Думки

2 години тому

Розвиток сільських територій: Трофімцева покладає надії на кластери

Ольга Трофімцева вважає, що створення кластерів – це оптимальний інструмент розвитку сільських територій. Їх ефективність залежить від ініціативи бізнесу різних секторів економіки.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Уряд підтримує ініціативу створення кластерів, оскільки вони є найкращою формою розвитку сільських територій. На цьому наголосила в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева на міжнародній агропромисловій виставці «Agroport West Lviv-2019» під час відкриття дискусійної панелі «Майбутнє кластерного розвитку та побудова сталих екосистем в українському АПК».

Читайте: Розкрито секрет високої рентабельності соняшника

Об’єднання фінансових, людських та природних ресурсів, держави, бізнесу та сільських громад володіє значним потенціалом для підвищення конкурентоспроможності регіонів.

Мінагрополітики інформує, що пілотні проекти з впровадження агрокластерів уже діють на Львівщині («ГорбоГори») та Одещині («Фрумушика Нова»). Їх загальні бюджети становлять відповідно 27,6 та 39,56 млн грн.

Landlord раніше повідомляв про те, що у 2019 році Уряд передасть державні землі сільгоппризначення в комунальну власність 141 ОТГ, які об’єдналися протягом 2018 року.

Думки

18 години тому

До 2030 року експорт українського зерна складе 60 млн т – Козаченко

Україна займає другу сходинку у світовому рейтингу з експорту зернових культур. Якщо подивитися на перспективу, врахувати наявність сільськогосподарських земель, їх родючість і скоригувати це по урожайності з аграрним сектором ЄС, то ми вже зараз можемо виходити на рівень валового збору у майже 120 млн т.

Якщо провести кореляцію із США — приблизно 127 млн т. Для цього, звісно, потрібні новітні технології, але завдяки великим глобальним компаніям на кшталт Syngenta, Corteva Agriscience,  Monsanto українські аграрії активно запроваджують найсучасніші досягнення у селекції насіння сільськогосподарських культур з метою подальшого нарощування їх валового виробництва.

За моїми розрахунками, до 2030 року ми вийдемо на стабільний експорт зерна у 60 млн т на рік. Крім того, зросте внутрішнє споживання за рахунок розвитку тваринництва, й Україна буде виробляти не менше 10 млн т м’яса та понад 30 млн т молока.

Що для цього потрібно? Відповідь проста: інвестиції. Щорічно за рахунок зовнішнього інвестування в аграрні галузі різних країн залучається у середньому близько $148 млрд, а Україні, для того щоб збільшити валове виробництво продовольства утричі, потрібно $70–75 млрд. І вони будуть, якщо створити привабливе бізнес-середовище. Сьогодні серед фахівців стала досить популярною тема: чи добре добре, чи погано те, що ми зараз перетворюємося на аграрну державу? Інколи відповісти на це запитання досить складно.

Але на зустрічах всіх рівнів я постійно повторюю слова: сьогодні на міжнародній арені продовольство стає більш впливовим у формуванні глобальної політики, ніж зброя.

Читайте: Україна зможе потроїти валове виробництво зернових. Необхідна умова – $70–75 млрд інвестицій

Коли застосовують зброю, у країну заходить зовнішній ворог, нація гуртується навколо лідера, щоб дати гідну відсіч. Країна, як це не дивно, стає навіть сильнішою, ніж раніше.

Але якщо країну захоплює голод, починається безлад, зникає керованість, народ просто змітає владу. Наслідки голоду катастрофічні, аж до повної втрати державності як такої.

У світі є достатньо процвітаючих держав, які повністю залежні від імпорту їжі. Припиніть туди постачання зерна і подивіться, що трапиться за два-три місяці — падіння рівня життя, зубожіння, революції. Тому я завжди кажу: голод змете все, а продовольство — це найсильніша зброя. Але вона, на відміну від звичайної зброї, не вбиває, а рятує.

Україні треба вміти використовувати цю зброю у глобальному просторі. Звісно, не задля якихось революцій, а з вигодою для себе — для залучення інвестицій.

За інформацією FAO, вже сьогодні від голоду на планеті щодня помирають близько 30 000 людей. Розрахунки показують, що без прискорення впровадження технологій у сільське господарство через 10 років ця цифра більш ніж подвоїться. Кожного дня від голоду можуть помирати майже 65 000 людей.

Замисліться, перш ніж казати про хибність аграрного вектора розвитку України.

ТЕКСТ: Леонід Козаченко

Думки

22 години тому

Чому в Україні ціни на низку продуктів вже вищі, ніж в ЄС (ІНФОГРАФІКА)

Українські експортери соняшникової олії та курятини дешевше продають продукцію в Євросоюз, ніж на внутрішньому ринку, завдяки відшкодуванню ПДВ. Щоб в Україні подешевшали продукти, потрібні пільги для аграріїв.

Фахівці Економічного дискусійного клубу (ЕДК) в співпраці з виданням «Сегодня» нарахували 13 видів продуктів, які в Україні коштують дорожче, ніж в ближньому зарубіжжі, а деякі – навіть у країнах ЄС.  У нас вже навіть хліб дорожчий, ніж у Польщі.

За кількістю продуктів дешевого асортименту (по 7 позиціях) найбільше випереджають Україну Польща та Білорусь.

Експерти звертають увагу, що Україна посідає перше місце у світі з виробництва та експорту соняшникової олії. Та в Україні вона дорожча, ніж в Польщі, Угорщині та Іспанії.

Читайте: Як фермерам отримати кращу ціну на соняшник: три поради від Луїса Карлоса Алонсо

По цінах на курячі тушки Україна випередила на 8-10% Польщу, Угорщину та Білорусь. Водночас Україна входить до ТОП-6 найбільших у світі експортерів курятини і ТОП-3 у Європі.

Виконавчий директор ЕДК Олег Пензин, пояснює розрив цін на олію та курятину тим, що експортерам держава відшкодовує 20% – фактично за рахунок українського бюджету вони роблять «знижку» європейцям.

Молочні продукти дешевші в Угорщині, Іспанії, Білорусі, Польщі, ніж в Україні. Тут причину експерт бачить у виробництві: українські підприємства закуповують молоко у фермерів, а в ЄС та Білорусі є великі молочні ферми, де воно дешевше.

Фахівці ЕКД висловилися про те, які кроки потрібні Україні для зниження цін на продукти:

  • встановити пільгові ставки податків на агропродукцію (як у Польщі);
  • дати аграріям дешеві кредити та пільги при закупівлі техніки, сировини, обладнання
  • інвестувати у великі молочні ферми;
  • вартість «борщового набору» дозволить знизити будівництво сучасних овочесховищ (як у Білорусі), щоб українські овочі не псувалися до весни.

Як повідомляв раніше Landlord, у березні в Україні зафіксовано зниження ціни на м’ясо – зокрема, свинину, а також курячі яйця.

 

Думки

11 березня 2019 13:58

Чим Україна може зацікавити німецьких інвесторів – Олег Бахматюк

Аграрний потенціал України на сьогодні використаний недостатньо і може становити інтерес зокрема для інвесторів з Німеччини. Так вважає власник «Укрлендфармінгу» Олег Бахматюк.

Про це повідомляє прес-служба Ukrlandfarming.

В умовах конкуренції держав світу на міжнародному ринку агросектор України відкриває для провідних світових фінансистів та інституцій широкі можливості. В інтерв’ю німецькому виданню Die Welt Олег Бахматюк виклав своє бачення перспективності інвестицій в український АПК.

На його думку, Німеччина, яка є одним із провідних світових виробників сільгосптехніки, може використовувати сільське господарство України для тестування нових технологій у сфері:

  • точного землеробства;
  • механізації виробництва;
  • підвищення врожайності.

Читайте: Як стати одним із лідерів агроринку після втрати 50% активів – Бахматюк про спасіння Укрлендфармінгу

«Україна могла б фактично стати полем битви для дуже здорової конкуренції між США та Німеччиною. Інвестуючи в Україну, вони зможуть отримати достатній контроль над потоками товарів на важливі ринки Близького Сходу та Азії. Україну можна розглядати як Бразилію для Європи, як це було 20 років тому», – заявив Олег Бахматюк.

За словами власника «Укрлендфармінгу», у наступні 10 років Україна має всі можливості для збільшення вдвічі виробництва агропродукції, зокрема експорту зерна. Кращими перспективами для України Олег Бахматюк вважає збільшення експорту продукції АПК з високою доданою вартістю, наприклад тваринних білків.

Landlord раніше повідомляв про те, що за останні три роки «Укрлендфармінг» наростив поголів’я худоби на 11%. Аби досягти необхідних результатів, в «Укрлендфармінгу» використовують новітні технології утримання худоби та оптимізують генетику стада.

Думки

05 березня 2019 10:50

Децентралізація земель відбувається з грубим порушенням законодавства – Андрій Мартин

Передання земельних ділянок у власність об’єднаних територіальних громад відбувається з масовим порушенням законодавства про оренду земель. Так вважає завідувач кафедри землевпорядного проектування НУБіП Андрій Мартин.

Про це повідомляє Ліга.Бізнес.

Доктор економічних наук, доцент, член правління Спілки землевпорядників України, заступник голови ради асоціації «Земельна спілка України» Андрій Мартин розповідає, що коли уряд поставив задачу терміново передати громадам великі площі земель, чиновники Держгеокадастру почали передавати земельні ділянки державної власності, які вже перебувають у користуванні і, зокрема, в оренді.

Читайте: Що чекає на фермерів у разі невиконання аграрних розписок

У результаті більшість орендованих земельних ділянок передані у власність громад незаконно. При цьому чиновники Держгеокадастру «децентралізували» великі площі земель, які перебувають у приватній власності.

Експерт роз’яснює, що  статтею 9 Закону України «Про оренду землі» заборонено відчужувати орендовані земельні ділянки державної власності без згоди орендарів. Тому при переданні в комунальну власність землі слід спершу було отримати дозвіл у аграріїв, які її орендують. Проте цього не було зроблено,  «адже високе начальство поставило задачу передавати багато і, найголовніше, швидко».

Крім того, багато ділянок не було внесено власниками в нову кадастрову систему, в результаті чого в Держгеокадастрі утворилися «вільні» ділянки. Ці ділянки також передавалися у власність територіальних громад. І тепер справжні землевласники будуть змушені подавати до суду, щоб повернути свої наділи.

Сумні підсумки децентралізації земель

  • Більшість орендованих ділянок передані незаконно.
  • Є масові випадки експропріації приватних ділянок під виглядом інвентаризації державних земель.
  • Виникають спроби передавати ті землі, які передавати не можна.
  • Ускладнена приватизація земель для громадян.

Наслідки порушень законодавства при децентралізації земель

  • Буде запущено багато юридичних процесів, під час яких власники оскаржуватимуть рішення про передання їх земель ОТГ.
  • Щоб реально розпоряджатися отриманими землями, ОТГ чекатимуть багато років закінчення договорів оренди, укладених Госгеокадастром.

Landlord раніше повідомляв про те, що змінилося у земельному законодавстві: 8 головних нововведень.

Фото: Getty Images

Думки

Показати ще