Одна з найдорожчих спецій у світі ваніль. У 2022 році середня ціна 1 кг стручків ванілі була на рівні $240. За оцінками Persistant Research, ринок натуральної ванілі зростатиме щорічно на 4,75%, а обсяг ринку збільшиться з $2575,4 млн до приблизно $4092,2 млн до 2033 року. У Європі щорічно реєструється майже 1800 нових найменувань продуктів і напоїв зі смаком ванілі, передає EastFruit.
Як і більшість спецій, ваніль росте не скрізь, а тільки в тропіках. Справжня ваніль походить із Центральної Америки, звідки іспанські конкістадори привезли її до Європи, де її почали використовувати як інгредієнт для приготування шоколаду, а невдовзі й інших десертів. До 1841 року ваніль культивували тільки в Мексиці, де цю рослину, що належить до сімейства орхідей, запилювали ендемічні бджоли-меліпони. Але після того, як запилення вручну дало результати, почалося її комерційне виробництво.
Стеж за новинами у зручному форматі: Підписуйся на наш Twitter

pixabay
Понад 65% світового експорту натуральної ванілі припадає на Мадагаскар, який щорічно постачає на світовий ринок від 1,5 до 2,4 тис. тонн ферментованих стручків ванілі. Таке значне коливання обсягів експорту визначається здебільшого традиційною системою вирощування, що ґрунтується на дрібних фермерах і схильності садів до погодних умов, таких як циклони. Ще одна складність виробництва – ваніль цвіте один раз на рік і якщо запилення не відбувається протягом 24 годин, то рослина не сформує бажаних стручків і рік буде втрачено. На ріст і формування перших квітів, т.зв. вхід у плодоношення, ванілі потрібно мінімум три роки.
Натуральна ваніль – це невелика частина світового споживання – менш як 1% споживаного ваніліну походить зі стручків ванілі – через виробничі обмеження. Ванілін, основний смаковий компонент ферментованих стручків ванілі, синтезують різними способами з соснової кори, гвоздичної олії, рисових висівок і лігніну. Rhône-Poulenc, нині Solvay, у 1970-х роках комерціалізували чистий нафтохімічний шлях отримання ваніліну.

pixabay
За даними Scientific American, минулими роками з приблизно 18 тис. тонн ванільного ароматизатора, вироблюваного щорічно, приблизно 85% ваніліну синтезується з нафтохімічного попередника гваяколу. Більша частина решти припадає на лігнін.
Прагнення споживачів до натуральних продуктів мотивувало гігантів харчової промисловості, таких як Nestle, декларувати перехід на натуральні інгредієнти у 2015, а пандемія коронавірусу цей тренд посилила ще більше. При цьому платити за натуральний продукт можуть тільки споживачі країн великої сімки – лідером з імпорту натуральної ванілі є США (1,9 тис. тонн у 2022), Франція (1 тис. тонн), Німеччина (340 тонн), Канада (400 тонн), Японія (56 тонн). Також близько 200 тонн імпортують Нідерланди, і близько 100 тонн – Бельгія.
Компанія Koppertcress, виробляє ванільні стручки в теплиці у Вестленді, Нідерланди. Компанія позиціює себе як виробник натуральних інгредієнтів для гастрономії, що містить у собі паростки ароматичних рослин (крес-салат), їстівні квіти, і тепер ваніль. Цікаво, що у споживачів, якими є шеф-кухарі ресторанів, є опція вибору стручків ванілі різної готовності – як свіжої зеленої, так і ферментованої, що було неможливо до того, як виробництво не перейшло “під дах”.
Ще однією компанією, яка експериментує з виробництвом ванілі, стала Dansk Vanilje. Це ферма в Данії, яка планує вирощувати ваніль у закритих приміщеннях. Наразі проєкт займає контейнер, який був оснащений світлодіодним освітленням, вентиляцією, системами обігріву та осушення, щоб створити ідеальне середовище для ванільних орхідей. За словами керівниці Енн Софі Форсслінг, данський ринок ванілі доволі великий, і майже в кожному супермаркеті продаються стручки ванілі. Звичайна ціна одного становить 120-150 крон ($18-22).
Нагадаємо, вертикальні ферми потребують значних інвестицій і доволі дорогі в експлуатації, адже якщо сучасні теплиці застосовують електродосвічування лише в періоди недостатньої природної освітленості, то в повністю замкнутих приміщеннях світити доводиться цілий рік. Нині у вертикальних фермах вирощують, головним чином, мікрозелень, салати та базилік – низькорослі рослини з коротким циклом вирощування. Одна проблема – ці продукти доволі швидко насичують ринок, адже хоч би якою корисною була мікрозелень, це не їжа, а так, приправа до салату чи бутерброду.
Інвестиції у вертикальні ферми у світовому масштабі зростають, і те, що цей тренд спостерігається на тлі припинення або припинення в останній період декількох великих проєктів із вертикальних ферм, а також змін на ринку (які сталися, зокрема, унаслідок пандемії та війни, яка триває в Україні), вселяє оптимізм, – заявила міжнародна консультантка Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Катерина Побережна на Міжнародній конференції “HortiTech – новітні цифрові технології плодоовочевого виробництва”, яка відбулася у Тбілісі.
Там, де не дістануть ракети. У Дніпрі підприємці відновили зруйнований ворожою армією бізнес. Рік тому поблизу дніпровського аеропорту місцеві бізнесмени створили вертикальну ферму, та після кількох ударів росіян по інфраструктурі летовища, будівлю зруйнувало. Підприємці не здалися: спочатку допомагали ЗСУ, виготовляючи бронежилети, згодом облаштували нову ферму в підвалі.
Вертикальна ферма Smart Oasis Farm починає займатися розробкою власних добрив, оптимізованих під технологію туману, та органічного субстрату, що повністю розкладається за кілька місяців.
У жовтні 2022 року Kaufland та Ultragreens відкрили перше вертикальне фермерське господарство в Румунії, продукція якого продаватиметься у магазинах роздрібної торгівлі. Інвестиції в проєкт компанії Ultragreens, провідного виробника мікророслин та трав у Румунії, становлять 350 тисяч євро.
Технологія вертикальних ферм дозволяє фермерам ОАЕ прискорити вирощування овочів у 3-4 рази і знизити витрати води на 95% у порівнянні з традиційним методом.
Український Smart Oasis Farm вже успішно представив свою “розумну ферму” у Кувейті.
Американська компанія Vertical Harvest планує розширювати свою концепцію інноваційних вертикальних теплиць у Чикаго.
Тим часом в Японії відкрили теплицю площею 13 га з електростанцією на біомасі.
Вертикальні ферми потребують значних інвестицій і доволі дорогі в експлуатації, адже якщо сучасні теплиці застосовують електродосвічування лише в періоди недостатньої природної освітленості, то в повністю замкнутих приміщеннях світити доводиться цілий рік. Нині у вертикальних фермах вирощують, головним чином, мікрозелень, салати та базилік – низькорослі рослини з коротким циклом вирощування. Одна проблема – ці продукти доволі швидко насичують ринок, адже хоч би якою корисною була мікрозелень, це не їжа, а так, приправа до салату чи бутерброду.
Анна Лиса
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!