Бджолярство

Про це повідомляє Укрінформ.

Під час круглого столу «Взаємодія агровиробників і пасічників. Як попередити отруєння бджіл» Ольга Трофімцева відзначила, що минулого року Україна поставила на зовнішній ринок 49,4 тис. т меду, тоді як у 2017 р. цей показник становив 68 тис. т.

За словами в.о. міністра, проблема отруєння бджіл під час весняних польових робіт зумовлена недостатньою комунікацією фермерів і пасічників, і тому уряд стимулює дії щодо налагодження цієї взаємодії.

Читайте: Мед, насіння і вантажівка: Уряд розширює підтримку фермерів

У новому законі про пестициди й отрутохімікати, який зараз розробляють, позиції бджолярів значно посиляться за рахунок суворого контролю за використанням агрохімікатів і пестицидів.

«Потрібно шукати баланс між інтересами рослинників, пасічників і тваринників», – наголосила Ольга Трофімцева.

Своєю чергою заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета під час форуму «Мед&Гонка» відзначив, що розвиток бджільництва належить до пріоритетних завдань уряду, і нагадав, що у 2019 р. держава відшкодовуватиме 70% вартості закупленого обладнання кооперативам бджолярів. Також виробники меду можуть скористатися програмою здешевлення кредитів.

Landlord раніше повідомляв про те, що в Україні з березня 2019 року пасічники зможуть страхувати бджіл. Основні умови – бджолярі мають офіційно зареєструвати  пасіку та комунікувати з місцевими аграріями.

Про це повідомляє AgroPortal.

Минулого року для бджолярів державою було передбачено тільки такий вид підтримки, як дешевий кредит, – компенсація облікової ставки НБУ.

У 2019 р. допомога пасічникам одноосібно не запланована. За словами Віктора Шеремети, держава до цього поки не готова. Проте кооперативи бджолярів зможуть отримати 70% компенсації за придбане обладнання – у сумі до 3 млн грн на один кооператив.

Читайте: Виробників кукурудзи у США обурила нова реклама Bud Light

Така компенсація дасть можливість об’єднанням пасічників фасувати мед для реалізації за кордон і при цьому вказувати назву кооператива як виробника продукції. Це важливо для бджолярів, оскільки сьогодні, як відзначає Віктор Шеремета, більшість із них продають мед за кордон через посередників, без вказівки виробника.

Landlord раніше повідомляв про те, що в Україні створено перший бізнес-калькулятор для бджолярів. З його допомогою пасічник може аналізувати своє виробництво та продажі меду і таким чином розраховувати рентабельність бізнесу.

Про це повідомляє АгроЮг.

Калькулятор створено в рамках канадського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP). Із сайту UHBDP програму завантажили і вже користуються нею понад 100 пасічників з Миколаївської та Херсонської областей. Отримано хороші відгуки.

Читайте: Ті, що підвищують врожайність: мільйонна колекція зразків бджіл

Бізнес-калькулятор має формат EXL-файлу. Містить такі листи для заповнення: «Грошові потоки», «Графіки», «Звіт по товарах», «Змінні витрати», «Постійні витрати», «Амортизація», «Доходи».

Дає можливість бджолярам проаналізувати рентабельність бізнесу, побачити його слабкі місця, а також продумати перспективи розвитку.

Landlord раніше повідомляв про те, що в Україні з березня 2019 року пасічники зможуть страхувати бджіл. Основні умови – бджолярі мають офіційно зареєструвати  пасіку та комунікувати з місцевими аграріями.

Департамент агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації разом з громадською організацією «Херсонська обласна спілка бджолярів» розробляють пропозицій щодо програм підтримки бджолярства, які згодом будуть представлені на розгляд обласної ради. Про це повідомив директор Департаменту агропромислового розвитку ОДА Олександр Паливода, під час ознайомлення з роботою фермерського господарства «Таврійський пасічник», яке має єдину в області сертифіковану племінну пасіку.

«Херсонська область має всі умови для розвитку бджільництва – географічне положення, природно-кліматичні умови, достатки медоносів у лісах, степах та на полях Херсонщини. Мед з південних медоносів має особливі смакові якості та ніжну структуру. У нашій області дуже потрібно мати розвинену бджільницьку галузь, адже добре організоване бджолозапилення підвищує на 30-60% врожайність плодових та баштанних культур, соняшнику, ріпаку тощо», – зазначив Олександр Паливода.

Господарство «Таврійський пасічник» займається розведенням бджіл породи українська степова, районованої для півдня України. Керівник господарства Юрій Лавриненко, який також очолює громадську організацію «Херсонська обласна спілка бджолярів», розповів про особливості ведення племінної справи у бджільництві та відмітив, що останнім часом інтерес до бджільництва в Херсонській області зростає. За його словами ті, хто займається розведенням та реалізацією бджолосімей, мають багато замовлень, що розписані наперед.

Як повідомив Олександр Паливода, зараз в області лише 400 бджолосімей утримуються в сільськогосподарських підприємствах проти 45000 бдолосімей в господарствах населення. За 2017 рік сумарне виробництво меду в області склало 1325 тонн, що на 473 тонни більше ніж у минулому році, проте у сільськогосподарських підприємствах – 8,1 тонн, залишається на рівні минулого року.

Як відомо, Україна є третьою в світі країною по експорту меду, але реалізує його лише як сировину. В той же час ті, хто закуповують український мед фактично за безцінь, фасують та реалізують наш мед під власними брендами, заробляючи на цьому більше, ніж самі пасічники. Проблему можна вирішити, якщо наші виробники почнуть самі фасувати та маркувати власний мед.

Цього року бджолярі включені до списку учасників однієї з державних програм підтримки галузі АПК. Проте, щоб налагодити потужне промислове виробництво, додатково потрібні спеціалізовані програми підтримки – як з державного, так і з місцевих бюджетів.

Волинські пасічники отримали відшкодування за бджіл, загиблих через отруєння агрохімікатами. Про це повідомляє Держпродспоживслужба.

«Причиною загибелі бджіл у Турійському районі Волинської області стало порушення норм чинного законодавства при обробці посівів ріпаку препаратами інсектицидної дії з діючою речовиною лямбда-цигалотрин. Станом на 15 червня господарство-власник посівів добровільно відшкодувало фінансові втрати 12 з 17 пасічників», – зазначає відомство.

Для встановлення причин загибелі бджіл спеціалісти Держпродспоживслужби обстежили пасіки, посіви ріпаку та відібрали зразки підмору, розплоду бджіл, стільникового меду, рослин ріпаку і бакову суміш пестициду.

Аналіз зразків підмору бджіл не виявив інфекційних та паразитарних хвороб, а дослідження посівів ріпаку не не підтвердило наявність в них ентомологічних та мікологічних шкідливих організмів.

Разом з тим, в зразках рослин, бджіл, бакової суміші було виявлено залишкову кількість пестицидів, а саме діючу речовину інсектицидної дії “лямбда-цигалотрин”.

Як повідомляв LANDLORD, 23 травня Держпродспоживслужба зафіксувала масову загибель бджіл в селах Новий Двір, Літин, Осьмиговичі, Купичів, Озеряни, Сушибаба Турійського району Волинської області. Пасічники оцінили щонайменше в місяць строк одужання отруєних агрохімікатами бджолосімей.