Український мед розширює географію експорту

Український мед та продукти бджільництва цікавлять покупців з різних країн світу, інформує пресслужба сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка України”, завдяки якому десять виробників обладнання для бджільництва, бджолярі та представники Спілки пасічників України взяли участь у міжнародній виставці “ApiExpo” в межах 48-го світового конгресу Apimondia Chile 2023.

Стеж за новинами у зручному форматі: Підписуйся на наш Twitter 

Один з учасників делегації – керівник “ВРМ-Агро” Денис Лагода, виїхав з тимчасово окупованого Мелітополя, однак, усе його нове обладнання для переробки воску та виробництва вощини лишилося в окупації.

Нині на Харківщині Лагода відновлює виробництво. Ще до поїздки на конгрес провів переговори та домовився про зустрічі з потенційними партнерами з Канади та США. Також компанія займається гуртовим продажем меду на експорт.

Основні покупці меду – країни Європейського Союзу: Франція, Хорватія, Іспанія, Бельгія, Німеччина, Нідерланди, Австрія. В основному це гуртові покупці, які потім перепродають його у Європі або фасують мед у невелику тару та працюють з рітейлом.

Закордонні партнери дуже зацікавлені у тому, щоб ми поставляли їм український віск. Ще у Мелітополі ми встановили лінію, на якій виробляли віск без домішок, чистий, саме такий хочуть купити у нас. Я вже отримав пропозиції від бізнесу, який зацікавлений у співпраці з нами, буду розповідати про нашу технологію, сподіваюся, що ця поїздка буде плідною, – пояснив підприємець.

Виробники з України зможуть представити свою продукцію та послуги, зрозуміти актуальні вимоги експортного ринку та створити прямі бізнес-зв’язки, які перетворюються на продажі в медовому секторі України, за підтримки Проєкту USAID.

Як зауважив керівник медового сектору Проєкту USAID “Економічна підтримка України” Руслан Марков, перший день роботи виставки показав неабияку увагу світової бджолярської спільноти до медового бізнесу України.

Україна готова експортувати свою високоякісну сучасну продукцію та успішно конкурувати з іншими світовими лідерами у цій галузі. Виставка у Чилі також дозволяє відкрити нашу медову галузь країнам Південної Америки, які ще недостатньо обізнані щодо нашого потенціалу. Це – своєрідне відкриття України для іспаномовної частини медового світового бізнесу, – зазначив він.

Нагадаємо, ПСП “Дружба” на Семенівщині розводить українську степову породу бджіл. У планах підприємства — запустити медовий завод, який нині облаштовують.

Нині Україна залишається одним з основних постачальників меду в ЄС, одначе, перший рядок у рейтингу (в натуральному виразі) займає Китай.

На Київщині переробне підприємство ТОВ “ЕКО-МедОК” вже багато років співпрацює з пасічниками. За результатами 2022 року компанія вийшла на заплановані показники продажів, падіння не було, але й глобального росту також.

Майже 90% пасічників України свій мед продають за кордон, звісно, не напряму, а через експортера. Він і формує ціну, і ніякого державного контролюючого органу немає.

MeliBio співпрацює з Narayan Foods для запуску своїх продуктів у європейських магазинах. Завдяки партнерству на полицях магазинів під брендом Better Foodie Narayan Foods компанія MeliBio представить лінійку рослинних медових продуктів, виготовлених без використання бджіл.

Війна та падіння економіки вплинули абсолютно на всі галузі виробництва, і бджільництво не є виключенням. Галузь зазнала великих збитків, а для відновлення втрачених пасік потрібні великі кошти.

Попри збитки, завдані галузі бджільництва через військову агресію РФ, у 2022 р. в Україні зібрано хороший медовий врожай. Щодо експорту меду, то його обсяги уже суттєво зменшилися, але все одно продукція українських пасічників продається за кордон й під час війни.

Провідна компанія Японії Yamada Bee Company Group, яка виробляє мед, косметичні та лікарські засоби, біологічно активі харчові добавки з прополісу та інших супутніх продуктів бджолярства почала експорт в Японію додаткових обсягів українського меду.

Розслідування ЄС показало, що майже половина меду, імпортованого до ЄС, може бути “фальсифікованою”, а близько 60% — з домішками сторонніх цукрів. З продукту, перевіреного в межах розслідування, 46% не відповідали Директиві щодо меду – законодавству ЄС, яке визначає, що можна маркувати медом.

Анна Лиса

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати