Новини

Про це повідомляє пресслужба Інституту аграрної економіки.

За інформацією заступника директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» Ольги Ходаківської, на 1 лот у середньому претендували 4 учасники аукціонів.

Читайте: Для захисту від рейдерства бізнесу пропонують ЕЦП

У І півріччі цього року на електронних торгах в Україні реалізовані права оренди на 1385 земельних ділянок сільгосппризначення державної власності загальною площею 25 тис. га. Найбільше прав оренди землі було продано в Одеській області ( 4,2 тис. га).

Середня площа земельної ділянки, яка виставлялася на торги для оренди сільгосппризначення, – 18,1 га.

Landlord раніше повідомляв про те, що на аукціонах вартість оренди земельних ділянок підвищили на 23,68%.

Про це повідомляє АгроЮг.

За інформацією Укргідрометцентру, агрометеорологічні умови першої декади серпня в центральних областях України були неоднорідними і неоднозначними за впливом на сільгоспкультури. Повідомляється, що низькі температури повітря несприятливо вплинули на завершення вегетації кукурудзи, соняшнику та сої.

Читайте: Унікальні можливості точного землеробства від EOS Crop Monitoring та SmartFarming

А от у західних областях України випадання дощів і підвищення температури повітря поліпшило умови для вегетації пізніх сільгоспкультур. Також у південних областях у першій декаді серпня завдяки помірним у більшості днів температурам повітря і дощам поліпшилися агрометеорологічні умови для завершення вегетації пізніх культур.

Landlord раніше повідомляв про те, що в Запорізькій області вигоріло 15 га пшениці.

Про це повідомляє БізнесЦензор.

При цьому команда президента Володимира Зеленського намір ліквідувати Мінагрополітики, в якому зараз працює 360 осіб. Його хочуть зробити департаментом Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ). Тобто, надалі новий міністр агрополітики повинен очолити департамент у МЕРТ або піти з посади.

Читайте: Зеленський очікує на тісну співпрацю в агросекторі з Ізраїлем

На посаду міністра аграрної політики претендують понад 10 кандидатів. Ресурс представив коротку інформацію про них і зокрема про їхнє ставлення до відкриття ринку землі в Україні, оскільки проведення земельної реформи – одне із першочергових завдань нового Уряду.

Отже, хто може стати новим міністром агрополітики?

Ольга Трофімцева

Чинний в. о. міністра агрополітики. До цього працювала в Мінагрополітики на посаді заступника міністра з питань євроінтеграції. Бізнесу не має.

Закінчила національний аграрний університет України і Університет ім. Гумбольдта, Берлін. Має ступінь доктора аграрних наук у галузі аграрної політики.

Виступає за поетапне відкриття ринку землі та надання дешевих кредитів на купівлю землі для фермерів.

Владислава Магалецька-Рутицька

Член Національної ради реформ, віце-президент SigmaBleyzer і AgroGeneration.

Працювала заступником гендиректора Мрія Агрохолдинг. У 2014–2016 рр. була заступником міністра агрополітики з питань євроінтеграції.

Виступала за відкритий ринок землі та приватизацію держпідприємств, насамперед Укрспирту.

Віталій Ільченко

Власник групи компаній UKRAVIT. На його думку, земля повинна мати власника: тоді в неї будуть вкладатися гроші.

Переконаний, що після зняття мораторію люди не кинуться продавати землю, а ринок стане поштовхом для розвитку сільських територій.

Ірина Паламар

Голова Асоціації тваринників України, співвласник групи компаній АгроВет Атлантик. Фахівець з міжнародних економічних відносин і консультант з бізнесу. Заснувала Офіс реформ Intelligence AGRO, який займатиметься реформуванням аграрної галузі.

Виступала за розвиток кооперації, проти скасування спецрежиму ПДВ. На її думку, перед відкриттям ринку землі необхідно провести інвентаризацію земель і вдосконалити механізм іпотеки землі. Вважає, що потрібно встановити мінімальну і максимальну вартість землі, обов’язково прив’язавши її до реальної ринкової вартості, в тому числі і до світової.

Іван Мірошниченко

Народний депутат VIII скликання від партії Самопоміч, член парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

Обіймав посади віце-президента Каргілл і Української зернової асоціації. У 2010–2013 рр. був радником міністра агрополітики.

Вважає, що відсутність ринку землі гальмує розвиток країни й обмежує права людей. За його словами, необхідно створити доступне кредитування, дати доступ до грошей на купівлю землі та на 10 років заборонити продаж землі іноземцям.

Заявляв, що державну землю не варто продавати, а потрібно передавати її в оренду на тривалий період від 25 років.

Алекс Ліссітса

Президент УКАБ, гендиректор компанії ІМК. Має ступінь PhD Берлінського університету ім. Гумбольдта з аграрної економіки, постдокторські дослідження в Школі економіки університету Квінсленда (Брисбен, Австралія) та Державному університеті Айови (США).

Був гендиректором Української аграрної конфедерації. Заснував асоціацію Український клуб аграрного бізнесу.

Вважає, що відкриття ринку землі дасть поштовх подальшому розвитку агросектора і припливу інвестицій в Україну. Вважає, що необхідно впровадити нове трудове законодавство, провести реформу освіти та інновацій, податкову лібералізацію для виведення економіки з тіні, приватизацію держмайна і держкомпаній, а також часткову приватизацію Укрзалізниці шляхом допуску приватних операторів.

Вадим Івченко

Депутат ВР IX скликання від Батьківщини. Ексзаступник голови аграрного комітету ВР. Йому належать корпоративні права в приватних підприємствах Білоцерківінвестбуд Холдинг і БЦ Інформгруп.

Виступав за продовження мораторію. Але пізніше заявляв, що ринок повинен запроваджуватися поетапно. На першому етапі право купівлі повинно надається тільки фізособам і в розмірі не більше 100–200 га.

Іван Слободяник

Голова комітету Асоціації фермерів і приватних землевласників України, голова об’єднання Агропродовольча рада. Раніше працював позаштатним радником мера Києва, радником міністра освіти і науки, позаштатним радником міністра агрополітики.

Вважає, що, ринок землі повинен бути, але до введення ринку потрібно ввести доступне кредитування фермерів і чітко прописати обмеження для фізичних і юридичних осіб.

Також уточнював, що в умовах розбалансованою правоохоронної системи, несправедливих судів, корумпованого Держгеокадастру і відсутності доступу до фінансів – ні про який цивілізований ринок мова йти не може.

Мар’ян Заблоцький

Заступник голови Української аграрної асоціації. Народний депутат IX скликання від партії Слуга народу. Економіст, співавтор низки законів і законопроектів, громадський діяч.

Працював у компанії Оптіма Капітал, аналітиком департаменту казначейства, керівником відділу економічних досліджень в Erste Bank.

Вважає, що мораторій на продаж землі повинен бути знятий.

Олексій Мушак

Народний депутат України VIII скликання від фракції БПП. Член парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

У нову Раду не балотувався. Активно виступав проти мораторію, вважав його фіктивним і вигідним агрохолдингам, заявляв, що мораторій призвів до тіньового ринку.

Як повідомляв Landlord, Ірина Паламар вважає, що кандидатів на посаду міністрів треба перевіряти на поліграфі, аби встановити, чи захищають вони національні інтереси.

Про це повідомляє Економічна правда.

Згідно з інформацією, яку оприлюднив співзасновник Monobank Дмитро Дубілет, який є членом Робочої групи з боротьби з рейдерством, бізнес отримає можливість «доповнювати свій статут простим положенням: реєстраційні дії, пов’язані з цим бізнесом, повинні супроводжуватися додатковим електронним документом, на які накладено ЕЦП осіб, які визначить бізнес».

Читайте: Трудова міграція, брак інвестицій та рейдерство: Олег Устенко розповів, що гальмує економіку України

Підприємці будуть самостійно визначати, достатньо ЕЦП директора чи потрібні ЕЦП усіх власників.

Нововведення зобов’яже всіх реєстраторів перед виконанням реєстраційної дії перевіряти наявність у бізнесу цього додаткового захисту, і якщо він є, то вимагати відповідні ЕЦП.

«Таким чином, бізнес зможе реально захиститися. Адже крадіжка або злом ЕЦП – це набагато рідкісніші кейси, ніж, умовно, підкуп реєстратора», – наголосив Дмитро Дубілет.

Landlord раніше повідомляв про те, що Робоча група з боротьби з рейдерством планує створити систему, яка безкоштовно повідомлятиме громадянам про перехід їхньої нерухомості або бізнесу до іншого власника.

Earth Observing System (EOS) – міжнародна компанія, яка розробила інноваційне рішення для моніторингу стану посівів за допомогою супутникових даних, оголосила про партнерство зі SmartFarming, яка надає комплекс рішень у сфері консалтингу, інтеграції та створення власних AgTech продуктів з метою впровадження точного землеробства в український аграрний сектор.

Разом вони планують втілити низку спільних проектів, що мають на меті збільшити поширення передових технологій у вітчизняному АПК. Задля цього EOS Crop Monitoring поєднала інтегровані бази даних посівних територій, отриманих з землі та орбітальних супутників, із потужним аналітичним рішенням на базі штучного інтелекту та машинного навчання.

Читайте: Зеленський очікує на тісну співпрацю в агросекторі з Ізраїлем

В минулому консервативна галузь, зараз у всьому світі аграрна промисловість активно модернізується. Очікується, що у 2023 році ринок технологій точного землеробства досягне капіталізації у розмірі 10 млрд доларів США. Цей тренд стосується й України. Виведення українського агросектору на якісно новий рівень – це саме те завдання, яке вирішують SmartFarming та EOS Crop Monitoring. Завдяки продукту будь-який учасник аграрного ринку (включно з трейдерами, виробниками та страхувальниками) може отримати величезний масив інформації про будь-яке поле і використовувати його при створенні обґрунтованого бізнес-прогнозу.

“В умовах невисокого рівня проникнення інновацій, Україна все одно обіймає перші позиції у багатьох експортних секторах світового аграрного ринку – говорить Олександр Сакаль, директор з розвитку бізнесу EOS Crop Monitoring. – Навіть за найменш оптимістичних прогнозів, новітні рішення у цій сфері помножать ефективність виробництва і максимізують потенціал країни”.

Широка доступність технологій космічного моніторингу – це перший крок для переходу на світові практики точного землеробства, які значно оптимізують догляд за рослинами та виведуть Україну на сучасний рівень технологізації.

“Інформація про кожне поле, стан посівів, якість проведення операцій, метеоумови, роботу техніки і т.д, дозволяє спеціалістам ухвалювати раціональні рішення, підтверджені даними. – говорить Назар Малиняк, СЕО SmartFarming. – Це принцип Data Driven Decisions – кожне рішення впливає на досягнення кінцевої цілі агробізнесу – максимізації прибутку.”

Навіть сьогодні введення технологій точного землеробства в межах України покриває інвестиції всього за один рік. У випадках базового переходу, рівень економічного зростання буде складати 7-10%, а у разі повного переобладнання може перевищити 50%.

Раніше повідомлялося, як завдяки супутникам EOS Crop Monitoring можна ефективно проводити посівну кампанію.