Новини / Технології     18 травня 2019 10:03

4 переваги мобільних додатків для пасічника

Взаємодія постачальників засобів захисту рослин, агровиробників та пасічників: як попередити отруєння бджіл?

Альберту Ейнштейну приписують фразу такого змісту: «Якщо на Землі зникнуть бджоли, то через чотири роки зникне і людина. Не буде бджіл — не буде запилення, не буде рослин, не буде тварин, не буде людини». Насправді, як кажуть дослідники спадщини видатного вченого, Ейнштейн цього не казав. Адже посилання на це «пророцтво» вперше з’явилися в європейській пресі в 1994 році — тобто через 40 років після смерті великого фізика. А першоджерелом нібито стала брошура форуму, який проводила Національна спілка бджільництва Франції (UNAF) у січні того ж року. Та суті це змінює. Бджоли є найефективнішими з комах-запилючів, а для низки культур — єдиними. Тому проблема масової загибелі бджіл останніми роками набула глобального масштабу — адже йдеться про загрозу сталого розвитку виробництва продовольства у світі.

Ринок, який не можна втратити

Україна в середньому виробляє близько 80 000–100 000 т меду на рік, що становить 4–5% від глобального рівня. Основний продукт, який експортується, — соняшниковий мед (90%). За даними FAO, Україна входить до трійки світових експортерів меду, після Китаю та Аргентини. Імпортерами традиційно виступають Європейський Союз та США. Увага покупців передусім прикута до якості та безпеки меду. У ціновому сегменті Україна конкурує з Китаєм, Індією, Аргентиною.

Внаслідок падіння світових цін на продукт за результатами 2018 року експорт меду з України скоротився майже на третину (27%) — до 49 400 т. Але це вже є наслідком несприятливої кон’юнктури, і не треба робити з цього далекосяжних висновків.  А треба враховувати інше — бджільництво у сільськогосподарському виробництві на сьогодні в Україні недооцінене.

По-перше, за приблизними оцінками, в Україні налічується 350 000–400 000 бджолярів. Цифра викликає багато запитань, і далеко не всі експерти схильні вважати її правильною. Але йдеться про всі пасіки — від промислових до пари-трійки вуликів на городі присадибної ділянки (і, до речі, як вказують у МінАПК, 98,6% пасік розташовані саме у господарствах населення та офіційно не зареєстровані). Тобто бджільництво сьогодні несе велике соціальне навантаження, забезпечуючи дохід мешканців сіл (до того ж більшість пасічників — люди похилого віку).

По-друге, проблеми бджолярства виходять далеко за межі галузі. Адже спільна робота бджолярів і аграріїв дає реальний результат у вигляді збільшення врожаю. Варто вказати, що головним медоносом, що культивується у країні, є соняшник — стратегічна для нас культура, адже соняшникова олія є головною статтею аграрного експорту (у 2018 році — на $3,7 млрд).

Навіть невеликий приріст врожаю від запилення бджолами дає річний прибуток, що в 10 разів перевищує вартість прямої продукції бджільництва.

Наприклад, є дослідження фахівців Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича: протягом декількох років порівнювалися результати врожаю соняшника на ділянках, які були запилені бджолами, і ділянках, ізольованих від них. Соняшник, «оброблений» бджолами, мав кращу врожайність, було менше пустого насіння у кошиках, а вміст олії у насінні був вищим на 4,5%. Цифра здається невеликою, але у масштабах всієї галузі це дає десятки мільйонів доларів додаткової експортної виручки. А особливо актуальною є допомога пасічників для запилення насіннєвих посівів та ділянок гібридизації.

Проблема як вона є

Разом з тим, з розвитком бджільництва більшає і перелік проблем, головною з яких є випадки масового отруєння бджіл агрохімічними препаратами. Саме про це йшлося на круглому столі «Взаємодія агровиробників та пасічників. Як попередити отруєння бджіл», який був організований спільно компанією «Сингента», «Українським клубом аграрного бізнесу», Міністерством аграрної політики та продовольства України та Держпродспоживслужбою. Захід став своєрідним підсумком цілої серії зустрічей, тренінгів, семінарів тощо, які були проведені у Полтаві, Харкові та Запоріжжі протягом трьох останніх місяців.

Як зазначив під час круглого столу голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа, тільки минулого року було зафіксовано 1408 випадків отруєння бджіл пестицидами. Щоправда, масштаби ще не набули розмірів масової загибелі корисних комах, які фіксувалися, наприклад, у європейських країнах або Сполучених Штатах Америки, але від цього питання не стало менш гострим — потрібно шукати доступні інструменти запобігання впливу агротехнічного фактора на українську популяцію бджіл.

В Україні, за приблизними оцінками, налічується 350 000–400 000 бджолярів

Тут, за словами в.о. міністра аграрної політики та продовольства України Ольги Трофімцевої, треба шукати збалансовані рішення, які врахують інтереси всіх сторін. «Інколи ми чуємо від деяких бджолярів пропозицію взагалі заборонити більшість сучасних агрохімічних препаратів, залишити тільки біохімію. Але такі вимоги вже на межі здорового глузду — український агросектор став локомотивом економіки саме завдяки впровадженню найсучасніших технологій, неодмінною складовою яких є агрохімічні засоби, — наголосила Трофімцева. — Ми не можемо відмовитися від експорту зерна чи соняшникової олії. Тобто потрібні варіанти дій, за яких застосування засобів захисту рослин не буде впливати на популяцію бджіл». Ситуація не безвихідна — є варіанти ефективних рішень, які вже успішно працюють, додала вона.

Початок ланцюга

Втім, самі пасічники не дотримуються елементарних правил під час обробки полів засобами захисту рослин, розміщуючи вулики біля ділянок.

В Україні, за словами доктора ветеринарних наук, Інститут тваринництва НААН, Євгена Руденка, відсутні практики GBP для утримання бджіл і відповідний рівень освіти бджолярів, що досить часто призводить до загибелі чи захворювання комах. Вчений ще раз нагадав, що категорично забороняється обробка засобами захисту рослин сільськогосподарських культур в період цвітіння і полів з квітучими бур’янами, лісосмуг навколо полів. У зонах з інтенсивним бджільництвом і поблизу населених пунктів заборонене застосування авіаобробок. Необхідно суворо дотримуватися карантинних термінів, що регламентують попередження отруєнь людей, тварин і бджіл.

Начальник відділу захисту насіння компанії «Сингента» в Україні, Казахстані, Білорусі Крістіан Шлаттер розповів, що компанія приділяє особливу увагу питанням біорізноманіття та збереження природних ресурсів. «В усіх країнах, де працює «Сингента», ми опікуємося питаннями екології, безпеки навколишнього середовища і безпеки праці та докладаємо надзвичайних зусиль для активного залучення всіх зацікавлених сторін для досягнення спільної мети: забезпечити людство продовольством та зберегти природні ресурси, — підкреслив він. — Тільки за останні 15 років «Сингента» ініціювала чотири глобальні програми зі збереження здоров’я комах-запилювачів».

Однією з них є програма Operation Pollinator — масштабна ініціатива «Сингента», яка допомагає відновити популяції бджіл-запилювачів у різних кліматичних зонах Європи та Північної Америки. Метою програми є збільшення площ вирощування нектароносних квітів на некультивованих ділянках, що забезпечує кормову базу для корисних комах. Окрім збереження та відновлення життєво важливих популяцій запилювачів Operation Pollinator забезпечує сталість ареалу для проживання малих ссавців і птахів. Програма реалізується у співпраці з ключовими зацікавленими сторонами, у тому числі й з науковими інституціями. «Сингента» зі свого боку надає агрономічні знання та ресурси.

«Щодо ініціатив в Україні, то ми дуже вдячні за підтримку Міністерству аграрної політики та продовольства України та дякуємо Інституту тваринництва НААН за плідну та результативну співпрацю. Ми вважаємо, що професійна освіта, зважений експертний підхід до питань здоров’я бджіл, налагодження ефективної комунікації між бджолярами, державними органами та бізнесом є ключовими факторами успіху та досягнення ще кращих результатів», — зазначив Шлаттер.

Тут можна додати, що за словами учасників круглого столу, певна частка провини фермерів у проблемі існує. Джерелом її є сірий ринок засобів захисту рослин (простіше кажучи, підробок), де препарати реалізуються за низькими цінами. Часто фермери безвідповідально підходять до питання, купуючи підроблені пестициди у випадкових постачальників. Їх застосування несе загрозу не тільки комахам, а й людям, які мешкають у місцевості. Володимир Лапа навів приклад випадку отруєння бджіл у Дніпропетровській області внаслідок застосування такого «препарату». Після того як поголів’я комах було знищене, пасічники закупили нові бджолині сім’ї, але протягом декількох днів знову залишилися без бджіл — настільки сильною та шкідливою була сполука застосованої хімії.

Відсутність комунікації

Втім, головною проблемою експерти назвали відсутність надійної та постійної комунікації між фермерами і власниками пасік (що взагалі є трохи дивним у нашу інформаційну епоху). Але рішення вже існують і успішно пройшли «польові випробовування».

По-перше, як розповів керівник соціально-інвестиційного відділу «МРІЯ Агрохолдинг» Василь Мартюк, дуже важливою є повна легалізація пасічників і створення їх професійних об’єднань, які значно полегшують обмін досвідом та інформацією, у тому числі оперативними даними щодо ділянок, які обробляються пестицидами чи, навпаки, є сприятливими для збору нектару.

Україна виробляє 80 000–100 000 т меду на рік, що становить 4–5% від глобального виробництва, та входить до трійки експортерів

«МРІЯ» вже надала допомогу у створенні 12 кооперативів пасічників у Західній Україні — їх метою є як взаємодія фермерів і пасічників, так і обмін необхідною інформацією.

За словами інженера з охорони навколишнього середовища Goodvalley Лесі Розметанюк, аналогічним шляхом пішла і її компанія — вже підписаний меморандум про взаєморозуміння та співпрацю з пасічниками Прикарпаття. Є вже і незалежний розробник рішення обміну специфічною «медовою» інформацією — компанія «Гранд Експерт». За словами віце-президента компанії Олега Ряжського, користування продуктом безкоштовне для аграріїв і пасічників.

У чому ж полягає суть усіх рішень, які були представлені на круглому столі? Усі вони зводяться до простої сучасної інтерактивної системи обміну інформацією в режимі реального часу. Через додатки фермери і пасічники позначають розташування своїх об’єктів і розміщують інформацію щодо запланованих робіт.

Розглянемо переваги, які отримують сторони:

  • фермери позначають поля, які плануються під обробку пестицидами, і розсилають повідомлення зареєстрованим користувачам;
  • фермери позначають найбільш продуктивні ділянки під запилення, на які залучають пасічників, і підвищують продуктивність полів;
  • пасічники (у першу чергу власники так званих кочових пасік) також позначають розташування на мапі, і фермер отримує інформацію щодо ділянок, де обробіток проводити не можна;
  • пасічники можуть оперативно перемістити вулики, або прибравши їх з території, яка буде оброблятися агрохімічними препаратами, або, навпаки, — розташувавши на території найбільшої концентрації квітучих медоносів, що підвищує продуктивність пасік.

Перелік можна продовжувати, але головне те, що участь у таких платформах економічно вигідна як для сільгоспвиробників, так і для пасічників. Відтак, антропогенний фактор у проблемі загибелі бджіл (а саме вплив застосування агрохімічних препаратів) цілком надуманий, і розв’язання питання полягає лише у своєчасному обміні інформацією.

Трейдинг        23 серпня 2019 14:42

Україна потіснила США в експорті кукурудзи до Китаю

Україна стала найбільшим постачальником кукурудзи до КНР. Очікується, що у 2018–2019 маркетинговому році поставки української кукурудзи до Китаю досягнуть 4 млн т і становитимуть понад 80% від загального обсягу китайського імпорту.

Про це повідомляє Голос Америки.

Кількома роками раніше США забезпечували майже 100% китайського імпорту кукурудзи, поставляючи до КНР близько 5 млн т. В умовах торгової війни між Вашингтоном та Пекіном експорт зернової із США до Китаю різко знизився, зокрема у 2017–2018 МР США поставили лише 0,3 млн т, або менше 10% китайського імпорту.

Читайте: Зміна клімату дозволяє Україні забезпечити себе рисом – Шеремета

«Торгова війна з Китаєм перешкоджає доступу на ринки для США, – написала на своїй сторінці у Твіттер конгресвумен від штату Іллінойс Робін Келлі. – Велика частина кукурудзи надходила до Китаю з Іллінойса, до того, як провальна торговельна війна Трампа вбила наш доступ до ринків».

Американське видання Successful Farming відзначає, що ще до торгової війни Китай почав переходити на інших постачальників кукурудзи, переважно на Україну, і цьогоріч Україна стала найбільшим постачальником кукурудзи до КНР.

«Гарний очікуваний урожай в Україні не компенсує різке падіння виробництва в США в 2019–2020 роках, але в довгостроковій перспективі, загроза того, що Україна стане ключовим експортером кукурудзи, продовжує зростати», – відзначає Successful Farming.

Однак видання зауважує, що темпи зростання виробництва кукурудзи в Україні можуть сповільнитися. Нині середня врожайність кукурудзи в Україні становить 7–7,8 млн т/га (на 60% вища, ніж десятиліття тому), досягнувши рівня ЄС. Щоб помітно підвищити врожайність, українські фермери мають вдатися до використання біотехнологічних / генетично модифікованих культур, що наразі в Україні заборонено.

Landlord раніше повідомляв про те, що прогноз урожаю кукурудзи в Україні підвищено до ​​нового рекорду – 36,5 млн т

Поділися

Трейдинг        20 серпня 2019 15:24

Курс на Китай: ЄБА про нові масштаби для експортерів зерна

Зі зростанням в Україні експортного потенціалу зернових культур постає питання пошуку нових каналів збуту продукції. З огляду на це українським аграріям радять звернути увагу на перспективність азійських ринків, зокрема В’єтнаму та Китаю.

Про це повідомляє Економічна правда.

Виконавчий директор комітету олійних та зернових культур Європейської бізнес асоціації Ірина Душник розповіла про те, як Україна, експортуючи агропродукцію, може підкорити ринки Азії.

В’єтнам

У 2018 році В’єтнам поновив імпорт пшениці з України, але за умови суворого фітосанітарного контролю. Експерт відзначає, що активного постачання зернових до В’єтнаму з України зараз немає. Цей ринок складний для української продукції з точки зору: а) логістики; б) сертифікації; в) встановленого 5% мита.

Читайте: Зеленський очікує на тісну співпрацю в агросекторі з Ізраїлем

Щоб зняти мито на українську продукцію, потрібен час.

Китай

За останні 5 років обсяги експорту зернових з України до КНР зросли у 20 разів (з $26 млн до $533 млн).

При цьому поставки ячменю до Китаю значно скоротилися (з 788 тис. т у 2018 р. до 381 тис. т у 2017 р.). Водночас попит на ячмінь у Китаї зріс більш як удвічі. Крім того, ціни на український ячмінь у 2018 р. підвищилися в середньому на $50 – до близько $230 за 1 метричну тонну.

Така ситуація зумовлена складністю виконання фітосанітарних вимог щодо експорту ячменю до Китаю. У зв’язку з цим українські аграрії використовують свій експортний потенціал до КНР лише на 7,5%.

Як поліпшити ситуацію?

  • Слід переглянути протокол фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту ячменю між Мінагрополітики України та Генеральною адміністрацією нагляду за якістю, інспекції та карантину Китаю, який був підписаний ще у 2013 р.
  • Треба домогтися розширення переліку сільгоспкультур для експорту до КНР за рахунок таких, як пшениця, сорго зернове, насіння ріпаку, льону, гороху та квасолі.

Які перспективи азійських ринків для України?

В Азійському регіоні конкурентами України щодо експорту зернових є Австралія, Канада та Росія. Але цього сезону Австралія не змагатиметься за обсяги експорту, оскільки через сильну посуху врожай зернових у цій країні різко зменшився. Україна має скористатися цією нішею.

Пропозиції ЄБА щодо розширення можливостей експорту зернових

  • Вдосконалити процедури «встановлення, підтримання статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів та шкідливих організмів», що необхідно для виконання фітосанітарних вимог країн-імпортерів.
  • Переглянути чинний протокол з експорту ячменю до Китаю з України.
  • Підготувати протоколи для відкриття ринку Китаю для експорту з України пшениці, сорго, ріпаку, льону, гороху та квасолі.

Landlord раніше повідомляв про те, що внаслідок торгової війни між США та Китаєм українська кукурудза успішно замінила американську в структурі імпорту КНР.

Поділися

Садівництво        20 серпня 2019 08:38

УПОА запустила нові сервіси з просування експорту

Завдяки запуску в дію нового сервісу УПОА з просування експорту, значно зросла кількість членів Української плодоовочевої асоціації, а також вдалося домовитися з імпортерами про додаткові для них послуги, які суттєво спростять поставки продукції українських садівників на світовий ринок.

Про це повідомляє на своєму сайті УПОА.

Минулого тижня на конференції «Яблучний бізнес України-2019» експерти Української плодоовочевої асоціації представили Систему управління експортними продажами, покликану підвищити впізнаваність українських агровиробників та зміцнити їх позиції на світовому ринку.

Читайте: Як заробити на лохині: поради ягідникам-початківцям від вінницького фермера

Як відзначила директор з розвитку УПОА Катерина Звєрєва, розроблена система «напряму зводить виробників плодоовочевої продукції з потенційними покупцями», що значно економить час працівників відділу продажів компаній.

За кілька днів роботи нового сервісу зафіксовано суттєве збільшення кількості членів Асоціації, а також домовленостей з трейдерами про додаткові для них послуги, котрі сприятимуть спрощенню експорту української плодоовочевої продукції.

За словами економіста інвестиційного департаменту ФАО Андрія Ярмака, з часом сервіс може стати доступним не лише для членів УПОА, проте остаточне рішення щодо цього поки не прийнято.

Landlord раніше повідомляв про те, що із серпня 2019 року в Україні для всіх учасників агроринку почав працювати онлайн-сервіс Feodal.online, який надає інформацію про земельні ділянки та їх власників. З його допомогою аграрії зможуть, зокрема, захистити свій бізнес від рейдерської реєстрації прав на землю.

Поділися

Рослинництво        12 серпня 2019 12:01

Урожай льону в Україні буде найменшим за 12 років

Урожай льону в Україні у 2019 році прогнозують на 24% менший, ніж у 2018-му. Експерти стверджують, що за умови врожайності цієї культури на рівні 10,3 ц/га (середньої за останні 3 роки) аграрії можуть зібрати близько 18 тис. т льону, що буде найменшим показником за останні 12 років.

Про це повідомляє АПК-Информ.

На українському ринку насіння льону аналітики відзначають низку антирекордів:

  • Урожай насіння льону у 2018–2019 маркетинговому році скоротився до 23 тис. т і став найменшим показником за останні 10 років.
  • Експорт насіння льону у 2018–2019 маркетинговому році прогнозується на 47% менший, ніж у попередньому МР, – мінімальний за останні 5 років.
  • У 2019 році посівні площі під льоном скоротилися до 17,7 тис. га, що стало мінімальним показником за останні 15 років.
  • У 2019 році урожай льону прогнозується на рівні 18 тис. т, і в такому разі це буде найменший показник за останні 12 років.
  • Внутрішнє споживання льону у 2019–2020 МР прогнозується на рівні 8 тис. т (що на 13% менше, ніж у попередньому МР).
  • Експортний потенціал щодо льону у 2019–2020 МР оцінюють у 10 тис. т (що на 17% менше, ніж у попередньому МР).

Читайте: В Україні запрацював онлайн-сервіс для аудиту земельних ділянок

І в майбутньому сезоні, як відзначає аналітик Юлія Іваницька, надій на збільшення виробництва льону практично немає: навіть якщо і зросте урожайність, це зможе лише частково компенсувати втрати від значного зменшення посівних площ під цією культурою.

Landlord раніше повідомляв про те, що у 2018-19 маркетинговому сезоні експорт українського льону впав до 10-річного мінімуму. Торік Україна експортувала всього 4,8 тис. тонн, тоді як 2017-го ця цифра становила 15,2 тис. т. Таку тенденцію пояснюють рекордно малими посівними площами.

Поділися

Трейдинг        09 серпня 2019 08:39

Україна наростила експорт равликів у 4,6 разів

У січні-травні 2019 року Україна продала за кордон 166,5 тонн равликів, заробивши на них $252,8 тис.

Про успіхи українського равликівництва повідомляє УКАБ.

За весь 2018 рік український експорт равликів склав лише 90 тонн, тобто на 76,5 тонн менше, ніж за 5 місяців поточного року. Минулорічний показник був найгіршим за всі роки, нині ж дані свідчать, що експорт равликів відновлюється. Найбільше їх було реалізовано у 2016 році – 347,2 тонн.

Хто їсть українських равликів

За даними 5 місяців поточного року, про які повідомляє Український клуб аграрного бізнесу, країни-споживачі розподілилися так:

  • найбільше равликів українські виробники продали до Польщі – 44% обсягу експорту (у натуральному вимірі), на загальну суму в $133 тис.
  • до Чехії продано 32% на суму $78 тис
  • до Литви – 23%.

Читайте: Прибуток на равликах: як знайти нішу маленькому сільгоспкооперативу

У той же час, Україна як експортує, так і імпортує равликів. Імпорт за 5 місяців поточного року  склав 35,4 тонн, що є найбільшим показником за останні 13 років. Основними країнами постачальниками були Польща (55% поставок) і Литва  (45% всіх поставок).

Як повідомляв раніше Landlord, на Львівщині фермери вирощують по 40 т африканських равликів.

Поділися
Показати ще