Кошти держпідтримки фермерам розподілятимуться у січні – Інна Мєтєлєва

Маючи землю у своїй власності, фермери сміливіше інвестуватимуть кошти у збереження і розвиток головного активу.

За вашими оцінками, як змінилася за минулий рік інвестиційна привабливість та інвестиційна активність аграрної галузі? І яким чином на цьому показнику відобразився намір влади ввести наступного року вільний обіг землі сільськогосподарського призначення?

Все неоднозначно. З одного боку, обсяг прямих іноземних інвестицій за рік зріс в абсолютних цифрах. Тут, насамперед, передумовою стала стабілізація економічної ситуації у країні. Звичайно, що відкриття ринку землі лише посилить інвестиційну привабливість — адже, маючи землю у своїй власності, фермери сміливіше інвестуватимуть кошти у збереження і розвиток головного активу. Хоча б з точки зору збільшення своїх прибутків у майбутньому. В агровиробників з’явиться довгострокова перспектива. Але, з іншого боку, підготовчий період до введення вільного обігу став причиною обережності фермерів — вони намагаються притримати частину коштів, наскільки це можливо без шкоди для виробничого процесу, для майбутньої участі у ринку землі. Це стосується витрат на техніку, капітальних інвестицій в інфраструктуру, зберігання і переробку. Така поведінка аграріїв також дестабілізує і роботу постачальників матеріально-технічних ресурсів, які не розуміють, як планувати діяльність.

Тобто на ринку склалася досить нервова ситуація — всі очікують, що ринок буде відкритий і заощаджені кошти підуть на купівлю землі. Але є і розуміння того, що у разі затягування процесу прийняття відповідної законодавчої бази (і ознаки цього вже є) недоінвестовані у виробництво гроші обернуться зменшенням прибутків.

Зараз є лише загальна сума — 4 млрд гривень, а поділ на напрями і програми буде визначатися у січні, за результатами зустрічей

Тут доречним є запитання про державну підтримку аграрного сектора як можливість вирішити цю проблему…

З року в рік державна підтримка аграрного сектора розраховувалася і прописувалася у бюджеті за певними сталими напрямами, виходячи з напрацьованих математичних моделей. Аудит, яким чином це впливає на збільшення виробництва продукту або підвищення ефективності роботи сектора, ніколи не проводився. Ми змінили підхід — зібрали аграрні асоціації та орієнтували їх на розрахунки того, яким чином державна підтримка змінить показники роботи підприємств, буде сприяти збільшенню робочих місць, розвитку сільських територій, розвитку експортного потенціалу тощо. Вже у січні 2020 року ми будемо проводити зустрічі з представниками асоціацій, де вони презентуватимуть програми розвитку і обґрунтовуватимуть необхідність отримання дотацій і субсидій. Зараз є лише загальна сума — 4 млрд гривень, а поділ на напрями і програми буде визначатися у січні, за результатами зустрічей. Поки, за попередньою інформацією, ми бачимо, що найбільший запит є у програмах здешевлення кредитів на придбання сільськогосподарської техніки, скотарстві… Це традиційні напрями. Несподіванкою стали запити на розвиток нішевих  напрямів — виробництво органічної продукції, ягідництво, вівчарство тощо, на які раніше при виділенні коштів просто не звертали уваги.

Поява таких запитів пояснюється відсутністю інформації у виробників чи самим розвитком нішевих напрямів діяльності?

У мене склалося враження, що за державною підтримкою раніше зверталися ті підприємства, які мали інформацію про такі програми. Зараз, на рівні асоціацій, про можливість отримання підтримки дізналося більше підприємств. Коштів, звичайно, ніколи не вистачає на всіх, але є програми, які фінансуються з обласних бюджетів і на рівні громад, є міжнародні донорські програми кредитування як капітальних інвестицій, так і мікрокредитування. Ми намагаємося залучити весь можливий спектр. Щоправда, дрібним виробникам ще бракує розуміння того, як треба подавати інформацію, — ми фокусуємо їх увагу на бізнес-плануванні, розрахунку економічної доцільності проєкту. Вочевидь, потрібна дорадча служба, яка буде допомагати таким виробникам, і ми плануємо вивести її на більш якісний рівень.

Читайте: Аргентинець Франсіско Сантіллан: Якби не соя, ми б померли від голоду

Ваш колега Тарас Висоцький у розмові з Landlord сказав, що український агросектор — це галузь найманого працівника, і для України у формуванні внутрішньої політики розвитку сіл вкрай важливо мати це на увазі. Яку роль при розгляді заявок на отримання підтримки грає питання створення робочих місць?

Воно є найголовнішим. Після приходу нашої команди будь-які програми оцінюються перш за все за параметром створення нових робочих місць. Наразі серед всіх галузей економіки найбільша тіньова зайнятість саме у сільському господарстві — люди працюють, але офіційно вважаються безробітними. Одне з перших питань, яке ми розглядали, — спрощення реєстрації сімейних фермерських господарств. Ми його вирішували спільно з Міністерством юстиції, Державною реєстраційною службою, податковими органами. Сімейним господарствам запропоновано реєструватися на спрощеній системі, як ФОП 4-ої групи. Члени такого господарства отримують статус самозайнятих робітників, отримують соціальні гарантії, а самі господарства мають можливість участі у програмах державної підтримки. З 1 грудня вже зареєстровано 15 таких господарств. Це, звісно, крапля у великому морі — адже, за нашими розрахунками, їх близько 3 млн. Але раніше не було і цього.

Ви займалися реєстром фермерських господарств. Навіщо взагалі виникла така потреба і які практичні завдання може такий реєстр вирішити?

За всі роки незалежності єдиної бази суб’єктів у сільському господарстві не сформовано.

Для того щоб планувати політику у галузі, ми повинні розуміти, хто саме там працює. За всі роки незалежності єдиної бази суб’єктів у сільському господарстві не сформовано. У нас є окремо юридичні особи, окремо є обмежена інформація по фермерських господарствах, є ФОП 4-ої групи спрощеної системи оподаткування, які працюють у сільському господарстві, та є одноосібники, які реалізують продукцію юридичним особам за готівку, що не відображається у звітності. І ми повністю не розуміємо, що саме являє собою сучасний український аграрний сектор.

Перша функція реєстру — легалізувати учасників агарного ринку. Не з метою оподаткування, а для спрощення процедури отримання державної підтримки суб’єктами.

Друга функція — скорочення бюрократичних процедур. До реєстру будуть підтягнуті бази всіх міністерств, і вся необхідна інформація буде зібрана в одному місці. Тобто вирішується питання логістики процесу, а посередницькі послуги з оформлення тих же довідок і витягів для отримання підтримки стають непотрібними.

Третя функція — поєднання кабінету фермера (які вони створять у реєстрі) з іншими учасниками: банківськими установами, органами державної влади, міжнародними організаціями тощо.

Фінансування реєстру закладено у бюджеті?

Це спільний проєкт міністерства і Світового банку, тобто бюджетне фінансування для нього не потрібне.

Текст: Михайло Дикаленко

Фото надано пресслужбою міністерства

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати