Новини    26 липня 2016 00:14

Grupo Los Grobo S.A – лидер по производству пшеницы и сои в Аргентине


Густаво Гробокопатель, один из крупнейших производителей сельхоз­продукции в Аргентине, любит джинсы и клетчатые рубахи. На встречу с журналистом Landlord латиноамериканский мультимиллионер пришел, не изменяя своему стилю. Основатель группы компаний Grupo Los Grobo S.A., лидера по производству пшеницы и сои в Аргентине, Густаво с удовольствием рассказывает об уникальной бизнес‑модели, которую он разработал и за 20 лет довел до совершенства в своем холдинге. Он называет себя простым фермером и полностью соответствует этому образу, несмотря на то что годовой доход его фермерского хозяйства превышает $1 млрд.

На примере своих компаний, образующих Grupo Los Grobo S.A., аргентинский бизнесмен с довольно необычной для славянского уха фамилией сумел доказать, что сельское хозяйство является отраслью умственного, а не физического труда. Разработанную им бизнес‑модель изучают в университетах и бизнес‑школах, в частности, в Гарвардской школе бизнеса.

Офис копании Los Groobo а Аргентине

В чем суть этой модели? Гробокопатель львиную долю прибыли реинвестирует в построение сетевой компании, развитие персонала и внедрение инновационных технологий. В расширение земельного банка и увеличение парка техники он вкладывает, только удостоверившись в том, что компания идеально справляется с существующими масштабами. «Сначала качество — затем количество», — так звучит основное бизнес‑правило Густаво.

Принцип глубокого качественного развития, по мнению аргентинца, должен работать и на уровне отдельной личности. Важно, чтобы каждый человек развивал свои способности и таланты. Одно из серьезных увлечений Густаво — музыка. Он начал петь еще в детстве, а во время обучения в Университете Буэнос‑Айреса брал уроки вокала у известной певицы, пианистки и преподавателя музыки Лючии Маранки. Около 20 лет назад Густаво основал с двумя музыкантами трио Cruz del Sur («Южный крест»), исполняющее аргентинский фольклор. Также он исполняет классические произведения аргентинских композиторов XX века. Последний концерт состоялся в аргентинском посольстве в Париже в конце апреля этого года.
«В Аргентине Гробокопатель известен своим бизнесом и песнями», — отмечает Педро Лаку, его друг и многолетний партнер по бизнесу.

Перед доступом в сеть все партнеры Los Grobo проходят специальное обучение

Рождение сети
Компанию Los Grobo 23‑летний Густаво создал в 1984‑м. Семейный бизнес выпускник Школы агрономии при Университете Буэнос‑Айреса начал вместе с отцом, который владел 3500 га земли. Потом к ним присоединились сестра и жена Густаво. Семья не была новичком в сельском хозяйстве, работая в этой сфере несколько десятилетий.
В начале XX века Абрам Гробокопатель, прадед Густаво, приехал в Аргентину из Каменец‑Подольского с женой и пятью детьми, спасаясь от преследований евреев в Российской империи. В городе Карлос‑Касарес за 300 км к югу от Буэнос‑Айреса евреи‑иммигранты основали колонию и занялись сельским хозяйством. Помогал им в этом барон Морис де Хирш, приобретая и отдавая в пользование землю. Так получила свои первые 15 га и семья Гробокопателей.

В первые годы работы Густаво совмещал развитие бизнеса с преподаванием агрономии в Университете Буэнос‑Айреса. В конце 1980‑х он на месяц поехал на учебу в США, где знакомился с инновационными технологиями обработки почвы. Больше всего его впечатлила технология нулевой обработки почвы, которая прекрасно подходила для ведения агробизнеса в Аргентине.

Густаво перестал покупать землю и технику. Поля и тракторы Los Grobo брала в аренду.

К началу 1990‑х годов на всех землях, обрабатываемых Los Grobo, уже применялась эта технология. В 1994‑м земельный банк компании достигал 75 000 га. К тому времени в бизнесе Густаво работала армия высококлассных специалистов. Во время гиперинфляции в Аргентине агробизнес был островком стабильности из‑за высоких цен на сельхозпродукцию в мире. В него шло много талантливых людей из других отраслей.

Густаво перестал покупать землю и технику. Поля и тракторы Los Grobo брала в аренду. «Мы направляем все деньги на развитие управленческих навыков, и мы очень эффективны с точки зрения возвращения инвестированных денег, — говорит Густаво. — Нам не нужно слишком много капитала, поскольку мы не покупаем землю».

Это позволило предпринимателю создать гибкую бизнес‑модель, быстро адаптирующуюся к различным рискам, начиная от погоды и заканчивая политической нестабильностью. «Традиционно любое агропроизводство состоит из трех факторов: земли, работы и финансов. Los Grobo предложила выйти на рынок с моделью лизинга, в которую она привнесла финансовый и рабочий капитал», — отмечает агроном Гуидо Каррильо, занимавшийся исследованием бизнес‑модели компании.

Кроме аутсорсинга, второй основной принцип, на котором базируется работа Los Grobo, — это развитие человеческих ресурсов. С юности Густаво увлекался различными теориями управления. Огромное влияние на него произвели работы экономиста Питера Друкера, который ввел в науку понятие «работник умственного труда». Аргентинец пришел к выводу, что знания и новые технологии — это то, что в первую очередь делает агробизнес успешным, а главный его актив — люди.

Так начала зарождаться сеть Los Grobo, в которой сейчас работают около 1000 сотрудников компании и 5000 партнеров. Помимо собственного агропроизводства, компания предоставляет полный спектр услуг для фермеров, в частности, технические экспертизы, консультирование, кредитование. Для координации деятельности сотрудников, клиентов, партнеров и поставщиков в 1998 году было запущено программное обеспечение Grobosoft, а в 2001‑м Los Grobo первой из агрокомпаний мира перешла на ISO 9001 — менеджмент по международным стандартам, применяемый в промышленности. «Мы много работали в течение двух лет, чтобы адаптировать стандарт качества ISO 9001», — признается Густаво.

Сейчас все партнеры Los Grobo перед доступом в сеть обучаются, а потом проходят аудит на соблюдение этого стандарта. Кроме того, компания вкладывает много средств в развитие сотрудников, поощряет их самих становиться бизнесменами и дает на это начальное финансирование, активно сотрудничает с университетами.
Кроме офиса в Буэнос‑Айресе, в 2003‑м Los Grobo открыла офис в Карлос‑Касаресе.

Выход на рынок континента
С 2004 года Густаво начал реализацию новой стратегии по превращению Los Grobo в глобальную компанию, запустив агробизнес в Уругвае и став вторым по величине производителем сои в этой стране. В 2005‑м он зашел на рынок Парагвая, а в 2007‑м — Бразилии.

В 2010–2012 годы Los Grobo обрабатывала около 250 000 га земли, собирая 2,6 млн т зерна ежегодно и став одним из крупнейших производителей пшеницы и сои не только в Аргентине, но и в Латинской Америке.

Но ряд негативных факторов в последние годы вынудил Густаво резко сократить агропроизводство. Две сильные засухи в 2009-м и 2012-м, а также увеличение экспортных пошлин на агропродукцию в Аргентине сделали этот бизнес намного менее привлекательным. Сейчас Los Grobo обрабатывает около 50 000 га земли.
Также Густаво решил сконцентрировать свой бизнес на Аргентине, продав в 2012 году компанию в Парагвае, а в 2013‑м — в Уругвае. Его бизнес‑модель не заработала в этих странах так, как он хотел. «В Парагвае погода очень изменчива, — объясняет Гильермо Росси, экономический аналитик некоммерческой ассоциации Bolsa de Comercio de Rosario. — В этой стране у Los Grobo также были проблемы с хранением и транспортировкой».

Планы на будущее
Бизнесмен Педро Лаку сотрудничает с Густаво более 20 лет. Его компания Quesos la Suerte de Lacau выращивает пшеницу, сою, кукурузу и подсолнечник, имеет шесть молочных ферм, сырный завод, занимается производством говядины и мяса домашней птицы. «В 1995‑м мы с Los Grobo арендовали ферму для выращивания зерновых. Занимались этим около шести лет, — рассказывает Педро. — Мы также продавали кукурузу, сою и говядину. Из года в год мы многое делали вместе и продолжаем сотрудничать и сейчас».

Но пути развития двух компаний все больше и больше расходятся в разных направлениях. Если компания Педро, как и раньше, нацелена на производство агропродукции, хотя доходы от этого в последние пять лет, по его признанию, были небольшими, то Los Grobo сосредоточилась на переработке. Компания Густаво является одним из крупнейших производителей муки в Аргентине, имеет фабрики по производству макаронных и мучных изделий, производит и продает семена, удобрения и средства защиты растений.

«Наш бизнес меняется, — отмечает Густаво. — Мы сократили производство сельхозпродукции, но нарастили агрохимический бизнес».

Los Grobo активно продолжает вкладывать деньги в науку и новые технологии, а также занимается биотехнологическими исследованиями, создав с партнерами компанию Bioceres, развивает точное земледелие, основав с государственной спутниковой компанией INVAP S.E. технологическую платформу Frontec. Густаво надеется, что с помощью космических технологий ему удастся повысить урожайность на 30%. Как и остальные игроки агрорынка Аргентины, он с оптимизмом смотрит в будущее после прихода к власти в декабре 2015 года нового президента Маурисио Макри. Президент отменил экспортные пошлины на пшеницу, кукурузу, сорго и ячмень и снизил их на сою с 35 до 30%. «Мы в следующем году точно увеличим производство кукурузы и, возможно, пшеницы, — делится Густаво. — И, я думаю, все агропроизводство в Аргентине возрастет — на 20% за год и на 50% в течение трех лет».

Стратегия превращения Los Grobo в глобальную компанию не изменилась. Однако эксперты отмечают, что спе­цифику ее работы нужно адаптировать к каждой отдельной стране, учитывая местные особенности. «Я думаю, что этот вид бизнес‑модели был создан в определенный момент развития нашей страны и его трудно точно скопировать где‑нибудь еще», — говорит Росси.

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

21 годину тому

Як розвивати мале фермерство та сільські території: стратегічна сесія на Агропорт Південь Херсон 2019

Щоб розвивати мале фермерство і сприяти його виходу на міжнародні ринки, потрібна тісна співпраця держави, приватного сектора та міжнародних організацій. Як цього досягти – обговорювали учасники стратегічної сесії, яка відбулася 18 липня в рамках Агропорт Південь Херсон 2019. 

Про це повідомляє прес-служба Агропорт Україна.

Стратегічна сесія була присвячена питанню впровадження Цілей сталого розвитку на регіональному рівні, тобто гармонізації національних і регіональних політик із цілями сталого розвитку, які декларує ООН.

Читайте: Морс зі 150 кг органічного кизилу: на Агропорті встановили національний рекорд

Шляхи досягнення Цілей сталого розвитку:

  • нарощування інвестицій в агросектор;
  • розширення програм підтримки малого та середнього агробізнесу,
  • встановлення міцних зв’язків між виробниками харчових продуктів та споживачем.

Розвиток сільських територій не можливий без досягнення Цілей сталого розвитку, в основі чого лежать економічний, екологічний та соціальний фактори. На цьому наголосив міжнародний консультант регіонального офісу для Європи та Центральної Азії ФАО Михайло Малков.

  • Екологічний фактор  – правильне управління природними ресурсами, починаючи від води і закінчуючи повітрям, ґрунтами, лісами.
  • Соціальний фактор – це благополуччя: люди в сільських місцевостях повинні жити добре, мати якісну транспортну інфраструктуру та медицину.
  • Економічний фактор – залучення інвестицій, з одного боку, та гідна заробітна плата для фермерів, з другого боку.

«Це великі можливості як для аграріїв, так і для інвесторів. Нам спільно потрібно працювати задля розвитку малого фермерства, для його зростання та виходу на іноземні ринки», – відзначила в.о. Міністра аграрної політики і продовольства Ольга Трофімцева.

Усі учасники стратегічної сесії говорили про важливість приватно-державного партнерства в розвитку сільських територій і про необхідність залучати інвестиції в розвиток фермерських господарств.

Голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв, який також висловлював готовність працювати заради залучення інвестицій в область, підписав Меморандум про співпрацю та партнерство між Херсонською обласною державною адміністрацією та громадською спілкою «Бізнес Інкубатор Груп. Україна».

Згідно з документом, сторони спільно діятимуть з метою активізації розвитку сільських територій Херсонської області, зростання економічного потенціалу, поліпшення якості життя і соціального захисту людей, які працюють в аграрному секторі, адаптації дрібних сільгоспвиробників та їх господарств до актуальних ринкових умов, а також задля створення робочих місць.

Landlord раніше повідомляв про те, що Уряд затвердив стратегію розвитку експорту, якою розширюються експортні можливості для малих та середніх агропідприємств.

 

Політика   

19 липня 2019 15:56

Ринок землі: яким його бачать різні партії, що йдуть на вибори

Зняття мораторію на продаж землі в Україні, крім «Батьківщини», підтримують майже всі політичні сили, які претендують на місце в новому парламенті. При цьому кожна партія має власне бачення відкриття земельного ринку.

Коли, як і за якою моделлю хочуть запускати ринок землі різні партії, що йдуть на вибори, повідомляє Економічна правда.

Ресурс  представив точку зору 5 політичних сил.

«Європейська солідарність»: виступає за мінімальні ціни на землю та захист інтересів власників землі за допомогою Земельного кадастру.

«Голос»: вважає за необхідне ввести обмеження на концентрацію земель в одних руках; виступають за запровадження ринку з 2020 р. Стоять на позиції, що право купувати землю повинні мати лише українські громадяни та юрособи з кінцевими бенефіціарами українцями.

Читайте: Суперінтенсивне ягідництво: як господарству Обрій вдалося досягти високої рентабельності

«Слуга народу»: заявляє, що на запровадження земельного ринку потрібно не більше року, і що їхні експерти вже готують «земельні» законопроекти, зокрема про захист прав держави, інвесторів та власників.

«Громадянська позиція»: говорить про доцільність відкриття земельного ринку відразу після інвентаризації земель. Купувати землі сільгосппризначення, на думку партії, можуть лише громадяни України або підприємства, засновані громадянами України (особи з подвійним громадянством або які не жили в Україні останні 5 років, не мають права купувати землю).

«Сила і честь»: виступає за надання державі пріоритету в купівлі землі, а також за введення граничних норм щодо площі земель у власності однієї особи. Скасувати земельний мораторій пропонує з 2020 р.

Landlord раніше повідомляв про те, що з відкриттям ринку землі фермери отримають більші можливості в кредитуванні – вважає Світовий банк.

Земля   

19 липня 2019 14:12

Переорієнтація: чому угорські фермери тотально замінюють соняшник на сою

До 2013-го Ференц Ковач вирощував кукурудзу й досяг врожайності 16 т/га, але через кліматичні зміни із затяжними дощовими та посушливими періодами врожайність культури значно впала. Зросли витрати на збереження врожайності, й культивувати кукурудзу стало невигідно, тому фермер вирішив відмовитися від неї, віддавши перевагу на користь куди більш рентабельної сої.

Як живе іноземний фермер   

19 липня 2019 11:03

Кубічні й органічні: одеське господарство виростило новий сорт кавунів

Компанія «Дунайський аграрій», яка вже кілька років вирощує на Одещині органічні овочі, фрукти, зернові та технічні культури, представила нову продукцію – органічні кавуни у формі куба.

Про це «Дунайський аграрій» повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук.

«Диференціюйся або помри» – під таким гаслом ТОВ «Дунайський аграрій» із с. Саф’яни Ізмаїльського району Одеської області демонструє вирощені у своєму господарстві органічні кавуни, які мають форму куба.

 

Читайте: Лаванда, спаржа, шафран: як завдяки нішевим культурам фермери побудували «маленьку Голландію» на Херсонщині

Також компанія успішно вирощує і реалізує органічний горох, сочевицю, кукурудзу та інші культури. Нещодавно господарство поставило в українські торгові мережі перший в Україні органічний нектарин!

Landlord раніше повідомляв про те, що група виробників із Новософіївки Херсонської області виростили нові для цього району сорти кавунів української селекції Lucky Seed: із жовтою м’якоттю та зеленою скоринкою, а також із жовтою скоринкою та червоною м’якоттю.

Рослинництво   

19 липня 2019 08:56

Хурма, мигдаль та 7 сортів кизилу: херсонський фермер експериментує з нішевими культурами ФОТО

До 100 кг плодів з кизилового дерева розраховує збирати Олександр Галич – фермер із Херсонщини. В його господарстві росте 7 сортів кизилу, а також різноманітні нішеві культури – хурма, мигдаль, ліщина, інжир. Пробує навіть екзотичні – азимину (або бананове дерево) та годжі.

Про це повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва.

Жовтий, червоний, видовжений, грушоподібний та інші сорти кизилу вирощує фермер з м. Гола Пристань Олександр Галич. Упродовж багатьох років він експериментує з різними системами посадки та створення мікроклімату на поверхні ґрунту.

Читайте: Суперінтенсивне ягідництво: як господарству Обрій вдалося досягти високої рентабельності

Садівник активно використовує метод мульчування і крапельний полив. Поки що сад молодий, і його врожайність зростає з віком. Як відзначає ресурс, прогнозовано можна збирати 25-100 кг плодів кизилу з дерева.

Landlord раніше повідомляв про те, що в Херсонській області виростили нові для цього району сорти кавунів української селекції Lucky Seed: із жовтою м’якоттю та зеленою скоринкою, а також із жовтою скоринкою та червоною м’якоттю.

Садівництво   

Показати ще