Олег Бахматюк

Про це сказав СЕО та власник групи компаній «Укрлендфармінг» Олег Бахматюк, відповідаючи на запитання кореспондента Landlord про його власне ставлення щодо можливого зняття мораторію на продаж сільгоспземель.

«Мені, як крупному гравцю, це не вигідно. Будь-яка зміна на ринку призведе до його викривлення. Але питання ринку землі – питання оцінки самої території», – зазначив Олег Бахматюк.

З його точки зору, оцінка земель дає можливості для внутрішнього та зовнішнього кредитування. Проте, відкриваючи ринок землі, потрібно створити рівні умови для бізнесу, щоб не знищити українських виробників. «Дерегуляція – це не безвідповідальність, – наголосив Олег Бахматюк, підкресливши, що в Україні повинні бути створені умови для появи середнього класу. Разом із тим він висловився за якомога більш вільний ринок продажу сільгоспземель.

«Не можна бути успішним на неуспішній території, – продовжив Бахматюк. – І тому питання землі для мене, як власника великого банку, невигідне. Але воно правильне, воно на часі, воно оцифрує ринок і дасть нові можливості території. Так само і мені з часом дасть нові можливості. Тому що територія стане багатшою.

Читайте: Чому трудова міграція – це добре і як повернути заробітчан в Україну

«Якщо я неефективний – маю зникнути»

Відповідаючи на запитання, чи не боїться він конкуренції, якщо ринок буде відкритим, Бахматюк відповів:

«Не боюсь, якщо я неефективний, я маю зникнути. Найкращий вимір – це конкуренція».

Він зазначив, що в умовах економічної конкуренції, за необхідності підвищувати зарплати, щоб не втратити людей, сталі видатки компанії (незалежно від умов роботи, урожаю) можуть сягнути 40% (хоча раніше стартували з 5%). «Якщо ми до цього не готові, ми не керівники», – підкреслив Бахматюк.

Обмежуючий фактор у ціні – задача держави

На запитання, скільки має коштувати українська земля, власник групи компаній «Укрлендфармінг» відзначив: «Не знаю, можливо, 2-3-4 тисячі доларів». При цьому зауважив, що держава має встановити обмежуючий фактор – ціну, нижче якої не можна продавати».

Нагадаємо, раніше СЕО та власник групи компаній «Укрлендфармінг» Олег Бахматюк розповів про 2 шляхи вирішення проблеми трудової міграції українців.

СЕО та власник групи компаній «Укрлендфармінг» Олег Бахматюк 12 червня взяв участь у дискусії на тему зростання трудової міграції. Подія організована Європейською Бізнес асоціацією, обговорювались результати досліджень мігрантських настроїв населення “Монітор щастя”. Для холдингу тема міграції є надзвичайно актуальною. Олег Бахматюк окреслив шляхи вирішення проблеми трудової міграції: що має зробити бізнес і чого він очікує від влади.

Втримати мігрантів може висока зарплата

Очільник «Укрлендфармінг» порівнює трудову міграцію з хворобою, яку потрібно негайно лікувати:

«Треба вчасно поставити діагноз, щоб призначити правильне лікування, а не через 3-4 роки, коли наслідки будуть безповоротними», – зазначив він.

Компанія «Укрлендфармінг»  теж зіштовхнулася з кадровими проблемами. Так, за словами її засновника, раніше у холдингу працювало 32 тисячі людей, зараз 27 тисяч. Оптимізація частково була вимушеною, а частково залежала якраз від міграційних процесів.

«Ми губимо ядро компанії – напрямок технічних професій, комбайнери, механізатори, агрономи, водії – люди, які мають гарну спеціалізовану освіту і легко адаптуються до середовища, наприклад, в Польщі», – зазначив Бахматюк.

За його словами, останнім часом потік мігрантів з України, який раніше йшов у Польщу, перетягує Німеччина, що є викликом для українського бізнесу.

В «Укрлендфармінгу» знають один ефективний спосіб, як з цим явищем боротися – це підвищення зарплати і нематеріальна мотивація у вигляді навчання персоналу, можливості кар’єрного зростання.

«Ми за два роки підняли зарплату на 90%», – розповів Бахматюк.

Наразі середня зарплата в «Укрлендфармінгу»  складає 12 000 гривень. Бахматюк н зазначає, що є і нові виклики: мінімальна зарплата у тваринництві в Польщі – на рівні 16 000 гривень. «Це та зарплата, яка буде в Україні вже в цьому році і яка буде стримувати потік мігрантів», – констатує Бахматюк.

Протекціонізм та дешеві ресурси

Разом із тим, як зазначає керівник «Укрлендфармінгу», немає чуда без економічного зростання. За його словами, влада теж має вчасно реагувати на виклики щодо зупинення трудової міграції та сприяти у розвитку вітчизняному агробізнесу.

«Вчасне реагування – це не протекціонізм одній особі. Це протекціонізм секторальний із можливістю розвитку соціально-економічних середовищ, конструкцій, які мають право на життя: побудова елеваторів, заводів з переробки. Для цього потрібні довгі й дешеві ресурси. Функції держави – зробити підготовчі механізми: регулятивні, економічні, у банківській сфері – ті речі, які зараз відсутні, – зазначив Олег Бахматюк.

Читайте: Разумков розповів, коли знімуть мораторій на землю

Лобізм та позиціонування на зовнішніх ринках

Другий момент щодо очікувань бізнесу від держави – позиціонування на зовнішніх ринках. – Зараз абсолютно відсутня роль держави як лобіста у просуванні продукції на зовнішні ринки продукції. Немає створення ефективної моделі, яка б давала зворотну реакцію – як у США чи Європейському Союзі, – зазначає Олег Бахматюк.

Як писав раніше LandLord, власник «Укрлендфармінгу» поділився досвідом: як стати одним із лідерів агроринку після втрати 50% активів.

Про соціальну акцію до Дня Перемоги повідомила прес-служба групи компаній «Укрлендфармінг». Як свідчить фото, зроблене у Зіньківському районі на Полтавщині, ветерани вже отримують допомогу від найпотужнішого агрохолдингу.

Як повідомляє прес-служба, за рахунок «Укрлендфармінгу» у селах заздалегідь відремонтували меморіальні комплекси, пам’ятники, придбали вінки для вшанування загиблих.

Читайте: В Укрлендфармінгу за два роки зарплата працівників зросла майже вдвічі

Агрохолдинг «Укрлендфармінг» належить бізнесмену Олегу Бахматюку. Лідер аграрного виробництва в країні реалізує сотні різноманітних соціальних проектів.

Як повідомляв раніше Landlord, «Укрлендфармінг» інвестує 400 тис. грн у розвиток культури на селі.

Тенденції експорту продуктів харчування аналізує УНІАН. Висновок такий: за чотири роки, відколи почалася війна з Росією, Україна добре впоралася з та диверсифікацією географічної структури аграрного експорту. Українські виробники продуктів харчування відійшли від ринку країни-агресора і з успіхом просувають свою продукцію на ринки інших країн, будуючи бізнес-зв’язки.

Як приклад УНІАН наводить агрохолдинг «Авангард», який є найпотужнішим вітчизняним виробником яєць. За словами власника компанії Олега Бахматюка, зовнішню торгівлю замість Росії переорієнтували на ринки Іраку, ОАЕ, Катару, Саудівської Аравії, Бахрейну, Кувейту, Гон-Конгу, У перспективі ринок Сінгапуру і близько 20 країн Африки.

Які ринки найбільш привітні до українських продуктів харчування? За даними Українського клубу аграрного бізнесу, у 7 разів за чотири роки (з 2014 по 2018) зросли поставки вітчизняної їжі в Китай. І це найбільший показник приросту агроекспорту. Китайський ринок, крім зерна, активно споживає українську олію.

Дуже суттєво зросли поставки харчових продуктів з України до Японії – з $741 тисяч у 2014 році до $76,9 мільйона у 2018 році. У Японії користуються попитом тютюнові вироби з України, згущене молоко, овочева та фруктова продукція переробки.

Пріоритетним та престижним ринком для українського агроекспорту залишається Європейський Союз. Однак тут споживачі вибагливіші, ніж у країнах Азії та Африки, і звертають увагу на яскраву рекламу та упаковку товару. Тож перед українськими виробниками постають виклики: слід навчитися активніше просувати та вигідніше позиціонувати свою продукцію. А це потребує витрат на маркетинг, які можуть дозволити собі не всі вітчизняні виробники.

Читайте: Україна – третя серед експортерів агропродукції до ЄС

Прогноз на 2019 рік обнадійливий: експорт агропродукції зростатиме, причому не лише сировини, а готових продуктів з доданою вартістю. Ескперти вважають, що найбільші перспективи в цьому плані мають вершкове масло, соєве масло, мед.

Допомогти агровиробникам просувати продукцію на зовнішні ринки та підтримати їх фінансово має Експортно-кредитне агентство. За прогнозами Мінагрополітики, воно повноцінно запрацює вже в поточному році.

Як повідомляв раніше Landlord, агроекспорт з України зріс на 24% за перші два місяці 2019 року порівняно з відповідним періодом 2018 року. Перші топ-3 позиції експорту: кукурудза, соняшникова олія, пшениця та її суміш з житом.

Про це Олег Бахматюк розповів у програмі «Гордон».

«Я вважаю, що оцінку банкопаду скоро дадуть. Думаю, це найбезглуздіша річ, яка була зроблена в економічному плані на території України. Як би це не називали – чищенням, очищенням – мене ніхто не переконає. Адже якщо хірург відрізає палець, коли в організмі гангрена, він рятує організм. Якщо ж він відрізає руки, ноги, вуха і залишає якийсь обрубок, то це не очищення, це робить неможливим подальше життя», – пояснив Олег Бахматюк.

На думку власника «Укрлендфармінгу», тільки суперкритичні чинники могли б виправдати такі дії НБУ, але їх не було.

«Я вважаю, що невиправдано ввести, наприклад, 300 млрд грн і повертати 1%. Я вважаю, що невиправдано знищити 40% ВВП, коли можна було обмежиться 12%. Тільки потрібно було ніжніше це робити», – відзначив Олег Бахматюк.

Нагадаємо, що у 2014–2015 рр. неплатоспроможними були визнані більш 90 українських банків. Зокрема, в результаті дій НБУ закрилися два банки, які належали Олегу Бахматюку, – «Ві Ей Бі» і «Фінансова ініціатива». Бізнесмен стверджує, що підстав для визнання їх неплатоспроможними не було.

Як повідомляв Landlord, Олег Бахматюк заявив, що продовжує боротися за свій банк «Фінансова ініціатива», оскаржуючи в судах рішення НБУ про його ліквідацію. Бізнесмен стверджує, що діє заради справедливості, оскільки НБУ довів «Фінансову ініціативу» до банкрутства навмисне.