президент

Указ Президента України від 19 березня 2019 року про нові санкції для російських виробників розміщений на офіційному сайті глави держави. У додатках міститься список підприємств, що потрапили під санкції. Для виробників крохмалю вони введені на три роки.

Санкції передбачають блокування активів, тимчасові обмеження у користуванні і розпорядженні майном компанії, обмеження торговельних операцій, заборону на виведення капіталів за межі України.

Читайте: Росія боїться лишитися без зерна. Уряд ввів негласні квоти на експорт

Розширення санкцій проти Росії спрямоване на осіб, причетних до акту агресії проти українських військових у Керченській протоці. Про це говориться на сайті Президента України Петра Порошенка.

«Усі, хто був долучений до акту агресії проти України в Керченській протоці і Азово-Чорноморському басейні були включені і до пакету санкцій, який був синхронізований з пакетом санкцій з боку ЄС та США», – заявив Петро Порошенко.

На даний час санкції запроваджені щодо 294 юридичних та 848 фізичних осіб, повідомляє прес-служба РНБО.

Як повідомляв раніше Landlord, у грудні 2018 року Росія внесла до свого санкційного списку 12 українських агрокомпаній, серед яких Kernel, Нібулон, Зернопродукт МХП та інші.

У найкоротші терміни підписати законопроект №7403-д, яким скасовується норма щодо невідшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку для виробників, які самостійно поставляють ці культури за кордон закликала Громадська спілка «Всеукраїнський аграрний форум» від імені своїх членів: Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР), Аграрного союзу України, Українського клубу аграрного бізнесу, Української аграрної конфедерації та Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад. Про це йдеться в офіційному звернені.

Аграрні асоціації повідомили, що наразі по Україні вже спостерігається скорочення посівних площ під сою і за попередніми прогнозами скорочення складе близько 10%. За даними Мінагрополітики, станом на 23 травня соєю засіяно тільки 83% прогнозованих раніше площ, що значно поступається показнику минулого року.

У зверненні зазначається, що у випадку відсутності відшкодування ПДВ при експорті, ряд компаній, підприємств і фермерів, будуть вимушені ще більше скорочувати посівні площі під сою та ріпак вже в наступному році. Асоціації наголошують, що цьогоріч скорочення посівних площ не таке суттєве, адже більшість фермерів ще восени почали готувати землю під посіви сої і при зміні структури посівних площ понесли б додаткові збитки, які оцінювалися компаніями в 800 – 1350 грн./га.

«Для вітчизняних аграріїв прийняття Верховною Радою законопроекту №7403-д є проміжним результатом довготривалої боротьби за справедливі правила гри. У випадку ветування даного законопроекту та відсутності бюджетного відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку буде нанесено велику шкоду фермерам, що призведе до падіння закупівельних цін на дані культури в середньому на 16,7% і як результат, зробить їх вирощування нерентабельним. Також це сприятиме зростанню прибутків великих компаній-переробників соєвих бобів та ріпаку, які належать найбагатшим українцям і транснаціональним компаніям», – йдеться у тексті звернення.

Нагадаємо, 22 травня за прийняття законопроекту №7403-д за основу і в цілому проголосували 249 народних депутатів при необхідному мінімумі у 226 голосів. В документі прописано повернення  відшкодування ПДВ тільки для експортерів.

Українська зернова асоціація звернулася до Президента України Петра Порошенка з проханням накласти вето на ухвалений Верховною Радою закон про відшкодування ПДВ при експорті олійних культур, оскільки його норми порушують вільну конкуренцію. Про це йдеться у заяві асоціації.

Згідно повідомленню, ухвалення законопроекту (№7403-д) про оподаткування при вивезенні олійних культур за межі України створює несприятливі, дискримінаційні умови діяльності на зерновому ринку України.

«Закон, який сьогодні ухвалила Верховна Рада, не відповідає запиту громадськості та представників аграрного сектору зокрема, оскільки створює дискримінаційні умови діяльності учасників ринку та суперечить нормам захисту конкуренції у підприємницькій діяльності. Крім того, цей законопроект суперечить міжнародним зобов’язанням, які брала на себе Україна під час вступу до СОТ та підписання Угоди про Асоціацію з ЄС», – заявив Президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов.

На думку президента УЗА ухвалення визначеного закону ставить у нерівне конкурентне становище експортерів сої та ріпаку, адже передбачає відшкодування ПДВ при експорті лише сільгоспвиробникам.

В зерновій асоціації зазначили, що проект закону було підготовлено за ініціативи комітету Верховної Ради з питань бюджетної та митної політики та не відображає позиції депутатів, що входять до складу комітету аграрної політики та земельних відносин.

«Так, депутатами ще у грудні минулого року зареєстровано проект 7403-2, яким пропонувалося виключити пункт 63, що встановлював норму про повернення ПДВ виключно виробникам сої та ріпаку. Однак у квітні цього року за ініціативи голови комітету з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної зареєстровано альтернативний проект 7403-д, за який проголосувало 249 депутаті», – заявили в асоціації.

Раніше LANDLORD повідомляв, що у вівторок 22 травня, 249 народних депутатів підтримали за основу та в цілому Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур №7403-д від 4 квітня 2018 року.

Важливо забезпечення доступу фермерів до фінансових і кредитних ресурсів не тільки всередині держави, а й доступу до європейських ресурсів. Про це заявив Президент України Петро Порошенко на VII Міжнародної виставки та форуму з підтримки фермерства «Agroport West Lviv 2018», повідомляє прес-служба голови держави.

За його словами, це зробить українську продукцію конкурентоздатною.

За його словами, нині Україна має пріоритетний і найбільший ринок для своїх товарів – ринок Євросоюзу. Та важливо, щоб українці виводили на європейський ринок не просто сировину чи продукцію аграрної галузі, а й продукцію переробної промисловості.

«Великі аграрні переробники України давно вже на європейському ринку. Вони вміють, вони знають. Моя мета, як Президента, підтримати фермера, підтримати дрібного виробника. Щоб створити умови, коли його навчать, допоможуть, застрахують, захистять. Щоб він відчував, що держава піклується про нього», – сказав Петро Порошенко.

Президент підкреслив, що фермер повинен відчувати, що мільярдні кошти, які передбачені в державному бюджеті України на підтримку тваринництва, сільськогосподарського машинобудування, надзвичайно важливі. Але першим пріоритетом має бути підтримка фермера.

«Не йдеться про те, щоб просто роздати кошти, необхідно створити структури, які будуть постійно допомагати фермерам», – додав Президент.

Замість 140 дозвільних документів для отримання ліценції на виробництва вина потрібно буде зареєструвати одну декларацію. Про це йдеться в ухваленому народними депутатами за основу та в цілому законі № 6693 від 12.07.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку виробництва терруарних вин та натуральних медових напоїв». За відповідне рішення проголосувало 247 народних депутатів. Але слід зазначити, що цей закон стосується лише тих виноробів, які працюють з власним виноградом та не додають до своєї продукції спирт.

Зі слів Член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Андрія Вадатурського цей документ буде сприяти розвитку виноробства в Україні.

«Коротко, що саме передбачає прийнятий проект: заміну 140 дозвільних документів на декларацію; реєстрацію декларації за 5 днів; замість обов’язку мати власну дорогу лабораторію – ми дозволяємо користуватися акредитованою», – написав народний депутат на своїй сторінці у Facebook.

Та додав, що наразі закон чекає на підпис Президента.

«Тепер чекаємо на підпис Президента і, можна казати, що для розвитку малого виноробства все зроблено. Легалізуйтесь! Працюйте офіційно! Створюйте нові і якісні вина! Тільки через якість ми зможемо задовольнити споживача, як в Україні, так і за кордоном», – закликав Андрій Вадатурський.

На думку заступника Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Олександра Бакуменка цей закон також буде сприяти демонополізації виноробної галузі та розширить площ під виноградниками в країні.

«Практична реалізація основних положень законопроекту забезпечить сприятливі умови для розвитку галузі терруарного виноробства (вин місцевості), виробництва плодово-ягідних вин та унікальних медових напоїв з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва. Це дасть можливість малим підприємствам створювати унікальні вина місцевості, організувати нові робочі місця та збільшити надходження до державного та місцевих бюджетів», – заявив Олександр Бакуменко.