законопроект

Про це повідомляє РБК-Україна.

Згідно з планом, Кабмін до 1 березня 2019-го повинен внести на розгляд депутатів проект закону про ринок землі. Для цього документ мають підготувати профільні відомства – Мінагрополітики, Мінекономрозвитку, Мінфін та Держгеокадастр.

Напередодні, 4 лютого 2019-го, Петро Порошенко продовжив мораторій на продаж земель сільгосппризначення. Обмеження діятиме до 1 січня 2020 року.

Накласти вето на мораторій президенту пропонували експерти, профільні міністерства та окремі депутати. Міжнародні інвестори вважають, що відкриття ринку землі збільшить інвестиції в Україну та агросектор.

«Серед того, що слід зробити, – зосередитися на земельній реформі, щоб можна було купувати землю сільгосппризначення. Також слід зосередитися на приватизації сектора держпідприємств, щоб приватний сектор міг зайти і зробити відповідний внесок у цей сектор”, – наголосив Йоста Люнгман, постійний представник МВФ в Україні.

Як раніше повідомляв Landlord, щоб оформити земельну ділянку, сьогодні потрібно отримати 54 паперових документи, а сама процедура триває від 9 місяців до 2 років. Тому Мінрегіон вносить пропозиції щодо оптимізації процесу, заявляючи, що в разі їх прийняття отримання послуги можна спростити в 10 разів.

Про це повідомив на своїй сторінці у Facebook Ярослав Дубневич, голова комітету ВРУ з питань транспорту.

За його словами, новий закон допоможе підвищити ефективність роботи залізничного транспорту згідно з європейськими стандартами. Та дасть можливість увійти до європейської транспортної системи.

«Після того, як законопроект запрацює, бізнес отримає демократичні механізми ведення господарської діяльності у сфері залізничного транспорту, а кінцевий споживач – якісні, доступні та безпечні послуги», – заявив Ярослав Дубневич.

Читайте: Укрзалізниця збільшує кількість тендерів на ProZorro: плюс 4% за рік

Депутати пропонують у законопроекті врегулювати:

• відкриття ринку бізнес-послуг із залізничних перевезень;
• запровадження вільного ціноутворення та збереження державного регулювання цін на послуги інфраструктури;
• забезпечення демократичного доступу до інфраструктури загального користування;
• підвищення прозорості та ефективності діяльності Укрзалізниці;
• підвищення безпеки руху на залізничному транспорті через впровадження відповідної системи управління;
• вдосконалення державного управління в залізничній галузі (створення незалежного регулюючого органу та комісії, відповідальної за тарифи);
• забезпечення інтеграції української залізниці в європейську транспортну мережу.

Як раніше повідомляв Landlord, Укрзалізниця розробляє розробляє проект UZ Air Guard, який передбачає запровадження контролю рухомого складу та інфраструктури за допомогою дронів. Відеоспостереження з повітря вестиметься на 68 полігонах, на яких відбувається майже 95% крадіжок.

Дані щодо імпорту пальмової олії оприлюднила Державна фіскальна служба України, повідомляє УНН. В Україну постачають цей товар з Індонезії, Малайзії, Швеції, а також з інших країн.

Нардеп Сергій Тригубенко, екс-очільник Державної інспекції сільського господарства України, вказує, що недобросовісні виробники, щоб здешевити продукт, використовують замість тваринних жирів пальмову олію та інші рослинні жири. Зокрема, пальмову олію додають у вершкове масло.

Читайте: В Україні можуть заборонити використання пальмової олії в продуктах харчування

Ситуація може змінитися, якщо Верховна Рада остаточно ухвалить законопроект, що заборонить використовувати пальмову олію в продуктах харчування. Поки що документ прийняли у першому читанні.

Як повідомляв раніше LANDLORD, експерт назвав три причини падіння ціни на соняшник, серед них і зростання ринку пальмової олії в Малайзії.

Фото: informator.news

До відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення Верховній Раді України необхідно прийняти ще цілий ряд законодавчих актів. Про це на свої сторінці у Facebook написав заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України Олександр Баукменко.

За його словами, Насамперед, необхідно визначити процедуру консолідації масивів земель сільськогосподарського призначення, вирішити питання правової долі земель колективної власності колишніх сільськогосподарських підприємств, передати землі сільськогосподарського призначення державної власності, які знаходяться за межами населених пунктів, до комунальної власності об’єднаних територіальних громад, встановити дієві законодавчі запобіжники для унеможливлення рейдерського захоплення земель та іншого майна сільськогосподарських підприємств.

«Ці законопроекти напрацьовані, пройшли розгляд в нашому комітеті та очікують розгляду в сесійній залі. Без врегулювання на законодавчому рівні цих важливих питань запровадження цивілізованого обігу земель сільськогосподарського призначення є неможливим. Тому саме над цими питаннями Аграрний Комітет працює спільно з Парламентом на даний час», – заявив Бакуменко.

Він нагадав, що на даний час в Україні діє мораторій на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земель сільськогосподарського призначення. Земельним кодексом України передбачено, що мораторій діє до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення. Встановлено також ще одне законодавче обмеження, що мораторій може бути знято, але не раніше 1 січня 2019 року. У Верховній Раді України на сьогодні зареєстровані та знаходяться на розгляді три законопроекти, якими пропонується врегулювати порядок обігу земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 5535, № 5535-1 та № 7112).

«Українські аграрні асоціації виробників сільськогосподарської продукції рекомендують запроваджувати обіг земель сільськогосподарського призначення поетапно. Це обумовлено тим, що Україна є аграрною країною, тому питання купівлі-продажу найважливішої для аграріїв складової – сільськогосподарських земель, є надзвичайно резонансним в частині того, хто матиме право купувати сільськогосподарську землю», – наголосив заступник голови агрокомітету.

Та додав, що світовий досвід з даного питання свідчить, що кожна із країн вводила на етапі відкриття вільного продажу земель с/г призначення, певні обмеження для захисту економічних інтересів та забезпечення продовольчої безпеки своїх країн, які з часом скасовували та запроваджували лібералізований ринок земель.

«Тривалість етапів запровадження обігу сільськогосподарських земель від моменту відкриття ринку земель до повної його лібералізації – це найбільш дискусійне питання разом із питанням щодо кількості сільськогосподарських земель, якими матимуть право володіти громадяни та юридичні особи України. Це завдання мають вирішити народні депутати України приймаючи закон про обіг земель сільськогосподарського призначення», – зазначив Олександр Бакуменко.

В березні 2018 р. ВРУ ухвалила в першому читанні проект №5495 «Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів». Ним пропонується обмежити внутрішнє споживання необроблених лісоматеріалів до 20 млн кубометрів/рік, а також посилити адміністративну та кримінальну відповідальність за незаконну вирубку лісу та подальший його експорт поза митним контролем (контрабанду). Про це повідомляють на сайті Офісу ефективного регулювання (BRDO) при МЕРТ.

Разом з цим, розглядається скасування Наказу №42 Держкомлісгоспу, яким затверджено «Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини», що сьогодні фактично є єдиними правилами, які регулюють доступ до ринку сировини.

«BRDO підтримує концепцію прозорого регулювання ринку деревини, тому наголошує на першочерговій необхідності введення електронного обліку деревини та формування зрозумілих правил доступу до ринку лісу, а потім посилення відповідальності за незаконні рубки та нелегальний обіг деревини», – йдеться у повідомленні

В Офісі ефективного регулювання кажуть, що запропоновані зміни за умови скасування правил торгівлі деревиною призведуть до хаосу та блокування ринку. Посилення відповідальності за умови відсутності чітких правил гри не сприятиме формуванню цивілізованого ринку, залученню інвестицій у деревообробку та раціональному використанню лісів. Тому спочатку необхідно розробити і прийняти закон, що регулюватиме торгівлю деревиною, та запровадити електронний облік деревини.

«Більш того, законопроект №5495 порушує Регламент ВРУ і Бюджетний кодекс через відсутність належного обґрунтування, а також не відповідає нормам СОТ через відсутність обґрунтування застосування обмеження», – додали там.

За оцінкою BRDO, закладене формулювання про «внутрішнє обмеження споживання деревини» не тільки дозволятиме продовжувати вирубку, а й збільшить межі дозволеного у 2.5 рази, зокрема через відсутність уніфікованої термінології в законодавстві. Крім того, через законодавчі вади є неможливою реалізація запропонованого посилення кримінальної відповідальності, а поширення адміністративних правопорушень на перевезення і зберігання незаконно зрублених дерев є дублюванням положень іншого законодавства.