мед

11 червня 2019 15:36

Хто поїде в Монреаль на АPIMONDIA 2019: оголошено конкурс для пасічників

Українських бджолярів закликають взяти участь у Національному конкурсному відборі для представлення своєї продукції на конгресі з бджільництва APIMONDIA 2019, який проходитиме в Монреалі (Канада) 8–12 вересня 2019 року.

Про це повідомляє UkraineFood.org.

Організаційний комітет Національного українського стенду на APIMONDIA 2019 оголосив Національний конкурс для відбору кращих зразків українського меду, щоб представити їх під час конгресу з бджільництва і показати якість, можливості та потенціал вітчизняної медової галузі.

Читайте: Зупинити екозагрозу: 5 способів зменшити залежність від пластику

В Українській асоціації експортерів та переробників меду (UAHEP) розповіли, що конкурс буде проводитися для кожного виду меду окремо (акація, липа, гречка, соняшник та ін.) – залежно від того, скільки окремих видів меду нададуть бджолярі.

Landlord раніше повідомляв про те, що українських агропідприємців – переробників фруктів, овочів та м’яса, виробників молочної продукції та випічки або іншої конкурентної харчової продукції – запрошують взяти участь у Торговій місії до Грузії, яка пройде 10–12 вересня 2019 року в м. Тбілісі.

18 травня 2019 10:03

4 переваги мобільних додатків для пасічника

Взаємодія постачальників засобів захисту рослин, агровиробників та пасічників: як попередити отруєння бджіл?

Альберту Ейнштейну приписують фразу такого змісту: «Якщо на Землі зникнуть бджоли, то через чотири роки зникне і людина. Не буде бджіл — не буде запилення, не буде рослин, не буде тварин, не буде людини». Насправді, як кажуть дослідники спадщини видатного вченого, Ейнштейн цього не казав. Адже посилання на це «пророцтво» вперше з’явилися в європейській пресі в 1994 році — тобто через 40 років після смерті великого фізика. А першоджерелом нібито стала брошура форуму, який проводила Національна спілка бджільництва Франції (UNAF) у січні того ж року. Та суті це змінює. Бджоли є найефективнішими з комах-запилючів, а для низки культур — єдиними. Тому проблема масової загибелі бджіл останніми роками набула глобального масштабу — адже йдеться про загрозу сталого розвитку виробництва продовольства у світі.

Ринок, який не можна втратити

Україна в середньому виробляє близько 80 000–100 000 т меду на рік, що становить 4–5% від глобального рівня. Основний продукт, який експортується, — соняшниковий мед (90%). За даними FAO, Україна входить до трійки світових експортерів меду, після Китаю та Аргентини. Імпортерами традиційно виступають Європейський Союз та США. Увага покупців передусім прикута до якості та безпеки меду. У ціновому сегменті Україна конкурує з Китаєм, Індією, Аргентиною.

Внаслідок падіння світових цін на продукт за результатами 2018 року експорт меду з України скоротився майже на третину (27%) — до 49 400 т. Але це вже є наслідком несприятливої кон’юнктури, і не треба робити з цього далекосяжних висновків.  А треба враховувати інше — бджільництво у сільськогосподарському виробництві на сьогодні в Україні недооцінене.

По-перше, за приблизними оцінками, в Україні налічується 350 000–400 000 бджолярів. Цифра викликає багато запитань, і далеко не всі експерти схильні вважати її правильною. Але йдеться про всі пасіки — від промислових до пари-трійки вуликів на городі присадибної ділянки (і, до речі, як вказують у МінАПК, 98,6% пасік розташовані саме у господарствах населення та офіційно не зареєстровані). Тобто бджільництво сьогодні несе велике соціальне навантаження, забезпечуючи дохід мешканців сіл (до того ж більшість пасічників — люди похилого віку).

По-друге, проблеми бджолярства виходять далеко за межі галузі. Адже спільна робота бджолярів і аграріїв дає реальний результат у вигляді збільшення врожаю. Варто вказати, що головним медоносом, що культивується у країні, є соняшник — стратегічна для нас культура, адже соняшникова олія є головною статтею аграрного експорту (у 2018 році — на $3,7 млрд).

Навіть невеликий приріст врожаю від запилення бджолами дає річний прибуток, що в 10 разів перевищує вартість прямої продукції бджільництва.

Наприклад, є дослідження фахівців Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича: протягом декількох років порівнювалися результати врожаю соняшника на ділянках, які були запилені бджолами, і ділянках, ізольованих від них. Соняшник, «оброблений» бджолами, мав кращу врожайність, було менше пустого насіння у кошиках, а вміст олії у насінні був вищим на 4,5%. Цифра здається невеликою, але у масштабах всієї галузі це дає десятки мільйонів доларів додаткової експортної виручки. А особливо актуальною є допомога пасічників для запилення насіннєвих посівів та ділянок гібридизації.

Проблема як вона є

Разом з тим, з розвитком бджільництва більшає і перелік проблем, головною з яких є випадки масового отруєння бджіл агрохімічними препаратами. Саме про це йшлося на круглому столі «Взаємодія агровиробників та пасічників. Як попередити отруєння бджіл», який був організований спільно компанією «Сингента», «Українським клубом аграрного бізнесу», Міністерством аграрної політики та продовольства України та Держпродспоживслужбою. Захід став своєрідним підсумком цілої серії зустрічей, тренінгів, семінарів тощо, які були проведені у Полтаві, Харкові та Запоріжжі протягом трьох останніх місяців.

Як зазначив під час круглого столу голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа, тільки минулого року було зафіксовано 1408 випадків отруєння бджіл пестицидами. Щоправда, масштаби ще не набули розмірів масової загибелі корисних комах, які фіксувалися, наприклад, у європейських країнах або Сполучених Штатах Америки, але від цього питання не стало менш гострим — потрібно шукати доступні інструменти запобігання впливу агротехнічного фактора на українську популяцію бджіл.

В Україні, за приблизними оцінками, налічується 350 000–400 000 бджолярів

Тут, за словами в.о. міністра аграрної політики та продовольства України Ольги Трофімцевої, треба шукати збалансовані рішення, які врахують інтереси всіх сторін. «Інколи ми чуємо від деяких бджолярів пропозицію взагалі заборонити більшість сучасних агрохімічних препаратів, залишити тільки біохімію. Але такі вимоги вже на межі здорового глузду — український агросектор став локомотивом економіки саме завдяки впровадженню найсучасніших технологій, неодмінною складовою яких є агрохімічні засоби, — наголосила Трофімцева. — Ми не можемо відмовитися від експорту зерна чи соняшникової олії. Тобто потрібні варіанти дій, за яких застосування засобів захисту рослин не буде впливати на популяцію бджіл». Ситуація не безвихідна — є варіанти ефективних рішень, які вже успішно працюють, додала вона.

Початок ланцюга

Втім, самі пасічники не дотримуються елементарних правил під час обробки полів засобами захисту рослин, розміщуючи вулики біля ділянок.

В Україні, за словами доктора ветеринарних наук, Інститут тваринництва НААН, Євгена Руденка, відсутні практики GBP для утримання бджіл і відповідний рівень освіти бджолярів, що досить часто призводить до загибелі чи захворювання комах. Вчений ще раз нагадав, що категорично забороняється обробка засобами захисту рослин сільськогосподарських культур в період цвітіння і полів з квітучими бур’янами, лісосмуг навколо полів. У зонах з інтенсивним бджільництвом і поблизу населених пунктів заборонене застосування авіаобробок. Необхідно суворо дотримуватися карантинних термінів, що регламентують попередження отруєнь людей, тварин і бджіл.

Начальник відділу захисту насіння компанії «Сингента» в Україні, Казахстані, Білорусі Крістіан Шлаттер розповів, що компанія приділяє особливу увагу питанням біорізноманіття та збереження природних ресурсів. «В усіх країнах, де працює «Сингента», ми опікуємося питаннями екології, безпеки навколишнього середовища і безпеки праці та докладаємо надзвичайних зусиль для активного залучення всіх зацікавлених сторін для досягнення спільної мети: забезпечити людство продовольством та зберегти природні ресурси, — підкреслив він. — Тільки за останні 15 років «Сингента» ініціювала чотири глобальні програми зі збереження здоров’я комах-запилювачів».

Однією з них є програма Operation Pollinator — масштабна ініціатива «Сингента», яка допомагає відновити популяції бджіл-запилювачів у різних кліматичних зонах Європи та Північної Америки. Метою програми є збільшення площ вирощування нектароносних квітів на некультивованих ділянках, що забезпечує кормову базу для корисних комах. Окрім збереження та відновлення життєво важливих популяцій запилювачів Operation Pollinator забезпечує сталість ареалу для проживання малих ссавців і птахів. Програма реалізується у співпраці з ключовими зацікавленими сторонами, у тому числі й з науковими інституціями. «Сингента» зі свого боку надає агрономічні знання та ресурси.

«Щодо ініціатив в Україні, то ми дуже вдячні за підтримку Міністерству аграрної політики та продовольства України та дякуємо Інституту тваринництва НААН за плідну та результативну співпрацю. Ми вважаємо, що професійна освіта, зважений експертний підхід до питань здоров’я бджіл, налагодження ефективної комунікації між бджолярами, державними органами та бізнесом є ключовими факторами успіху та досягнення ще кращих результатів», — зазначив Шлаттер.

Тут можна додати, що за словами учасників круглого столу, певна частка провини фермерів у проблемі існує. Джерелом її є сірий ринок засобів захисту рослин (простіше кажучи, підробок), де препарати реалізуються за низькими цінами. Часто фермери безвідповідально підходять до питання, купуючи підроблені пестициди у випадкових постачальників. Їх застосування несе загрозу не тільки комахам, а й людям, які мешкають у місцевості. Володимир Лапа навів приклад випадку отруєння бджіл у Дніпропетровській області внаслідок застосування такого «препарату». Після того як поголів’я комах було знищене, пасічники закупили нові бджолині сім’ї, але протягом декількох днів знову залишилися без бджіл — настільки сильною та шкідливою була сполука застосованої хімії.

Відсутність комунікації

Втім, головною проблемою експерти назвали відсутність надійної та постійної комунікації між фермерами і власниками пасік (що взагалі є трохи дивним у нашу інформаційну епоху). Але рішення вже існують і успішно пройшли «польові випробовування».

По-перше, як розповів керівник соціально-інвестиційного відділу «МРІЯ Агрохолдинг» Василь Мартюк, дуже важливою є повна легалізація пасічників і створення їх професійних об’єднань, які значно полегшують обмін досвідом та інформацією, у тому числі оперативними даними щодо ділянок, які обробляються пестицидами чи, навпаки, є сприятливими для збору нектару.

Україна виробляє 80 000–100 000 т меду на рік, що становить 4–5% від глобального виробництва, та входить до трійки експортерів

«МРІЯ» вже надала допомогу у створенні 12 кооперативів пасічників у Західній Україні — їх метою є як взаємодія фермерів і пасічників, так і обмін необхідною інформацією.

За словами інженера з охорони навколишнього середовища Goodvalley Лесі Розметанюк, аналогічним шляхом пішла і її компанія — вже підписаний меморандум про взаєморозуміння та співпрацю з пасічниками Прикарпаття. Є вже і незалежний розробник рішення обміну специфічною «медовою» інформацією — компанія «Гранд Експерт». За словами віце-президента компанії Олега Ряжського, користування продуктом безкоштовне для аграріїв і пасічників.

У чому ж полягає суть усіх рішень, які були представлені на круглому столі? Усі вони зводяться до простої сучасної інтерактивної системи обміну інформацією в режимі реального часу. Через додатки фермери і пасічники позначають розташування своїх об’єктів і розміщують інформацію щодо запланованих робіт.

Розглянемо переваги, які отримують сторони:

  • фермери позначають поля, які плануються під обробку пестицидами, і розсилають повідомлення зареєстрованим користувачам;
  • фермери позначають найбільш продуктивні ділянки під запилення, на які залучають пасічників, і підвищують продуктивність полів;
  • пасічники (у першу чергу власники так званих кочових пасік) також позначають розташування на мапі, і фермер отримує інформацію щодо ділянок, де обробіток проводити не можна;
  • пасічники можуть оперативно перемістити вулики, або прибравши їх з території, яка буде оброблятися агрохімічними препаратами, або, навпаки, — розташувавши на території найбільшої концентрації квітучих медоносів, що підвищує продуктивність пасік.

Перелік можна продовжувати, але головне те, що участь у таких платформах економічно вигідна як для сільгоспвиробників, так і для пасічників. Відтак, антропогенний фактор у проблемі загибелі бджіл (а саме вплив застосування агрохімічних препаратів) цілком надуманий, і розв’язання питання полягає лише у своєчасному обміні інформацією.

14 квітня 2019 10:06

Кейс: Бізнесмен з Білорусі постачає мед у найбільшу торгову екомережу США. Річна виручка – $1,5 млн

Молодий бізнесмен з Білорусі винайшов оригінальну технологію обробки меду і зумів зацікавити своєю продукцією найбільшу торгову екомережу США Whole Foods, а також третього за величиною ритейлера світу Kroger. У 2018 році його річна виручка від продажів становила $ 1,5 млн.

Про це повідомляє ресурс rbc.ru.

Дмитро Григорович – білоруський підприємець, засновник бренду Apiterra, завдяки своєму ентузіазму та винахідливості, налагодив продажі меду у США через впливову мережу екомагазинів Whole Foods. Його продукція – єдина, поставлена з Білорусі на прилавки цієї авторитетної мережі.

Читайте: «Село, яке запало в душу»: в соцмережах запустили ініціативу для відродження сільського населення

Щоб зацікавити американського споживача, розробив спеціально під його потреби оригінальну технологію обробки меду. І тепер мед Apiterra успішно продається в 3800 магазинах США.

Перші невдачі

Перша бізнес-ідея завершилася провалом: 5 тисяч літрів білоруського березового соку довелося вилити в американську каналізацію.

Розпочинав підкорення Америки Дмитро Григорович ще у 2015 році, сподіваючись зробити брендовий напій із березового соку.

«Виробників напоїв в Америці порівнюють з ІТ-компаніями: у сфері виробництва їжі в них найбільші екзити», – пояснює свою стратегію Дмитро.

Він розповідає, що тоді у США була у тренді кокосова вода, а також починалося відродження індустрії кленової води. Тож Дмитро задумав зробити і привезти в Нью-Йорк березову воду.

Наприкінці 2015-го підприємець привіз з Білорусі 24 бочки березової води (кожна об’ємом по 210 л), знайшовши у Нью-Джерсі завод, який міг би пастеризувати і розливати таку воду. Перевезення і обробка березової води коштували Дмитру $20 тис., зберігання – $ 4 тис. Але про збут напою не зміг домовитися із жодним магазином Нью-Йорка і навколишніх міст. Тож довелося ще заплатити і за утилізацію продукції.

«Ми навіть не могли просто вилити бочки на землю – за таке у США миттєво виписують штраф», – нарікає підприємець.

Початок медового бізнесу

Наступна ідея – продавати американцям мед, змішаний з фруктами чи ягодами.  Для цього Дмитро Григорович ретельно вивчав смаки і попит потенційних покупців.

«З’ясувалося, що смаки в американців зовсім інші, ніж у СНД. Наприклад, вони не люблять журавлину і малину, зате люблять полуницю і виноград», – дивується підприємець.

На цьому етапі Дмитро співпрацював зі стартапом із Гродно, який виробляв мед під маркою «Медовий шлях». Більшу частину 2016 року партнери витратили на розробку концепції і бренду Apiterra. Обговорювали два основних підходи – або винаходити вишукані смаки, змішуючи мед з різними фруктами, або виготовляти мед із травами, позиціонуючи його як продукт для здоров’я. До єдиного висновку так і не прийшли – розробили 10 різних смаків: половину – мед із фруктами і ягодами, половину – з корисними інгредієнтами.

Проте продажі не пішли – відвідувачі магазинів майже не звертали на уваги на білоруську новинку. Нарешті, в березні 2017-го Дмитру вперше пощастило: велика мережа Wegmans, що працює в північно-східних штатах США, погодилася поставити на свої полиці 4 види меду Apiterra.

Підприємець особисто об’їхав усі 98 магазинів мережі, поспілкувався з їх персоналом і, зібравши відгуки, провів аналіз.

Нова стратегія

Щоб налагодити активні продажі, Дмитру Григоровичу була потрібна стратегія просування свого меду. В результаті експериментів народилася технологія фізичного впливу на мед, що дозволяє йому залишатися напіврідким без сильного нагрівання, а отже, без зміни його смакових і корисних якостей.

Григорович розіслав зразки нового меду всім партнерам – мережам і дистриб’юторам, і практично всім продукт сподобався.

Бізнес-результати

  • Мед Apiterra продається в 3800 магазинах США.
  • Вкладено – $ 70 тис.
  • Маржинальність бізнесу – 35%.
  • Виручка за 2018 рік – $1,5 млн.
  • З моменту старту компанія росте на 110% у рік.
  • Зараз «Медовий шлях» виробляє до 30 т меду на місяць – частково з власної сировини, але більшу частину закуповують у білоруських компаній, а також в Україні та Росії.
  • Розширюючи свій бізнес, Дмитро Григорович відкриває в місті Буфалло (штат Нью-Йорк) невелику лабораторію і фабрику для виготовлення меду, вкладаючи в це близько $ 200 тис. Будує її разом з одним із провідних виробників арахісового масла у світі – Once Again Nut Butter.

Landlord раніше повідомляв про те, що українець готує найдорожче в країні морозиво. Сьогодні вже має цілу мережу та готується до автоматизації виробництва – упаковки продукції.

Фото: Forbes

29 березня 2019 15:58

Україна випала з трійки найбільших у світі експортерів меду – Ольга Трофімцева

У 2018 році експорт продукції українських бджолярів зменшився на 27%. Таким чином, Україна втратила статус третього у світі експортера меду – заявила в.о. міністра аграрної політики і продовольства України Ольга Трофімцева.

Про це повідомляє Укрінформ.

Під час круглого столу «Взаємодія агровиробників і пасічників. Як попередити отруєння бджіл» Ольга Трофімцева відзначила, що минулого року Україна поставила на зовнішній ринок 49,4 тис. т меду, тоді як у 2017 р. цей показник становив 68 тис. т.

За словами в.о. міністра, проблема отруєння бджіл під час весняних польових робіт зумовлена недостатньою комунікацією фермерів і пасічників, і тому уряд стимулює дії щодо налагодження цієї взаємодії.

Читайте: Мед, насіння і вантажівка: Уряд розширює підтримку фермерів

У новому законі про пестициди й отрутохімікати, який зараз розробляють, позиції бджолярів значно посиляться за рахунок суворого контролю за використанням агрохімікатів і пестицидів.

«Потрібно шукати баланс між інтересами рослинників, пасічників і тваринників», – наголосила Ольга Трофімцева.

Своєю чергою заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета під час форуму «Мед&Гонка» відзначив, що розвиток бджільництва належить до пріоритетних завдань уряду, і нагадав, що у 2019 р. держава відшкодовуватиме 70% вартості закупленого обладнання кооперативам бджолярів. Також виробники меду можуть скористатися програмою здешевлення кредитів.

Landlord раніше повідомляв про те, що в Україні з березня 2019 року пасічники зможуть страхувати бджіл. Основні умови – бджолярі мають офіційно зареєструвати  пасіку та комунікувати з місцевими аграріями.

24 січня 2019 13:01

Солодкий Схід: експерти назвали перспективні ринки для експорту українського меду

Україна має значний потенціал наростити присутність вітчизняних компаній на ринку меду в Близькому Сході. Країни щороку демонструють збільшення експорту солодкого продукту, зокрема, й з України. Найбільшим імпортером меду є Саудівська Аравія, яка при цьому ж і продає найбільше цього товару з-поміж інших країн регіону.

Такі дані навів Андрій Панкратов, міжнародний консультант ФАО, аналітик сільськогосподарських ринків, повідомляє Shuvar.info.

На його думку, поки зарано робити точний прогноз, адже наразі все залежить від конкретних компаній і особливостей торгівлі кожної з країн. Однак, потенціал на Близькому Сході значний.

Наприклад, Ірак торік збільшив обсяги закупівлі меду на 255,9%. Він уже купує український продукт – 30 тонн/рік. Об’єднані Арабські Емірати наростили імпорт на 23% й зовсім не споживають вітчизняного меду. Катар 2018-го збільшив закупки на 18,6% і теж не співпрацює з українськими поставниками.

ЧитайтеМінприроди пропонує саджати дерева-медоноси в полезахисних смугах

Дещо менший ріст імпорту демонструє Кувейт – 11,9% та Йорданія – 10,3%, які теж не купують вітчизняний продукт.

Ізраїль наростив імпорт 36,2% та закуповує всередньому 33 тонни на рік українського меду.

Наразі Близькій Схід закуповує 6% у світовому імпорті меду. У грошовому еквіваленті це становить становить $2,4 млрд.

Як раніше повідомляв Landlord, у 20-х числах січня 2019-го Україна використала всі квоти на експорт меду, яблучного та виноградного соків, а також а також основну і додаткову квоти на кукурудзу. Водночас, незважаючи на закінчення безмитних квот, експорт українських товарів буде й надалі зростати з такою ж активністю, прогнозують експерти.

Показати ще

Останні новини

Як живе іноземний фермер    14 червня 2019 15:02

Хочеш жити — вмій крутитися або як корупція поглинула фермерство Болгарії

Земля    14 червня 2019 10:02

Мораторій на продаж землі: 20 червня очікують на переломний момент
Показати ще