бізнес

Про це повідомляє ресурс rbc.ru.

Дмитро Григорович – білоруський підприємець, засновник бренду Apiterra, завдяки своєму ентузіазму та винахідливості, налагодив продажі меду у США через впливову мережу екомагазинів Whole Foods. Його продукція – єдина, поставлена з Білорусі на прилавки цієї авторитетної мережі.

Читайте: «Село, яке запало в душу»: в соцмережах запустили ініціативу для відродження сільського населення

Щоб зацікавити американського споживача, розробив спеціально під його потреби оригінальну технологію обробки меду. І тепер мед Apiterra успішно продається в 3800 магазинах США.

Перші невдачі

Перша бізнес-ідея завершилася провалом: 5 тисяч літрів білоруського березового соку довелося вилити в американську каналізацію.

Розпочинав підкорення Америки Дмитро Григорович ще у 2015 році, сподіваючись зробити брендовий напій із березового соку.

«Виробників напоїв в Америці порівнюють з ІТ-компаніями: у сфері виробництва їжі в них найбільші екзити», – пояснює свою стратегію Дмитро.

Він розповідає, що тоді у США була у тренді кокосова вода, а також починалося відродження індустрії кленової води. Тож Дмитро задумав зробити і привезти в Нью-Йорк березову воду.

Наприкінці 2015-го підприємець привіз з Білорусі 24 бочки березової води (кожна об’ємом по 210 л), знайшовши у Нью-Джерсі завод, який міг би пастеризувати і розливати таку воду. Перевезення і обробка березової води коштували Дмитру $20 тис., зберігання – $ 4 тис. Але про збут напою не зміг домовитися із жодним магазином Нью-Йорка і навколишніх міст. Тож довелося ще заплатити і за утилізацію продукції.

«Ми навіть не могли просто вилити бочки на землю – за таке у США миттєво виписують штраф», – нарікає підприємець.

Початок медового бізнесу

Наступна ідея – продавати американцям мед, змішаний з фруктами чи ягодами.  Для цього Дмитро Григорович ретельно вивчав смаки і попит потенційних покупців.

«З’ясувалося, що смаки в американців зовсім інші, ніж у СНД. Наприклад, вони не люблять журавлину і малину, зате люблять полуницю і виноград», – дивується підприємець.

На цьому етапі Дмитро співпрацював зі стартапом із Гродно, який виробляв мед під маркою «Медовий шлях». Більшу частину 2016 року партнери витратили на розробку концепції і бренду Apiterra. Обговорювали два основних підходи – або винаходити вишукані смаки, змішуючи мед з різними фруктами, або виготовляти мед із травами, позиціонуючи його як продукт для здоров’я. До єдиного висновку так і не прийшли – розробили 10 різних смаків: половину – мед із фруктами і ягодами, половину – з корисними інгредієнтами.

Проте продажі не пішли – відвідувачі магазинів майже не звертали на уваги на білоруську новинку. Нарешті, в березні 2017-го Дмитру вперше пощастило: велика мережа Wegmans, що працює в північно-східних штатах США, погодилася поставити на свої полиці 4 види меду Apiterra.

Підприємець особисто об’їхав усі 98 магазинів мережі, поспілкувався з їх персоналом і, зібравши відгуки, провів аналіз.

Нова стратегія

Щоб налагодити активні продажі, Дмитру Григоровичу була потрібна стратегія просування свого меду. В результаті експериментів народилася технологія фізичного впливу на мед, що дозволяє йому залишатися напіврідким без сильного нагрівання, а отже, без зміни його смакових і корисних якостей.

Григорович розіслав зразки нового меду всім партнерам – мережам і дистриб’юторам, і практично всім продукт сподобався.

Бізнес-результати

• Мед Apiterra продається в 3800 магазинах США.
• Вкладено – $ 70 тис.
• Маржинальність бізнесу – 35%.
• Виручка за 2018 рік – $1,5 млн.
• З моменту старту компанія росте на 110% у рік.
• Зараз «Медовий шлях» виробляє до 30 т меду на місяць – частково з власної сировини, але більшу частину закуповують у білоруських компаній, а також в Україні та Росії.
• Розширюючи свій бізнес, Дмитро Григорович відкриває в місті Буфалло (штат Нью-Йорк) невелику лабораторію і фабрику для виготовлення меду, вкладаючи в це близько $ 200 тис. Будує її разом з одним із провідних виробників арахісового масла у світі – Once Again Nut Butter.

Landlord раніше повідомляв про те, що українець готує найдорожче в країні морозиво. Сьогодні вже має цілу мережу та готується до автоматизації виробництва – упаковки продукції.

Фото: Forbes

Про це повідомляє ресурс uaprom.info.

На Всесвітньому економічному форумі в Давосі психолог Уортонської школи бізнесу при Пенсільванському університеті Адам Грант закликав компанії у всьому світі перейти на 4-денний графік роботи, мотивуючи тим, що це сприятиме збільшенню креативних рішень, зростанню продуктивності та якості роботи.

Читайте: Високоолеїновий клуб 2019: зростання посівів ВО соняшнику та лідерство України в експорті

Проте українські бізнесмени вважають, що для України це питання не на часі: при нинішньому рівні економічного розвитку країна не готова до скорочення кількості робочих днів. Наводимо кілька думок.

Виконавчий директор Dragon Capital Томаш Фіала: «Для України це не актуально. Може, коли ВВП на душу населення буде як у Швейцарії, то можна про це думати. Але не в найближчі років 10, або як мінімум 5».

Виконавчий директор International Financial Corporation Олена Волошина: «Я згодна з тим, що ми поки не готові. Але якщо говорити про те, що ми маємо бути в тренді, то думаю, що в найближчому майбутньому ефективність бізнесу визначатиметься не кількістю робочих днів… Важливо поставити задачу, і щоб її було виконано».

Представники MasterCard Europe і ING Bank повідомили, що в їх компаніях дозволяється співробітникам раз на тиждень працювати віддалено.

Landlord раніше повідомляв про те, що до ТОП-20 найкращих роботодавців потрапила лише одна агрокомпанія.

Про це повідомляє Укрінформ.

Члени Американської торговельної палати та Європейської бізнес асоціації вважають, що у 2019 р. бізнес в Україні нарощуватиме темпи. Компанії позитивно оцінюють рівень діалогу, досягнутий між підприємцями і першими особами держави.

Читайте: Елеватор-2019. Що очікуватиме елеваторну галузь в новому році

83 % підприємств – членів АТП відчувають, що цього року бізнес  в Україні буде рости, – заявив президент Американської торговельної палати Андрій Гундер.

За словами виконавчого директора ЄБА Анни Дерев’янко, більше 1000 підприємств, що входять до ЄБА, планують створення нових робочих місць і підвищення зарплат.

Оптимізм підприємців пов’язаний з появою законодавчої бази для захисту бізнесу, зокрема зі зменшенням тиску контролюючих органів. Це своєю чергою сприятиме виходу компаній на нові ринки і нарощуванню експорту.

Landlord раніше повідомляв про 10 ініціатив, впроваджених в Україні у 2018 році, які стали ключовими для ведення підприємницької діяльності.

Перелік визначено за версією журналу Forbes.

Рейтинг формувався за такими показниками: захист прав власності, інновації, податкова система, технології, корупція, інфраструктура, розмір ринку, політичні ризики, якість життя, рівень бюрократії.

Читайте: Інвестиції в український агросектор: за 9 місяців – 60 млрд

Отже, топ-10 найкращих країн для бізнесу:

Landlord раніше публікував рейтинг ТОП-10 інвестиційних угод в агросекторі України.

Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва представив для бджолярів новий сервіс – бізнес-калькулятор для бджоляра. Повідомляє прес-служба UHBDP.

«Яка собівартість меду та інших продуктів бджільництва? Яка рентабельність медового бізнесу? Коли планувати покупку нової медогонки? Скільки коштів потрібно акумулювати, щоб розвивати виробництво? На всі ці та багато інших питань відповість калькулятор, бджоляру потрібно тільки внести у програму всі дані про витрати і доходи», – йдеться у повідомленні.

За інформацією UHBDP,  бізнес-калькулятор для бджолярів – це простий і доступний інструмент, використання якого не вимагає спеціальної підготовки.

«Переваги роботи з бізнес-калькулятором очевидні. Бджоляр працює, вносить в програму всі доходи і витрати, а калькулятор підраховує собівартість продукції, обчислює розмір прибутку, визначає рівень рентабельності виробництва», – заявили в Українському проекті бізнес-розвитку плодоовочівництва.

Та додали, що користувач калькулятора відстежує свій бізнес в динаміці, бачить слабкі та сильні сторони свого бізнесу, може проаналізувати отримані результати та вчасно зреагувати на ситуацію, що виникла. Всі дані архівуються в одному місці, інформація не губиться, систематизується, в будь-який момент можна швидко знайти необхідні матеріали.