В Україні знижується попит на лохини, тоді як в Європі українська ягода набиратиме обертів

Раніше лохина викликала справжній фурор серед ягідників України. Нині ж цікавість до ягоди помітно знизилася, і на те є низка причин, розповів президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник, передає SEEDS.

Прогнозується, що площі під лохиною вже не зростатимуть такими шаленими темпами, як це було раніше, прогнозує експерт.

Стеж за новинами у зручному форматі: Підписуйся на наш Twitter 

Лохина вже не така популярна, як була колись. Я особисто собі нову плантацію не закладав би. Через війну темпи приросту площ сповільнилися вдвічі. Війна, повоєнна криза, яка ще буде, від цього ще ніхто не тікав, а також бачення того, що лохина насправді не така вже рентабельна ягода, як хтось малював, сповільнять темпи розвитку. Прогноз у мене обережний. Розвиток буде, але не більше 10-20% зростання площ щороку. Не думаю, що в лохину будуть зараз “бігти”, як це було колись. Хіба що в Європі станеться щось глобальне і там скоротять площі під цією ягодою. Тоді ціна підніметься і доведеться це компенсувати.

В Україні ажіотаж на лохину минув, а війна його ще більше сповільнила, переконаний Баштанник. Тоді як в межах Європи українська ягода найближчим часом набиратиме обертів.

Україна щороку суттєво нарощуватиме виробництво лохини, орієнтовно на 2-2,5 тис. тонн. Також зростатиме експорт, і насамперед до країн Європи. Лише за минулий сезон Україна спожила близько 11 тис. тонн лохини, це в умовах війни та релокації.

Однак внутрішній ринок у нас обмежений у цьому плані – десь на 15 тис. тонн. Усе, що буде більше за цю позначку, доведеться експортувати, інакше у нас цю ягоду вже нікуди буде дівати. Минулого року в Україні виростили приблизно саме стільки – 15 тис. тонн, і орієнтовно 4 тис. тонн – експортували, – пояснив Баштанник.

Україна щороку нарощуватиме експорт лохини, проте 4 тис. тонн на рік – це не таке вже й велике досягнення порівняно з грандіозними показниками інших країн, які також вирощують та експортують цю ягоду, каже фахівець.

Перуанці за 10 років збільшили площі під лохиною, умовно, з 800 гектарів, до десятків тисяч. Тепер Перу експортує 200 тис. тонн лохини щороку. Попри те, що в них дуже важка логістика. Це не те, що в нас – фуру завантажив і повіз. Там зовсім інший рівень: охолодження, навантаження в контейнери, а потім лохина ще й пливе морем 30-40 днів. Важливу роль тут відіграє ще й клімат. Для українського виробника лохини ті сорти, які в нас можуть рости, і давати, скажімо, 8 тонн ягоди з га в середньому – це реально круто. Перуанці, навіть за офіційною статистикою, збирають 14 тонн з гектара, а то й 20. Такі в Перу кліматичні та сортові особливості.

Тож поки складно говорити про якісь переваги, які мають українські фермери, констатує експерт.

Переваг немає майже ніяких. Хіба що одна, хоча її можна назвати ще й нашим недоліком – це нижча ціна. А нижча вона внаслідок того, що в нас робоча сила дешевша. Це перевага ніби перед конкурентами, але не перед самими собою. Просто порівняйте. Ми тут не можемо до пуття налаштувати системний експорт у Німеччину, а вони з-за океану сотнями тонн щороку лохину везуть. в України суттєвих переваг для європейського ринку не існує, хіба що “грати” ціною. Але це не дуже добре для всіх: і для ринку, і для нас, – резюмував Баштанник.

Нагадаємо, Міністерство аграрної політики і продовольства ухвалило довгоочікуване рішення щодо упорядкування назви таксону однієї з основних ягідних культур — Vaccinium corymbosum L., сорти якої реєструвалися в Україні під трьома різними назвами: “чорниця”, “лохина високоросла” та “лохина щиткова”.

Вже кілька років поспіль лохина стабільно займає одну з лідерських позицій серед ягідних культур щодо площ нових насаджень. Цей рік не став винятком.

У 2022 році компанія Family Garden на Київщині зібрала близько 500 т лохини, 80% з якої відправили на експорт. Основні ринки — країни ЄС (Данія, Нідерланди, Німеччина, Іспанія). Про це розповів генеральний директор компанії Family Garden Іван Гречківський.

Нині лохина — найпопулярніша серед фермерів ягідна культура. Однак виробники змінюють пріоритети діяльності через те, що внутрішній ринок уже досить насичений.

18 гектарів землі для вирощення городини та ягід цьогоріч виділили 10 лісових господарств Хмельницької області. Ця площа – більша в 5 разів у порівнянні з минулим роком. Посіви ягід та овочів збільшили через війну. Частину зібраної городини використають під час виробництва сухих супів для українських воїнів, решту врожаю продадуть.

З початку повномасштабної війни в Україні деякі кооперативи перепрофілювалися: з вирощування ягід перейшли на овочі. Саме так вони хочуть допомогти країні вистояти та забезпечити населення продовольством.

Анна Лиса

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати