Україна – лідер із виробництва високоолеїнової олії

З цього року, судячи з усього, Україна буде виробником високоолеїнової олії номер один, обігнавши при цьому Францію, яка завжди була законодавцем моди у цьому сегменті. Які фактори дозволили досягти таких результатів і як буде розвиватися ринок у середньо і довгостроковій перспективі, в інтерв’ю Landlord розповів керівник з розвитку бізнес-рішень у сфері переробки сільськогосподарської продукції компанії «Сингента Україна» Сергій Тимошенко.

ЯК ЗМІНИЛАСЯ ЧАСТКА ВИСОКООЛЕЇНОВИХ КУЛЬТУР У ЗАГАЛЬНИХ ПОСІВАХ СОНЯШНИКА В УКРАЇНІ У 2018 РОЦІ?

Високоолеїновий соняшник цього року зайняв приблизно 300 000–320 000 га. Це близько 5% від загальних площ. Зростання в порівнянні з минулим роком досить істотне — майже у два рази. У 2017-му високоолеїновим соняшником були засіяні близько 180 000 га, максимум — 200 000 га.

ПРО ЩО ЦЕ ГОВОРИТЬ?

Це говорить про те, що з’явився попит, а отже, господарствам цікавий високоолеїновий напрям. Основний фактор збільшення площ — це, звичайно, премія. Прогнозувалося, що премія за товарний соняшник цього року буде в межах $30–40 за тонну, а за фактом виходить, що господарства, які вирощують товарний соняшник, отримують премію від $40 до $70 залежно від локації та домовленостей. Якщо контракт горить, то премія, відповідно, вища. Якщо не горить, то домовляються на місці: $40, $45, $50 за тонну. Можна навести простий приклад: якщо врожайність становить 3 т/га, то господарство отримує з гектара $150 додаткового прибутку без особливих витрат.

ЧИМ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ ВИСОКООЛЕЇНОВОГО СОНЯШНИКА?

Вирощування високоолеїнового соняшника не вимагає принципово відмінних технологій. Єдине, що потрібно, — окремий посів, зачищення техніки при посіві й окреме зберігання. Тобто витрати мінімальні, а прибуток виходить дуже гарним. Багато виробників вважають, що доцільно вирощувати високоолеїновий соняшник при премії $25, це точка беззбитковості.

МОЖНА ГОВОРИТИ, ЩО НИНІШНІЙ ТРЕНД ДОВГОСТРОКОВИЙ, ЧИ РИНОК ЗАЛИШАЄТЬСЯ ВОЛАТИЛЬНИМ?

Україна стає законодавцем моди з високоолеїнового соняшника. За площами ми трохи менше Франції, але врожайність в Україні вища. Відповідно, загальний урожай високоолеїнового соняшника в Україні вищий, ніж у Франції. Фактично Україна зараз світовий лідер. Ситуація в сегменті залежить від поведінки виробників, переробників і насіннєвих компаній. Теоретично можна збільшити площі у три рази. Насіннєва компанія зможе провести необхідний обсяг насіння. І тоді пропозиція буде вищою за попит і премія впаде до нуля. Нас ця ситуація не влаштовує. Ми хочемо, щоб ринок був передбачуваним. Щоб насіннєві компанії могли прогнозувати обсяг виробництва насіння, переробники знали, з якої премії вони зможуть купити, і споживачі високоолеїнової олії теж відчували передбачуваність ринку. У довгостроковій перспективі ринок, швидше за все, буде волатильним, але багато що залежить від нас. Ми робимо «Високоолеїнові клуби», тому що це єдина платформа, де зустрічаються всі гравці ринку: від аграрних виробників до тих компаній, які виробляють фінальний продукт, — Nestl , PepsiCo та інші.

ЯКІ ІНСТРУМЕНТИ ДОЗВОЛЯТЬ ЗБАЛАНСУВАТИ РИНОК?

Основний інструмент — форвардні контракти. Їх потрібно укладати на певну фіксовану премію. Другий інструмент — діалог між агрохолдингами, переробниками та кінцевими споживачами. Має бути чітке замовлення, і ця інформація повинна транслюватися на рівень виробника: більше виробляти не треба або менше виробляти не треба. Сьогодні ми намагаємося показати зацікавленим сторонам процесу чітку картину балансу попиту і пропозиції. На даному етапі розвитку високоолеїнового сегмента ми вважаємо, що посівні площі можуть вирости істотно. Але головне — ринок не перегріти.

У перегріві ніхто не зацікавлений. Адже можна в один рік заробити, а потім ринок обвалиться як картковий будиночок. Це вже відбувалося, і це нікому не потрібно. Тому всі учасники мусять шанувати один одного. Потрібні форвардні контракти, розуміння, відкритість, і тоді, я впевнений, ринок стабілізується.

Керівник з розвитку бізнес-рішень у сфері переробки сільськогосподарської продукції компанії «Сингента Україна» Сергій Тимошенко.

Багато фермерів, на жаль, навіть гадки не мають, що таке високоолеїновий соняшник

ЗАРАЗ ПЕРЕРОБНИКАМ ЦІКАВО ПРОПОНУВАТИ ФЕРМЕРАМ ФОРВАРДНІ КОНТРАКТИ?

Ми почали активно займатися високоолеїновим соняшником шість років тому. П’ять років тому про форвардні контракти ніхто не хотів чути. Зараз багато переробників працюють з фермерами за такими контрактами, вони фіксують премії, за якими готові викуповувати високоолеїновий соняшник. Зрозуміло, що немає сенсу фіксувати ціну на сам соняшник, тому що ринок волатильний. Фіксується премія. На момент купівлі береться середня ціна на соняшник і додається премія. У цьому випадку виникає передбачуваність.

ВИХОДИТЬ, ЩО РИЗИКИ БЕРЕ НА СЕБЕ ПЕРЕРОБНИК…

Переробники у свою чергу підписують довгострокові або середньострокові контракти з кінцевими споживачами. Це може бути індустрія фастфуду або виробництво снеків, де використовується високоолеїнова олія. Щоб переробник міг підстрахуватися, ми пропагуємо підписання контрактів на третину або на половину. Решту нехай фермер має право продати на спотовому ринку. Якщо премія буде вищою, фермер зможе продати дорожче. Якщо нижчою — це його ризики.

КОМУ ВИГІДНО ВИРОБЛЯТИ ВИСОКООЛЕЇНОВИЙ СОНЯШНИК: МАЛОМУ, СЕРЕДНЬОМУ АБО ВЕЛИКОМУ ГОСПОДАРСТВУ?

Багато фермерів, на жаль, навіть гадки не мають, що таке високоолеїновий соняшник. Дрібні фермери для «Сингенти» зараз зовсім не фокусний сегмент. Навіть після утворення «Високоолеїнового клубу», за нашими підрахунками, 70% виробників — це агрохолдинги, 25% — середні господарства, 5% — дрібні, що випадково купили насіння. При цьому дрібними ми вважаємо господарства із земельним банком до 2000 га, середніми — до 5000 га, великими — від 5000 га і вище. Індустрії набагато зручніше працювати з агрохолдингами — там є передбачуваність. Разом із тим потрібно розширювати пул, тому не варто відкидати і середніх
виробників.

ВИСОКООЛЕЇНОВА ТЕХНОЛОГІЯ В ПЕРСПЕКТИВІ МОЖЕ ЗАЦІКАВИТИ ДРІБНИХ ВИРОБНИКІВ?

В ідеалі для дрібних виробників, щоб стати більш конкурентоспроможними, це може бути цікаво. Тому що як би там не було — високоолеїновий соняшник більш прибутковий. Але це в середньостроковій перспективі. Зараз всі зацікавлені в укрупненні господарств для досягнення передбачуваності ринку. Поки зручніше працювати із сотнею великих компаній, ніж з тисячею дрібних фермерів.

ЧИ Є ЗВОРОТНИЙ ЗВ’ЯЗОК ВІД ВЕЛИКИХ СПОЖИВАЧІВ ВИСОКООЛЕЇНОВОЇ ОЛІЇ?

Мультинаціональні компанії зацікавлені у високоолеїновій олії, і це глобальний тренд. PepsiCo, Unilever, Nestl — усі намагаються використовувати її в рецептурі своїх продуктів через те, що у високоолеїнової олії склався імідж здорового продукту. Вона витісняє менш здорові олії. На сьогоднішньому «Високоолеїновому клубі» PepsiCo презентує свою бізнес-модель у високоолеїновому сегменті. Це гарний сигнал для збільшення прогнозованих площ під високоолеїновим соняшником. Відповідно, фермери зможуть отримати більше прибутку, насіннєві компанії зможуть прогнозувати обсяги виробництва насіння.

ЯКІ ТЕМИ ПЛАНУЄТЕ ПІДНІМАТИ НА НАСТУПНИХ ЗАСІДАННЯХ «ВИСОКООЛЕЇНОВОГО КЛУБУ»?

Цьогорічний захід у нас вже четвертий. Наступного року ми плануємо провести ще три клуби, і тематики будуть обрані залежно від сезонності. У січні засідання буде більш цікавим для агрохолдингів, для людей, які займаються закупівлею насіння. У травні буде проводитися засідання клубу з великим фокусом на те, що сталося, скільки посіяно. І осіннє засідання — це підбиття підсумків усього сезону. Три засіданні клубу дозволяють протягом року ділитися інформацією, яка необхідна для стабілізації ринку.

ЯК ПЛАНУЄТЕ РОЗВИВАТИ ФОРМАТ «ВИСОКООЛЕЇНОВОГО КЛУБУ»?

Надалі можливе створення Високоолеїнової асоціації. Адже рано чи пізно будь-яке зростання закінчується, і на такий випадок потрібно мати план із захисту та розвитку свого ринку. Як це роблять, наприклад, у Сполучених Штатах Америки, де є потужна організація фермерів-виробників, як це роблять у Малайзії, в Індонезії. Те саме потрібно робити і нам, тому що соняшник для України — дуже важлива валютоутворююча культура. Щорічно ми експортуємо на $4–5 млрд — це дуже серйозна сума. Тому нам потрібно більше підтримки, більше участі, більше командної роботи. Тоді Україна зможе продовжувати зростання і завойовувати додаткові частки ринку в цьому сегменті.

Текст: Олександр Бердинських