Новини / Технології     04 липня 2019 10:01

4 поради для успішного запуску біогазового комплексу

В Україні вже накопичений достатній досвід для розвитку біогазової енергетики і найближчим часом очікується подвоєння потужностей виробництва та використання біогазу.

Останніми роками українські фермерські господарства досить вдало опанували технології використання енергії біомаси у господарській діяльності. Здебільшого йдеться про застосування твердопаливних котлів — їх пристосовують для роботи навіть таких складних об’єктів, як зерносушарки, елеватори, переробні комплекси тощо. За низки наявних недоліків, які мають такі проєкти, їх очевидною перевагою є доступність і дешевина палива, на відміну від традиційного природного газу. А головним недоліком — недостатня теплотворна здатність пожнивних залишків у разі, коли йдеться про обробіток зерна з високою вологістю.

Більш перспективною нішею відновлюваної енергетики, окрім, звісно, фотовольтаїки, вважається встановлення біогазових установок та як поки що далека перспектива — заводів з повного очищення біогазу і подача газу до мереж загального користування. Фактично власник біогазової станції отримує біологічний аналог звичайного природного газу. Головною перешкодою для впровадження проєктів залишається висока вартість, але процес появи нових біогазових потужностей прискорюється.

Біогазова динаміка

Минулий рік можна вважати досить вдалим для вітчизняної біогазової галузі — за даними Біоенергетичної асоціації України, станом на початок 2019 року у країні налічувалося 18 діючих біогазових станцій. При цьому 12 з них отримали дозволи на використання «зеленого» тарифу. Сумарна встановлена потужність проєктів на кінець 2018 року сягала 27,3 МВт — потужність окремих проєктів становить від 0,125 до 5,7 МВт.

Як зазначають фахівці Асоціації, здебільшого проєкти біогазу в аграрному секторі орієнтовані на виробництво електричної енергії та подальший продаж її за «зеленим» тарифом. Наприклад, у 2017 році біогазові установки скинули у загальні мережі 53 ГВт·год електроенергії, а у 2018-­му, у міру введення нових потужностей в експлуатацію — вдвічі більше, близько 113 ГВт·год.

Більш поширена на європейських теренах корисна утилізація теплової енергії, виробленої за рахунок біогазу, в Україні представлена досі поодинокими проєктами. Найбільшим тут залишається Глобинський біоенергетичний комплекс, проєктна потужність якого — отримання 150 м 3 біогазу на добу, теплова енергія йде на виробничі потреби цукрового і соєвого заводів. Ще одним піонером розвитку теплоенергетичного напряму можна назвати комплекс птахофабрики «Оріль­Лідер».

Унікальність останнього полягає ще і в тому, що на комплексі птахофабрики встановлені когенераційні потужності, розраховані на отримання як теплової, так і електричної енергії.

Що робить комплекс успішним

Тому на останньому прикладі можна розглянути невеликий кейс досягнення ефективності роботи біогазового комплексу, матеріали для якого були надані Біоенергетичною асоціацією України.

Щоб правильно побудувати і запустити біогазовий комплекс, необхідно виконати низку передумов:

  • спроєктувати та побудувати біогазовий комплекс, дотримуючись усіх вимог щодо якості матеріалів, ізоляції та технологічного обладнання;
  • правильно організувати процес пусконалагоджувальних робіт до отримання першого біогазу;
  • отриманий біогаз довести до належної якості перед подачею у когенераційну установку;
  • вивести когенераційну установку на задану потужність та щоденно контролювати основні параметри стабільного функціонування біогазового комплексу.

Якщо врахувати, що на «Оріль­Лідер» протягом п’яти років було вироблено 100 млн м 3 біогазу і 200 млн кВт·год електроенергії, скорочено викид парникових газів на 700 000 т у еквіваленті СО2, утилізовано 300 000 т курячого посліду та очищено 700 000 м 3 стічних вод, до порад варто прислухатися.

Почнемо з початку: при проєктуванні комплексу важливо брати до уваги всі аспекти місця його розташування. Для того щоб максимально використовувати наявні ресурси, необхідно врахувати існуючі комунікації та мережі, як, наприклад, трубопровід для передачі виробленої теплової енергії віддаленим споживачам або паропровід для постачання виробленої пари. Логістичні особливості доставки, зберігання, складування та контролю кількості вхідної сировини відіграють не менш важливу роль. Логістика постачання сировини повинна бути мінімальною та відбуватися дуже швидко й ефективно. А оптимальне розміщення ферментаторів та іншого технологічного обладнання комплексу допоможе скоротити експлуатаційні витрати.

На етапі будівництва слід використовувати якісні матеріали відповідно до будівельних норм (якість бетону, товщина та якість утеплювача, якість трубопроводів тощо), а також передбачити встановлення вимірювального обладнання на всіх етапах виробництва для подальшої правильної експлуатації комплексу.

Пусконаладка і вихід на планову потужність — найскладніший етап у реалізації проєкту біогазового комплексу, який потребує кваліфікованих спеціалістів. Обслуговуючий персонал, біотехнологи та оператори повинні пройти попереднє навчання для ефективного управління і вчасного реагування та усунення проблем, що виникатимуть у роботі комплексу. Необхідною складовою є наявність лабораторного обладнання, яке дозволить щоденно оцінювати склад вхідної сировини, показники роботи ферментатора, якість газу, а також правильно і вчасно їх коригувати. На етапі пусконаладки важливо мати програму виходу на планову потужність та чітко її дотримуватися, забезпечивши постачання достатньою кількістю сировини.

Нарешті, біогаз, який отримується після запуску процесу, не відповідає якісним показникам, необхідним для роботи когенераційної установки. Біогаз повинен пройти процес десульфуризації для того, щоб знизити вміст сірководню, який, наприклад, для курячого посліду може становити близько 4000 ppm у ферментаторі, до рівня 100–200 ppm, рекомендованих виробниками когенераторів.

Втім, саме використання когенераційних модулів теж має свої нюанси. Зокрема, крім виходу на максимальний обсяг виробництва електроенергії необхідно також оптимізувати витрати електроенергії на власні потреби та врахувати можливості використання теплової енергії. Після завершення пусконаладки і проведення тестування когенераційних блоків із поступовим збільшенням потужності та виходом на стабільну генерацію необхідно в подальшому проводити постійний щоденний контроль за дотриманням встановлених параметрів роботи біогазового комплексу.

Стабільне функціонування біогазового комплексу залежить від вхідної сировини, кількість та якість якої повинні жорстко контролюватися. Для цього необхідне проведення щоденних лабораторних досліджень, за результатами яких вносяться відповідні зміни в технологічний процес для дотримання стабільного виробництва біогазу. Не менш важливим є створення складу запасних частин, що допоможе в організації вчасного технічного обслуговування основного обладнання та вимірювальних приладів, а також аварійних ремонтів.

Прогноз

За інформацією Біоенергетичної асоціації України, найближчими часом очікується як мінімум подвоєння електрогенеруючих потужностей на біогазі — йдеться про горизонт у два­три роки. Такі компанії, як «Миронівський хлібопродукт», «Теофіпольська енергетична компанія» та «Гудвеллі», отримавши досвід будівництва та експлуатації існуючих потужностей, прийняли рішення щодо будівництва нових біогазових комплексів.

Так, вже є попередня інформація про наміри МХП щодо будівництва комплексу біогазу потужністю 20 МВт у Вінницькій області, «Теофіпольської енергетичної компанії» (біогазова станція на 15 МВт у Хмельницькій області) та «Гудвеллі» — щодо введення в експлуатацію 1 МВт потужностей в Івано­Франківській області.

Поки що найбільшим фінансовим партнером і біогазових проєктів, і біоенергетичних проєктів взагалі виступає Європейський банк реконструкції та розвитку в Україні. Як зазначив заступник директора, регіональний координатор відділу енергоефективності та зміни клімату банку Сергій Масліченко, установа активно спонсорує проєкти у галузі біомаси та біогазу в АПК та вже підтримала 12 проєктів у цьому секторі. ЄБРР планує продовжувати підтримку сектора та вважає необхідним об’єднати постачальників біосировини та споживачів біосировини (відходів сільського господарства), сприяти створенню ринку сільгоспвідходів та налагодженню логістичних ланцюгів постачання біосировини від поля до станції, які повинні почати працювати та розвиватися на ринкових принципах. Ідея створення такого партнерства полягає у тому, щоб системно працювати в галузі використання відходів сільського господарства в АПК.

Європейський приклад

На відміну від України, де біогазовий напрям з огляду на високу інвестиційну вартість розвивають великі компанії, у країнах ЄС біогазові установки є майже невід’ємним атрибутом навіть невеликих фермерських господарств. Є оціночні дані Європейської біогазової асоціації про те, що щонайменше 50% фермерських господарств європейських країн мають такі установки різної потужності завдяки різним програмам державного стимулювання.

Наприклад, у Німеччині вважають, що мінімальна кількість вже діючих фермерських біогазових станцій становить приблизно 10 000. Здебільшого йдеться про установки малої потужності. Частка біогазу у поставках первинної енергії у Данії у 2017 році сягала 22%.

Фактично це та кількість, коли вже можна порушувати питання про можливість і перспективу повного заміщення природного газу біометаном (очищений біогаз).

На сьогодні біометан виробляють переважно шляхом очищення біогазу та подають у газорозподільчі мережі з подальшим використанням для виробництва електричної та/або теплової енергії або використовують як автомобільне паливо.

Згідно з даними Європейської біогазової асоціації, наприкінці 2016 року (на жаль, свіжішої інформації асоціація не наводить), у країнах ЄС–28, а також Ісландії, Норвегії, Сербії та Швейцарії налічувалося 17 662 біогазових комплекси, з яких 497 очищували отриманий біогаз до біометану. Для порівняння у 2011 році в Європі таких біогазових комплексів налічувалося лише 187.

При цьому, як підкреслюють у Європейській біогазовій асоціації, загалом рівень розвитку сектора біометану залишається недостанім і відстає від рівня розвитку сектора біогазу. Втім, за найближче десятиріччя прогнозується його стрімкий ріст: сценарій зеленої революції десятирічного плану розвитку передбачає, що у перспективі біометан буде становити третину європейського виробництва газу.

Зазначимо, що у Європейській біогазовій асоціації досить високо оцінюють потенціал виробництва біогазу і біометану в Україні. Навіть за наявної структури аграрного сектора Україна з відходів та побічної продукції агропромислового комплексу може отримувати близько 3,2 млрд м³ біометану на рік. Ще 3 млрд м³ біометану можна отримати при вирощуванні енергетичної кукурудзи або інших енергетичних культур на незадіяних сільськогосподарських землях, які становлять близько 3% від загальної площі орних земель України.

Текст: Михайло Дикаленко

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

11 години тому

Суперінтенсивне ягідництво: як господарству Обрій вдалося досягти високої рентабельності

«Обрій» — одне з передових господарств України, розташоване на Вінниччині, має багаторічний досвід у вирощуванні фруктів, ягід і пропонує ринку високоякісну продукцію. За 16 років підприємство розширило свій земельний банк майже в чотири рази і впроваджує ефективні методи виробництва.

Landlord реалізує медіапроєкт «Німецькі технології на полях українських фермерів», завдяки якому ви зможете дізнатися про ефективний досвід ведення агробізнесу.

У межах цього проєкту пропонуємо унікальний кейс, присвячений принципам діяльності агропідприємства, яким поділився директор господарства «Обрій» Андрій Багрій.

Історія

Історію успіху садівництва «Обрій» без перебільшення можна назвати надихаючою. Усе почалося у 2003 році, коли в колі однодумців зародилася ідея об’єднання своїх паїв у єдине підприємство, спрямоване на вирощування фруктово-ягідної продукції.

Читайте: Ставка на інновації. Як прагнення фермера Євгена Вайна до нового збільшує врожайність у господарстві «Відродження»

Спочатку в розпорядженні садівництва було 170 га землі, проте за 16 років земельний банк вдалося розширити до 620 га (120 га багаторічних саджанців і 500 га ріллі).

«Ми об’єдналися з однодумцями. В основу підприємства увійшли наші земельні наділи, які є в кожного мешканця села, а також частина орендованих паїв. Так разом ми стали співвласниками й одночасно засновниками господарства», — розповідає Андрій Багрій.

Практично з перших днів заснування «Обрію» його члени взялися за розширення садів, висадивши на площі 7 га молоді саджанці. З кожним роком невпинно розширювали гектари молодими садами й наразі отримують від цього дивіденди.

Сьогодення

На думку директора господарства Андрія Багрія, переломним моментом у розвитку господарства «Обрій» стало впровадження суперінтенсивного ягідництва. Крім яблуневих садів підприємство зробило ставку на висадження малини, суниці та лохини. Також почали вирощувати черешню.

Крім того, враховуючи вимоги ринку щодо нових, затребуваних сортів яблук, висадження молодих садів дало можливість бути у тренді й мати попит на свою продукцію як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках.

Попри всі проблеми господарству у 2003–2004 роках вдалося оновити сад новими сортами яблук. І незабаром час показав, що ті сади, за рахунок яких садили молоді, перестали бути ефективними через застарілий сортамент.

Головною цінністю господарства є його працівники, для яких створюються комфортні умови роботи: висока зарплата, якісна техніка і соціальне забезпечення. Також «Обрій» славиться високою платою за оренду земель — у середньому по 9600 гривень за 1 га землі щорічно.

Соціальна відповідальність

Хоч «Обрій» вважається невеликим господарством, проте до соціальної складової ставиться відповідально. Підприємство за свої кошти збудувало стадіон у селищі Кобелецьке, підтримало зведення католицького собору у Строїнцях, долучається до будівництва доріг, поліпшення умов в амбулаторії, матеріально допомагає місцевій школі та дитячому садку.

Нагадаємо, що в медіапроєкті «Німецькі технології на полях українських фермерів» ви знайдете унікальні кейси агробізнесу і дізнаєтеся про ефективний досвід підприємництва в сільському господарстві. Зокрема, директор підприємства «Обрій» Андрій Багрій презентував унікальний кейс розвитку свого господарства.

Рослинництво   

14 години тому

Зеленський хоче перевірити Косюка

Президент Володимир Зеленський запропонував правоохоронним та антикорупційним органам перевірити правомірність надання бюджетних дотацій агрохолдинку Юрія Косюка «Миронівський хлібопродукт».

Про це повідомляє офіційний сайт Президента України з посиланням на виступ Володимира Зеленського на засіданні Національної ради з питань антикорупційної політики.

«Протягом 2017-2018 років одному з найбільших агрохолдингів України, «Миронівському хлібопродукту», з державного бюджету виділено майже 2,5 млрд грн дотацій. Насправді він не потребує державної підтримки, бо має надприбутки. І ви це знаєте. І щорічно виплачує величезні дивіденди своїм акціонерам», – зауважив Президент Зеленський.

Читайте:  Стійка прибутковість: незалежні прогнози щодо МХП від аналітиків Fitch

Володимир Зеленський запропонував правоохоронним та антикорупційним органам порівняти суму бюджетних дотацій, отриманих холдингом, і виплачених акціонерам дивідендів та з’ясувати: раптом ці суми співпадають?

Як повідомляв раніше Landlord, агрохолдинг Косюка МХП у 2018 році скоротив чистий прибуток на 44,3%.

Політика   

15 години тому

Ринок землі дає нові можливості — Сергій Омельяненко

Головне, що отримають українці з відкриттям ринку землі, — це право розпоряджатися своєю власністю, і це правильно, вважає успішний фермер Сергій Омельяненко.

Про свою позицію щодо ринку землі власник інноваційного фермерського господарства «Омельяненко» розповів виданню Landlord. Він бачить нові можливості з відкриттям вільного продажу сільгоспземель.

«Ринок землі — право всіх людей розпоряджатися своєю власністю. Бо інакше виходить, що земля і моя, і ваша, і нічия, бо ніхто не може з нею нічого зробити. Це неправильно», — поділився думками фермер.

Ринок землі дасть можливість вирішувати: чи самому господарювати на ній, чи продати, чи здати в оренду, підкреслює він.

Читайте: Де взяти гроші на інновації в агросекторі – досвід Сергія Омельяненка

На його переконання, власна земля дасть аграріям впевненість у завтрашньому дні та буде стимулом для залучення інвестицій. Сам Сергій Омельяненко хоче провести зрошення на свої поля й отримувати гарантовано стабільний врожай на власній землі.

Сергій Омельяненко успішно веде аграрний бізнес з 1992 року і вивів своє господарство в лідери. Про його досвід детально — у спецпроєкті видання Landlord «Сергій Омельяненко. Бізнесмен, що створює тренди».

 

Земля   

17 години тому

Навала сарани на Луганщині: мінні поля унеможливлюють боротьбу зі шкідником ВІДЕО, ФОТО

Сарану виявили в двох селищах Станично-Луганського району. Вогнище розповсюдження шкідника розташоване на лінії розмежування, через що неможливо провести будь-які заходи з його ліквідації. Остання звістка – з сараною боротимуться сиренами.

Про нашестя сарани на Луганщині повідомляє Держпродспоживслужба та Станично-Луганська РДА. Зграя сарани залетіла з території лінії розмежування 12 липня. Боротьба з шкідником триває майже тиждень, але він продовжує атакувати, бо розповсюджується з лінії розмежування – з території так званої «ЛНР».

Сарана

Увага – сарана!Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області повідомляє що на території Валуйської селищної ради Станично-Луганського району було виявлено масовий розвиток небезпечного шкідника – сарани.Повідомлення про заліт куліги сарани з території лінії розмежування на територію селищної ради було отримано спеціалістами Головного управлінням Держпродспоживслужби 12 липня о 14 годині. Заходи з обстеження території були здійснені негайно, та о 15.30 спеціалістом управління фітосанітарної безпеки були відібрані зразки шкідників та направлені до Державної установи «Луганська фітолабораторія» для встановлення видового складу.13 липня організовано екстрене засідання районної комісії з питань ТБіНС за участі представників Держпродспоживслужби, Станично-Луганської районної адміністрації, ДСНС з метою прийняття рішень щодо негайного реагування в ситуації що склалася.На даний момент здійснюються заходи для ініціювання запровадження особливого режиму з захисту рослин на території Валуйської селищної ради Станично-Луганського району Луганської області для локалізації та знищення небезпечного шкідника.На разі проводяться організація оповіщення серед місцевого населення та бджолярів, щодо проведення знищувальних заходів з застосуванням хімічних засобів захисту рослин, заборони випасу свійської худоби та птиці на території проведення захисних заходів. Бджолярам рекомендовано вивезти пасіки в безпечне місце, ізолювати бджіл в вуликах або прибрати бджолині сім’ї в зимівники на термін 3-5 діб.Держпродспоживслужба додатково інформує:Сарана — поліфаг, який з’їдає усі зелені рослини, проте надає перевагу злаковим культурам — кукурудзі, просу, сорго, пшениці, а також очерету, пирію тощо. Імаго і личинки об’їдають листя, стебла, живляться насінням. Одна особина сарани за період життя з’їдає до 500 г зелені. При масовому розмноженні личинки тримаються дуже щільними кулігами, а імаго перелітає зграями на значні відстані за вітром.В разі появи сарани на присадибних ділянках місцевим мешканцям рекомендується проводити знищувальні заходи за допомогою побутових оприскувачів засобами захисту рослин дозволеними для роздрібної торгівлі та використання в побутових умовах.

Geplaatst door Станично-Луганська районна державна адміністрація op Maandag 15 juli 2019

«На сьогоднішній день на території Станично-Луганського району та Луганської області триває активний розвиток стадних та нестадних видів саранових. Відмічається масове окрилення небезпечного шкідника», – зазначено в повідомленні Станично-Луганської райдержадміністрації у Фейсбук від 17 липня.

За повідомленням Держпродспоживслужби, одразу після виявлення сарани місцеве населення та сповістили про проведення обробки полів із застосуванням хімічних засобів захисту рослин. Мешканцям заборонили випасати худобу та птицю у місцях, де проводиться обробка. Бджолярам рекомендували вивезти пасіки у безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах.

Останнє повідомлення Станично-Луганської РДА – з сараною боротимуться гучними звуками.

«У зв’язку з неможливістю використання хімічних препаратів у боротьбі з сараною в межах населених пунктів, але реагуванням сарани на гучні звуки, можливе застосування сирен сповіщення та інших технічних засобів», – сказано в повідомленні РДА.

Можливості боротьби з сараною на Луганщині суттєво обмежуються тим, що вогнище її розповсюдження знаходиться на лінії розмежування, де є мінні поля, і тому не можливі будь-які заходи з ліквідації шкідника. До екстрених заходів боротьби залучені підрозділи Держслужби з надзвичайних ситуацій, і навіть військові сапери.

«Здійснюється авіаспостереження безпілотними літальними апаратами для визначення меж розповсюдження сарани», – сказано в повідомленні Держпродспоживслужби. Є інформація, що в так званій «ЛНР» засоби захисту рослин відсутні.

Читайте: Сарана на острові Сардинія знищує урожай

За даними ентомологічних досліджень та висновком фітосанітарної експертизи, виявлений шкідник – це сарана перелітна. Вона розмножується в заплавних луках річок та озер та за сприятливих умов переходить до стадної форми розвитку.

Сарана — поліфаг, який з’їдає усі зелені рослини, проте надає перевагу злаковим культурам. Одна особина цього шкідника за період життя з’їдає до 0,5 кг зелені.

Як повідомляв раніше Landlord, нещодавно на Луганщині горіло 20 га замінованого лісу.

Рослинництво   

17 липня 2019 17:47

Де знайти ефективного менеджера для агробізнесу – 4 поради від лідерів консалтингу

Побудувати ефективний бізнес в агросфері сьогодні можна лише, орієнтуючись на новітні технології та швидко реагуючи на всі зміни ринку. Де і як знайти ефективного менеджера в агро, який мав би високий фаховий рівень, міг вибудувати стратегію розвитку й був відкритим до нових ідей?

Про це розповіла редакції Landlord керуючий партнер однієї з провідних світових консалтингових організацій Cornerstone International Group – Київ Анна Нестерчук.

Брак кадрів

У розрізі пошуку і підбору спеціалістів та керівників вищої ланки агросектор дуже відрізняється від решти індустрій. Безумовна специфіка присутня у всьому: починаючи від пошуку персоналу на робітничі спеціальності, закінчуючи пошуком та залученням керівників на топові позиції. Ключове слово – це дефіцит. Агросектор, напевно, більше, ніж інші види бізнесу, «страждає» від відсутності на ринку необхідної кількості кандидатів, що відповідають вимогам та очікуванням компанії.

Читайте: Майбутнє за генною інженерією: Білл Гейтс обирає роботу в агро

Аграрний ринок продовжує бурхливо розвиватися, формуючи дефіцит кандидатів на різні позиції. Насамперед, труднощі виникають при роботі зі топовими позиціями, оскільки сукупність вимог до таких кандидатів на сьогодні містить не тільки знання на високому рівні технологій, наприклад, у рослинництві чи тваринництві, а також й управлінські навички, високий рівень фінансової підготовки, масштабність підходів, часто – знання англійської мови. А ще – ніхто не відміняв Agile.

Ключові компетенції топ-менеджера в агро

Правила швидкоплинних умов у бізнесі стосуються не тільки високотехнологічних компаній. Кандидати в агро на топові позиції повинні мислити і діяти швидко, мати правильний фокус, що збігається зі стратегічним розвитком, високий рівень адаптивності, відкритість до нових ідей. Нові компетенції вимагають нових підходів у пошуках та оцінці таких кандидатів.

Давно пройшов вже час, коли в кандидата на таку серйозну позицію як, наприклад, керівник напрямку рослинництва, немає резюме (так, на початках у нас були й такі кейси, коли ми допомагали кандидатам зі складанням фахового резюме). Зараз керівники такого рівня серйозно конкурують із запрошеними іноземцями фахівцями і часто мають серйозні переваги, які ґрунтуються насамперед на розумінні менталітету людей, з якими доводиться працювати. Друге питання, що такого рівня спеціалістів дуже мало на ринку. Дефіцит, одним словом.

Які ж рішення можуть бути успішними для залучення ефективного топ-менеджера в агро?

1. По-перше, ми можемо подивитися в бік наших іноземних колег. Практика останніх 4–5 років показує, що такий досвід вже досить успішний, порівняно з першими спробами залучення експатів у 2010–2014 рр. Тільки робити це необхідно коректно, із правильною оцінкою привабливих кандидатів із іншої країни, щоб не купити за великі гроші «кота в мішку».

2. По-друге, можна і треба дивитися на інші ринки. Агро – традиційно більш спокійна в плані впровадження нових управлінських технологій сфера. Ідеально, якщо досвід керівника буде охоплювати роботу у FMCG-компанії або у сфері логістики чи у фарміндустрії. Diversity – хороший новий тренд, різноманітність кандидатів в усьому: в досвіді, в компетенціях, в індустріях, навіть у віці.

3. Зараз у бізнесі дає про себе знати відносно нове покоління – це люди, народжені в кінці 1980-х – на початку 1990-х. Вони вже по-іншому мислять, вони технологічні, вони більшою мірою мають критичне мислення, ніж їхні попередники. Вони, зрештою, знають англійську. Робіть їм промоушен. Але тільки на підставі правильної оцінки, як і на зовнішньому конкурсі. Це серйозний ресурс для заповнення деяких топових позицій.

4. Ну і, звичайно, прямий пошук кращого спеціаліста зі своєї індустрії. Це дорого, як і в першому випадку з експатами, але є вакансії, на які шукати людей по-іншому немає сенсу. Знову ж таки важливо – зробити правильну оцінку на вході не тільки професійного досвіду, а й ЗДІБНОСТЕЙ працювати в нових умовах, з іншими підходами, з іншою командою, з іншими цінностями. Наш ринок знає немало гучних звільнень-переходів, коли непрофесійна оцінка кандидата, якого знайдено в досить дорогий спосіб, призвела до невдачі.

І на завершення. Мабуть, будь-якому аграрію буде приємно почути зізнання представника однієї з найбільших консалтингових компанії світу:

«Незважаючи на виклики та проблеми, працювати для агробізнесу дуже приємно. Люди, з якими ми спілкуємося, як правило, завжди дуже конкретні, розумні й дуже щирі. Напевно, це пов’язано зі специфікою роботи із землею або тваринами і, напевно, – із безумовною любов’ю до своєї професії».

Landlord раніше повідомляв про те, як встигати все керівникові агропідприємства: модель ефективного менеджменту від керівника господарства Спрінт К.

Аналітика   

Показати ще