Заходи

За словами Луїса Карлоса Алонсо, цьогоріч у світі спостерігається зріст посівних площ під високоолеїновий соняшник. У середньому він склав 27%, а найбільше припадає на Болгарію, де площі зросли аж на 81% з 36 тис. га до 65 тис. га.

Лідером же досі залишається Франція, у якої цьогоріч під високоолеїнку виділили рекордні 440 тис. га, що майже на 100 тис. більше, ніж торік.

В Україні також спостерігається збільшення посівних площ під високоолеїновий соняшник. Так, згідно даним Луїса Карлоса Алонсо, нині в Україні засіяно 350 тис. га, що на 17% більше за минулорічні показники. Утім, збільшення посівних площ та високі премії створили дефіцит на ринку висоолеїнового насіння. За словами Алонсо, Україна може засівати набагато більше соняшнику, якщо буде хороша ціна від виробника. Але якщо премії будуть низькими, то індустрія повернеться до звичайних сортів. Відстуність посівного матеріалу також торкнулося Угорщини, Румунії та Болгарії і вплине на Аргентину в 2019 році посіву.

Читайте: Як вплине на врожай зернових аномальна спека в Україні

Крім того, фахівець відзначив, що нині премії в Україні за ВО соняшник вар’юються в межах від $50 до $70. «Складно сказати, тому що правду говорити ніхто не хоче. Але за моїми підрахунками, в Україні премії сягають від $50 до $70 за тонну», – підкреслив Алонсо. При цьому, максимальна сума премії досягала і $400.

Загроза виникнення дефіциту насіння ВО може виникнути і наступного року, якщо:

• Урожай соняшника буде нормальним або низьким
• Попит на ВО олію зростатиме так само швидко, як у 2019 році

У свою чергу, Хосе Анхель Оліверо прогнозує падіння вартості на високоолеїнову олію й її цінову залежність від біодизеля. «Те, що відбувається з біодизелем, важливо і для сектора ВО олії. Майже 45 млн тонн біодизеля буде вироблено у світі. Лідером є Євросоюз – майже 14 мн тонн. Індонезія стала другим за величиною ринком виготовлення біодизеля. Адже без біодизеля ціна була набагато нижчою, ніж на сьогоднішній день. Багато, хто критикує виробництво біодизеля, але для фермерів не тільки в Україні, але й в усьому світі, біодизель залишається важливим індикатором підтримки рівня ціни». Крім того, за словами Хосе Анхеля Оліверо високі премії уповільнюють рівень споживання ВО олії.

«Цьогоріч споживання було нижчим, ніж ми очікували. Торік був гарний врожай ВО соняшнику. Якщо і цього року історія повториться, то матимемо високий рівень запасу і низькі премії», – відзначив фахівець.

Чудовим фіналом насиченого засідання клубу став розіграш сертифікатів на ОВГЗ облігації від фінансового партнера Фрідом фінанс Україна. Щасливими володарями цінного подарунку стали Ірина Лемешова (менеджер з развитку бізнесу компанії Marubeni Corporation), Володимир Литвиненко (Chief Sales Officer OLIR Resources) та Максим Павлюченко (Trading Director Agrarian System Techologies LLC).

Відзначимо, раніше Луїс Карлос Алонсо зізнався, що високі премії на високоолеїновий соняшник спричинили дефіцит насіння.

Про це розповів у ексклюзивному інтерв’ю журналістам Landlord керівник із розвитку бізнесу олійних культур компанії Syngenta Луїс Карлос Алонсо.

20 червня в Києві в приміщенні Fairmont Grand Hotel Kyiv відбулося чергове засідання Високоолеїнового клубу, головними організаторами якого виступили Landlord та компанія Syngenta. До одного із його учасників – Луїса Карлоса Алонсо, провідного фахівця компанії Syngenta, який 40 років пропрацював із соняшником, – Landlord звернувся із запитаннями щодо перспектив вирощування високоолеїнових гібридів в Україні.

Читайте: Озброєному IT фермеру – субсидії не потрібні. Доведено в Бразилії

Чому у 2019 році фермерам не вистачило насіння високоолеїнового соняшнику і які з цього зробили висновки?

Не вистачало насіння через великий попит від фермерів, тому що були дуже високі премії на високоолеїнове насіння, порівняно зі звичайним соняшником.

Висновок дуже простий: Україна може засівати набагато більше соняшнику, якщо буде хороша ціна від виробника. Але якщо премії будуть низькі, то індустрія повернеться до звичайних сортів.

Скільки зараз становить премія?

Складно сказати, тому що правду говорити ніхто не хоче. Але за моїми підрахунками, в Україні премії сягають від $50 до $70 за тонну.

І все ж на початку року говорили, що сівба буде на 425 тис. га, а засіяли наразі лише 350. Чому не вистачило насіння, адже прогноз був більший?

Я частково відповідальний за це. Але я тоді казав, що за моїми підрахунками, посівні площі становитимуть 350–400 тис. га, та інші люди озвучили таку цифру, як 420. Я цієї цифри не називав. Звичайно, це залежить від ситуації, від того, чи є в наявності насіння. І навіть 350 тис. га – це все одно приріст засіяної площі на 25% порівняно з минулим роком.

Але ми маємо враховувати, що частина площ, яка, за нашими підрахунками становила 300 тис. га, – були змішані посіви: не було розподілення на високоолеїнові та звичайні культури. І цього року, сподіваюся, фермери проведуть хорошу роботу по розподіленню високолеїнових сортів та звичайного насіння. І в нас цьогоріч буде добра цінність.

Тут є люди, які вважають, що було засіяно більше, ніж 350 тис. га, але я не можу точно сказати.

Чи є контракти на насіння на майбутній рік?

Є такі випадки, коли фермери контрактують насіння на майбутній рік. Але це доволі рідкісні випадки. Завжди є ті, хто реагують в останній момент. І може повторитися ситуація, як, наприклад, у 2016 році, коли в нас були запаси чи як минулого року, коли запасів не вистачало.

Які регіони не рекомендовані до вирощування високоолеїнового соняшнику в Україні?

Я не думаю, що є такий регіон. Тому що в нас є широке портфоліо, і залежно від кліматичної ситуації в будь-якому регіоні можна вирощувати ці культури. Все залежить від підбору гібридів.

Як і у випадку зі звичайним соняшником – є регіони, де врожайність вища, і є такі, де врожайність нижча.

Як вплинуло, що на глобальному ринку високоолеїнового соняшнику виникли такі дрібні гравці, як Молдова?

Я не думаю, що такі гравці, як Молдова, мають велике значення. Цього року в Молдові було засіяно 25 тис. га. І наскільки я знаю, в Україні є законодавче обмеження на імпорт насіння з Молдови. Тобто Молдова не може передавати в Україну насіння на переробку, і з Молдови продукція йде до ЄС через Румунію.

Що змінить поява такого покупця, як новий завод Lays (PepsiCo)?

Так, PepsiCo про це заявляли вже. Наскільки я знаю, то вони на всіх зустрічах заявляють, що у них є проект в Україні, і вони будуть збільшувати потужності.

Звичайно ж, PepsiCo – це великий глобальний гравець, і оскільки вони побудували завод в Україні для чіпсів, звичайно ж, що вони будуть використовувати український продукт, українську олію.

Пане Карлосу, спробуємо підсумувати: то заклики Сингенти укладати договори на 2–3 роки не були почуті?

Я б не сказав, що ніхто цього не робить. Є окремі випадки, це в основному агрохолдинги з частиною іноземного капіталу. І з іншого боку, місцеві агохолдинги перебувають у складному становищі, адже питання із приватизацією землі не вирішене. Компаніям складно укладати контракти на 3 роки вперед, оскільки вони не впевнені, що буде із землею.

Я можу сказати, що цьогоріч було підписано більше контрактів, ніж у минулому році. Може, не на три роки вперед, але принаймні – на рік.

Landlord раніше повідомляв про те, що насправді впливає на урожайність соняшнику: Луїс Карлос Алонсо спростовує 10 міфів.

Наш регіон обраний невипадково для проведення такої аграрної події, нам є що показати і є про що розповісти нашим гостям. До прикладу, на початок 2019 року зафіксовано зростання виробництва сільськогосподарської продукції майже на 5%, відродження села є одним з пріоритетів, про який турбується і вболіває обласна влада, також ми нарощуємо потужності у ягідництві та сімейних молочних фермах, постійне введення в дію інвестиційних проектів.

Читайте: Піна як субстрат для вирощування: номінанти на премію GreenTech

Саме тому Організатори виставки  ПрАТ «Гал-ЕКСПО» запрошують всіх аграріїв до співпраці та участі у Міжнародній агропромисловій виставці «EuroAGRO», що відбудеться 12-14 листопада, ВЦ Південний-ЕКСПО, вул. Щирецька, 36.

EuroAGRO – це професійний майданчик, де вітчизняні виробники мають можливість продемонструвати свої досягнення у сфері сільського господарства та ознайомитися із новітніми технологіями та рішеннями європейського аграрного ринку, знайти партнерів для бізнесу та залучити інвестиції, взяти участь у дискусійних майданчиках та обговорити перспективи та можливі проблеми в українському сільському господарстві.

Більше про захід можна дізнатися тут.

Відзначимо, раніше тимчасово виконуючий обов’язки Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева назвала дату, відколи вступить в дію Закон про органічне виробництво.

У Києві 5 жовтня в готелі Intercontinental Kiev пройшов Високоолеїновий клуб у партнерстві Landlord з компанією Syngenta.

Одним з гостей Високоолеїнового клубу був директор із глобальних закупівель «PepsiСoУкраїна» Руслан Денежко. Пан Денежко розповів Landlord докладніше про те, що компанія PepsiCo готова збільшити використання високоолеїнової олії у виробництві снеків і розглядає Україну як важливого партнера у досягненні цієї мети.

Компанія PepsiCo — один з найбіль­ших виробників продуктів харчування і напоїв у світі з річним обсягом продажів близько $63 млрд. Повний асортимент гіганта наводити, мабуть, немає сенсу — достатньо лише сказати, що 22 бренди PepsiCo мають щорічні роздрібні продажі, які перевищують мільярд доларів США.

Один із ключових напрямів бізнесу компанії — Frito-Lay (закуски і сне­ки), що автоматично робить PepsiCo одним з найбільших світових промис­лових споживачів рослинної олії. Цей напрям PepsiCo розвиває і в Україні з ТМ «ХрусTeam».

Компанія відома своєю програмою ста­лого зростання, одним із принципів якої є зменшення кількості насичених жирів у продуктах харчування і скорочення ви­користання жирів взагалі у виробництві.

Майже ідеальним варіантом вирішення цього надскладного завдання є вико­ристання високоолеїнових рослинних олій, у тому числі й соняшникової. PepsiCo позиціонує Україну як одного з ключових постачальників високоолеїнової олії та має намір вибудову­вати разом з українськими аграріями і переробниками модель довгостро­кового співробітництва.

Чи використовує PepsiCo високоолеїнову соняшникову олію у своїх виробничих процесах?

На глобальному рівні компанія PepsiСo стала одним з провідних трансформа­торів високоолеїнових олій у кінце­вий продукт для наших споживачів. І, без сумніву, є одним з найбільших покупців якісних олій для свого снеко­вого бізнесу.

Високоолеїнова соняшникова олія важлива, але не єдина, яку використо­вує PepsiСo, — усе залежить від ринку, пропозиції на ньому різних олій та тра­дицій споживання в тій чи іншій країні.

Так, у Північній Америці до нашого портфеля входять кукурудзяна олія та високоолеїнова олія з каноли. На азійських ринках наша компанія надає перевагу використанню міксів різних олій — як суто високоолеїно­вих, так і без них. Багато залежить від смакових вподобань споживачів.

Чи можна сказати, що компанія PepsiCo вже здійснила перехід на використання високоолеїнових олій і досягла максимальних можливих для себе позначок?

Зараз ми ще перебуваємо у процесі переходу на більш корисні олії. Є за­гальний курс компанії («Відповідаль­но до мети»), який ми декларували нашим споживачам, про глобальне жирів у складі продукції. Наприклад, на нашому сайті розмі­щене офіційне зобов’язання PepsiСo досягти частки в 75% корисних олій у снеках (<1,1 г насиченого жиру на 100 ккал). Це наша загальна мета, але час та швидкість впровадження на всіх ринках різняться. Найбільш розвиненим у цьому плані є, як я вже казав, ринок ЄС та Північної Аме­рики — тут ми маємо найкращий портфель з огляду на використання високоолеїнових олій.

Така олія дає для виробника продуктів харчування якийсь економічний ефект?

Високоолеїнова олія — це інвестиція в більш здоровий продукт порівняно з багатьма іншими рослинними оліями. Причому це досягається без будь-якої втрати якості продукції.

Але, на моє переконання, проводити порівняння економічного ефекту від використання різних олій некоректно. Є зобов’язання PepsiСo, ми йдемо у більш здоровий портфель продукції та будемо дотримуватися цього курсу

Окрім чіпсів в якій ще продукції в Україні PepsiCo використовує високоолеїнову соняшникову олію?

В Україні з 2013 року виробляються сухарики «ХрусTeam». Лінія розташо­вана у Миколаєві, у виробництві ми використовуємо інший вид корисних олій — рапсову. Тут технологія дещо відмінна від виробництва чіпсів, які проходять смаження. Для «ХрусTeam» застосовується розпилення олії, яка допомагає закріпити ароматичні та смакові добавки на продукті.

Читайте: Що потрібно Україні для лідерства на світовому ринку високоолеїнової олії

Фахівці стверджують, що, незважаючи на розвиненість високоолеїнового сегмента в ЄС, у цілому європейському ринку бракує власної високоолеїнової олії. Чи не розглядає PepsiСo Україну як постачальнка на свої європейські снекові заводи?

З наявного обсягу споживання високоолеїнової соняшникової олії в Європі, за моєю інформацією, щонайменше 25–30% має українське походження. PepsiСo отримує продукт за непрямими контрактами. Тобто у вигляді нерафінованої високоолеї­нова українська олія потрапляє на єв­ропейські переробні підприємства, в яких ми її й купуємо. Ми відстежуємо динаміку вирощування високоолеїно­вого соняшника у різних країнах світ у, маємо чітке уявлення про те, звідки заводи по рафінації отримують сиро­вину для переробки. Тому не можна говорити, маємо ми чи не маємо планів щодо інтеграції українських постачальників високоолеїнової олії у свої виробничі ланцюги — вони вже там присутні.

Саме тому протягом останнього року команда PepsiСo почала роботу з під­готовки укладання прямих контрактів з місцевими постачальниками, і ми сподіваємося на довгострокове взаємовигідне співробітництво. Ми пропонуємо переглянути алгоритми взаємовідносин і запровадити модель контрактів з фіксованими преміями, яка дасть можливість для розвитку сегмента.

Як це може працювати, яку саме модель ви пропонуєте?

На даний момент ми перебуваємо у процесі розробки цієї моделі та обго­ворення деталей з усіма учасниками.

Почнемо з попиту як кінцевої ланки — промислового споживача, великого по­купця олії. PepsiСo, наприклад, контр­актує певні обсяги високоолеїнової олії з компанією, яка проводить її кінцеву рафінацію. Такі тендери проводяться восени, і угоди укладаються щонай­менше на рік. Маючи такий контракт, переробник (рафінатор) отримує замовлення на олію майбутнього вро­жаю з фіксованою премією та починає працювати з наступною ланкою — пер­винним переробником високоолеїно­вого соняшника, так званими краше­рами. Далі крашери укладають угоди із сільгоспвиробниками на постачання соняшника майбутнього врожаю.

Особливістю ринку України є те, що первинний переробник, або крашер, і рафінатор — одна й та сама компанія, що спрощує укладання угод.

Залежно від цін та обсягів таких фор­вардних контрактів фермери заздале­гідь отримують інформацію про розмір власної премії та планують площі під високоолеїновий соняшник.

І, нарешті, залежно від запланованих площ фермери виходять із замовленнями насіння гібридів високоолеїнового соняшника до його поста­чальників.

Така модель накладає на учасників досить складні зобов’язання…

Так, всім доводиться докласти зусиль задля досягнення загального успіху. Наприклад, споживачі та постачальники насіння повинні погодитися з рівнем премії на соняшник і олію, забезпечити посадковий матеріал і знайти оптималь­ні схеми переробки. Фермери, крашери і рафінатори — дотримуватися рівня премій і виконувати зобов’язання з продажу соняшника і високоолеїнової олії відповідно до укладених угод. Але ми й пропонуємо шукати формулу, яка влаштує всіх учасників і буде вигідною всім ланкам.

Текст: Михайло Дикаленко

Фото: Олександр Ларичкін

Ринок високоолеїнової соняшникової олії після злетів і падінь останніх років увійшов у фазу спокійного планомірного розвитку, що дає його учасникам можливість довгострокового планування. Саме цьому і була приділена головна увага на черговому засіданні «Високоолеїнового клубу», організованого за ініціативою компанії Syngenta. Спонсорами заходу виступили Коньячний дім Hennessy, вино Нової Зеландії Cloudy Bay, курорт Forte Village Resort. З огляду на поточну динаміку цін на олії-конкуренти привабливість соняшникової високоолеїнової олії для глобальних продовольчих компаній буде зростати.

ПРЕМІЇ ТА ПЛОЩІ

Як зазначив керівник з розвитку бізнесу олійних компанії Syngenta Луїс Карлос Алонсо, протягом тривалого часу ринок високоолеїнової олії для виробників і переробників був таким собі суфле. Премія ланцюга виробників і постачальників від нуля злітала до $300–400/т, і залежно від цього коливалися посівні площі під високоолеїновими гібридами соняшника в Україні, Румунії, Угорщині тощо. Але зараз для виробників високоолеїнового соняшника та олії склалася дуже сприятлива кон’юнктура. Цього року ціни на більшість олій постійно просідали — пальмова, соєва, звичайна соняшникова дешевшали. Проте ціни на ріпак і ріпакову олію залишилися стабільними і навіть трохи підростають.

Як наслідок — тонна ріпакової олії вже продається на $100 дорожче, ніж соняшникової. Це, підкреслює Алонсо, дуже важливо для українського високоолеїнового сегмента. У 2014 році була ситуація, коли ціни на ріпакову олію були нижчими за соняшникову і споживачі перейшли на використання ріпака. Зараз тренд змінився і премії на високоолеїнову соняшникову олію будуть більш стабільними — на рівні $100/т з тенденцією до невеликого зростання. Таким же чином будуть поводитися і премії для сільгосппідприємств, які культивують високоолеїновий соняшник. У розвинених європейських країнах премія для фермерів, які вирощують такий соняшник, стабілізувалася в середньому на рівні 25–30 євро/т, у Східній Європі (Угорщина, Румунія, Болгарія) — $30–35/т. Це досить високий рівень, який говорить про наявність певного дефіциту високоолеїнової соняшникової олії на ринку. В Україні, за спостереженнями Syngenta, ситуація для фермерів навіть ще краща — в середньому премії становлять $40–45/т високоолеїнового соняшника.

Це дає підстави очікувати, що площі під такими гібридами наступного року зростуть із 300 000 га до 350 000 га. Але, на думку Алонсо, навіть якщо проаналізувати найбільш оптимістичний сценарій (зростання площ у основних країнах-продуцентах на 25%, в Україні — до 400 000 га), трагедії на ринку не станеться. З огляду на динаміку споживання інших високоолеїнових олій ринок забере додатковий обсяг. Щоправда, в цьому випадку розмір премій буде дещо знижуватися, хоча вони все одно залишаться привабливими для виробників і переробників. Але, як вважає Алонсо, найкращим шляхом розвитку виробництва високоолеїнової соняшникової олії для українських аграріїв і крашерів буде поступове нарощування обсягів з постійним оглядом на динаміку світового ринку.

Досягти цього можливо у разі укладання довгострокових контрактів по всьому ланцюгу, від постачальників насіння високоолеїнових гібридів до великих споживачів готового продукту, і проводити планування посівів у постійній координації між учасниками ринку. Це дозволить стабілізувати премії на прийнятному рівні та уникнути «злетів і падінь» споживання високоолеїнової олії.

Представники компанії «Укролія» презентували учасникам клубу свою продукцію

ТЯГАР ЛІДЕРА

Є одна важлива причина, з якої українським виробникам варто пристати на цю пропозицію. Виходячи з динаміки посівних площ, вже наступного сезону Україна стає номером один на світовому ринку високоолеїнової соняшникової олії, й таке лідерство накладає на виробників певні зобов’язання. Ціни та премії на високоолеїнову олію встановлюються саме по рівню країни-­лідера. Тому українським сільгоспвиробникам і переробникам треба навчитися підтримувати стабільність ринку у своїх інтересах. Зараз, як наводить приклад Алонсо, США вже заявили про намір збільшувати площі під високоолеїновою соєю і до 2027 року вийти на експорт олії з неї у 700 000 т.

Плани про збільшення виробництва високоолеїнової олії з каноли має Канада. Це, як вважає фахівець, говорить про те, що американські виробники вже прорахували прогноз ринку високоолеїнових олій і дійшли висновку про його зростання. Але їм ще треба засіяти нові площі, переробити сировину, виходити на ринки. Навіть селекція необхідної кількості насіння для нових площ займає два-три роки. Україна це все вже має — питання тільки в тому, чи зможуть гравці організувати ринок і свою діяльність на ньому.

НАСІННЯ

Цього року Syngenta передбачила зростання попиту на насіння гібридів високоолеїнового соняшника ще у лютому. Тому проблем з посівним матеріалом майбутньої посівної у клієнтів компанії не буде. Як зазначає керівник з розвитку бізнес-рішень у сфері переробки сільськогосподарської продукції компанії «Сингента Україна» Сергій Тимошенко, у співпраці між постачальником насіння та аграріями вкрай важливо досягти стратегічних рішень, які визначать розвиток виробництва і ринку на роки вперед.

Адже у світі просто не існує компанії, яка б мала можливість оперативно збільшити виробництво насіння, наприклад, вдвічі — цикл виробництва насіння дворічний. І, як говорить Тимошенко, для того щоб суттєво збільшити постачання насіння, Syngenta повин­на спрогнозувати зростання попиту і взяти на себе сміливість наростити виробництво. Але, як вважає фахівець, у такого часового лагу є певні переваги. Завдання «Високоолеїнового клубу» — не перегріти ринок, збалансувати попит і пропозицію, виходячи з реальної потреби у високоолеїновій олії. Це стабілізує премії на всіх ланках і гарантує поступовий розвиток.

СПОЖИВАННЯ

Як зауважує директор із глобальних закупівель компанії «PepsiСo Україна» Руслан Денежко, це може здаватися дивним і не асоціюватися з іміджем компанії, але PepsiСo завдяки снековому бізнесу зараз один з найбільших споживачів жирів у світі. У країнах Європи за рахунок високоолеїнової соняшникової олії на виробництвах компанії вже задовольняється 65% потреби у жирах. Але беручи до уваги прагнення споживачів вживати більш здорову їжу, PepsiСo вже прогнозує впродовж найближчих трьох-п’яти років збільшення цієї частки.

Щоправда, для цього на ринку повинні буди відповідні умови по всьому ланцюгу постачання — тобто пропозиція продукту відповідної до стандартів компанії якості за прийнятними цінами. Адже зараз на світовому ринку є вибір різних високоолеїнових олій зі схожими характеристиками, і соняшникова високоолеїнова олія не є безальтернативною. Залежно від ситуації та місцевих звичок споживання на різних регіональних ринках PepsiСo використовує ріпакову, кукурудзяну, пальмову високоолеїнові олії у чистому вигляді або у міксах. Що стосується України — вітчизняний високоолеїновий сегмент вже посідає поважне місце у виробництвах PepsiСo.

Приблизно 25% високоолеїнової олії, що використовується у ЄС, поступає саме з України за непрямими контрактами. Зараз, як каже Денежко, гігант має намір змінити ситуацію та перейти до прямої співпраці з українськими виробниками. Крім того, PepsiСo фактично вже формує внутрішній український ринок промислового споживання високоолеїнової олії — ще у 2013-му в Миколаєві було запущене виробництво снеків ТМ «ХрусTeam». Наразі, за словами Денежка, Україна споживає лише 5–7% власної високоолеїнової соняшникової олії. Розширення виробництва тільки компанією PepsiСo може подвоїти цю цифру.

МОДЕЛЬ ВЗАЄМОДІЇ

За таких умов, підкреслює Денежко, прогнозованість і поступовий розвиток потрібні всім учасникам — від фермера до виробника харчових продуктів. Зі свого боку компанія вже обговорює з найбільшими постачальниками високоолеїнової олії модель фіксування премії на певний проміжок часу. Задля запобігання ризикам втрат можливих учасників моделі PepsiСo пропонує укладати середньо- і довгострокові контракти, гарантуючи придбання певного обсягу з фіксованою премією, яка буде далі розподілятися по ланцюгу — до постачальника насіння. У пілотному варіанті Денежко запропонував контрактувати невеликі партії високоолеїнового соняшника — 10–15% врожаю фермера.

Втім, розмір обсягу з фіксованою премією та розмір самої премії треба детально обговорювати. Подібні моделі взаємодії дійсно обговорюються, підтверджує віце-президент з комерції компанії AgroGeneration Катерина Конащук. Але з точки зору аграрної компанії для планування посівів високоолеїнового соняшника треба мати чітку домовленість не тільки з покупцями, а й з постачальниками насіння гібридів. Тому вкрай важливо заздалегідь дійти згоди про період дії пілотного проекту. За словами Алонсо, Syngenta аналізувала таку можливість і у компанії прийшли до думки, що найбільш оптимальним для початку буде період у три роки — тобто всі учасники ланцюга домовляються три роки контрактувати певний обсяг посадкового матеріалу, насіння та олії з фіксованою ціною. Умови та строки можуть обговорюватися, але, на думку Алонсо, всі учасники повинні добре продумати, чи буде це їм вигідно — адже за нестабільності ринку ціни та премії можуть як падати, так і зростати.

Термін у три роки оптимальний і на переконання Денежка — за цей час можна буде протестувати модель, подивитися, як вона працює, та внести необхідні корективи. Втім, розробляючи будь-які моделі, треба йти від бажання споживача кінцевого продукту, зазначає директор з розвитку бізнесу компанії «Укролія» Юрій Шевченко. Вже зараз у портфелі компанії є контракти на постачання високоолеїнової олії з фіксованою премією терміном до п’яти років. Але при таких тривалих контрактах є небезпека того, що вони будуть невигідними для аграрних компаній, попереджає Тимошенко.

Наприклад, цього року в порівнянні з попереднім ціна на високоолеїнове насіння у Syngenta значно знизилася. Тому Тимошенко запропонував сільгоспвиробникам самим відповісти на запитання, чи є в них бажання платити фіксовану ціну, незважаючи на коливання ринку. Інша справа — укладання довгострокових контрактів терміном навіть у п’ять років. У разі коли постачальник насіннєвого матеріалу буде мати чітке уявлення про те, як змінюватимуться площі під високоолеїновим соняшником, зміниться і ціноутворення. Досвід фіксування ціни у Syngenta дійсно є, підтверджує Алонсо.

Такі контракти терміном саме у три роки укладаються у країнах зі сталими ринками. Можливо, якщо переробники і споживачі самі піднімають це питання, то й український ринок вже достатньо стабілізувався і виріс до такого механізму. До того ж, додає Денежко, йдеться про частку у 10–15% для окремих господарств, які приєднаються до моделі, та це не буде розповсюджуватися на весь ринок і не створить якихось форс-мажорів ані для постачальника насіння, ані для споживачів.

Підсумовуючі результати дискусії, Тимошенко запропонував усім учасникам долучитися до обговорення конкретних правил фіксації цін або премій по термінах і розмірах. Він порадив аграріям звертатися до Syngenta з пропозиціями умов довгострокових контрактів і підкреслив, що для компанії отримати гарантовані замовлення на насіння на п’ять років є ідеальною бізнес-моделлю.

Текст: Михайло Дикаленко