Луїс Карлос Алонсо

Ситуація з ринком землі в Україні виглядає досить дивною. Про ринок багато говорять, точаться нескінченні дискусії, а насправді вирішення питання лежить на поверхні. Усі головні складові для початку вільного продажу вже є: земля і люди, які готові вкладати кошти і розвивати виробництво.

Мені важко робити чіткі висновки або давати поради — адже з ринком землі в Україні, саме як з ринком, я майже не знайомий. Але спираючись на досвід, можу провести аналогії з іншими країнами. В Україні одна
з кращих, а можливо, й найкраща земля з тих, що я взагалі зустрічав. Відповідно, ціна української землі
повинна бути такою ж самою, як, наприклад, в Аргентині чи Сполучених Штатах Америки. Якихось питань тут, на мій погляд, взагалі не повинно виникати.

В Україні одна з найкращих земель, що я зустрічав. Відповідно, і її ціна не може бути нижчою за ціну землі, скажімо, в Аргентині або США

Я знаю, що єдиним фактором, який зараз по-справжньому стримує подальше зростання врожайності
сільськогосподарських культур в Україні, є тільки погодні примхи. Тут дійсно трапляються періоди вкрай
несприятливих для фермерів умов. Наприклад, якщо випадає дуже холодна зима, посіви можуть вийти з перезимівлі пошкодженими або навіть можуть бути знищені. Навесні бувають дощові періоди, які стримують проведення необхідних робіт у полях. Або, навпаки, декілька місяців опадів в окремих регіонах може не випасти взагалі. Та не все так погано.

Що залежить від власників — це розумне вирішення питання з водними ресурсами, впровадження іригаційних рішень. На ньому зараз треба максимально концентруватися. Саме від цього буде залежати і розв’язання проблеми стабілізації та підвищення врожайності. Тому і державі, і фермерам треба фокусуватися на програмах меліорації. Це ключовий, надважливий момент, від якого зрештою і буде залежати майбутнє ринку землі в Україні. Можу навести приклад, що на таких землях можна буде збирати по 15–16 т кукурудзи з гектара. І у мене виникає запитання: чому ж люди так мало інвестують в українське сільське господарство, не вкладають кошти в таку землю? І це вже питання до українських політиків, адже саме вони повинні залучати інвесторів, стимулювати їх до фінансування аграрного сектора.

На мій погляд, ринок завжди з’являється сам по собі, як тільки складається мінімальна сприятлива для цього політична ситуація. Самі люди завжди готові інвестувати, якщо будуть бачити політичну волю держави
у створенні відкритого ринку землі.

Так було в усіх країнах, так буде і в Україні. Тому я не бачу фатальних перешкод для того, щоб тут склався нормальний, здоровий ринок сільськогосподарських земель. Адже, повторюся, головні умови для цього існують. Є чудові родючі землі, що потребують інвестування для підвищення їх продуктивності, і я особисто знайомий з низкою людей, які готові купувати цю землю і починати вкладати справжні кошти в розвиток аграрного виробництва. Вони лише чекають на те, щоб держава виявила політичну волю та змінила обставини. Скільки часу потрібно для того, щоб ринок землі почав функціонувати у повноцінному вигляді? На моє переконання, якщо зміниться внутрішньополітична ситуація, п’яти років буде цілком достатньо.

ТЕКСТ: Луїс Карлос Алонсо, менеджер з розвитку бізнесу олійних культур компанії «Сингента»

Конференція включала 2 дискусійні панелі: перспективи розвитку українського аграрного бізнесу в умовах постійної невизначеності та розвиток насіннєвого ринку України.

Спікерами першої панелі виступили такі авторитетні лідери думок агросектору, як виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, заступник міністра аграрної політики та продовольства України Володимир Топчій, президент УАК, член комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин Леонід Козаченко та президент УЗА Микола Горбачов.

Читайте: Що насправді впливає на урожайність соняшнику: Луїс Карлос Алонсо спростовує 10 міфів

Тематика другої панелі була присвячена розвитку насіннєвого ринку України, де фокус-спікерами виступили 4 топ-менеджери компанії “Сингента”: селекціонер гібридів соняшнику Августин Тассара, керівник розвитку бізнесу насіння регіонів Європа та Близького Сходу Зоран Вукович, менеджер із безпеки регіону Україна та Східна Європа Олег Шишацький, а також менеджер із розвитку бізнесу олійних культур Луїс Карлос Алонсо.

Дізнатися про всі перипетії дебютного засідання клубу “Насіннєва гільдія-2019”, а також переглянути відео двох дискусійних панелей, можна у нашому звіті.

На засіданні клубу «Насіннєва гільдія – 2019» Луїс Карлос Алонсо, менеджер з розвитку бізнесу олійних культур, Syngenta, Іспанія, виступив з доповіддю «Соняшник: ключ до підвищення врожайності та прибутковості. Звичайні міфи та реальність».

Отже, щоб отримати кращу ціну на соняшник, фермеру слід врахувати три моменти.

Кислотність

Експерт роз’яснює, що промисловість платить менше за насіння соняшнику поганої якості. Зокрема, це стосується такого показника, як кислотність, що спричиняє великі втрати для переробників.

Читайте: Що насправді впливає на урожайність соняшнику: Луїс Карлос Алонсо спростовує 10 міфів

Під час традиційної технології/процедури обробки на кожен 1% вільних жирних кислот припадає 2% втрат при рафінуванні. За оцінкою Луїса Карлоса Алонсо, промисловість втрачає близько 100 $/т олії з кислотністю близько 6,5%.

Контроль склеротиніозу

Щоб поліпшити якість виробленого насіння, експерт радить здійснювати контроль склеротиніозу соняшнику за допомогою препарату Реглон:

Застосування найврожайніших гібридів

Вищу вартість насіння соняшнику можна отримати завдяки використанню Експерто та Таленто – найврожайніших гібридів Syngenta в сегменті високоолеїнового Clearfield Plus соняшнику.

Переваги високоолеїнових гібридів Експерто і Таленто:

• Урожайність та олійність на рівні найкращого гібриду від Syngenta Clearfield – гібриду Неома.
• Толерантні до післясходових гербіцидів лінійки Каптора.
• Вміст олеїнової кислоти стабільно перевищує 85%.
• Стійкі до всіх рас борошнистої роси.
• Стійкі до рас вовчка від A до E.
• Толерантність до склеротинії, вертицильозу на рівні гібриду Неома.

За словами Луїса Карлоса Алонсо, премія за врожай ВО соняшнику у 2018 р. становила від 50 до 70 $/т додатково (порівняно зі звичайним соняшником).

Landlord раніше повідомляв про те, що на першому засіданні «Насіннєвої гільдії 2019» обговорювалися такі актуальні проблеми: як бути фермерам в умовах політичної нестабільності, ключові питання розвитку насіннєвого ринку України та яким має бути ринок землі.

На засіданні клубу «Насіннєва гільдія», що відбулося 5 березня у приміщенні готелю Fairmont Grand Hotel Kyiv, з доповіддю «Соняшник: ключ до підвищення врожайності та прибутковості. Звичайні міфи та реальність» виступив Луїс Карлос Алонсо, менеджер з розвитку бізнесу олійних культур, Syngenta, Іспанія.

Читайте: В Україні розробляють стійкі до посухи та полягання гібриди кукурудзи – Syngenta 

Провідний фахівець спростовує поширені серед виробників хибні думки щодо проростання насіння, густоти посівів, удобрювання соняшнику, питань сівозміни тощо.

Міф 1. Велике насіння соняшнику проростає краще, ніж дрібне насіння

Це не правда. Відносно невелике насіння соняшнику часто проростає і розвивається швидше, ніж велике насіння

Швидкість проростання і поява сходів залежать від:

• температури (низька температура уповільнює проростання як дрібного, так і великого насіння);
• швидкості надходження води до насіння (при висіві на глибину від 3 до 7 см дрібне насіння проростає швидше, ніж крупне насіння, внаслідок меншого відношення площі до об’єму);
• глибини висіву (більше насіння проростає краще за дрібне при глибшому висіву, тобто на глибину понад 7 см).

Міф 2. Більша густота посіву соняшнику підвищує врожайність!

Це не правда. Зміни густоти посіву мають відносно малий вплив на урожай соняшнику, ніж для інших культур.

• Оптимальну густоту слід вибирати згідно з рівнем вологозабезпечення.
• Толерантність до густоти залежить від компенсаційної здатності гібридів.
• Ідеальна густота рослин, часто 45–55 тис. рослин / га під час збирання, залежить від генетичної чутливості до густоти стояння рослин.
• Адаптивні та життєздатні гібриди зазвичай компенсують відсутні рослини і пристосовуються до низької та високої щільності.

Міф 3. Втрати посівного матеріалу внаслідок відсутності сходів у обсязі від 10 до 20% пропорційно скорочують обсяг врожаю

Це не правда. Соняшник може компенсувати низьку густоту краще, ніж зернові та інші культури.

• Оптимальна врожайність показала себе дуже подібною за різної густоти висіву від 35 до 65 тис. рослин з 1 га.
• 10-20% втрати сходів або втрати рослин під час раннього періоду розвитку соняшника впливають менше ніж 3% на кінцеву врожайність.

Перед тим, як розглядати пересів, слід оцінити:

• кінцеву густоту рослин;
• чи є розподіл рослин у польових умовах однорідним.

Міф 4. Насіння торішнього врожаю завжди краще, ніж насіння, отримане два роки тому

Це не правда. Міф створено фермерами, які використовували насіннєвий фонд, котрий зберігався продавцями неналежним чином

• Термін зберігання насіння подвоюється:

– зі зниженням вмісту вологи в насінні на 1%;

– зі зниженням температури зберігання на 5,6 °C.

• Якість насіння може бути різною для кожного року виробництва, а деякі кращі за інші.
• Сертифікація партій насіння гарантує якість насіння у ній.

Добре зберігається:  в холодній камері ( t 16°C) при низькій вологості.
Погано зберігається: на теплому складі (t часто вище 40°C) при високій вологості.

Міф 5. Стійкі гібриди не можуть бути інфіковані вовчком

Це не правда. Нові раси розвиваються від попередніх рас на вже інфікованих полях.

Нові раси часто позначаються літерами A, B, C, D, E, F … на основі використання диференційних ліній соняшнику.

Міф 6. Поширення вовчка може бути обмежене лише генетично стійкими гібридами

Це не правда. Поширення вовчка може бути обмежене лише за умов застосування інтегрованого підходу.

Рекомендовано дотримання програми Syngenta:

• Попереджайте появу первинних вогнищ інфекції. Встановить бар’єри для запобігання первинній інфекції.
• Утримуйте первинну інфекцію як найдовше на Рівні 1.
• Для запобігання експансії вовчка на новій території та утримання інфекції на низькому рівні найбільш оптимальним є подвійний бар’єр(генетична стійкість + Clearfield®–гербіцид)

Міф 7. Можливо вирощування соняшника в монокультурі за допомогою добрив

Це не правда. Монокультура не є благом для соняшнику!

Соняшник після соняшнику дає на 27% менший врожай, ніж при чергуванні культур у сівозміні.

Для соняшнику можлива відсутність ротації в сівозміні протягом 1 року виключно за умови великої кількості опадів навесні і влітку.

Міф 8. Соняшник не потребує добрив, тому що він може видобувати поживні речовини з глибоких шарів ґрунту

Це часто не відповідає дійсності та в багатьох випадках обмежує врожайність соняшнику.

Луїс Карлос Алонсо наводить таблицю для розрахунку потреби соняшнику в добривах.

Міф 9. Найкращий попередник для соняшнику – пшениця

Це не правда. Кращий попередник для соняшнику – кукурудза, а в розширенні – група кукурудзи, наприклад, сорго, просо і суданська трава.

Кукурудза як попередник соняшнику може збільшити кількість арбускулярних мікоризних грибів (AMF) та знищити вовчок.

Міф 10. Можна вирощувати соняшник без застосування фунгіцидів

Частково не правильно. Це може бути виправдано лише для дуже посушливих та спекотних умов під час дозрівання.

Після настання фізіологічної зрілості соняшник лише віддає вологу та є дуже чутливим до ураження багатьма грибковими захворюваннями.

Landlord раніше повідомляв про те, що на першому засіданні «Насіннєвої гільдії 2019» обговорювалися такі актуальні проблеми: як бути фермерам в умовах політичної нестабільності, ключові питання розвитку насіннєвого ринку України та яким має бути ринок землі.

На засіданні клубу «Насіннєва гільдія», під час другої панельної дискусії головні спікери – представники компанії Сингента, – які ділилися досвідом із селекції гібридів соняшника та кукурудзи, а також давали поради щодо методів їх обробітку та посадки.

Склеротинія — як боротися із хворобою?

Склеротинія одне із найпоширеніших захворювань, що характерно здебільшого для степової зони України. Хворобі сприяють надмірна волога погода, а також різкі перепади температури. Склеротинія характеризується появою грибів та білої гнилі і може вражати велике різноманіття культур. Та чи існують ефективні засоби захисту рослин від білої гнилі?

На засіданні клубу «Насіннєва гільдія», що пройшла 5 березня у Києві, Луїс Карлос Алонсо, менеджер із розвитку бізнесу олійних культур «Сингента», відмітив що склеротинія одне із найдеструктивніших захворювань.

Фахівець порекомендував фермерам використовувати при даній проблемі препарат «Амістар». Луїс Карлос запевнив, якщо господар буде контролювати склеротинію, таким чином стримуватиме й масу інших захворювань соняшника. Також порекомендував вносити препарат максимально пізно, наскільки це можливо.  Для того, аби не травмувати рослину найліпше  використовувати для виходу в поле самохідні обприскувачі із високим кліренсом.

Читайте: Як отримати 100% рентабельність із вирощування соняшника

Бобові у сівозмінні. Що сіяти перед соняшником?

Серед господарів існує думка — якщо посіяти бобові перед соняшником – це дає кращу врожайність олійної культури. Але як запевнив Зоран Вукович, керівник розвитку бізнесу насіння «Сингента», дане твердження, скоріше, міф. Адже з його досвіду, різниці у врожайності соняшника після бобових надто не помітно. Фахівець розповів, що після посадки сої, кращі результати у врожайності демонструє кукурудза та злакові культури.

Також Зоран Вукович додав, що склеротинія вражає велике різноманіття культур, і бобові в їх числі. Тож якщо саджати сою чи горох, а після соняшник — велика вірогідність зараження склеротинією.

Думку Зоряна підтримав і Луїс Карлос Алонсо, запевнивши, що бобовим культурам не варто брати участь у сівозмінні перед соняшником.

Нагадаємо, раніше Landlord писав, що в Україні наразі працюють 4 селекційні групи, що розробляють стійкі до посухи гібриди кукурудзи від Syngenta.