Через відсутність координації в діях між переробниками і агровиробниками останні три роки в сегменті вирощування високоолеїнового соняшника спостерігалася невідповідність попиту і пропозиції, волатильність була дуже високою, премія за високоолеїнові продукти то зростала, то падала до нульової позначки. Це не давало сегменту стало розвиватися: фермерам – стабілізувати посівні площі, переробникам – налагодити виробництво олії, постачальникам насіння – планувати обсяги необхідних посівних матеріалів тощо.
Розставленню акцентів, налагодженню взаємодії між всіма гравцями сегмента в Україні було присвячене третє засідання «Високоолеїнового клубу», організованого за ініціативою компанії Syngenta, яке відбулося наприкінці травня в затишному ресторані в передмісті Києва. Спонсорами заходу виступили Перший Український Міжнародний Банк (ПУМБ), курорт Forte Village Resort, офіційний дилерський центр «Мерседес-Бенц» компанія «Автомобільний дім» і торговельні марки EFFO та Glenmorangie. Зустріч надала можливість не лише обговорити перспективи цього сегмента, але й провести роботу над помилками.
Примхлива премія
Важливий стимулюючий фактор розвитку всього сегмента – преміальна ціна на високоолеїнові олію та соняшник. Саме стабільна премія в розмірі додаткових $120 за тонну олії та близько $60 за соняшник, яка сформувалася після 2010 року, стимулювала аграріїв нарощувати посівні площі під високоолеїновими гібридами. Але вже через декілька років та сама премія стала фактором дестабілізуючим. Несподіване значне падіння ціни у 2014-му на звичайний соняшник та значне підвищення премій на високоолеїновий призвели до різкого збільшення площ під останнім.
За даними керівника з розвитку бізнесу олійних компанії Syngenta Луїса Карлоса Алонсо, у 2015–2016 роках в Україні ці площі виросли зі 160 000 га до майже 255 000 га. Деякі експерти називали й більші цифри – 380 000 га. Причому ці посадки не були забезпечені форвардними контрактами. У той самий час збільшилося і виробництво високоолеїнової олії в світі, яке значно перевищувало попит на неї. Звичайно, за таких умов ціни на високоолеїнові олію та соняшник у 2016/17 МР обвалилися (розмір премії впав до $60 за 1 т на олії і до $20 за 1 т на соняшнику), що призвело до певного розчарування з боку аграріїв і переробників.
З українського врожаю 2016 року за призначенням було використано лише половину високоолеїнового соняшника.
Усе це змусило гравців у новому сезоні зменшити посівні площі під ним. За даними компанії Syngenta, у 2017-му в Україні вони скоротилися до 180 000 га. Але тривало це скорочення недовго. Цього року вони знову збільшилися до 280 000 га (за іншими оцінками, до 200 000 га). Поступово зростає і премія. Фахівці прогнозують, що у 2017/18 МР на високоолеїновий соняшник вона становитиме $30–40 за 1 т, на олію – $120–130 за 1 т, а з урахуванням високого попиту може досягти $140.
Виробничі гойдалки
Схоже на те, що світовий спад, який відбувався у сегменті високоолеїнових соняшника та олії в 2016/17 МР піде на користь українським виробникам. У них з’явилася можливість якщо не цього року, то наступного стати лідером у виробництві цієї продукції. Франція – традиційний лідер сегмента – скоротила площі під цією культурою і взагалі помітно збавила оберти. Разом із Францією посіви високоолеїнового соняшника скоротили й інші традиційні його виробники – Іспанія, Португалія та Аргентина. Зробили це з різних причин.
Франція та Аргентина –через низькі міжнародні ціни. Іспанія та Португалія були вимушені зменшити посадки соняшника через розширення інтенсивних оливкових насаджень. Досить стабільними на цьому фоні виглядають Угорщина, Румунія, Болгарія: площі цих країн під високоолеїновим соняшником навіть трохи зросли, але не на багато. Алонсо вважає, що така ситуація дуже сприятлива для України і надає нашій країні можливість наростити виробництво високоолеїнових соняшника та олії та вийти в лідери ринку. «Я вірив із самого початку, що Україна буде виробником високоолеїнового соняшника №1. Я говорив це у 2011, 2012 роках, коли ринок був дуже маленьким, – заявив він. – Вона вже перша у виробництві звичайного соняшника. Так чому б їй не стати №1 і у високоолеїновому сегменті». Завдяки вельми конкурентним цінам на звичайний український соняшник премія для наших виробників високоолеїнового соняшника буде вищою, впевнений менеджер компанії Syngenta.
Перспективне споживання
А чи справді українським аграріям потрібно розвивати цей сегмент і виходити на провідну роль у ньому? На це запитання керівник з розвитку бізнес-рішень у галузі переробки сільськогосподарської продукції в СНД компанії Syngenta, координатор високо-олеїнового проекту Сергій Тимошенко має однозначну відповідь: так, потрібно. І зовсім не для того, щоб втішитися своїм лідерством, а для того, щоб вижити у висококонкурентному світовому середовищі. Фахівці Syngenta впевнені, що високоолеїновий «співбрат» зможе захистити соняшник як стратегічну для України культуру від пресингу з боку соєвої та пальмової олії.
У Syngenta вважають, що саме високоолеїновий соняшник завдяки своїм споживчим властивостям здатен підвищити цінність цієї культури та її конкурентоспроможність на світовому олійному ринку. Певною мірою захистити соняшник допомагає і новий регламент ЄС (1169/2011) щодо маркування. Згідно з ним з 2014 року виробники вказують склад сумішей олій та інгредієнти олійних продуктів, а з 2016-го – вміст насичених жирів. Тепер кожен споживач може прочитати на етикетці не тільки про наявність у продукті рослинної олії, але й дізнатися, якої саме. Він може віддати перевагу кориснішим оліям, а шкідливу для організму людини пальмову проігнорувати. У кількох країнах трансжирні кислоти заборонені. Виробники продуктів харчування шукають заміну пальмовій олії. І нею може стати саме високоолеїнова соняшникова олія завдяки своїм поживним і смаковим якостям.
Незаперечним аргументом на користь високоолеїнового соняшника може стати і щорічно зростаючий на світовому ринку попит на олію, вироблену з нього. У Європі процес заміщення пальмової олії високоолеїновою соняшниковою вже пройшов. У деяких країнах ЄС більшість соняшникової олії в магазинах – високоолеїнова.
За експертними оцінками, Європа споживає близько 1 млн т такої олії на рік, і це споживання щорічно зростає приблизно на 5%. Але потужніший подразник для переробників соняшника на найближче майбутнє – Азія, найбільш динамічний і густонаселений континент зі швидкозростаючим населенням. Саме з цим регіоном пов’язують надії на збільшення експорту соняшникової олії взагалі, і зокрема високоолеїнової, у компанії Delta Wilmar. Керівник маркетингового відділу компанії Яна Горлач також акцентує увагу на можливому зростанні попиту, пов’язаному з урбанізацією азіатських та африканських країн. У великих містах моду на якість їжі задають заклади громадського харчування, ресторани.
У тому числі вони пропагують високоолеїнову олію. Наприклад, у Китаї один з модних трендів – мікс високоолеїнової соняшникової олії з оливковою. «Азіатські країни – Китай, Індія, Індонезія, Пакистан – лідирують по споживанню високоолеїнових олій. Тому ми прогнозуємо зростання споживання як звичайної соняшникової олії, так і високоолеїнової», – каже Горлач. Не менш вагомий аргумент на користь високоолеїнового соняшника – відсутність ризиків при його вирощувані. Практика українських компаній у роботі з гібридами цього соняшника спростувала вже багато міфів щодо їх можливостей. Вважалося, що високоолеїновий соняшник потребує більших витрат на вирощування і від нього треба очікувати нижчої врожайності порівняно зі звичайним.
У зворотному вже переконалися багато гравців ринку, вважає Євген Панченко, керівник напряму насіння компанії «Бізон-Тех», що входить до трійки найбільших дистриб’юторів насіння та засобів захисту рослин в Україні і вже третій рік бере участь у високоолеїнових проектах Syngenta. За словами Панченка, агрономи холдингу LANDFORT, наприклад, спочатку з великою насторогою сприйняли гібриди високоолеїнового соняшника. Переконати їх в тому, що витрати на вирощування та отримання врожаю будуть на звичайному рівні, було досить складно. Але тепер вони пересвідчилися у відповідності цих аргументів дійсності.
Панченко також вважає, що падіння премії у 2016/17 роках має позитивні наслідки для високоолеїнового сегмента. «Ті компанії, які пережили це, зрозуміли, що нічим не ризикують. Врожай завжди можна продати як звичайний соняшник. А якщо буде премія, можна додатково заробити», – зауважує він. Тепер вони будуть завжди сіяти високоолеїновий соняшник, трохи збільшуючи чи зменшуючи площі під ним, додає Панченко. Так, на полях агрохолдингу LANDFORT цього року весь посіяний соняшник – високоолеїновий.
Спираючись на досвід
Отже, гарні передумови для розвитку високоолеїнового сегмента в Україні є. За оцінками Алонсо, світовий попит на високоолеїнову олію щорічно зростає на 8–9%. Завдяки проекту Syngenta в Україні з’явився спотовий ринок високоолеїнового соняшника, хоча до 2013-го його не було. Вирощування відбувалося головним чином за рахунок переробників, які формували замовлення і забезпечували аграріїв насінням.
З’явилося і достатньо насіння на ринку, якого ще у 2012 році, як стверджує Панченко, катастрофічно не вистачало. Алонсо також наголошує, що запасу високоолеїнової сировини на світовому ринку немає і найближча перспектива – дефіцит у 14%.
Чи означає це, що тепер можна купувати бажану кількість високоолеїнового насіння і сіяти досхочу? Зовсім ні. Головне занепокоєння учасників високоолеїнового клубу Syngenta – перегрів ринку. Тому основна їх теза – спільне розуміння аграріями і переробниками балансу попиту і пропозиції, яке повинно виливатися в довгострокове співробітництво, підписання і дотримання форвардних контрактів хоча б на 40% обсягу вирощування.
Також Алонсо натякає гравцям ринку на необхідність стримувати свої амбіції щодо преміальної винагороди. Він вважає, що ринок не зможе впоратися з премією в $200 за 1 т і автоматично буде шукати альтернативу високоолеїновому соняшнику. «Якщо премія становить до $150, ринок буде розвиватися. Премія понад $150 – гарна новина на цей рік, але не дуже добра на наступний», – наголошує він. Якщо вдасться втримати премію на рівні $120 за 1 т для виробників олії і $45 для агровиробників, через три-п’ять років в Україні під високо олеїновим соняшником буде 500 000 га, прогнозує Алонсо.
Текст: Володимир Денисенков
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!