Про роботу у стані війни

Які головні антикризові рішення були прийняті у компанії внаслідок початку широкомасштабної війни в Україні?

До останнього ми, як і всі українці, не вірили, що таке можливо, і сподівалися на врегулювання протистояння дипломатичними шляхами. Але це не означає, що підготовка не велася. Ще до початку російського вторгнення 24 лютого у компанії був розроблений певний contingency plan, стрес-сценарії для різних можливих ситуацій. Такі кроки продумувалися як на рівні української MAS Seeds, так і спільно зі штаб-квартирою компанії.

Утім, зрозуміло, що жоден план дій у надзвичайних ситуаціях не може передбачити всі можливі варіанти розвитку подій. Тим паче, що реальність виявилася значно гіршою за найнегативніші прогнози та розрахунки.

Що саме було зроблено для убезпечення співробітників, на рівні виробництва та управління компанією?

Насамперед ми прийняли рішення про тимчасове фізичне закриття нашого офісу в Київській області, який на першому етапі бойових дій потрапив до зони безпосередньої небезпеки. Роботу насіннєвого заводу ми призупинили приблизно на два з половиною тижні, до з’ясування обставин, а кожен співробітник отримав рекомендації зібрати тривожну валізу з документами, готівкою та мінімальним набором необхідних речей.

Співробітникам, що перебували у зоні ризику, ми передусім запропонували переміститися до більш безпечних регіонів. Далі спільно зі штаб-квартирою розробили алгоритм переїзду та тимчасового розміщення родин співробітників у Франції, Польщі, Румунії, Швеції, Болгарії та інших європейських країнах.

Скільки часу знадобилося для відновлення роботи компанії?

Десь за два тижні ми почали потроху оговтуватися та налагоджувати повноцінний робочий процес. На нашому заводі спочатку відновилася робота однієї зміни, потім виробництво вийшло на двозмінний графік. Адже посівну ніхто не скасовував, компанія мала виконувати зобов’язання перед клієнтами, почалися відвантаження покупцям.

Звісно, питання особистої безпеки співробітників були і залишаються першочерговими. З офісом було простіше — за часи пандемії коронавірусу ми, як і більшість інших компаній, відпрацювали алгоритми дистанційної роботи, у щоденному режимі відбувалися онлайн-наради crisis team, зокрема і за участю представників нашої штаб-квартири. Тобто вакууму управління не було і всі необхідні рішення приймалися своєчасно.

Про нові виклики та фінансові показники

Про які саме рішення стосовно виробничої діяльності йдеться, наприклад?

Насамперед, як я вже казав, йдеться про виконання наших зобов’язань у мінімально можливому обсязі. І, зазначу, компанія виконала всі укладені з покупцями насіння контракти там, де це було можливо з огляду на перебіг бойових дій.

Ще одним викликом для нас стали зруйновані логістичні ланцюжки в масштабах усієї країни. Зруйнована інфраструктура, блок-пости на шляхах значно уповільнювали, а інколи взагалі унеможливлювали на певний час доставку насіння клієнтам.

Тому компанія оперативно розгорнула на заході України додатковий логістичний центр-склад, щоб бути ближче до наших партнерів — господарств.

Крім того, цього сезону дещо змінилася структура попиту — в окремих регіонах аграрії стали замовляти більше посівних одиниць соняшника і скоротили площі під кукурудзою. В умовах уповільненої логістики це також потребувало від нас оперативних рішень.

Чи вдалося вже відновити роботу центрального офісу, дослідницького центру та дослідних ділянок компанії?

Ні, в цьому поки немає сенсу. Ми не проводили скорочення працівників, навіть тих, хто виїхав за кордон, і надали можливість повноцінно продовжувати роботу дистанційно. Тому зараз у головній локації частково продовжує роботу R&D центр, а частина дослідних ділянок цього року була закрита (у регіонах, які потрапили в окупацію, чи розташовані у безпосередній близькості від бойових дій).

Можливо, повноформатна робота центрального офісу у фізичному сенсі буде відновлена у липні, якщо це буде доцільно. Адже те, що співробітники працюють дистанційно, не впливає або майже не впливає на якість роботи компанії, і тут треба уважно рахувати всі витрати.

Взагалі, на мою думку, навряд чи в Україні наразі є хоч одна компанія, яка б вийшла на планові бюджетні показники. Ми, як і інші, скорочуємо всі можливі витрати: маркетинг, кошториси sale-команди, витрати на пальне тощо. Сюди входять і витрати на утримання офісу. Компанія зосереджена на виконанні суто виробничих завдань, постачанні насіння клієнтам, погашенні всіх обов’язкових платежів та виплаті заробітної платні.

До речі, ви проводили вже аудит втрат та збитків внаслідок війни?  

Остаточні результати будуть зрозумілі згодом, тому оприлюднювати абсолютні цифри наразі я вважаю передчасним. Можу сказати, що за нашою комерційною частиною ми поки бачимо просідання на рівні приблизно 30%, так само як і у більшості насіннєвих компаній. Особливо це помітно по компаніях, що працюють із французькою селекцією — традиційно активна реалізація насіння припадає на березень-квітень. Можливо, хтось встиг «розпродатися» до 24 лютого, але загальну картину це кардинально не змінює. Тож ми у своєму плануванні поки виходимо з вказаної цифри.

Тобто це приблизно корелюється з розміром загальних втрат посівних площ аграрного сектору у цьому сезоні?

Так, наші продажі відображають картину в сільському господарстві України в цілому. Частина площ недосяжна внаслідок бойових дій, ми не змогли здійснити поставки на окуповані території. Був ускладнений імпорт насіння (у тій частині, яка завозиться з-за кордону). Разом з тим певні стоки залишилися на складах дистриб’юторів, пізня весна та проблеми з пальним перенесли терміни початку робіт та розтягнули їх у часі. Ми, наприклад, встигли відвантажити насіння фермерам деокупованих територій Київської, Сумської, Чернігівської областей. Загальна ситуація дуже складна, і для її оцінки потрібно врахувати безліч факторів. Тому з остаточними висновками треба почекати.

Про гроверські програми та сівозміну

Минулими роками MAS Seeds активно розвивала в Україні гроверські програми спільно з провідними агрокомпаніями. Чи багато з них довелося згорнути?

Деякі програми з вирощування насіння довелося згорнути. Частина земель наразі перебуває в окупації чи у зоні бойових дій і взагалі не обробляється. У нас були амбіційні плани на цей рік з повного задоволення попиту на насіння соняшника та кукурудзи в Україні плюс експорт нашого насіння до країн ЄС. Наразі ми їх переглядаємо і на планові показники вийти вже не зможемо.

Але загалом програми продовжуються у регіонах, де це можливо.

Ви вже згадали, що цієї весни зріс попит на насіння соняшника і водночас господарства скоротили посіви кукурудзи. Чи є такою картина в цілому по Україні?

Я не можу сказати, що ми тут маємо справу із загальним трендом у національному масштабі — є певні зміни попиту на насіння в окремих регіонах чи господарствах. Якщо взяти загальну статистику, то цьогорічні площі під кукурудзою становлять 82–84% від обсягів 2021-го. Заяви про відмову від кукурудзи дійсно були, але не більш. Тут треба врахувати, що відповідна підготовка ґрунту саме під кукурудзу почалася ще восени минулого року — готувалися поля, вносилися певні добрива, укладалися контракти на насіння. Як наслідок, маємо 4,6–4,7 млн га під культурою, що майже відповідає площі 2019 року (4,8–4,9 млн га).

І навпаки, ситуація із соняшником значна гірша за минулі роки — поки за статистикою маємо 4,6–4,8 млн га. Але ми не знаємо, що відбувається на тимчасово окупованих територіях. Офіційно результати посівної соняшника там нульові або майже нульові, але насіння на склади завозилося і навряд чи фермери повністю відмовилися від своїх планів. Тож реальна площа під культурою значно більша.

Про продуктову лінійку та врожайність

Стратегічно MAS Seeds була зосереджена на двох культурах: соняшнику та кукурудзі. Чи відбулися якісь зміни у структурі?

У сегменті кукурудзи наші три лідери за попитом у фермерів залишися незмінними. Це MAS 30.М (ФАО 310) — лідер за продажами, стабільний за результатами MAS 24.С (ФАО 280), а також MAS 25.F (ФАО 250). Були плани запропонувати ринку більше нових для України гібридів, зокрема MAS 23.М (ФАО 260). Але не все вийшло, оскільки нові гібриди ми імпортуємо і далеко не всі плани з поставок з-за кордону наразі взагалі реалістичні. Треба чітко дотримуватися термінів постачання, що в умовах напруженої логістики на пунктах перетину стає справжньою проблемою.

А що з насінням гібридів соняшника?

Тут також без несподіванок — минулого року ми почали кампанію із просування на ринку наших високоолеїнових гібридів, і це дало свої результати. Попит на насіння високоолеїнового середньостиглого гібриду MAS 86.OL перевищив наші очікування. Рік тому премія на високий олеїн на ринку була майже нульовою, але, як і прогнозувалося, вже наприкінці року почала зростати. Тож багато господарств збільшили свої попередні замовлення, і ми у цілому задоволені результатами.

Допомогло тут те, що MAS 86.OL пристосований для регіонів, де не має поширення вовчка соняшникового. А саме у цих регіонах (центр та захід України) не було активних бойових дій і фермери мали змогу відносно спокійно провести польову посівну кампанію.

Також дуже непогані результати були у продажах насіння гібридів під технологію Express® — добре розійшовся MAS 85.SU, в окремих регіонах гарні продажі були у MAS 93.СР, гібрида соняшника стійкого до вовчка соняшникового, що підходить під технологію вирощування Clearfield® PLUS.

Навесні доволі багато інформації було про проблеми із ЗЗР, відчутно впали продажі мінеральних добрив. Чи можна розраховувати на нормальну врожайність за таких умов?

Фермери активно закуповували добрива минулого року, в період низьких цін влітку. Крім того, за технологією частина добрив вноситься у ґрунт восени, тобто поля вже були підготовлені до весняної посівної. Також у ґрунті є достатні запаси мінеральних речовин, що накопичувалися з минулих сезонів, коли все було гаразд. Тож добрива в аграріїв були, і невелике зниження норми внесення кардинальної ролі вже не відіграє. Негативні наслідки подій, що відбуваються, агросектор відчує в наступному сезоні, коли внаслідок порушення технологій впаде врожайність.

А щодо обробки посівів ЗЗР? Не викликають занепокоєння нещодавні заблоковані поставки?

Був період, коли виникало занепокоєння через заблоковані поставки діючих речовин у Туреччині. Утім, наскільки мені відомо, питання вже вирішене — вони потрапляють до України й успішно доробляються. Плюс провідні світові постачальники відновили виробництво агрохімікатів для України.

Так, питання з пестицидами дійсно були, але ситуація нормалізується.

Про перспективи

На який врожай, за вашими очікуваннями, може розраховувати Україна?

Зрозуміло, що в таких умовах врожай очікується нижчим, ніж минулого року. Так, валовий збір кукурудзи, за моїми оцінками, можна прогнозувати на рівні 26–27 млн т проти 36 млн т минулого року. Але це, підкреслю, можна вважати гарним урожаєм.

А ось по соняшнику буде один з найнижчих валових зборів за останні роки — на рівні 9–10 млн т (минулого року — 16 млн т). Цього явно недостатньо для завантаження переробних потужностей олійноекстракційних заводів.

Утім, хочу ще раз наголосити: наразі ми можемо прогнозувати врожай лише з урахуванням інформації, що надходить з повністю контрольованої Україною території. Крім того, нашим фермерам таланить із погодою — на відміну від країн ЄС, де спостерігається жорстка посуха, в Україні йдуть дощі, і у травні — на початку червня ми мали доволі помірні для цього періоду температури. Тож цифри, що я назвав, не остаточні.

Чи буде ця продукція затребуваною на ринку? Адже Україна з великими труднощами експортує мізерні у порівнянні зі звичайними обсяги того ж зерна.

Питання розблокування морських портів стало ключовим. Я не уявляю, що без його вирішення Україна буде робити з усім цим обсягом сільгосппродукції. Насамперед це відобразиться на загальній фінансовій ситуації на агроринку — фермери не зможуть закуповувати насіння, ЗЗР, добрива тощо. Насамкінець втратить сенс відновлення виробничого циклу як такого. Тож питання портів — це питання виживання сільського господарства країни у нинішньому його вигляді.

Але ж, як ми бачимо, навряд чи проблема знайде швидке рішення. Якою ви вбачаєте перспективу бізнесу компанії, якими будуть ваші дії?

Ми все ж розраховуємо, що порти будуть розблоковані, адже проблема вже давно перестала бути суто українською. Під загрозою забезпечення продовольством низки країн, і над цим питанням працюють і дипломати, і ООН. Ціна питання дуже висока.

Крім того, поступово збільшуються обсяги експорту суходолом — залізницею та автотранспортом через територію Польщі (на порти Балтії), Румунії на Констанцу та двома портами (Рені та Ізмаїл) можна експортувати 1,4 млн т на місяць товарів загалом.

Завдяки спрощеному режиму оформлення та додатковими маршрутами ми можемо розігнати експорт до 3 млн т на місяць. Але потрібно удвічі більше. Тому критично важливо розблокувати порти. Я в цьому питанні залишаюся оптимістом. Бо ринок без грошей складно уявити — навіть можливості бартеру обмежені, на ринку не потрібна така кількість товарів, щоб обслуговувати наші експортні потоки.

Минулого року багато говорили про перспективи експорту насіння польових культур з України. Чи реалістичні такі плани наразі?

Про цей напрям до закінчення бойових дій краще не згадувати взагалі. Проблема не в тому, що Україна не здатна виробити насіння, а у надійності постачання. Адже для країни-покупця стабільність поставок — це питання її продовольчої безпеки. Краще стимулювати експорт інших груп товарів, особливо продукції переробки з високою доданою вартістю.