольняється 65% потреби у жирах.

Але беручи до уваги прагнення споживачів вживати більш здорову їжу, PepsiСo вже прогнозує впродовж найближчих трьох-п’яти років збільшення цієї частки. Щоправда, для цього на ринку повинні буди відповідні умови по всьому ланцюгу постачання — тобто пропозиція продукту відповідної до стандартів компанії якості за прийнятними цінами. Адже зараз на світовому ринку є вибір різних високоолеїнових олій зі схожими характеристиками, і соняшникова високоолеїнова олія не є безальтернативною.

Залежно від ситуації та місцевих звичок споживання на різних регіональних ринках PepsiСo використовує ріпакову, кукурудзяну, пальмову високоолеїнові олії у чистому вигляді або у міксах. Що стосується України — вітчизняний високоолеїновий сегмент вже посідає поважне місце у виробництвах PepsiСo. Приблизно 25% високоолеїнової олії, що використовується у ЄС, поступає саме з України за непрямими контрактами. Зараз, як каже Денежко, гігант має намір змінити ситуацію та перейти до прямої співпраці з українськими
виробниками.

Крім того, PepsiСo фактично вже формує внутрішній український ринок промислового споживання високоолеїнової олії — ще у 2013-му в Миколаєві було запущене виробництво снеків ТМ «ХрусTeam», а наступного року буде встановлена лінія виробництва чіпсів Lay’s. Наразі, за словами Денежка, Україна споживає лише 5–7% власної високоолеїнової соняшникової олії. Розширення виробництва тільки компанією PepsiСo може подвоїти цю цифру.

МОДЕЛЬ ВЗАЄМОДІЇ

За таких умов, підкреслює Денежко, прогнозованість і поступовий розвиток потрібні всім учасникам — від фермера до виробника харчових продуктів. Зі свого боку компанія вже
обговорює з найбільшими постачальниками високоолеїнової олії модель фіксування премії на певний проміжок часу. Задля запобігання ризикам втрат можливих учасників моделі PepsiСo пропонує укладати середньо- і довгострокові контракти, гарантуючи придбання певного обсягу з фіксованою премією, яка буде далі розподілятися по ланцюгу — до постачальника насіння.

У пілотному варіанті Денежко запропонував контрактувати невеликі партії високоолеїнового соняшника — 10–15% врожаю фермера. Втім, розмір обсягу з фіксованою премією та розмір самої премії треба детально обговорювати. Подібні моделі взаємодії дійсно обговорюються, підтверджує віце-президент з комерції компанії AgroGeneration Катерина Конащук. Але з точки зоруаграрної компанії для планування посівів високоолеїнового соняшника треба мати чітку домовленість не тільки з покупцями, а й з постачальникаминасіння гібридів.

РУСЛАН ДЕНЕЖКО
директор із глобальних закупівель компанії «PepsiСo Україна»:

Ми беремо участь у клубі вже втретє. Спочатку були присутні як слухачі, знайомилися з учасниками ринку. За минулий рік компанія багато зробила для розробки різних варіантів сорсингу української високоолеїнової олії та інтеграції її у наші виробничі процеси — як в Україні, так і в ЄС. Сьогодні ми вже готові представити своє бачення того, як може розвиватися ринок, що ми можемо привнести на нього з точки зору гарантування попиту і зменшення цінових коливань на високоолеїнову соняшникову олію.

Для нас клуб — це платформа для обміну думками між всіма учасниками для пошуку рішень, які влаштують всіх, від постачальника насіння до виробників готової харчової продукції. Нестабільний ринок не цікавий нікому. Фермери прагнуть мати стабільний дохід і планувати площі під високоолеїновим соняшником на багато років, стабільність потрібна переробникам, щоб не перейматися куди і кому продати олію, стабільність потрібна нам для довгострокового планування, підтримання цінової політики, і насамперед вона потрібна кінцевим споживачам.

Тому вкрай важливо заздалегідь дійти згоди про період дії пілотного проекту. За словами Алонсо, Syngenta аналізувала таку можливість і у компанії прийшли до думки, що найбільш оптимальним для початку буде період у три роки — тобто всі учасники ланцюга домовляються три роки контрактувати певний обсяг посадкового матеріалу, насіння та олії з фіксованою ціною. Умови та строки можуть обговорюватися, але, на думку Алонсо, всі учасники повинні добре продумати, чи буде це їм вигідно — адже за нестабільностіринку ціни та премії можуть як падати, так і зростати. Термін у три роки оптимальний і на переконання Денежка — за цей час можна буде протестувати модель, подивитися, як вона працює, та внести необхідні корективи.

Втім, розробляючи будь-які моделі, треба йти від бажання споживача кінцевого продукту, зазначає директор з розвитку бізнесу компанії «Укролія» Юрій Шевченко. Вже зараз у портфелі компанії є контракти на постачання високоолеїнової олії з фіксованою премією терміном до п’яти років. Але при таких тривалих контрактах є небезпека того, що вони бу дуть невигідними для аграрних компаній, попереджає Тимошенко. Наприклад, цього року в порівнянні з попереднім ціна на високоолеїнове насіння у Syngenta значно знизилася.

Тому Тимошенко запропонував сільгоспвиробникам самим відповісти на запитання, чи є в них бажання платити фіксовану ціну, незважаючи на коливання ринку. Інша справа — укладання довгострокових контрактів терміном навіть у п’ять років. У разі коли постачальник насіннєвого матеріалу буде мати чітке уявлення про те, як змінюватимуться площі під високоолеїновим соняшником, зміниться і ціноутворення. Досвід фіксування ціни у Syngenta дійсно є, підтверджує Алонсо. Такі контракти терміном саме у три роки укладаються у країнах зі сталими ринками. Можливо, якщо переробники і споживачі самі піднімають це питання, то й український ринок вже достатньо стабілізувався і виріс до такого механізму.

СЕРГІЙ ТИМОШЕНКО
керівник з розвитку бізнес- рішень у сфері переробки сільськогосподарської продукції
компанії «Сингента Україна»:

Ми хотіли б домогтися прозорості на ринку, розуміння, щоб всі учасники ланцюжка поважали один одного. Тоді цей ринок буде більш прогнозованим і кожен гравець на ньому зможе отримати додатковий прибуток. Якщо кожен буде діяти окремо, жити у своєму світі, намагатися спекулювати — це неправильний шлях. Завдання клубу — щоб всі були переможцями: і агрохолдинги, і переробники, і кінцеві споживачі, і виробники насіння. Ще основною метою клубу можна назвати стабілізацію ринку.

Ми не хочемо волатильності та спекуляцій, хочемо стабільного та прогнозованого прибу тку і зростання цього сегмента, а також популяризації високоолеїнової олії не тільки в Україні, але і в глобальному масштабі, тому що Україна — світовий лідер по соняшнику. А з цього року, судячи з усього, країна буде виробником високоолеїнової олії номер один, обігнавши Францію.

До того ж, додає Денежко, йдеться про частку у 10–15% для окремих господарств, які приєднаються до моделі, та це не буде розповсюджуватися на весь ринок і не створить якихось форс-мажорів ані для постачальника насіння, ані для споживачів. Підсумовуючі результати дискусії, Тимошенко запропонував усім учасникам долучитися до обговорення конкретних правил фіксації цін або премій по термінах і розмірах. Він порадив аграріям звертатися до Syngenta з пропозиціями умов довгострокових контрактів і підкреслив, що для компанії отримати гарантовані замовлення на насіння на п’ять років є ідеальною бізнес-моделлю.

Текст: Михайло Дикаленко

Високоолеїновий клуб