До початку повномасштабного вторгнення рф, у Харкові розробили унікальні космічні технології, що дозволяють висушувати сири різних сортів, без додавання консервантів зі збереженням усіх натуральних якостей. Водночас тільки після релокації до Мукачева підприємство “Прайм Снек” відкрило для себе експорті можливості. Нині вироби можуть стати першим молочним продуктом закарпатського виробництва, який офіційно дозволено продавати у країнах ЄС, мовиться у сюжеті.
Стеж за новинами у зручному форматі: Підписуйся на наш Twitter
Харків’янин Пилип Гришин з дитинства мріяв, що в майбутньому буде керувати виробництвом, став інженером за покликом серця. У 2016 році у нього виникла ідея, зробити так, щоб сири популярних сортів могли зберігати свої натуральні якості якомога довше, а куштувати їх було б зручно де завгодно. До реалізації Пилип залучив свого брата Вадима. Разом розпочали експериментувати.
Сир при температурі 40-45 градусів за Цельсієм починає плавитися, тож якщо температуру збільшувати, чи застосовувати інфрачервоні промені, то можна зіпсувати продукт, отримавши несмачний чорний сухар.
Саме тому, у пригоді розробникам стала інформація, що в 70-80-ті роки минулого сторіччя NASA (Аеронавігаційне космічне управління США) теж займалися подібними дослідженнями. Тоді була винайдена мікрохвильово-вакуумна сушка продуктів для астронавтів. Цей спосіб дозволяв висушувати продути так, аби вони мали мінімальну вагу, що важливо на орбіті, і зберігали усю користь та смак.
На пошук власних технологій підприємцям знадобився рік.
Замість маленького обсягу ми отримували то великі батони, то несмачні перепічки. Але ми наполегливі і нам вдалося налагодити виробництво сирних кульок, які б були готові для продажу нашим клієнтам, – розповів Гришин.
Винахід брати запатентували й почали налагодження виробництва, а згодом й обсягів продукції. Зареєстрували торговельну марку “Прайм Снек”, орендували приміщення на території великого харківського заводу, розробили унікальну упаковку, що дозволяє зберігати висушені сирні кульки майже рік. Розширили смакову лінійку, запропонувавши сирні снеки для дітей, гурманів та навіть спортсменів.
На початку 2022 року обсяг виробництва сягав двох тонн на місяць. Вже у квітні підприємець за дві доби зібрав у Харкові обладнання для сушки сиру і все необхідне для відновлення виробництва. Пилипу вдалося знайти вантажівки, пальне, й неушкодженим повернутися на Закарпаття.
Минулого травня підприємці знайшли підходящу виробничу площу в Мукачеві й менш ніж за рік “Прайм Снеку” вдалося не тільки відновити справу, а й розширити її.
У Харкові ми й не мріяли, що вийдемо на експорт, а тут, в Мукачеві, завдяки близькості кордонів, незабаром матимемо дозвіл на те, щоб наші снеки офіційно підкорювали Європу. Це буде перший молочний продукт, вироблений на Закарпатті, який офіційно буде дозволено продавали в країнах ЄС, – зауважує підприємець.
Виробництво чи не щодня отримує замовлення снеків від захисників, бо сирні кульки це не тільки смаколик, а й поживний раціон для наших бійців.
Вже зараз компанія має контракти на постачання сирів до Чехії, Швейцарії та Польщі. Надалі готові продавати франшизу і поставляти обладнання, щоб по всьому світу можна було поласувати тим, що стало унікальним українським продуктом.
Проєкт “Висвітлення соціальної інтеграції ВПО та релокованого бізнесу в Закарпатській області та підвищення цифрової безпеки медіа” реалізується ГО “Закарпатське Вільне Медіа” в межах програми “Стійкість”, яка упроваджується Фондом Східна Європа у консорціумі неурядових організацій на чолі з ERIM (Франція) у партнерстві з Фундацією домів з прав людини, Домом прав людини – Тбілісі, Чорноморським фондом регіонального співробітництва та коштом Європейського Союзу.
Нагадаємо, релоковане з Харкова до Чернівців підприємство “Пульс автоматика” налагодило виробництво електроніки для бджільництва, зокрема, техніки для медогонок та навощування бджолиних рамок.
В Україні продовжує діяти державна програма релокації підприємств, яка надає підтримку бізнесу у переміщенні виробничих потужностей із зони бойових дій у західні області України. Вдалося перемістити 790 потужностей, повідомляє пресслужба Мінекономіки.
Малий та середній бізнес, котрому довелось перевезти свої виробничі потужності у більш безпечні регіони України, зможе отримати компенсацію у розмірі до €30 000.
Євросоюз розпочав впровадження нової Спільної сільськогосподарської політики (САР) з 1 січня 2023 року. Після того як 13 грудня останнім було схвалено стратегічний план Нідерландів, схвалення всіх 28 стратегічних планів нової Спільної сільськогосподарської політики (CAP) було завершено.
З 1 січня 2023 року почали діяти зміни до Податкового кодексу, які передбачають введення нового збору – мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) щодо земельної ділянки. Відповідні зміни були ухвалені законом № 1914 від 30 листопада 2021 року.
У 2023 році Україна зможе залучити більше коштів для кредитування сільськогосподарських виробників.
Серед релокованих підприємств, які вже відновили свою діяльність, найбільшу частку складають компанії оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів.
Підприємства промисловості покращили оцінки економічних перспектив з огляду на релокацію частини підприємств до більш безпечних регіонів, поступове налагодження ланцюгів постачання та адаптацію до нових умов.
Анна Лиса
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!