Новини

Про це повідомляє HortiDaily.

Компанія SARA працює на ринку з 2016 року і на сьогодні є найбільшим виробником томатів у Японії.

Особливості нової теплиці

• Масштабність – площа 128 269 м².
• Використання робототехніки – максимально автоматизовано систему вирощування салату.
• Система охолодження води і збагачення її нано-бульбашками.
• Пересувна система NFT для вирощування, виготовлена компанією Green Product Systems (у світі сьогодні працює лише дві такі системи в напівзакритих теплицях).
• Для томатів обрано прозоре скло, тоді як салат і перець ростуть під Smartglass (оброблений варіант, в якому дисперсія/розсіювання світла пристосовується до кута вхідного світла).

 «Енергія є однією з основних витрат нашого бізнесу, – говорить керівник компанії Таїзо Сано. – Префектура Окаяма, де ми розміщуємося, відома як земля сонця. Завдяки цьому природному світлу близько 2100 годин на рік ми можемо вирощувати овочі цілорічно без штучного освітлення, і ми хочемо максимально використати доступне світло».

Тож, теплиця повністю розроблена для оптимального використання природного світла.

• Як вимагає японська промисловість, проект також є стійким до землетрусів.

Технічні засоби

Теплиця побудована компанією Van der Hoeven і автоматизована Hoogendoorn. За словами Таїзо Сано, вони зробили «серйозний розрахунковий і суперінженерний проект», в якому кліматичний контроль має велике значення.

Читайте: На сьогодні у США зійшло лише 71% сої. Стан посівів – найгірший за 27 років

«Температура на об’єкті може досягати 37–38°С у поєднанні з вологістю 85%, тобто ми повинні робити все можливе, щоб уникнути розвитку грибкових захворювань. Навіть у нічний час влітку температура залишається понад 30°С, тому нам потрібні правильні інструменти для роботи в цих умовах», – каже керівник SARA.

Тепло та енергія

Сама теплиця напівзакрита: вона працює з невеликим надлишковим тиском і використовує вентилятори для поширення повітря і CO₂, поліпшує клімат-контроль і затримує комах. Воду постачає місто, але перед використанням на фермі її дезінфікують УФ.

Об’єкт має електростанцію на біомасі, що працює на деревній трісці та виробляє електроенергію потужністю 10 МВт. Електроенергія продаватимеся в основному до електромережі, у  теплиці буде використано 20%. Таким чином, компанія також робить свій внесок у стратегію розвитку японського суспільства, де заміна ядерної енергії є важливою темою.

Система кондиціонування

Тепло, яке генерується системою, використовується в теплиці. Завдяки встановленню системи очищення газу, CO₂ з електростанції з біомаси також буде використовуватися в теплиці, поліпшуючи зростання рослин. Але найцікавішим є те, як пара, що генерується котлами, буде використана для адіабатичного охолодження. Разом з Van der Hoeven була створена нова установка для цього.

«Охолоджувачі працюють на парі з котлів. Таким чином, ми можемо використовувати всю потужність, яку ми виробляємо, і вирощувати овочі найвищої якості навіть у таких жарких і вологих умовах», – розповів Таїзо Сано.

Landlord раніше повідомляв про те, що польський гігант садівництва побудує органічну теплицю на 20 га за 60 млн євро.

Про це повідомляє biz.liga.net.

Фахівці Київської школи економіки Соломія Брик та Олег Нів’євський дослідили основні чинники, які впливають на конкурентоспроможність українського аграрія – як позитивно, так і негативно. Побудована за результатами їхнього аналізу діаграма унаочнює ефект 8 факторів впливу на розвиток агропідприємств.

До чинників, які зменшують конкурентоспроможність сільгоспвиробників, належать:

• заробітна плата працівників,
• аграрна політика у вигляді пільг,
• державна підтримка через субсидії/дотації.

Найбільш впливовими факторами підвищення конкурентоспроможності агропідприємств виявилися:

• запровадження ринку землі;
• підвищення продуктивності сільгосппідприємств;
• розвиток інфраструктури.

Пільговий парадокс

Розглянемо детальніше, чому податкові пільги мають нульовий ефект на конкурентоспроможність фермерів.

Держпідтримка агросектора в Україні реалізується за допомогою трьох інструментів:

• податкові пільги (спецрежим ПДВ до 2017 р. та єдиний податок 4-ї групи),
• цінова підтримка або тиск держави (за допомогою мит, квот та заборон на експорт/імпорт с/г продукції або невідшкодуванням ПДВ експортерам),
• прямі субсидії та дотації.

Самі аграрії вважають, що спецрежим ПДВ для сільгоспвиробників, який діяв до 2017 р., був визначальним  фактором їх можливості конкурувати на ринку. Проте економічні розрахунки продемонстрували нульовий ефект від податкових пільг.

З одного боку, пільги зменшують витратну базу для підприємства, поліпшують їх інвестиційний потенціал та позитивно впливають  на продуктивність і, як результат, на конкурентноспроможність. Однак з другого боку, така підтримка може розхолоджувати менеджерів (оскільки є додатковий дохід від ПДВ) і знижувати ефективність їх роботи. Крім того, за менш жорстких бюджетних обмежень (через спецрежим ПДВ) виробники роблять невиважені й неефективні інвестиційні кроки.

Досвід інших країн, зокрема Швейцарії, де дуже високий рівень держпідтримки с.-г. галузі, підтверджує цю тезу: кількість тракторів у Швейцарії в розрахунку на 10 тис. га ріллі в 10 разів перевищує аналогічний показник у США.

Економісти зробили висновок, що результат впливу податкових пільг залежить від того, який з ефектів переважить: зменшення витрат за рахунок пільг чи неефективність роботи. В Україні ці два ефекти виявилися рівнозначними, що в результаті дало сукупний нульовий ефект на розвиток конкурентоспроможності агропідприємств.

Landlord раніше повідомляв про те, що заборона на продаж землі коштувала Україні у 2018 р. $22,5 млрд ВВП.

Про це повідомляє УНІАН.

За словами заступника міністра інфраструктури України Юрія Лавренюка, УЗ має стратегічний план щодо оновлення до 2019 року залізничного парку на 495 локомотивів.

«Перші 110 українсько-французьких локомотивів з тяговим електродвигуном повинні стати на рейки української залізниці до 2025 року», – проінформував Юрій Лавренюк на своїй сторінці у Фейсбук.

Читайте: Економічні відносини між Україною та Аргентиною: міністр агроіндустрії провінції Буенос-Айресу назвав 3 сектори розвитку

Як українські локації для спільного виробництва електровозів розглядають Запорізький електровозоремонтний завод і Львівський локомотиворемонтний завод. Для  української інфраструктури це значущий і перспективний проект із залученням сотень мільйонів євро в економіку, який дасть можливість створити тисячі нових робочих місць та розвивати нові залізничні маршрути.

Landlord раніше повідомляв про те, що на КВБЗ завершили доукомплектацію перших 30 локомотивів General Electric.

Про це повідомляє Економічна правда.

Фахівці Київської школи економіки Ольга Галиця та Олег Нів’євський провели розрахунки, результати яких наочно демонструють, що мораторій на продаж земель сільгосппризначення є негативним чинником, який призвів до зниження можливостей українського агросектора і до втрат загального ВВП країни.

Промовисті цифри

У 2018 р. частка валової доданої вартості (ВДВ) сільського господарства у структурі ВВП України дорівнювала близько 10%, тоді як у 1990 р. – 24%.

Читайте: Таємниці часникового бізнесу: як і за скільки часу можна досягти рентабельності

За даними Світового банку, в Україні з її родючими ґрунтами ВДВ агросектора в рази нижча порівняно з країнами, що мають менш продуктивні землі:

Так, у 2016 р. цей показник становив:

• у Франції –  $22 239 на 1 га,
• США – $1414 на 1 га,
• Бразилії – $1266 на 1 га,
• Аргентині – $773 на 1 га,
• Канаді – $604 на 1 га,
• Росії – $527 на 1 га
• Україні – $416 на 1 га.

Підхід до оцінювання впливу мораторію

Автори прагнули оцінити вплив на ВДВ безпосередньо мораторію, але при цьому враховували інші чинники,  які могли б зумовлювати зміни продуктивності в агросекторі:

• пільгове оподаткування,
• інтеграція із СОТ та ЄС,
• макроекономічна ситуація,
• вплив аграрної політики,
• фінансова криза 2008 року,
• анексія Криму,
• індивідуальні особливості агрогосподарств,
• зміни клімату,
• кон’юнктура міжнародного ринку агропродукції.

Автори назвали цей підхід «дослідженням подій», відзначивши, що він не дає найточніших даних, проте є наразі єдино можливим.

Отримані дані

Розрахунки та аналіз отриманих даних показали, що якби не було мораторію, щорічний темп зростання продуктивності в галузі рослинництва міг би бути на 6% вищим. Таким чином, якби 18 років тому в Україні не запровадили мораторій, то сьогодні продуктивність у рослинництві могла б бути вищою приблизно вдвічі.

Якби ринок землі був в Україні відкритий, то у 2018 р. агросектор міг би забезпечити близько $35,8 млрд ВДВ замість фактичних $13,3 млрд. Тож без мораторію ВВП України у 2018 р. міг би бути на на 17% (або на $22,5 млрд) більшим від фактичного рівня.

«Це і є ціна мораторію, яку сплачує вся Україна», – підводять підсумок економісти.

Landlord раніше повідомляв про те, що як вважає Джон Шморгун, міжнародні інвестори дуже чекають зняття мораторію на землю в Україні. 

Відносини між Україною та Аргентиною звичайно можуть зростати і мають можливість для значного покращення. Варто зазначити, що Україна і Аргентина є виробниками схожих зернових культур.

Хотів би відмітити, що нещодавно я приймав участь у Міжнародному Конгресі виробників пшениці у Кордові (Аргентина) і можу сказати, що Буенос-Айрес є головним виробником цієї культури в країні, а саме 52-58% за кількістю і якістю.

У провінції Буенос-Айрес виробляється 40 мільйонів тонн зерна, включаючи сою, кукурудзу, пшеницю, ячмінь та соняшник.

З іншої сторони Україна за своїми кліматичними та сільгосподарськими характеристиками також є виробником зерна, а тому й нашим конкурентом, але світ потребує зерна, тому, мені здається, що робочі місця знайдуться для кожного.

Читайте: Перевірка харчових підприємств за новим законодавством: що змінилося ІНФОГРАФІКА

Що можна було б збільшити в економічних відносинах між Аргентиною та Україною? Я не сумніваюся, що це питання імпорту м’яса, яке могло б покращитись. Тема імпорту овочів також є предметом, яке потребує поліпшення. Щодо сільськогосподарської техніки, я впевнений, що допоки є конкуренція та буде поліпшуватись співвідношення, безумовно, матимемо більше можливостей для спільної торгівлі.

Через порт Баїя-Бланка експортується 25% зернових, а з Некочеа – ще 15%.

Відносини можуть значно поліпшуватись, особливо, враховуючи ініціативність аргентинських бізнесменів, а також значну підтримку від держави. У свою чергу, ми підтримуємо їх від провінційного уряду в реалізації економічних проектів та їх зближенні. Уряд провінції Буенос-Айрес має багато можливостей для імплементації слільних проектів з Україною, і я гадаю, що ми повинні збільшити і покращити нашу співпрацю.

Цікаві факти про провінцію Буенос-Айрес

Сьогодні провінція Буенос-Айрес представляє половину виробництва всієї країни:

• Зерно 58%;
• Борошно 72%;
• Кукурудза 45%;
• Соняшник 56%;
• Соя 46%;
• Поголів’я ВРХ 39%;
• Овочівництво 39%;
• Картопля 75%;
• Риболовля 55%;
• Молочні ферма 28,5%;
• Свинарство 48%;
• Бджільництво 55%;
• Птахівництво 45%;
• Вівчарство 45%.

Раніше Густаво Гробокопатель, один із найбільших виробників сільгосппродукції в Аргентині, розповів про свою бізнес-модель, яка приносить йому більше $1 млрд.

Текст: Леонардо Хорхе Саркіс, Міністр агроіндустрії провінції Буенос-Айресу (Аргентина)