Луїс Карлос Алонсо

04 липня 2019 09:04

Луїс Карлос Алонсо назвав умову для світового лідерства України з виробництва high oleic

Україна цього року може стати світовим лідером із виробництва високоолеїнової соняшникової олії, якщо зможе якісно зібрати врожай з усіх площ, відведених під high oleic соняшник.

Як ми бачимо, картина світового ринку високоолеїнової соняшникової олії поки що виглядає дуже суперечливою. Поява нових гравців, збільшення площ під високоолеїновим соняшником у низці регіонів­продуцентів можуть призвести до невиправданого зростання виробництва продукції, зниження премій за неї та падіння інтересу з боку покупців. До того ж на ринку постійно зростає тиск з боку інших видів високоолеїнових олій — насамперед з ріпака.

Які оперативні дані вже поступили з країн щодо площі посівів високоолеїнових гібридів квітки сонця, які перспективи має соняшникова high oleic олія на ринку та які проблеми сезону, що розпочався, вже можна назвати? З цими та іншими запитаннями напередодні чергового засідання «Високоолеїнового клубу» Landlord звернувся безпосередньо до найкращого спеціаліста у цьому питанні у світі — Луїса Карлоса Алонсо, менеджера з розвитку бізнесу олійних культур компанії «Сингента».

Пане Карлосе, на початку весни цього року, на попередньому засіданні Клубу, ви зробили висновок про можливий дефіцит насіння високоолеїнових гібридів соняшника внаслідок різкого збільшення площ під культурою. Чи виправдалися ці прогнози і чи було повністю закрито попит на насіння?

Можна сказати, що негативний сценарій у цілому не виправдався. У більшості країн дійсно спостерігалася певна нестача високоякісного насіння високоолеїнових гібридів. Виключенням тут, мабуть, є лише Франція, де насіння контрактується заздалегідь. Але є одна важлива деталь — вказаний дефіцит насіння більше вплинув на так званих пізніх учасників — фермерів, які вирішили змінити плани в останню хвилину і почати вирощувати high oleic соняшник під впливом сприятливої ринкової кон’юнктури. Господарства, які мають досвід та історію діяльності у цьому сегменті, нестачі насіння не відчували.

Також були озвучені два прогнози щодо самої площі посівів high oleic соняшника — помірний та оптимістичний. Які вже можна зробити висновки? Який з двох прогнозів виправдався?

Якщо брати європейський ринок, то вже можна сказати, що ближчим до фактичного стану став оптимістичний прогноз — площа під high oleic гібридами соняшника зросла приблизно на чверть у порівнянні з минулим роком. Для цього була важлива причина — вкрай сприятлива ситуація на ринку. Річ у тім, що приблизно у січні 2019 року на європейському ринку склався певний дефіцит високоолеїнової соняшникової олії та ціни на продукт почали зростати. Дійшло до того, що останні закупівлі high oleic соняшника у фермерів здійснювалися переробниками з надвисокими для останніх років преміями — понад $150 за метричну тонну. Саме це, до речі, і створило сильний пізній попит на насіння гібридів high oleic, про який я вже говорив.

То яка з країн, за вашим прогнозом, стане лідером у виробництві високоолеїнового соняшника в цьому сезоні?

Знову­таки, повернуся до вже сказаного — Франція була виключенням з усіх країн­виробників і не мала дефіциту насіння. Зараз, за нашими даними, під високоолеїнові гібриди у Франції вже відведено близько 70% всіх площ, які у сівозміні задіяні під соняшник. Це дуже велика цифра у фізичному вимірі — близько 440 000 га і безперечне перше місце серед країн­виробників (минулого року лідером тут була саме Україна).

Але треба зважити на дуже важливий фактор. Так, Україна посадила близько 350 000 га високоолеїнового соняшника, що є другою позицією. Проте середня врожайність high oleic з одного гектара в Україні вища, ніж у Франції. Можу припустити наступне: якщо з усієї вказаної площі 100% врожаю буде зібрано саме як high oleic соняшник, Україна стане лідером з виробництва високоолеїнової соняшникової олії з показником більш ніж 350 000 т. Це буде найбільший результат і в Європі, і у світі в цілому.

Але питання полягає саме в тому, скільки із загального посіву соняшника high oleic в Україні збирають власне як high oleic. За моїми спостереженнями, минулого року українські фермери не змогли зберегти кондиції високоолеїнового для врожаю з усіх площ high oleic, незважаючи на дуже сприятливі умови та високі премії.

У будь­якому випадку це питання часу, оскільки Україна може продовжувати нарощувати площу високоолеїнового соняшника у найближчі роки, тоді як Франція ресурс для нарощування площ майже вичерпала.

Які проблеми ринку цього року ви можете назвати? Чи буде підвищуватися тиск на ринок високоолеїнової соняшникової олії з боку пропозиції ріпакової або соєвої high oleic олії?

Виробництво соєвої та ріпакової олії впливає більше на ціну класичного соняшника та меншою мірою — на соняшникову олію high oleic. Україна, за попередніми даними, цього року посадила на 500 000 га менше звичайного соняшника, ніж минулого року. Це не може не вплинути на пропозицію класичної соняшникової олії в середньостроковій перспективі. Таким чином, я не буду здивований, якщо ціни на традиційну соняшникову олію зростуть після зниження пропозиції.

Який ви можете дати прогноз щодо премій на високоолеїновий соняшник цього року у головних країнах­виробниках?

У більшості країн попередні закладені у контракти рівні премій (або домовленості про рівні премій) до початку посадки становили $50–70 за метричну тонну.

Таким чином, можу зазначити, що фермерам вдалося досягти угод, які забезпечать гарний рівень премій. Хоча вони й не будуть такими високими, як премії пізніх закупівель соняшника минулорічного врожаю, які я згадував. Поки залишається відкритим запитання, як ринок відреагує на початок збору нового врожаю.

При цьому середньострокові пропозиції high oleic олії нового врожаю зараз контрактуються з преміями близько $300–350 за тонну. Але цей ринок дуже швидко «впадає в паніку» — я не здивуюся, якщо рівень премій зменшиться. Якщо споживання продовжуватиме зростати, ринок легко поглине зростання виробництва. Проте дуже високі ціни на високоолеїнову олію протягом червня­липня можуть мати негативний вплив на нових покупців, які почнуть вагатися і відкладати перехід на споживання high oleic олії. Така картина вже спостерігалася у 2015­му, що призвело до різкого падіння премій у 2016­му, і ринку було потрібно три роки, щоб відновити зростання споживання.

Текст: Михайло Дикаленко

21 червня 2019 19:24

27% зріст посівних площ та високі премії: що обговорювали на Високоолеїновому клубі

20 червня в Києві в приміщенні Fairmont Grand Hotel Kyiv відбулося чергове зібрання Високоолеїнового клубу, головними організаторами якого виступили Landlord та компанія Syngenta. Керівник із розвитку бізнесу олійних культур Syngenta Луїс Карлос Алонсо проаналізував світовий ринок висоолеїнового соняшника, а директор із продажів Lipsa Хосе Анхель Оліверо визначив перспективи розвитку High oleic.

За словами Луїса Карлоса Алонсо, цьогоріч у світі спостерігається зріст посівних площ під високоолеїновий соняшник. У середньому він склав 27%, а найбільше припадає на Болгарію, де площі зросли аж на 81% з 36 тис. га до 65 тис. га.

Лідером же досі залишається Франція, у якої цьогоріч під високоолеїнку виділили рекордні 440 тис. га, що майже на 100 тис. більше, ніж торік.

В Україні також спостерігається збільшення посівних площ під високоолеїновий соняшник. Так, згідно даним Луїса Карлоса Алонсо, нині в Україні засіяно 350 тис. га, що на 17% більше за минулорічні показники. Утім, збільшення посівних площ та високі премії створили дефіцит на ринку висоолеїнового насіння. За словами Алонсо, Україна може засівати набагато більше соняшнику, якщо буде хороша ціна від виробника. Але якщо премії будуть низькими, то індустрія повернеться до звичайних сортів. Відстуність посівного матеріалу також торкнулося Угорщини, Румунії та Болгарії і вплине на Аргентину в 2019 році посіву.

Читайте: Як вплине на врожай зернових аномальна спека в Україні

Крім того, фахівець відзначив, що нині премії в Україні за ВО соняшник вар’юються в межах від $50 до $70. «Складно сказати, тому що правду говорити ніхто не хоче. Але за моїми підрахунками, в Україні премії сягають від $50 до $70 за тонну», – підкреслив Алонсо. При цьому, максимальна сума премії досягала і $400.

Загроза виникнення дефіциту насіння ВО може виникнути і наступного року, якщо:

  • Урожай соняшника буде нормальним або низьким
  • Попит на ВО олію зростатиме так само швидко, як у 2019 році

У свою чергу, Хосе Анхель Оліверо прогнозує падіння вартості на високоолеїнову олію й її цінову залежність від біодизеля. «Те, що відбувається з біодизелем, важливо і для сектора ВО олії. Майже 45 млн тонн біодизеля буде вироблено у світі. Лідером є Євросоюз – майже 14 мн тонн. Індонезія стала другим за величиною ринком виготовлення біодизеля. Адже без біодизеля ціна була набагато нижчою, ніж на сьогоднішній день. Багато, хто критикує виробництво біодизеля, але для фермерів не тільки в Україні, але й в усьому світі, біодизель залишається важливим індикатором підтримки рівня ціни». Крім того, за словами Хосе Анхеля Оліверо високі премії уповільнюють рівень споживання ВО олії.

«Цьогоріч споживання було нижчим, ніж ми очікували. Торік був гарний врожай ВО соняшнику. Якщо і цього року історія повториться, то матимемо високий рівень запасу і низькі премії», – відзначив фахівець.

Чудовим фіналом насиченого засідання клубу став розіграш сертифікатів на ОВГЗ облігації від фінансового партнера Фрідом фінанс Україна. Щасливими володарями цінного подарунку стали Ірина Лемешова (менеджер з развитку бізнесу компанії Marubeni Corporation), Володимир Литвиненко (Chief Sales Officer OLIR Resources) та Максим Павлюченко (Trading Director Agrarian System Techologies LLC).

Відзначимо, раніше Луїс Карлос Алонсо зізнався, що високі премії на високоолеїновий соняшник спричинили дефіцит насіння.

20 червня 2019 17:26

Великі премії на високоолеїновий соняшник спричинили дефіцит насіння – Луїс Карлос Алонсо

За досвідом цьогорічної посівної, Україна може засівати набагато більше високоолеїнового соняшнику, ніж зараз, якщо виробники насіння сформують прийнятні ціни на гібриди і якщо зберігатимуться високі премії від переробників за ці сорти.

Про це розповів у ексклюзивному інтерв’ю журналістам Landlord керівник із розвитку бізнесу олійних культур компанії Syngenta Луїс Карлос Алонсо.

20 червня в Києві в приміщенні Fairmont Grand Hotel Kyiv відбулося чергове засідання Високоолеїнового клубу, головними організаторами якого виступили Landlord та компанія Syngenta. До одного із його учасників – Луїса Карлоса Алонсо, провідного фахівця компанії Syngenta, який 40 років пропрацював із соняшником, – Landlord звернувся із запитаннями щодо перспектив вирощування високоолеїнових гібридів в Україні.

Читайте: Озброєному IT фермеру – субсидії не потрібні. Доведено в Бразилії

Чому у 2019 році фермерам не вистачило насіння високоолеїнового соняшнику і які з цього зробили висновки?

Не вистачало насіння через великий попит від фермерів, тому що були дуже високі премії на високоолеїнове насіння, порівняно зі звичайним соняшником.

Висновок дуже простий: Україна може засівати набагато більше соняшнику, якщо буде хороша ціна від виробника. Але якщо премії будуть низькі, то індустрія повернеться до звичайних сортів.

Скільки зараз становить премія?

Складно сказати, тому що правду говорити ніхто не хоче. Але за моїми підрахунками, в Україні премії сягають від $50 до $70 за тонну.

І все ж на початку року говорили, що сівба буде на 425 тис. га, а засіяли наразі лише 350. Чому не вистачило насіння, адже прогноз був більший?

Я частково відповідальний за це. Але я тоді казав, що за моїми підрахунками, посівні площі становитимуть 350–400 тис. га, та інші люди озвучили таку цифру, як 420. Я цієї цифри не називав. Звичайно, це залежить від ситуації, від того, чи є в наявності насіння. І навіть 350 тис. га – це все одно приріст засіяної площі на 25% порівняно з минулим роком.

Але ми маємо враховувати, що частина площ, яка, за нашими підрахунками становила 300 тис. га, – були змішані посіви: не було розподілення на високоолеїнові та звичайні культури. І цього року, сподіваюся, фермери проведуть хорошу роботу по розподіленню високолеїнових сортів та звичайного насіння. І в нас цьогоріч буде добра цінність.

Тут є люди, які вважають, що було засіяно більше, ніж 350 тис. га, але я не можу точно сказати.

Чи є контракти на насіння на майбутній рік?

Є такі випадки, коли фермери контрактують насіння на майбутній рік. Але це доволі рідкісні випадки. Завжди є ті, хто реагують в останній момент. І може повторитися ситуація, як, наприклад, у 2016 році, коли в нас були запаси чи як минулого року, коли запасів не вистачало.

Які регіони не рекомендовані до вирощування високоолеїнового соняшнику в Україні?

Я не думаю, що є такий регіон. Тому що в нас є широке портфоліо, і залежно від кліматичної ситуації в будь-якому регіоні можна вирощувати ці культури. Все залежить від підбору гібридів.

Як і у випадку зі звичайним соняшником – є регіони, де врожайність вища, і є такі, де врожайність нижча.

Як вплинуло, що на глобальному ринку високоолеїнового соняшнику виникли такі дрібні гравці, як Молдова?

Я не думаю, що такі гравці, як Молдова, мають велике значення. Цього року в Молдові було засіяно 25 тис. га. І наскільки я знаю, в Україні є законодавче обмеження на імпорт насіння з Молдови. Тобто Молдова не може передавати в Україну насіння на переробку, і з Молдови продукція йде до ЄС через Румунію.

Що змінить поява такого покупця, як новий завод Lays (PepsiCo)?

Так, PepsiCo про це заявляли вже. Наскільки я знаю, то вони на всіх зустрічах заявляють, що у них є проект в Україні, і вони будуть збільшувати потужності.

Звичайно ж, PepsiCo – це великий глобальний гравець, і оскільки вони побудували завод в Україні для чіпсів, звичайно ж, що вони будуть використовувати український продукт, українську олію.

Пане Карлосу, спробуємо підсумувати: то заклики Сингенти укладати договори на 2–3 роки не були почуті?

Я б не сказав, що ніхто цього не робить. Є окремі випадки, це в основному агрохолдинги з частиною іноземного капіталу. І з іншого боку, місцеві агохолдинги перебувають у складному становищі, адже питання із приватизацією землі не вирішене. Компаніям складно укладати контракти на 3 роки вперед, оскільки вони не впевнені, що буде із землею.

Я можу сказати, що цьогоріч було підписано більше контрактів, ніж у минулому році. Може, не на три роки вперед, але принаймні – на рік.

Landlord раніше повідомляв про те, що насправді впливає на урожайність соняшнику: Луїс Карлос Алонсо спростовує 10 міфів.

10 травня 2019 16:56

Вартість землі в Україні має бути не нижчою, ніж у США – Луїс Карлос Алонсо ВІДЕО

Для початку роботи повноцінного ринку сільськогосподарської землі Україні потрібна лише політична воля і створення сприятливих умов для бізнесу. Інвестори готові вкладати кошти хоч зараз.

Ситуація з ринком землі в Україні виглядає досить дивною. Про ринок багато говорять, точаться нескінченні дискусії, а насправді вирішення питання лежить на поверхні. Усі головні складові для початку вільного продажу вже є: земля і люди, які готові вкладати кошти і розвивати виробництво.

Мені важко робити чіткі висновки або давати поради — адже з ринком землі в Україні, саме як з ринком, я майже не знайомий. Але спираючись на досвід, можу провести аналогії з іншими країнами. В Україні одна
з кращих, а можливо, й найкраща земля з тих, що я взагалі зустрічав. Відповідно, ціна української землі
повинна бути такою ж самою, як, наприклад, в Аргентині чи Сполучених Штатах Америки. Якихось питань тут, на мій погляд, взагалі не повинно виникати.

В Україні одна з найкращих земель, що я зустрічав. Відповідно, і її ціна не може бути нижчою за ціну землі, скажімо, в Аргентині або США

Я знаю, що єдиним фактором, який зараз по-справжньому стримує подальше зростання врожайності
сільськогосподарських культур в Україні, є тільки погодні примхи. Тут дійсно трапляються періоди вкрай
несприятливих для фермерів умов. Наприклад, якщо випадає дуже холодна зима, посіви можуть вийти з перезимівлі пошкодженими або навіть можуть бути знищені. Навесні бувають дощові періоди, які стримують проведення необхідних робіт у полях. Або, навпаки, декілька місяців опадів в окремих регіонах може не випасти взагалі. Та не все так погано.

Що залежить від власників — це розумне вирішення питання з водними ресурсами, впровадження іригаційних рішень. На ньому зараз треба максимально концентруватися. Саме від цього буде залежати і розв’язання проблеми стабілізації та підвищення врожайності. Тому і державі, і фермерам треба фокусуватися на програмах меліорації. Це ключовий, надважливий момент, від якого зрештою і буде залежати майбутнє ринку землі в Україні. Можу навести приклад, що на таких землях можна буде збирати по 15–16 т кукурудзи з гектара. І у мене виникає запитання: чому ж люди так мало інвестують в українське сільське господарство, не вкладають кошти в таку землю? І це вже питання до українських політиків, адже саме вони повинні залучати інвесторів, стимулювати їх до фінансування аграрного сектора.

На мій погляд, ринок завжди з’являється сам по собі, як тільки складається мінімальна сприятлива для цього політична ситуація. Самі люди завжди готові інвестувати, якщо будуть бачити політичну волю держави
у створенні відкритого ринку землі.

Так було в усіх країнах, так буде і в Україні. Тому я не бачу фатальних перешкод для того, щоб тут склався нормальний, здоровий ринок сільськогосподарських земель. Адже, повторюся, головні умови для цього існують. Є чудові родючі землі, що потребують інвестування для підвищення їх продуктивності, і я особисто знайомий з низкою людей, які готові купувати цю землю і починати вкладати справжні кошти в розвиток аграрного виробництва. Вони лише чекають на те, щоб держава виявила політичну волю та змінила обставини. Скільки часу потрібно для того, щоб ринок землі почав функціонувати у повноцінному вигляді? На моє переконання, якщо зміниться внутрішньополітична ситуація, п’яти років буде цілком достатньо.

ТЕКСТ: Луїс Карлос Алонсо, менеджер з розвитку бізнесу олійних культур компанії «Сингента»

 

19 березня 2019 17:24

Насіннєва гільдія-2019: топ-спікери та корисні поради від експертів Syngenta ВІДЕО

Компанія "Сингента" за співорганізаторством та медіапідтримки Landlord у березні провели першу зусртріч бізнес-співтовариства керівників провідних агрокомпаній – «Насіннєва гільдія», учасниками якої стали понад 60 аграріїв з усієї України.

Конференція включала 2 дискусійні панелі: перспективи розвитку українського аграрного бізнесу в умовах постійної невизначеності та розвиток насіннєвого ринку України.

Спікерами першої панелі виступили такі авторитетні лідери думок агросектору, як виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, заступник міністра аграрної політики та продовольства України Володимир Топчій, президент УАК, член комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин Леонід Козаченко та президент УЗА Микола Горбачов.

Читайте: Що насправді впливає на урожайність соняшнику: Луїс Карлос Алонсо спростовує 10 міфів

Тематика другої панелі була присвячена розвитку насіннєвого ринку України, де фокус-спікерами виступили 4 топ-менеджери компанії “Сингента”: селекціонер гібридів соняшнику Августин Тассара, керівник розвитку бізнесу насіння регіонів Європа та Близького Сходу Зоран Вукович, менеджер із безпеки регіону Україна та Східна Європа Олег Шишацький, а також менеджер із розвитку бізнесу олійних культур Луїс Карлос Алонсо.

Дізнатися про всі перипетії дебютного засідання клубу “Насіннєва гільдія-2019”, а також переглянути відео двох дискусійних панелей, можна у нашому звіті.

Показати ще

Останні новини