Логістика

Про початок днопоглиблення на двох дніпровських водосховищах повідомляє Адміністрація морських портів України. Роботи виконує філія «Днопоглиблювальний флот», що входить до складу ДП «АМПУ», та підрядники, визначені на тендерах.

На Кременчуцькому та Кам’янському водосховищах глибини місцями на півметра менші за потрібні габарити, зазначають в АМПУ. Загалом по цих двох об’єктах днопоглиблення проведуть на 57 км суднового ходу. Загальний обсяг робіт на Кременчуцькому водосховищі – 770 тис. куб. м, на Кам’янському – 30 тис. куб. м.

Як зазначив міністр інфраструктури України Володимир Омелян, де системне днопоглиблення не проводилося останні 6 років, і перед АПМУ зараз «стоїть масштабна задача відновити габарити судового ходу». Він підкреслив, що транспортування водними шляхами України дозволить зменшити навантаження на автодороги, збільшить транзитний потенціал держави.

Днопоглиблення на Дніпрі давно чекали провідні українські компанії, серед яких і зернотрейдери: СК «Нібулон», ТОВ «Грейн-Трансшипмент», ТОВ «Гермес-Трейдінг», зазначив керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс.

Чому це важливо для трейдерів, пояснив комерційний директор ТОВ «Грейн-Трансшипмент» Євген Ігнатенко. За його словами, зниження на 5 см осадки судна вантажопідйомністю 4 тисячі тонн призводить до його недовантаження в середньому на 65 тонн (це як один залізничний вагон).

Читайте: Дельта Вілмар СНД збудує завод для переробки сої в порту Південний – АМПУ

«Ми щиро вітаємо початок відновлення судноплавної глибини на замулених ділянках Дніпра. Це дозволить не лише здешевити перевезення водним транспортом за рахунок максимального завантаження суден, але й беззаперечно забезпечить безпеку суден, екіпажів та вантажів», − сказав Євген Ігнатенко.

Як повідомляв раніше Landlord, у планах АМПУ на 2019 рік – днопоглиблення у 8 українських портах. Головні обсяги робіт заплановані в портах Маріуполя і Бердянська.

Про це повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук Міністр інфраструктури України Володимир Омелян.

Зазначений Порядок спрямований на виконання Закону України про єдине митне вікно. Він чітко розмежовує сферу відповідальності та встановлює алгоритм дій кожного з учасників.

АМПУ:

• перевіряє стан акваторії морських портів, контролюючи скидання забруднюючих речовин;
• у разі виявлення забруднення акваторії викликає екологічну інспекцію для відбору проб у місці забруднення.

Екологічна інспекція:

• після лабораторного підтвердження факту забруднення і за наявності обґрунтованих підстав вважати, що воно відбулося із судна, має право, спільно з представниками АМПУ, піднятися на борт судна – для взяття проб на судні.

Читайте: Укрзалізниця порушує права учасників зернового ринку – Валерій Ткачов апелює до АМКУ

За словами Володимира Омеляна, такий порядок зупиняє всі можливі зловживання, відновлює довіру та запроваджує дієвий контроль.

«Важливо, що цей документ повністю підтримується бізнесом і профільними асоціаціями», – відзначає міністр.

Як повідомляв Landlord, Європейська бізнес асоціація звернулася до Володимира Гройсмана та Кабміну з проханням звернути увагу на ситуацію з незаконними перевірками суден в українських морпортах.

Таку думку висловив на своїй сторінці у Фейсбук голова ради ГО «Центр розвитку логістики», член Експертної ради при Міністерстві інфраструктури України Валерій Ткачов.

Укрзалізниця в черговий раз обговорила з представниками агросектора стати оператором зернових вантажів. Як відзначає експерт у сфері транспортної інфраструктури та логістики Валерій Ткачов, те, що УЗ вирішила стати експедитором, перевізником і, можливо, експортером зерна, – не дуже хороший сигнал для зернового ринку України.

«Іншими словами, користуючись своїм монопольним становищем у галузі перевезення вантажів залізницею, УЗ планує відтягнути на себе частину вантажопотоку зерна. Думаю, це питання має детально вивчити АМКУ», – говорить Валерій Ткачов.

Експерт розповів, що  останнім часом УЗ доклала максимальних зусиль, щоб обмежити доступ до залізничної інфраструктури представникам малого та середнього аграрного бізнесу. У рамках оптимізації залізничної інфраструктури та маршрутизації відправок зерна залізничним транспортом, УЗ фактично обмежила можливість здійснювати відвантаження з 90% лінійних елеваторів України.

Читайте: Як стати другом Ілона Маска: фермер Сергій Омельяненко розкриває секрет

За словами Валерія Ткачова, на сьогодні з майже 1000 лінійних елеваторів України повноцінно відвантажують зерно 90–140 елеваторів. «Це приблизно 90 маршрутних елеваторів, які можуть формувати маршрутну відправку 54 вагонів на добу і приблизно 30–50 елеваторів, які ситуативно відвантажують зерно. Ці 90 маршрутних елеваторів розташовані на 79 маршрутних залізничних станціях (список станцій опублікований на сайті ЦТЛ і ПАТ УЗ)», – коментує експерт.

Валерій Ткачов звертає увагу, що ці залізничні станції нерівномірно покривають зони виробництва зерна на території України. Наприклад, на всю Придніпровську залізницю є тільки 2 маршрутні залізничні станції; на Донецьку залізницю – 2; на Львівську – 5; на Одеську – 12.

«Якщо докладно вивчити наслідки від реалізації такої стратегії ПАТ «УЗ», буде видно і вигодонабувачів цієї ініціативи – великі аграрні й трейдингові компанії, які володіють маршрутними елеваторами (це не більше 6–8 компаній). Ці компанії істотно наростили відвантаження зерна через наявність преференцій у відвантаженні», – відзначає Валерій Ткачов.

За його словами, в такій ситуації, коли реально повноцінне відвантаження зерна залізницею ведеться обмеженою кількістю лінійних елеваторів (не більше 8–10% усіх елеваторів), на арену вийде новий «експортер зерна» –  Укрзалізниця – і запропонує продати йому зерно на будь-якому з лінійних елеваторів, що має доступ до залізничної інфраструктури. Тобто, користуючись своїм винятковим монопольним становищем, ПАТ «УЗ», буде вести закупівлю зерна на всій території України.

«Цей процес, називається ринковою дискримінацією учасників зернового ринку та порушенням антимонопольного законодавства України. Сподіваюся, співробітники АМКУ дадуть правову оцінку такої ініціативи ПАТ “УЗ”», – наголошує Валерій Ткачов.

Експерт рекомендує керівництву Укрзалізниці «зосередитися на виконанні своїх функціональних обов’язків щодо забезпечення транспортування вантажів і пасажирів залізницею», відзначаючи, що за останні два роки, на тлі постійного зростання вартості перевезення вантажів залізничним транспортом, спостерігається «катастрофічне погіршення виробничих показників» роботи ПАТ «УЗ»: падіння середньої швидкості руху потягів; зменшення обсягу перевезення вантажів; зменшення добового навантаження в мережі тощо.

«Рекомендую менеджменту ПАТ УЗ зайнятися своєю безпосередньою роботою», – підводить підсумок Валерій Ткачов.

Landlord раніше повідомляв про те, що Українська зернова асоціація вимагає не вводити автоматичну індексацію тарифів «Укрзалізниці»: відкликати проект регуляторного акту.

Асоціація звернулась до Міністерства інфраструктури України з проханням відкликати проект регуляторного акту про автоматичну індексацію залізничних тарифів. Даний документ передбачає, перегляд вартості перевезень відповідно до індексу цін виробників промислової продукції за певний період.

В УЗА підготували аргументи проти нововведення. Головний із них: індекс цін виробників неможливо спрогнозувати. А відповідно, неможливо спрогнозувати і вартість перевезень. Відтак аграрії не зможуть прорахувати вартість перевезень навіть на 3 місяці вперед, а для них це дуже важливо.  Адже компанії, що забезпечують експорт зернових культур, працюють за маркетинговим роком з липня по червень. І укладають довготривалі контракти з партнерами з фіксованою вартістю.

«Саме тому експортерам важливо розуміти, якою буде ціна доставки проданого зерна покупцям в інших країнах через два-три квартали чи навіть рік», – підкреслює Сергій Іващенко, в.о. обов’язків виконавчого директора УЗА.

Читайте: УЗ запропонувала нову модель формування тарифів на вантажоперевезення

На його думку, непередбачуваність тарифів негативно вплине на бізнес, економіку країни, а в першу чергу, на сферу виробництва зернових культур.

Міністерство інфраструктури оприлюднило проект регуляторного акту про залізничні тарифи на вантажі  5 липня. Наразі триває обговорення документу.

Як пиcав раніше Landlord, 30 березня тарифи на вантажні перевезення УЗ були проіндексовані на 14,2 %. Це стало першим етапом запровадження моделі автоматичної індексації тарифів.

Про це повідомляє БізнесЦензор.

ЄБРР погодив цей кредит з метою сприяння вирішенню проблеми нестачі вагонів на українському агроринку, підтримання стратегії Louis Dreyfus з формування ефективної системи поставок в Україну.

Читайте: Нібулон транспортує зерно власними вагонами: оборот маршруту за три дні

Як раніше повідомляв Landlord, зернотрейдери часто зазнають збитків через дефіцит зерновозів або локомотивів «Укрзалізниці» у розпал сезону. Трейдери вирішують проблему дефіциту за допомогою приватних перевезень хоперами.