Делістинг “Кернелу” затягується до жовтня

Розгляд справи про делістинг акцій компанії Kernel з Варшавської фондової біржі продовжено у зв’язку з аналізом додаткових доказів.

Про це йдеться у повідомленні компанії з посиланням на інформацію Польської служби фінансового нагляду.

“Очікується, що делістинг буде завершений у жовтні 2023 року”, — говориться у повідомленні компанії.

Стеж за новинами у зручному форматі: Підписуйся на наш Twitter 

Делістинг “Кернелу”: що відомо

У лютому АМКУ дозволив Namsen Ltd збільшити частку в Kernel Holding S.A. з реєстрацією в Люксембурзі до понад 50% із нинішніх 39,3%. У разі викупу заявлених 52 млн акцій компанія Namsen Limited встановить повний контроль над Kernel Holding.

Згодом Namsen оголосила про плани подати тендерну пропозицію, щоб провести делістинг компанії “Кернел”. Незабаром компанія оголосила про викуп 52 057 219 акцій KERNEL HOLDING SA на Варшавській біржі, що становлять 61,95% статутного капіталу компанії.

В тендерній документації до цієї пропозиції йшлося, що середньозважена ціна акцій за шість місяців, що передували оголошення, становила 18,4376 злотих за акцію, а за три місяці – 18,4909 злотих за акцію.

Після завершення делістингу мажоритарій холдингу має намір отримати 84 031 230 акцій компанії, що становить 100% статутного капіталу.

На початку березня Namsen Limited запропонувала раді директорів розглянути питання делістингу з Варшавської біржі та викупу акцій в інших акціонерів.

У Namsen, яка володіє 41,29% голосувальних акцій Kernel, вважають, що вихід на біржу у 2007 році не приніс агрохолдингу очікуваних вигод.

Власники 22% акцій агрохолдингу “Кернел”, 15 фінансових інвесторів — міноритаріїв, спочатку не підтримали делістинг компанії з Варшавської фондової біржі. Рада директорів агрохолдингу одноголосно підтримала пропозицію найбільшого власника та голови ради директорів Андрія Веревського про викуп акцій та делістинг компанії з Варшавської фондової біржі. Проте, частина акціонерів, які його не підтримують, вирішили об’єднати свої зусилля і зібрати збори.

10 травня стало відомо, що компанія Namsen Limited Андрія Веревського викупила 36% акцій агрохолдингу “Кернел”.

15 травня Kernel Holding SA подав до Комісії з фінансового нагляду Польщі заяву про дозвіл на вилучення акцій компанії з торгів на регульованому ринку, яким керує Варшавська фондова біржа

Минулого місяця холдинг вирішив розмістити акції, щоб залучити до $60 млн від акціонерів. Мова йшла про додаткову емісію 216 млн акцій.

В компанії пояснили, що це робиться для скорочення заборгованості і залучення додаткового капіталу.

Читайте також: Кернел прокоментував скандал довкола залучення додаткового капіталу

Компанія має намір використовувати виручені від розміщення кошти здебільшого для скорочення заборгованості, як того вимагають її кредитори. “Кернел” днями оцінив втрати від російських обстрілів у липні – серпні щонайменше у $32 млн, зазначивши, що на відновлення зруйнованої та пошкодженої інфраструктури в деяких випадках знадобиться щонайменше 12 місяців.

Компанія також повідомила, що, враховуючи продовження війни росії проти України, навесні 2023 року ініціювала перед кредиторами продовження терміну відстрочки погашення основної суми боргу ще на рік – до 30 червня 2024 року, але продовжує виплачувати відсотки.

Найбільший співвласник “Кернела” через Namsen Ltd. – український бізнесмен Андрій Веревський, який цього року в рамках викупу та делістингу агрохолдингу з Варшавської фондової біржі збільшив свою частку з 41,3% до 74,05%: 12 травня було викуплено 30 млн 248,449 тис. акцій із заявлених Namsen 52 млн 57,219 тис. за ціною PLN18,5 за акцію (близько $4,47 за тодішнім курсом), що виводило на загальну ціну викупу близько $136,1 млн.

Компанія Namsen Limited Андрія Веревського викупила акції агрохолдингу “Кернел” на останньому тендері. Таким чином Веревський сконцентрував 94% акцій агрохолдингу. Всього було розміщено 216 млн акцій за ціною $0,2777 за акцію. Дії Веревського викликали хвилю обурення у вітчизняних та іноземних міноритарних інвесторів. Так зокрема інвестори-поляки наголошують, що специфіка іноземних публічних компаній за визначенням призводить до того, що вони функціонують начебто на стику двох правових систем — країни реєстрації та польських правил ринку капіталу. Багато питань регулюються директивами ЄС, але їхнє транспонування до польського законодавства недосконале.

Наразі компанія очікує вердикту польського регулятора на заяву про делістинг, проти якого виступає частина міноритарних акціонерів.

Валерія Пепеля

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати