технології

09 липня 2019 10:30

Як здобути високі врожаї пшениці: кейс господарства Прогрес

Фермерське господарство «Прогрес» має у своєму підпорядкуванні 4800 га землі у Варвинському районі Чернігівської області. Тут вирощують кукурудзу, пшеницю, ріпак, соняшник, роблячи ставку на безвідвальний обробіток ґрунту і високоефективні засоби захисту рослин.

Landlord реалізує медіапроєкт «Німецькі технології на полях українських фермерів», завдяки якому ви зможете дізнатися про ефективний досвід ведення агробізнесу.

У межах цього проєкту пропонуємо унікальний кейс, присвячений застосуванню технологій у сільськогосподарському виробництві для досягнення високої врожайності, яким поділився Олександр Антоновський, агроном за освітою і покликанням, заступник директора з виробництва господарства «Прогрес».

Назва цього підприємства повністю відповідає його суті: по-перше, тут використовують передові, прогресивні технології та інструменти ведення виробництва, а по-друге, неухильно тримають курс на розвиток, на нестримний прогрес. Зокрема, наразі на підприємстві будують зерносушильний елеватор, де можна буде зберігати 10 000–15 000 т продукції.

Читайте: Євген Вайн відкрив секрет високої врожайності господарства Відродження

Техніка обробітку ґрунту

У господарстві протягом 3–4 років займаються сидеральними культурами, тобто збагачують землю органікою. У сидеральний коктейль входить біла гірчиця, ріпак озимий та гречка. Класичну технологію не використовують, не мають оранки. Натомість у господарстві безвідвальний обробіток ґрунту. Олександр Антоновський згадує: коли він тільки почав працювати у господарстві, користувалися генеричними препаратами. Але через це врожайність була слабенькою, та й заробіток не дуже влаштовував.

«Ми зрозуміли, що з такою площею потрібно вийти на нормальний рівень врожаю, тож вирішили, що потрібен серйозний підхід із засобами захисту рослин», – розповідає пан Олександр.

Завдяки ефективним методам підприємству вдалося вийти на значні показники врожайності: для кукурудзи – 135 ц/га, для соняшника – 36 ц/га, для озимої пшениці – 70 ц/га.

Засоби захисту рослин

Партнером у забезпеченні якості та врожайності господарство обрало компанію BASF. На початку для сої та пшениці застосовували препарат Абакус®. А згодом змінили його на Адексар® СЕ Плюс, адже це більш нова технологія, і використовують його вже третій рік на пшениці.

«Поки що кращого препарату щодо захисту прапорцевого листка пшениці я не зустрічав. І оптимальне співвідношення ціни та якості, – ділиться досвідом Олександр Антоновський. – На пшениці використовуємо Медакс® Топ для рослинної регуляції. На соняшнику цього року в нас буде виключно АрхітектТМ».

У господарстві вбачають перевагу цього препарату в тому, що після його застосування істотно покращується розвиток кореневої системи. Таким чином рослина може поглинати більше вологи та поживних речовин із ґрунту. А ще препарат допомагає формувати найбільш оптимальну архітектуру соняшника та захищає від широкого спектра хвороб. Для кукурудзи в господарстві використовують Стеллар®. Цей гербіцид чудово протидіє широкому спектру бур’янів, має високу селективність до кукурудзи, зауважує Олександр Антоновський.

Пан Олександр зізнається, що проводив певний експеримент з препаратами, аби порівняти ефект, – і з іншими засобами недобирав приблизно тонну зерна, що в грошовому еквіваленті становить 4500 гривень.

«Різниця в ціні препаратів 300 гривень, от і рахуйте: зекономити 300 гривень, а потім втратити 4500? – розмірковує він. – Тому ми вирішили рухатися в бік ефективності, адже збільшувати земельний банк для нас не актуально. Тож ми зростаємо технологічно, розширюємо технічний парк».

Експерименти

Олександр Антоновський, агроном з 8-річним досвідом, розповідає, що до експериментів ставиться дуже позитивно. Щороку в господарстві випробовують нові препарати, зокрема ті, що з’являються у перевірених виробників. Але водночас говорить, що з гербіцидами на підприємстві вже не так експериментують, адже їх прихильність завоювали препарати BASF, якими і користуються постійно.

Нагадаємо, що в медіапроєкті «Німецькі технології на полях українських фермерів» ви знайдете унікальні кейси агробізнесу й дізнаєтеся про ефективний досвід підприємництва в сільському господарстві. Зокрема, заступник директора з виробництва господарства «Прогрес» Олександр Антоновський презентував унікальний кейс розвитку свого підприємства.

 

03 липня 2019 16:45

Туманоутворення в теплицях: бельгійський виробник томатів впроваджує новітні системи

Системи туманоутворення високого тиску забезпечують потужний ефект контролю температури і вологості в теплицях. У цьому переконався найбільший виробник томатів у Бельгії – Tomeco. Встановлене новітнє обладнання дає змогу компанії цілорічно постачати високоякісну продукцію.

Про це повідомляє HortiDaily.

Група Tomeco – це 8 бельгійських компаній, які об’єднали понад 80 га теплиць для високотехнологічного вирощування томатів. Продукцію реалізують як на внутрішньому ринку Бельгії, так і в інших європейських країнах. Культивують лише 10 сортів, проте мета групи – забезпечення постійних клієнтів високоякісною продукцією протягом усього року. Тобто стабільне виробництво є надзвичайно важливим для Tomeco.

Читайте: У Таджикистані вирощуватимуть банани на гідропоніці

Це власники господарства VW Maxburg – Джон разом зі своїм сином Мітчем. На більш ніж 10 га вони вирощують сорти томатів Coeur de Boeuf та San Marzano.

«Минулого року в жарке літо, з високими денними температурами, значна частина продукції Coeur de Boeuf була меншою, ніж нам хотілося б. Ця втрата дорогоцінних кілограмів знижує наш прибуток і не дає змоги задовольнити попит клієнтів. Крім того, і Coeur de Boeuf, і San Marzano схильні до гнилі стебла, і це також відіграє велику роль протягом літа», – розповідає Джон.

Тож фермери були змушені шукати технології, які б надійно забезпечували потрібну урожайність і якість продукції. Такими технологіями стали системи для туманоутворення високого тиску виробництва MJ-Tech (Нідерланди). Установка, підключена до кліматичної системи, самостійно піклується про вологість, розсіюючи в теплиці тонкий туман. Вища вологість поліпшує умови вирощування, і водночас туман знижує температуру в теплиці.

«Із цими системами ми маємо можливість знижувати денні температури у в жаркий період, що підвищить якість та безпеку продукту», – відзначають виробники.

Теплиця розділена на 9 відсіків, тому в установці з високим тиском також встановлено 9 насосів і 9 розеток. Для вироблення туману використовуються захоплені дощові води.

«У нас є три басейни для захоплення дощової води, – розповідає Джон. – Вони накриті плавучою кришкою, щоб запобігати утворенню водоростей. Один із басейнів ми повністю тримаємо окремо для встановлення туману».

Компанія MJ-Tech, що виготовляє системи туманоутворення, забезпечує також різні способи очищення води, зокрема і для підземних вод, і для зворотного осмосу.

«Особливо в плані вологості ми помічаємо різницю між теплицями з туманом і без туману, – наголосив Джон. – Але до цього часу нам доводилося мати справу лише з окремими теплими днями цього року, а не з тривалими періодами безперервної спеки. Цей рік буде для нас експериментальним, але ми очікуємо підвищити якість продукції найближчими роками, особливо влітку».

Landlord раніше повідомляв про те, що в Японії відкрили теплицю площею 13 га з електростанцією на біомасі.

24 червня 2019 18:36

Таємниці часникового бізнесу: як і за скільки часу можна досягти рентабельності

Виробництво часнику в Україні як напрямок агробізнесу великих інвестицій не потребує. Головне – обрати правильний підхід та технології вирощування. Своїм досвідом у цьому, якісними ідеями та прикрими помилками поділилися два успішних фермери – Ольга Романів і Євген Козин.

Про це повідомляє arena.ua.

Ольга Романів (компанія Hot Garlic) та Євген Козин (компанія EKO Garlic) – підприємці, яким вдалося досягти значних результатів у вирощуванні часнику. Не все складалося гладко, успіх прийшов не відразу, але їм вдалося виробити свою стратегію в цьому бізнесі.

Як починали

Ольга Романів розповіла, що взялася за вирощування цієї культури 4 роки тому, коли в Україні поширювався «часниковий бум» з роздрібною ціною понад 100 грн/кг. Продавці посадкового матеріалу запевняли, що врожайність становитиме 10–12 т/га. Тож, посадивши 5 га часнику, господарство Ольги вже чекало шалених прибутків.

Проте обіцяна врожайність залишилася мрією, натомість виникло багато складнощів і питань. Але навіть у перший рік фермери вийшли на прибуток, тож вирішили розвивати цей бізнес надалі.

Читайте: Поля у США перетворилися на ставки. Великі території залишилися незасіяними

Євген Козин спершу вирощував часник на власних 17 сотках землі і тільки через 3 роки взяв в оренду поле. Пройшовши тренінг проекту EOPAC «Економічні можливості постраждалих від конфлікту», отримав важливі знання з вирощування овочів та грант на розвиток свого проекту.

Технології

Правильний вибір технології вирощування – це визначальна  складова успіху в агробізнесі. У господарстві Євгена такою технологією став крапельний полив.

Встановлена на полі система працює таким чином:

  • вода постачається у спеціальну трубу, на якій стоїть лічильник,
  • від труби йдуть відгалуження до кожної трійки часнику, по яких вода скрапує,
  • краплинна стрічка є кожних 30 см,
  • щогодини скрапує 1,5 л води.

Така система дозволяє уникнути ризиків втрати врожаю внаслідок спеки. Впровадити цю технологію Євгенові допоміг грант EOPAC.

У часниковому бізнесі також важливі  технології зберігання. Для того щоб продукція лежала до травня, потрібне спеціальне обладнання, яке досить дороге. Його можуть дозволити собі тільки великі агрохолдинги.

Але, за словами Євгена, великим компаніям не завжди вдається домогтися якості у вирощуванні, бо вони «женуться за масою».

Євген вважає, що успіху виробництві часнику може досягти лише «спеціальне підприємство», яке займається вирощуванням і розведенням саме цієї культури.

«Наш часник лежить до грудня, а далі він починає псуватися: порожніти, проростати навіть у холодильнику», – говорить Євген. Шляхом для подолання цієї проблеми може бути створення фермерських об’єднань і кластерів.

Прибутковість

Часниковий бізнес – це справа не на один рік, оскільки багато залежить від погоди. Є роки, коли вдається досягти рентабельності 100%, проте треба бути готовим до збитків.

Ольга Романів розповіла, що минулого року її господарство повністю втратило майже 4 га часнику внаслідок спеки. Проте цьогоріч вони розраховують на заробіток, який перекриє минулорічні збитки.

«Я думаю, у перспективі 4–5 років, якщо пережити всі тяжкі моменти і вибудувати свою стратегію, можна заробляти хороші гроші», – вважає Ольга.

За її словами, точка беззбитковості у вирощуванні часнику становить 2–4 т/га. Усе, що вдалося зібрати більше, йде у прибуток. У середньому українським фермерам вдається зібрати часнику від 2 до 10 т/га.

Важливий чинник  прибутковості – посадковий матеріал. Із досвіду Ольги, у часниковому бізнесі важливо мати власний посадковий матеріал, а не купувати його. Тому її компанія придбала французький часник і адаптувала його до українських умов.

Проблеми та труднощі

  • Ціни (великі обсяги імпорту часнику з Китаю призводять до зниження ціни)
  • Складні погодні умови
  • Необхідність залучення великої кількості ручної праці, особливо під час збору врожаю

За словами Ольги, минулого року деякі фермери навіть не збирали врожай, оскільки для цього потрібні великі кошти, а ціни на продукцію були низькими.

Landlord раніше повідомляв про те, чому українським фермерам вигідно вирощувати часник (ІНФОГРАФІКА).

На фото: Ольга Романів (arena.ua)

20 травня 2019 14:54

Україна обігнала Польщу за рівнем технологій в агросекторі – Ольга Трофімцева

За рівнем впровадження технологій в АПК та за рівнем виробничої ефективності агропідприємств Україна випередила Польщу і вже почала експортувати агротехнології в західні країни. Про це заявила в.о. міністра аграрної політики і продовольства Ольга Трофімцева.

Про це повідомляє АПК-Информ.

«Якщо подивитися на АПК України та порівняти його з АПК Польщі, іншої європейської країни, то за багатьма параметрами ми вже попереду. Особливо якщо говорити про технології та технологічність, про рівень виробничої ефективності наших аграрних підприємств», – сказала Ольга Трофімцева в інтерв’ю Радіо НВ.

Читайте: Кредити, лізинг та бонусні програми: де беруть гроші польські фермери

На думку Ольги Трофімцевої, Україна не відповідає визначенню аграрно-сировинної економіки:

«Якщо порівнювати з деякими аграрно-сировинними країнами Африки або Азії, то Україна точно не відповідає цьому класичному визначенню».

За словами очільника Мінагрополітики, український АПК за останні 5 років швидко наздоганяє Європу, де вже зараз визнають Україну агротехнологічним хабом. Як відзначила Ольга Трофімцева, Україна почала експортувати агротехнології в західні країни.

Landlord раніше повідомляв про те, що в Китаї на основних зернових базах починають впроваджувати дрони, самохідні трактори та іншу новітню безпілотну техніку, створену на основі штучного інтелекту.

13 травня 2019 17:04

У США створили люмінесцентні рослини: можуть світитися протягом тижня ВІДЕО

Учені США розробили люмінесцентні рослини, які потенційно зможуть замінити освітлювальні прилади. Поки що тривалість світіння обмежується тижнями, але вчені сподіваються знайти спосіб, щоб змусити рослини світитися весь час. У планах розробників «засвітити» і дерева.

Про це повідомляє Фокус.

У Массачусетському технологічному інституті (МІТ) працюють над технологією, котра дозволить використовувати рослини як «живі світильники».

«Ідея полягає в тому, щоб створити рослину, що функціонує як настільна лампа, котру при цьому не потрібно підключати до мережі. Джерелом живлення для освітлення буде енергетичний обмін самої рослини», – розповідає професор хімічної інженерії MIT Майкл Страно.

Читайте: Кожні 5 секунд ерозія роз’їдає ґрунт на площі, що дорівнює 1 футбольному полю

Технологія створення таких рослин полягає у використанні хімічної реакції, подібної до тієї, що існує в природі у світлячків: під впливом люциферази молекули люфецирину в кисневому середовищі окиснюються і випромінюють енергію у вигляді світла.

Щоб наповнити рослини люциферином, його молекули упакували в кремнієві наночастинки діаметром кілька нанометрів і додали в спеціальний розчин. У цей розчин помістили листя рослин, а потім піддали їх впливу високого тиску, щоб частинки потрапили в листя через крихітні пори.

У 2017 р. технологію протестували на листі капусти, крес-салату, руколи та шпинату. Рослини могли світитися лише протягом 4 годин, при цьому світло було надто тьмяним.

Після того як учені почали додавати в рослини частинки-конденсатори, які розжарюють енергію і поступово випромінюють її у вигляді світла, тривалість світіння зросла до «до днів і навіть тижнів». Наступне завдання розробників – новими методами введення наночастинок у рослини домогтися їх світіння протягом усього свого життя.

Landlord раніше повідомляв про те, що вчені США виводять термостійку худобу. Якщо їм це вдасться, вони зможуть допомогти вберегти галузь тваринництва від наслідків глобального потепління, принаймні на деякий час.

Показати ще