експорт

За даними FAO, цибулю вирощують щонайменше у 175 країнах світу. Це більш, ніж удвічі, перевищує кількість країн, де сіють пшеницю. Та й адекватних замінників цьому сльозогінному овочу немає. Тому не дивно, що минулорічна аномальна спека на одних континентах, рясні дощі на інших помітно перекроїли торговельну мапу світового ринку цибулі. Так, традиційні експортери цієї овочевої культури, наприклад Нідерланди, різко скоротили виробництво. Тоді як Китай або Киргизстан намагаються використати ситуацію з максимальною користю для себе, завойовуючи європейські прилавки. Що далі?

Поки що ринок цибулі, як повідомляє ресурс FreshPlaza, перетворився на ринок продавця — ціни демонструють стабільний ріст у всьому світі. Не кращі часи переживає й український ринок. Через обмежену пропозицію продукції власних виробників країна з нетто-експортера перетворилася на імпортера — вже в січні до України було ввезено 9000 т цибулі, що в 1,5 раза більше у порівнянні з груднем 2018-го та у 54 рази більше, ніж у січні попереднього року.

З липня по жовтень 2018-го українські аграрії спромоглися експортувати 12 000 т цибулі, що у 8,5 раза більше, ніж роком раніше

Загалом же за перші два місяці 2019-го ми імпортували 35 400 т цього овочу проти 565 т за аналогічний період 2018-го. Тоді як ще півроку тому аналітики звітували про нарощування темпів та обсягів експортних відвантажень.

Зокрема, за перші чотири місяці сезону (з липня по жовтень 2018 року включно) Україна змогла експортувати 12 000 т цибулі, що у 8,5 раза перевищувало обсяг експорту за той же період попереднього сезону. Більш того, за ці чотири місяці Україна експортувала більше цибулі, ніж за весь попередній сезон 2017/2018 маркетингового року, коли було вивезено близько 11  000 т продукції.

За вказаний період виручка від експорту цибулі українськими фермерами становила $3,6 млн. Тобто українські виробники заробляли на експорті продукції вищого ґатунку. Та чи достатньо буде цього фактору для збереження своїх експортних позицій наступного маркетингового періоду?

Європа: обсяги проти ціни

Незважаючи на невисокий врожай, нідерландські агровиробники задоволені. Ще б пак: орієнтовані на експорт, вони стрижуть купони з цінової ситуації, задовольняючи світовий попит на 20 000 т цибулі щотижня за дуже привабливими для себе цінами. Тим більше що цибуля з Південної Америки та Азії, Нової Зеландії лише готується до виходу на європейські ринки, на які загалом минулого сезону через неврожаї потрапило на 1,2 млн т менше ріпчастої, ніж позаторік.

Втративши в кількості через погодні умови, французькі аграрії в цьому маркетинговому періоді зірвали джек-пот завдяки якості продукції. Тому сміливо правлять за свою жовту цибулю від 0,35 євро проти 0,15 євро за кілограм минулого сезону, в тому числі й на зовнішньому ринку.

Мають вигоду з цьогорічної кон’юнктури й італійські виробники. Як розповідають місцеві аграрії, обсяги виробництва у багатьох з них лишилися без змін. Тоді як ціни з початку сезону продажу сягнули максимуму: з 0,25 євро за цибулю жовту восени до 0,7 євро зараз. За лук-шалот на гуртових ринках правлять ще більше — до 1,75 євро за кілограм, тоді як у 2018 році за нього давали 0,3 євро, значно менше собівартості.

Але йдеться про цибулю великого та середнього калібру. Попри початок «імпортного періоду», місцеві виробники все ще притримують певні обсяги, сподіваючись на підвищення ціни, скаржаться трейдери. І попереджають: не варто сподіватися на компенсацію минулорічних втрат банальною спекуляцією. Бо бажаючих скористатися сприятливим моментом вистачить все одно.

Вдалим для себе також вважають сезон іспанські аграрії. Місцеві трейдери навіть називають цей маркетинговий період одним з найкращих з огляду на сприятливі (для цього регіону) кліматичні умови. Якісна іспанська цибуля порівняно невисокої вартості (до 0,4 євро за кілограм) користується настільки високим попитом у Європі, що торговці вже почали імпортувати на Піренейський півострів ріпчастий овоч з Нової Зеландії, Південної Америки та Африки для місцевих покупців. А виробники вже збільшили принаймні на 10% території під ранню цибулю, врожай якої очікується вже наприкінці квітня — на початку травня.

США та Австралія: експорт, не треба імпорт

Ринок цибулі у США, як відзначають експерти FreshPlaza, всупереч несприятливим погодним умовам (сильні дощі наприкінці літа) на тлі європейського виглядає відносно стабільним. Так, на сьогодні певний дефіцит відчувають лише покупці білої цибулі, невисока якість якої змусила аграріїв позбавитися від врожаю одразу після його збору. Натомість попит на червону та жовту цибулю сприяв тому, що вперше за останні три роки експорт демонструє позитивну динаміку (+4,1% до минулорічних показників) — так зазначає глобальна торговельна платформа Tridge.

Загальний обсяг виручки від експорту цибулі українськими фермерами у минулому сезоні становить $3,6 млн

Через посуху і сильний вітер набагато меншим очікується врожай цибулі на австралійському континенті. Торік внутрішній ринок був переповненим, тому цього року і виробники, і трейдери стратегічно налаштувалися на експорт ріпчастої. Проте природа внесла свої корективи. І хоч австралійські фермери ще продовжують збирати певні сорти цибулі до кінця березня, спеціалісти вже прогнозують зменшення обсягів врожаю.

Азія: тигр атакує

Хто не тільки не пасе задніх, а навпаки — користується моментом, то це китайські фермери. Ринкова кон’юнктура повернулася до них обличчям: попит на їхню жовту цибулю з другого півріччя 2018 року набирає обертів. Ріпчастій з Піднебесної віддають перевагу не лише європейські споживачі, але й найближчі сусіди — країни Південно-Східної Азії. На відміну від української цибулі, експорт якої в другій половині маркетингового періоду демонструє негативну динаміку, потреба в китайській продукції у споживачів росте.

А все через невисоку якість нашого, вітчизняного овочу після довготривалого зберігання.

Нові можливості для своїх товарів вбачають і киргизькі виробники. І увагу свою вони переключають на ринок Західної Європи, тоді як донедавна цибуля з Киргизстану експортувалася здебільшого до Казахстану та Росії. Але їхні недавні партнери самі збільшили виробництво. Так, Казахстан став одним з головних експортерів своєї цибулі до України.

Фермери Таджикистану вже активно готуються до нового сезону, який у них настає на початку квітня. Проте не перестають звільняти гуртівні від минулорічного врожаю, в тому числі й на зовнішньому ринку. Незадовільний попит дає їм цю можливість, тим більше що невисокої якості цибуля із Середньої Азії має неабияку цінову перевагу — 0,97 євро за кілограм, що приблизно на 30–40% перевищує минулорічні прайси.

У сусіда трава зеленіша?

Як повідомляє портал East-fruit, у найближчих з українським кордоном сусідів ситуація без змін — ціни потроху ростуть. Лідером ціноутворення залишається Польща. Якщо з початку року кілограм цибулі там подорожчав у середньому на 16%, до 0,40 євро, то минулого тижня ріпчаста додала ще 6% і вартує 0,47 євро. Незмінною лишається ціна імпортованого овочу, з тих же Нідерландів. Але вона і так зависока як для кінця сезону торгів — 0,56–0,58 євро.

Наздоганяє польську і молдавська цибуля. Її 0,46 євро — майже така сама ціна, як і в Польщі. Але місцеві ціни зберігають тенденцію до зростання, тому в них є шанс не тільки наздогнати, а й обігнати сусідні.

Ринок цибулі в Росії демонструє відносну стабільність. За минулий тиждень ріпчаста додала в ціні всього 0,01 євро і сьогодні коштує 0,35 євро. Виробникам вдалося зберегти неабиякі запаси минулорічного врожаю високого ґатунку, що дає їм змогу сподіватися на чергове подорожчання. Натомість місцеві агроаналітики прогнозують суттєве нарощування обсягів імпорту вже наприкінці березня.

На місцевих теренах

Основна тенденція українського ринку ріпчастої цибулі окреслена вище. Експортну перевагу перших місяців маркетингового періоду 2018/2019 ми розгубили ще в жовтні-листопаді. Натомість показники імпорту аналітики East-fruit вже встигли назвати безпрецедентно рекордними.

Українські постачальники заробляли на продажу цибулі найвищого ґантунку та напрацювали базу майбутніх клієнтів

Як підкреслюють в Українській плодово-овочевій асоціації, це зумовлено як скороченням власного виробництва, так і високим експортним попитом на українську цибулю в першій половині сезону. Проте аналітики не виключають того, що наприкінці березня можна буде спостерігати сповільнення обсягів імпорту. У тому числі через те, що місцеві фермери розпочали продаж більш дешевої, некондиційної продукції після зимування, конкуруючи з аналогічним товаром із країн Середньої Азії. Тому і ціна на цибулю в Україні тримається своїх показників вже другий тиждень без змін — 0,35 євро за кілограм.

ТЕКСТ: Юлія Абакумова

Альберту Ейнштейну приписують фразу такого змісту: «Якщо на Землі зникнуть бджоли, то через чотири роки зникне і людина. Не буде бджіл — не буде запилення, не буде рослин, не буде тварин, не буде людини». Насправді, як кажуть дослідники спадщини видатного вченого, Ейнштейн цього не казав. Адже посилання на це «пророцтво» вперше з’явилися в європейській пресі в 1994 році — тобто через 40 років після смерті великого фізика. А першоджерелом нібито стала брошура форуму, який проводила Національна спілка бджільництва Франції (UNAF) у січні того ж року. Та суті це змінює. Бджоли є найефективнішими з комах-запилючів, а для низки культур — єдиними. Тому проблема масової загибелі бджіл останніми роками набула глобального масштабу — адже йдеться про загрозу сталого розвитку виробництва продовольства у світі.

Ринок, який не можна втратити

Україна в середньому виробляє близько 80 000–100 000 т меду на рік, що становить 4–5% від глобального рівня. Основний продукт, який експортується, — соняшниковий мед (90%). За даними FAO, Україна входить до трійки світових експортерів меду, після Китаю та Аргентини. Імпортерами традиційно виступають Європейський Союз та США. Увага покупців передусім прикута до якості та безпеки меду. У ціновому сегменті Україна конкурує з Китаєм, Індією, Аргентиною.

Внаслідок падіння світових цін на продукт за результатами 2018 року експорт меду з України скоротився майже на третину (27%) — до 49 400 т. Але це вже є наслідком несприятливої кон’юнктури, і не треба робити з цього далекосяжних висновків.  А треба враховувати інше — бджільництво у сільськогосподарському виробництві на сьогодні в Україні недооцінене.

По-перше, за приблизними оцінками, в Україні налічується 350 000–400 000 бджолярів. Цифра викликає багато запитань, і далеко не всі експерти схильні вважати її правильною. Але йдеться про всі пасіки — від промислових до пари-трійки вуликів на городі присадибної ділянки (і, до речі, як вказують у МінАПК, 98,6% пасік розташовані саме у господарствах населення та офіційно не зареєстровані). Тобто бджільництво сьогодні несе велике соціальне навантаження, забезпечуючи дохід мешканців сіл (до того ж більшість пасічників — люди похилого віку).

По-друге, проблеми бджолярства виходять далеко за межі галузі. Адже спільна робота бджолярів і аграріїв дає реальний результат у вигляді збільшення врожаю. Варто вказати, що головним медоносом, що культивується у країні, є соняшник — стратегічна для нас культура, адже соняшникова олія є головною статтею аграрного експорту (у 2018 році — на $3,7 млрд).

Навіть невеликий приріст врожаю від запилення бджолами дає річний прибуток, що в 10 разів перевищує вартість прямої продукції бджільництва.

Наприклад, є дослідження фахівців Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича: протягом декількох років порівнювалися результати врожаю соняшника на ділянках, які були запилені бджолами, і ділянках, ізольованих від них. Соняшник, «оброблений» бджолами, мав кращу врожайність, було менше пустого насіння у кошиках, а вміст олії у насінні був вищим на 4,5%. Цифра здається невеликою, але у масштабах всієї галузі це дає десятки мільйонів доларів додаткової експортної виручки. А особливо актуальною є допомога пасічників для запилення насіннєвих посівів та ділянок гібридизації.

Проблема як вона є

Разом з тим, з розвитком бджільництва більшає і перелік проблем, головною з яких є випадки масового отруєння бджіл агрохімічними препаратами. Саме про це йшлося на круглому столі «Взаємодія агровиробників та пасічників. Як попередити отруєння бджіл», який був організований спільно компанією «Сингента», «Українським клубом аграрного бізнесу», Міністерством аграрної політики та продовольства України та Держпродспоживслужбою. Захід став своєрідним підсумком цілої серії зустрічей, тренінгів, семінарів тощо, які були проведені у Полтаві, Харкові та Запоріжжі протягом трьох останніх місяців.

Як зазначив під час круглого столу голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа, тільки минулого року було зафіксовано 1408 випадків отруєння бджіл пестицидами. Щоправда, масштаби ще не набули розмірів масової загибелі корисних комах, які фіксувалися, наприклад, у європейських країнах або Сполучених Штатах Америки, але від цього питання не стало менш гострим — потрібно шукати доступні інструменти запобігання впливу агротехнічного фактора на українську популяцію бджіл.

В Україні, за приблизними оцінками, налічується 350 000–400 000 бджолярів

Тут, за словами в.о. міністра аграрної політики та продовольства України Ольги Трофімцевої, треба шукати збалансовані рішення, які врахують інтереси всіх сторін. «Інколи ми чуємо від деяких бджолярів пропозицію взагалі заборонити більшість сучасних агрохімічних препаратів, залишити тільки біохімію. Але такі вимоги вже на межі здорового глузду — український агросектор став локомотивом економіки саме завдяки впровадженню найсучасніших технологій, неодмінною складовою яких є агрохімічні засоби, — наголосила Трофімцева. — Ми не можемо відмовитися від експорту зерна чи соняшникової олії. Тобто потрібні варіанти дій, за яких застосування засобів захисту рослин не буде впливати на популяцію бджіл». Ситуація не безвихідна — є варіанти ефективних рішень, які вже успішно працюють, додала вона.

Початок ланцюга

Втім, самі пасічники не дотримуються елементарних правил під час обробки полів засобами захисту рослин, розміщуючи вулики біля ділянок.

В Україні, за словами доктора ветеринарних наук, Інститут тваринництва НААН, Євгена Руденка, відсутні практики GBP для утримання бджіл і відповідний рівень освіти бджолярів, що досить часто призводить до загибелі чи захворювання комах. Вчений ще раз нагадав, що категорично забороняється обробка засобами захисту рослин сільськогосподарських культур в період цвітіння і полів з квітучими бур’янами, лісосмуг навколо полів. У зонах з інтенсивним бджільництвом і поблизу населених пунктів заборонене застосування авіаобробок. Необхідно суворо дотримуватися карантинних термінів, що регламентують попередження отруєнь людей, тварин і бджіл.

Начальник відділу захисту насіння компанії «Сингента» в Україні, Казахстані, Білорусі Крістіан Шлаттер розповів, що компанія приділяє особливу увагу питанням біорізноманіття та збереження природних ресурсів. «В усіх країнах, де працює «Сингента», ми опікуємося питаннями екології, безпеки навколишнього середовища і безпеки праці та докладаємо надзвичайних зусиль для активного залучення всіх зацікавлених сторін для досягнення спільної мети: забезпечити людство продовольством та зберегти природні ресурси, — підкреслив він. — Тільки за останні 15 років «Сингента» ініціювала чотири глобальні програми зі збереження здоров’я комах-запилювачів».

Однією з них є програма Operation Pollinator — масштабна ініціатива «Сингента», яка допомагає відновити популяції бджіл-запилювачів у різних кліматичних зонах Європи та Північної Америки. Метою програми є збільшення площ вирощування нектароносних квітів на некультивованих ділянках, що забезпечує кормову базу для корисних комах. Окрім збереження та відновлення життєво важливих популяцій запилювачів Operation Pollinator забезпечує сталість ареалу для проживання малих ссавців і птахів. Програма реалізується у співпраці з ключовими зацікавленими сторонами, у тому числі й з науковими інституціями. «Сингента» зі свого боку надає агрономічні знання та ресурси.

«Щодо ініціатив в Україні, то ми дуже вдячні за підтримку Міністерству аграрної політики та продовольства України та дякуємо Інституту тваринництва НААН за плідну та результативну співпрацю. Ми вважаємо, що професійна освіта, зважений експертний підхід до питань здоров’я бджіл, налагодження ефективної комунікації між бджолярами, державними органами та бізнесом є ключовими факторами успіху та досягнення ще кращих результатів», — зазначив Шлаттер.

Тут можна додати, що за словами учасників круглого столу, певна частка провини фермерів у проблемі існує. Джерелом її є сірий ринок засобів захисту рослин (простіше кажучи, підробок), де препарати реалізуються за низькими цінами. Часто фермери безвідповідально підходять до питання, купуючи підроблені пестициди у випадкових постачальників. Їх застосування несе загрозу не тільки комахам, а й людям, які мешкають у місцевості. Володимир Лапа навів приклад випадку отруєння бджіл у Дніпропетровській області внаслідок застосування такого «препарату». Після того як поголів’я комах було знищене, пасічники закупили нові бджолині сім’ї, але протягом декількох днів знову залишилися без бджіл — настільки сильною та шкідливою була сполука застосованої хімії.

Відсутність комунікації

Втім, головною проблемою експерти назвали відсутність надійної та постійної комунікації між фермерами і власниками пасік (що взагалі є трохи дивним у нашу інформаційну епоху). Але рішення вже існують і успішно пройшли «польові випробовування».

По-перше, як розповів керівник соціально-інвестиційного відділу «МРІЯ Агрохолдинг» Василь Мартюк, дуже важливою є повна легалізація пасічників і створення їх професійних об’єднань, які значно полегшують обмін досвідом та інформацією, у тому числі оперативними даними щодо ділянок, які обробляються пестицидами чи, навпаки, є сприятливими для збору нектару.

Україна виробляє 80 000–100 000 т меду на рік, що становить 4–5% від глобального виробництва, та входить до трійки експортерів

«МРІЯ» вже надала допомогу у створенні 12 кооперативів пасічників у Західній Україні — їх метою є як взаємодія фермерів і пасічників, так і обмін необхідною інформацією.

За словами інженера з охорони навколишнього середовища Goodvalley Лесі Розметанюк, аналогічним шляхом пішла і її компанія — вже підписаний меморандум про взаєморозуміння та співпрацю з пасічниками Прикарпаття. Є вже і незалежний розробник рішення обміну специфічною «медовою» інформацією — компанія «Гранд Експерт». За словами віце-президента компанії Олега Ряжського, користування продуктом безкоштовне для аграріїв і пасічників.

У чому ж полягає суть усіх рішень, які були представлені на круглому столі? Усі вони зводяться до простої сучасної інтерактивної системи обміну інформацією в режимі реального часу. Через додатки фермери і пасічники позначають розташування своїх об’єктів і розміщують інформацію щодо запланованих робіт.

Розглянемо переваги, які отримують сторони:

• фермери позначають поля, які плануються під обробку пестицидами, і розсилають повідомлення зареєстрованим користувачам;
• фермери позначають найбільш продуктивні ділянки під запилення, на які залучають пасічників, і підвищують продуктивність полів;
• пасічники (у першу чергу власники так званих кочових пасік) також позначають розташування на мапі, і фермер отримує інформацію щодо ділянок, де обробіток проводити не можна;
• пасічники можуть оперативно перемістити вулики, або прибравши їх з території, яка буде оброблятися агрохімічними препаратами, або, навпаки, — розташувавши на території найбільшої концентрації квітучих медоносів, що підвищує продуктивність пасік.

Перелік можна продовжувати, але головне те, що участь у таких платформах економічно вигідна як для сільгоспвиробників, так і для пасічників. Відтак, антропогенний фактор у проблемі загибелі бджіл (а саме вплив застосування агрохімічних препаратів) цілком надуманий, і розв’язання питання полягає лише у своєчасному обміні інформацією.

Перспективам чорноморського зерна в сезоні 2019/2020 буде присвячена програма IV Міжнародної конференції Grain Ukraine 2019, яка відбудеться 24-25 травня в Одесі.

За словами керуючого директора TRADAIDE і модератора аналітичної та торгової секцій конференції Іванни Дориченко, чорноморське зерно знаходиться в досить привілейованому стані, оскільки вже зайняло серйозну нішу на міжнародних споживчих ринках і продовжує покращувати свої позиції, часто обходячи своїх одвічних конкурентів — Європу, Штати й Австралію. Тому сьогодні, як ніколи, важливо втримати перевагу на вже лояльних ринках і продовжувати розширювати географію поставок.

Читайте: Переваги цифрової екосистеми агроринку для трейдерів

Експерти та аналітики ринку надали частину прогнозів щодо України, які будуть детальніше обговорюватися під час Grain Ukraine.

Відкриття нових експортних напрямків

Хоча економіка Китаю зростає більш ніж на 6% на рік, гігант залишається чутливим до цін, що на руку українським зернотрейдерам.

«Ринок Китаю є для нас одним із найперспективніших, — коментує Президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачов. — У ситуації торгової війни між США і Китаєм ми, як постачальник зерна, перебуваємо у виграшному становищі. Наш основний спосіб та інструмент конкуренції — це ціна!»

Міріам Морат, старший економічний аналітик International Grains Council (IGC), також бачить перспективи для українського рапсу: «В українських аграріїв з’являться нові можливості, якщо китайська влада надасть фітосанітарний дозвіл на імпорт українського рапсу. З ускладненням торговельних відносин з США потребу Китаю в сої закрили постачальники з Бразилії. Однак попит з боку Китаю сповільнюється через спалах АЧС».

«Постачальники з Південної Америки і Чорноморського регіону виграють у результаті торгової війни, але яку ціну доведеться заплатити?», — розмірковує Енцо Мерлуцці, аналітик Avere Commodities SA. На Grain Ukraine 2019 він поділиться своїм прогнозом для світових ринків кукурудзи і пшениці на 2019/2020 роки.

«Гарний врожай кукурудзи і пшениці стане домінантою сезону 2019/2020, але несприятливі погодні умови можуть змінити баланс сил, під загрозою — посіви кукурудзи у США. — прогнозує пан Мерлуцці. — Загроза для українських аграріїв криється в прогнозі стабільності майбутніх врожаїв, особливо врожаю кукурудзи. Чи зможе Україна повторити вражаючий результат, який ми бачили раніше? Чи спостерігаємо ми структурні зміни у продуктивності, як у США чи Південній Америці, чи це була випадковість?» А можливість для України аналітик вбачає у відкритті нових експортних напрямків, бо імпорт кукурудзи з ЄС в сезоні 2019/2020 різко скоротиться.

Як Україні сформувати ціну на зерно?

«На тлі рекордного попиту і незначного збільшення пропозиції прогнозується третє поспіль вичерпання світових запасів зерна, для відновлення яких знадобиться три врожайних сезони», — прогнозує Міріам Морат. Як в цих умовах Україні сформувати ціну на зерно і отримати максимум при укладанні міжнародних контрактів? Це питання обговорять на конференції учасники торгової панелі генеральний менеджер регіону Дунай/Україна Cargill Васіле Варварой, старший трейдер Promising International Trading Co. DMCC Хазем Сакер, Black Sea трейдер Olam International Роман Русаков і директор Engelhart CTP Ukraine Олена Зирянова.

Інфраструктура – одна з головних перешкод для українських аграріїв

Міріам Морат в числі найбільших перешкод для розвитку українських зерновиробників і трейдерів називає інфраструктуру. Ключові кроки з розвитку логістики обговорюватимуться під час інфраструктурної панелі Grain Ukraine 2019, модератором якої виступає Микола Горбачов.

Учасники панелі — заступник міністра інфраструктури України з питань європейської інтеграції Віктор Довгань, генеральний директор групи терміналів Risoil S.A. Максим Широков, директор департаменту стратегічного розвитку та інвестиційної політики «Укрзалiзниця» Антон Саболевський, директор з логістики компанії Kernel Микола Мірошниченко та заступник директора з логістики компанії Wilmar International Валерій Ткачов — серед іншого поговорять про державно-приватне партнерство для вирішення проблем із залізничними перевезеннями. 16 травня голова правління АТ «Укрзалізниця» Євген Кравцов заявив, що підприємство підтримує лібералізацію залізничних перевезень, і відкриття ринку відбудеться за 4–5 років.

Фінансування агросектора в Україні

Фінансова панель цього року буде присвячена перспективам фінансування українського агросектора в контексті політичних ризиків і невизначеності. На питання модератора панелі Владислави Магалецької-Рутицької, віце-президента SigmaBleyzer в Україні, дадуть відповіді заступник директора в Україні ЄБРР Марина Петров, керівник діяльності IFC в Україні Олена Волошина, інвестиційний директор фонду IFU Олексій Пархомчук, начальник управління по роботі з підприємствами «Укрексімбанк» Дмитро Татарко, директор департаменту корпоративного бізнесу «Укргазбанк» Олександр Існюк, директор корпоративного бізнесу «Райффайзен Банк Аваль» Руслан Співак і директор центру по роботі з великими корпоративними клієнтами агропромислового комплексу UKRSIBBANK BNP Paribas Group Артем Гавришин.

Як агрокомпаніям заробляти більше?

Про інновації поговорять під час аграрної панелі в.о. міністра аграрної політики і продовольства України Ольга Трофімцева, керівник проекту «АдампольСоя» компанії АТК Дмитро Мотузко, начальник відділу з інновацій МХП Андрій Кияненко, заступник генерального директора з інновацій ІМК Богдан Кривицький і засновник Smart Farming Артем Бєлєнков. Модерує панель директор Advanter Group Андрій Длігач.

Приємні бонуси

• Традиційно яскрава нетворкінгова складова на Міському ринку їжі.
• Візит на новий зерновий термінал MV Cargo.

Зареєструватися на Grain Ukraine можна тут.

Landlord раніше повідомляв про те, що за прогнозами експертів, урожай зернових в Україні цього року складе 65 млн т, експорт – 46 млн т.

Про це повідомляє Reuters.

Бразильський експорт сої до Китаю піднявся минулого року, оскільки торгова війна зі США змусила китайських імпортерів шукати альтернативу високим американським тарифам. Проте спалах африканської чуми свиней у Китаї призвів до скорочення поголів’я свиней та зниження в країні попиту на сою.

Читайте: Азії загрожує ендемія АЧС – експерт

На сьогодні Китай є найбільшим ринком для бразильської сої, але за період із січня до кінця квітня 2019 р. частка Китаю в загальному обсязі експорту сої з Бразилії скоротилася до 72,8% – порівняно з 77,6% у 2018 році за той же період.

Landlord раніше повідомляв про те, що АЧС може призвести до майже 20-відсоткового скорочення поголів’я свиней у Китаї. Унаслідок цього можливе підвищення цін на свинину та зниження цін на корми.

Про це пише УНН з посиланням на дані дослідження ТОВ «Центр підвищення ефективності у тваринництві» за 2018 рік. Експерти підрахували, що українці минулого року з’їли 1 млн 2,22 тис. тонн курятини. Це половина від м’ясного раціону в цілому і в середньому по 24 кг на людину на рік.

Для порівняння: свинини середньостатистичний українець з’їдає усього 15 кг на рік.

Читайте: Свинина перестає бути продуктом харчування українців

Найменше ж українці спожили яловичини: вона складає лише 12% від загального споживання м’яса або 5,4 кг на людину.

Есперти пов’язують популярність курятини серед українців тим, що національні виробники забезпечують внутрішній попит, стрімко росте виробництво. І це дозволяє не лише насичувати власний ринок, але й експортувати продукцію за кордон.

Як повідомляв раніше Landlord, Україна увійшла в трійку найбільших постачальників курятини в ЄС.