Новини    06 вересня 2023 21:17

Хіп-хоп та бджоли: Як дві подруги створили етичний бренд меду

"Мед – це не просто якісний продукт, але й спосіб донести цінності, зацікавити, почати діалог"

Подруги Саша і Даша – танцюють хіп-хоп. Однак, надихаючись музикою, дівчата створили етичний бренд меду “Організовано бджолами”.

Даша була пов’язана з медом все життя. В її сім’ї секрети роботи з бджолами передавали з покоління в покоління, передає bzh.life.

У дідуся була пасіка в Кіровоградській області. Щороку на літніх канікулах я проводила час біля неї. Спочатку просто гуляла, потім він почав мене вчити. І хоча я не сприймала це серйозно, підсвідомо все запам’ятовувала. А потім в якийсь момент зрозуміла, що ось це і є тепер моя професія: я працюю з бджолами.

Стеж за новинами у зручному форматі: Підписуйся на наш Twitter 

Тривалий час мед з пасіки дідуся продавали гуртом, великим обсягами

Хоча це був мед дуже високої якості, у нас не було бренду. Ми ніяк не підкреслювали його унікальність. В якийсь момент Саша, яка дуже цікавилася моєю роботою з медом, запропонувала створити бренд.

Так виник перший хіп-хоп бренд меду “Організовано бджолами”.

Даша відповідає за продукт, а Саша за бренд і те, як цей продукт представлений світові. Дівчата познайомилися під час навчання в Києво-Могилянській Академії. Саша викладала хіп-хоп, а Даша прийшла до неї на заняття.

Перше, що кажуть всі, хто бачить наші баночки – це “вау”, каже Даша.

Саша розповідає, що мед – це не просто якісний продукт, але й спосіб донести цінності, зацікавити, почати діалог. Поки вони на самому початку шляху, але вбачають у бренді більшу місію: вони хочуть зібрати навколо спільноту самобутніх та самодостатніх людей. Серед інших важливих ідей та цінностей – тверезість, творчість, постійний пошук чогось оригінального та вартісного.

Дівчата зауважили, що регулярно віддають мед на лабораторні аналізи. Цьогоріч показники – одні з найкращих в їхній історії. Хоча вони не малі сумнівів в результаті: це екологічний та етичний мед, виготовлений з великою повагою до бджіл.

Все починається з місцевості, в якій знаходиться пасіка. Так склалося, що навколо є все: і акація, і соняшник, і яри, і балки, наповнені надзвичайних дикоросів, квітів і трав. От все це і впливає на унікальний смак, аромат, консистенцію меду. Крім того, на якість меду дуже впливає ставлення до бджіл. Хтось може тримати їх у старих тісних вуликах, годувати цукром, не приділяти їм уваги. Ставитися просто як та інструменту, “машини”, що має створити якомога більше меду, — розповіла Даша.

У сезон Даша проводить майже весь час на пасіці, хоча й потроху розширяє команду.

Час на пасіці пролітає непомітно, бо завжди є купа справ. Ти виходиш до бджіл рано-вранці. Обертаєшся, а вже ніч і пора спати. І так щодня. Зараз я частину роботу перекладаю на команду, якій можу довіряти. Один працівник допомагав ще дідусю. Ще одну людину я найняла цього літа. Найактивніші місяці – з травня до кінця серпня. Треба дуже багато працювати, бо пасіка потребує уваги та догляду щодня. А от взимку навпаки треба залишити їх максимально в спокої, не чіпати.

А ще Даша – одна з небагатьох жінок-матководів.

Це окрема досить складна спеціальність. Ти можеш бути бджолярем, але не обов’язково матководом. Але я це вмію і продаю інших бджолярам бджоломаток.

Пасіка Саші і Даші виробляє близько 2 тонн меду за сезон. Частина цього меду продається під брендом “Організовано бджолами”.

Першими покупцями стали родичі та знайомі. Також цей мед продають закладам та ставлять полички в дружніх магазинах.

У мене в будинку є дуже класна кав’ярня. Я розпитала, на якому меду вони готують соуси. Вони спробували наш, порівняли, і відразу перейшли на наш мед. Також ми розробили дві лінійки меду в баночках: хіп-хоп та етно. І наша етно-колекція продається у них на вітрині.

Дівчата шукають однодумців та працюють лише з тими закладами та магазинами, які полюбляють самі. Мріють про великий міжнародний медовий бізнес, але реально оцінюють шлях, який потрібно для цього пройти. Зараз весь вільний час вони приділяють ідеям з просування бренду, беруть участь в тематичних ярмарках та весь отриманий прибуток реінвестують в розвиток молодого бізнесу.

Також зазначають, що найкращий відгук, який можна почути від клієнтів: “Цей мед – як з дитинства”.

Нагадаємо, ПСП “Дружба” на Семенівщині розводить українську степову породу бджіл. У планах підприємства — запустити медовий завод, який нині облаштовують.

Нині Україна залишається одним з основних постачальників меду в ЄС, одначе, перший рядок у рейтингу (в натуральному виразі) займає Китай.

На Київщині переробне підприємство ТОВ “ЕКО-МедОК” вже багато років співпрацює з пасічниками. За результатами 2022 року компанія вийшла на заплановані показники продажів, падіння не було, але й глобального росту також.

Майже 90% пасічників України свій мед продають за кордон, звісно, не напряму, а через експортера. Він і формує ціну, і ніякого державного контролюючого органу немає.

MeliBio співпрацює з Narayan Foods для запуску своїх продуктів у європейських магазинах. Завдяки партнерству на полицях магазинів під брендом Better Foodie Narayan Foods компанія MeliBio представить лінійку рослинних медових продуктів, виготовлених без використання бджіл.

Війна та падіння економіки вплинули абсолютно на всі галузі виробництва, і бджільництво не є виключенням. Галузь зазнала великих збитків, а для відновлення втрачених пасік потрібні великі кошти.

Попри збитки, завдані галузі бджільництва через військову агресію РФ, у 2022 р. в Україні зібрано хороший медовий врожай. Щодо експорту меду, то його обсяги уже суттєво зменшилися, але все одно продукція українських пасічників продається за кордон й під час війни.

Провідна компанія Японії Yamada Bee Company Group, яка виробляє мед, косметичні та лікарські засоби, біологічно активі харчові добавки з прополісу та інших супутніх продуктів бджолярства почала експорт в Японію додаткових обсягів українського меду.

Розслідування ЄС показало, що майже половина меду, імпортованого до ЄС, може бути “фальсифікованою”, а близько 60% — з домішками сторонніх цукрів. З продукту, перевіреного в межах розслідування, 46% не відповідали Директиві щодо меду – законодавству ЄС, яке визначає, що можна маркувати медом.

Анна Лиса

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Читайте також

Ще немає новин у цій стрічці ...