Спецпроекти

Спецпроекти     20 години тому

Аномальна спека висушує Українські чорноземи: що робити фермерам?

У Києві температура на 5,4 °С вища за кліматичну норму — такі дані спостережень синоптиків за червень. Вони зафіксували одразу 11 температурних рекордів. Наслідки ж глобального потепління у світі можуть стати фатальними для фермерів та людства в цілому. Та що ж в такому випадку робити аграріям і як їм захистити свої врожаї?

Детальніше про це ми розповіли в нашому спецпроекті –«Метеозахист», де зібрано повний кейс реальних кліматичних загроз прямо зараз, й інструменти захисту від них для аграріїв.

Щодо сьогодення, то всесвітня метеорологічна організація ООН прогнозує, що 2019 рік буде одним із найспекотніших. А період 2015–2019, поза сумнівом, поб’є рекорд за найвищими середніми температурами повітря за всю історію спостережень.

Україна — не виняток. Навіть більше — країна перебуває на «вістрі» кліматичних змін. Через цьогорічну червневу аномальну спеку люди буквально боялися вийти з дому. Адже температура вдень трималася близько 35 °C. Ще 30 років тому така тривала спека в червні була би шоком. Та нині такі рекорди стають регулярними. Червень 2019-го в Києві став найтеплішим майже за півтора століття — з початку спостережень у 1881 році. Найспекотніше було 22 червня, коли максимальна температура після полудня піднялася до 34 °С.

Середньомісячна ж температура повітря у столиці становила +23,6 °С, що на 5,4 °С вище за кліматичну норму. Такі дані спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського. За місяць було аж 14 днів з температурою вищою за 30 °С. Синоптики зафіксували одразу 11 температурних рекордів. За півроку ж відхилення температури повітря від кліматичної норми становило 3,2 °С! У нас глобальне потепління демонструє свої прояви швидше, аніж деінде. Загроза для фермерства в тому, що спека шалено висушує українські чорноземи, їм критично бракує вологи. Навіть найвитриваліші культури не здатні повноцінно розвиватися за таких умов.

Читайте: Українські чорноземи перетворюються на пустелю: 25 млн га землі доведеться зрошувати

«На території України середньорічна температура підвищується навіть швидше, ніж в середньому по земній кулі», — констатує директор Укргідрометцентру Микола Кульбіда. Дощі якщо й випадають, то лише під час буревіїв, приносячи більше шкоди, аніж користі.

Температурні рекорди б’є і світ. Наприклад, у німецькому місті Кошен синоптики цього червня зафіксували 38,6 °C, що стало новим температурним рекордом для країни. У польському Радзині було 38,2 °C, а в чеських Доксанах — 38,9 °C. Температурні рекорди також оновили у деяких районах Франції, Швейцарії та Іспанії. Це не перше «пекельне» літо в Європі, яке б’є температурні рекорди, приносить посуху і лісові пожежі.

Фахівці побоюються, що висока температура стане причиною загибелі сотень і навіть тисяч людей. Вони нагадують, що у 2003-му спека вбила 70 000 європейців, а, наприклад, торік у Німеччині померли як мінімум тисяча осіб.

Фатальна спека, яка навіть вбиває людей, звісно ж, додасть глобальних проблем фермерам. Фахівці вважають, що сільське господарство врятують нові агротехнології. Детально про це — у спецпроєкті «Метеозахист».

Поділися

Спецпроекти     13 вересня 2019 14:02

Субсидії, техніка, ЗЗР – як пільги відродили фермерство в Азербайджані

Уряд Азербайджану активно підтримує сільське господарство, створюючи оптимальні умови для розвитку галузі. За словами фермера Мірзи Джумшудова, держава, зокрема, заохочує вирощувати бавовну, виплачуючи субсидії за площу культивування, а також надає доступні кредити на придбання ЗЗР та техніки.

Поділися

Спецпроекти     11 вересня 2019 15:09

ВО соняшник: загроза врожаю через посуху в регіоні Іберія

Попри високі премії і зростання попиту на ВО соняшник у країнах Європи, обсяги виробництва цієї культури в ЄС збільшуються не так динамічно, як очікує ринок. Серед причин – небажання фермерів укладати довгострокові контракти на насіння, а також свої корективи вносить погода.

Виробництво ВО соняшнику в регіоні Іберія

Регіон Іберія (Іспанія та Португалія) традиційно постачає насіння високоолеїнового соняшнику до сусідньої Франції.

Загальна площа ВО соняшнику в зазначених країнах становить близько 36% площ, відведених під цю культуру в Євросоюзі.

Розмір премій фермерам за high oleic – до 70 євро за 1 т.

Читайте: 70% соняшнику у Франції – це високоолеїнові гібриди

Проте погода може внести свої корективи: на півдні Іспанії посівну ВО соняшнику провели вдало, за сприятливих кліматичних умов, а ось на півночі країни культуру посіяли запізно, що разом із цьогорічною посухою може негативно позначитися на врожайності.

Виробництво ВО соняшнику в Угорщині

Ринок ВО соняшнику в Угорщини – найбільш волатильний серед ринків великих виробників культури. Це зумовлено небажанням місцевих фермерів укладати довгострокові контракти на постачання насіння гібридів, що в підсумку призводить до дефіциту насіння під час посівної.

Як наслідок – за прогнозами, Угорщина мала посіяти близько 180 тис. га високоолеїнового соняшнику, а за попередніми розрахунками, реальна площа становила на 5 тис. га менше.

При цьому розмір премій фермерам за high oleic – досить високий: близько $70 за 1 т. З огляду на специфіку ринку, експерти не виключають: якщо реальний рівень премій буде нижчим за очікуваний, у 2020 році на Угорщину очікує різке зниження площ під ВО соняшником.

Виробництво ВО соняшнику в Румунії

Розмір премій фермерам за high oleic – $50–70 за 1 т.

Такі високі премії викликали велику зацікавленість фермерів, і насіння ВО гібридів для реалізації всіх заявок не вистачило.

Сумарна площа, відведена під ВО соняшник, у Румунії та Молдові, – 175 тис. га.

Ринок відрізняється високою організованістю: переробники і трейдери закуповують ВО соняшник за прямими контрактами із сільгоспвиробниками.

Landlord раніше повідомляв про те, що дефіцит високоолеїнової олії на ринку ЄС стимулював нечуване зростання премій за ВО соняшник і збільшення посівів цієї культури у світі.

Поділися

Спецпроекти     10 вересня 2019 15:06

Чому Україна не стала лідером із вирощування ВО соняшнику – Луїс Карлос Алонсо назвав причини

Україна могла б мати 450 000 га під високоолеїновим соняшником, але забракло насіння у період весняної посівної кампанії. Керівник із розвитку бізнесу олійних культур компанії Syngenta вважає: основне завдання українських господарств нині – якісно відділити частку врожаю високоолеїнових гібридів і не отримати «мікс».

Україна не змогла вирватися на лідерські позиції з посіву високоолеїнового соняшнику цього року, засіявши на 100 гектарів менше, ніж прогнозувалося, й скотившись на друге місце на ринку high oleic. І все через дефіцит насіння гібридів навесні, під час посівної. Однак, на думку Луїса Карлоса Алонсо, керівника із розвитку бізнесу олійних культур компанії Syngenta, наша країна все одно має хороші показники.

Читайте: Чи вдасться українським фермерам збільшити експорт кавунів до ЄС

«Навіть 350 000 га – це все одно приріст засіяної площі на 25% порівняно з минулим роком, – підкреслює Луїса Карлоса Алонсо. – Ми маємо враховувати, що частина площ, яка, за нашими підрахунками, становила 300 000 га, – були змішані посіви: не було розподілення на високоолеїнові та звичайні культури. І цього року, сподіваюся, фермери проведуть гарну роботу із розподілення високоолеїнових сортів та звичайного насіння».

Поки що, за словами фахівця, головне «завдання» для українських господарств – якісно відділити частку врожаю високоолеїнових гібридів і не отримати «мікс» зі звичайними сортами. Тоді, за рахунок більшої врожайності соняшнику, Україна може зайняти позицію лідера безпосередньо у виробництві high oleic соняшникової олії.

За словами пана Алонсо, ситуація вже змінюється на краще. Є випадки, коли фермери контрактують насіння на майбутній рік. Тож цьогоріч підписано більше контрактів, ніж у 2018-му.

Нагадаємо, що раніше Україні прогнозували на цей рік 400 000 га посівів високоолеїнового соняшнику, а за найбільш оптимістичним прогнозом могло дійти й до 450 000 га high oleic соняшнику.

Landlord раніше повідомляв про те, що дефіцит високоолеїнової олії на ринку ЄС стимулював нечуване зростання премій за ВО соняшник і збільшення посівів цієї культури у світі.

Поділися

Спецпроекти     10 вересня 2019 11:53

Українські чорноземи перетворюються на пустелю: 25 млн га землі доведеться зрошувати

Учені підрахували: кожні сім-вісім років із 10 на півдні України оцінюються як сухі та посушливі. У цих умовах вже за 80 років 80% площі українських полів не згодяться для сталого землеробства. Вихід – застосування нових агротехнологій.

Про це йдеться у спецпроекті Landlord «Метеозахист».

Метеорологи цьогоріч фіксують нові температурні піки, а фермери уже потерпають через посуху та втрату врожаю. Першими на сполох забили в Київській, Житомирській, Чернігівській, Сумській, Черкаській та Полтавській областях. Саме на ці регіони припадає значна частина вирощування картоплі, буряка, капусти і моркви. У червні в цих областях більше двох тижнів не було опадів. Тоді як рекордно висока температура повітря, навіть уночі, виснажувала поля.

Вирощування овочів у господарствах цих регіонів здійснюється без поливу, тож протидіяти зневодненню ґрунту, на жаль, практично неможливо. А садівники Херcoнщини вже підрахували, що через пoгoдні фoрc-мажoри травня-червня втратили близько чверті врожаю кісточкових.

Пустеля наступає – урожайність падає

Учені попереджають: знамениті українські чорноземи ризикують перетворитися фактично на пустелю. За даними Академії аграрних наук України, лише за останні десятиліття площа сухої та дуже сухої зони зросла на 7%. Площа перезволожених земель при цьому скоротилася на 8%. Наші вчені підрахували: кожні сім-вісім років з 10 на півдні України оцінюються як сухі та посушливі.

За таких умов середня врожайність зернових у зоні степу падає. Нині вона — найнижча по країні: частка виробництва зерна в цій зоні зменшилася на 11% — до 37%. У 1990 році вона була на рівні 48%. Далі ця тенденція лише посилиться а опади з’являтимуться переважно у вигляді стихійних лих — аномальних злив та граду. І через високі температури волога випаровуватиметься з поверхні ґрунту значно швидше. Як наслідок посіви страждатимуть від посухи.

Крім того,  вітрова ерозія загрожуватиме ґрунтам у Донецькій, Луганській і Запорізькій областях, а також півдню Херсонщини, де зниження родючості становить до 25–30%.

Землі потребують додаткового зрошення

За таких умов виникає потреба у додатковому зрошенні. За підрахунками Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України, вже за 80 років 80% площі наших полів не згодяться для сталого землеробства. Аби отримати врожай, 25 млн га землі доведеться зрошувати. Але виникає інша проблема: де взяти воду.

Директор Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України Михайло Ромащенко зауважує, що в умовах кліматичних змін відбудеться зменшення інфільтраційного живлення ґрунтових та підземних вод і, відповідно, зменшення їх запасів, придатних для використання.

Що ж робити у цих умовах фермерів. Фахівці радять застосовувати нові агротехнології та страхувати бізнес від несприятливих метеоумов. Детально про це – у спецпроекті Landlord «Метеозахист».

Поділися
Показати ще