зернові

5 години тому

Відвантаження зернових через морські порти України скоротилися вдвічі

Минулого тижня, з 13 до 19 квітня, українські морські порти перевалили 598 тис. т основних зернових, що на 48% менше порівняно з попереднім тижнем.

Про це повідомляє АПК-Информ.

За даними оперативного моніторингу, проведеного компанією, у період 13–19 квітня 2019 р. значно зменшилися обсяги експорту зернових через морпорти України:

  • кукурудзи – до 392 тис. т (порівняно з 804 тис. т за попередній тиждень);
  • пшениці – 207 тис. т (на 38% менше, ніж за попередній тиждень).

Ячмінь за звітний період не відвантажувався.

Читайте: Урожай зернових в Україні складе 65 млн т. Експорт – 46 млн т

Із 598 тис. т зернових:

  • 132 тис. т – відвантажено до Китаю,
  • 99 тис. т – до Індонезії
  • 68 тис. т – до Ірану.

Ці три країни стали основними напрямками українського експорту зернових минулого тижня.

Експерти відзначають, що з  початку поточного МР на перше місце за обсягами перевалки основних зернових на експорт вийшов Миколаївський порт (10 млн т), на друге –  порт Чорноморськ (8,9 млн т), на третє – порт Південний (7,4 млн т).

Landlord раніше повідомляв про те, що з початку 2018–2019 маркетингового року Україна експортувала понад 37 млн т зернових культур, тим самим збільшивши обсяги поставок на зовнішній ринок зерна на 20% порівняно з відповідним періодом минулого МР.

19 квітня 2019 16:51

У І кварталі 2019 року серед агропродукції найбільше зросли в ціні овочі – на 55%

Аналіз обсягів сільгосппродукції, реалізованої українськими підприємствами у січні – березні 2019 р., та цін на неї показав, що найбільше порівняно з відповідним періодом минулого року, подорожчали овочі – на 55,2%, а найбільше зростання обсягів реалізації (на 48%) відзначено для кукурудзи.

Про це повідомляє на своєму сайті Державна служба статистики.

Серед зернових культур у І кварталі 2019 р. найбільше зросли ціни на жито – на 24%. Ячмінь порівняно з І кварталом 2018 року подорожчав на 22%, пшениця – на 19%.

ЧитайтеНовоствореному фермерському господарству: як отримати від держави 60 тис. грн субсидії

Водночас відзначено зменшення цін на окремі види агропродукції. Порівняно із відповідним періодом минулого року подешевшали:

  • насіння соняшнику – на 6,3%,
  • соя – на 13%,
  • ріпак – на 16,8%,
  • плодові та ягідні культури – на 59,3%.

Landlord раніше повідомляв про те, що із овочів найбільше піднялася в ціні капуста – на 24,9%.

17 квітня 2019 13:21

Кількість весняних опадів найменша за останні 15 років. Як позначиться це на врожайності зернових

За прогнозами, сумарні площі під зерновими культурами в Україні цього року дещо перевищать минулорічні, а стан перезимівлі озимих оцінюють як добрий. Проте оптимізм аграріїв щодо нового урожаю дещо зменшився внаслідок посушливої весни. Чи варто хвилюватися фермерам?

Про це розповіла, виступаючи на 16-й міжнародній конференції «Зерно Причорномор’я» експерт зернового ринку компанії «УкрАгроКонсалт» Єлизавета Малишко.

У новому сезоні аналітики прогнозують дещо нижчий експорт пшениці з Причорномор’я, ніж у сезоні 2018–2019. Це зумовлено тим, що за всіма оцінками, у 2019 р. виробництво зернових не досягне торішніх рекордних показників, а отже, і обсяги експорту з регіону скоротяться.

Читайте: Раптові неврожаї: прогноз швейцарського кліматолога для України

Останні кілька тижнів ринок обговорює проблему дефіциту вологи в південних областях України, який може негативно позначитися на врожайності зернових культур.

Щоб зрозуміти, наскільки серйозним є вплив браку опадів на майбутній урожай, аналітики компанії «УкрАгроКонсалт» проаналізували відхилення від тренду врожайності озимої пшениці, починаючи з 2006 року.

За словами Єлизавети Малишко, у січні – березні 2019 р. кількість опадів найменша за останні 15 років. Експерт навела дані, за два попередні роки з найбільшим дефіцитом вологи у ґрунті – за 2011 і 2014-й, відзначивши, що у 2014 р. урожайність була вищою за трендову, а в 2011-му – нижчою за трендову.

Тобто, як стверджують аналітики «УкрАгроКонсалт», брак опадів, який зараз спостерігається на початку року, не обов’язково позначиться на врожайності зернових.

«Треба дивитися на травневі опади, – пояснює Єлизавета Малишко. – Якщо в травні ми матимемо таку кількість опадів, як у 2011 році, то отримаємо урожайність, нижчу за трендову. Якщо опади будуть, як у 2014 році, то отримаємо урожайність, вищу за трендову».

Тобто, на думку експертів, треба уважно відслідковувати погодні умови в найближчі кілька тижнів, і тільки потім робити висновки.

Landlord раніше повідомляв про те, які перспективи України на глобальному ринку у 2019–2020 МР: на що можуть розраховувати країна в цілому й українські аграрії зокрема.

Фото на заставці: Володимир Мірненко

15 квітня 2019 12:21

Секрет Румунії: зростання виробництва зернових при статичних площах посівів

Посівні площі зернових у Румунії не змінюються вже багато років, проте їх виробництво у країні зростає. Логічно припустити, що це відбувається за рахунок збільшення кількості добрив, але румунські аграрії мають на те інше пояснення – об’єднання господарств.

Про еволюцію фермерства в Румунії, а також про перспективи країни у виробництві й експорті зернових розповів, виступаючи на 16-й міжнародній конференції «Зерно Причорномор’я», Томас Діві – менеджер з керування ризиками компанії Cerealcom Dolj, одного з найбільших румунських агровиробників і трейдерів.

Еволюція румунського фермерства

Томас Діві розповів, що румунський сільськогосподарський ринок пережив великі трансформації. Якщо озирнутися в комуністичну епоху, то побачимо, що в ті часи була тенденція до створення великих аграрних господарств, які виробляли продукцію частково для внутрішнього споживання, а частина йшла на експорт.

Читайте: Кернел кинув виклик УЗ щодо конкуренції агроперевезень. Мірошниченко розкритикував Укрзалізницю

Після революції землі передали в користування колишнім власникам, великі господарства розділилися на дрібні, і до 1990-х господарств, які обробляли понад 100 га, у країні було менше 5 %. Від централізованого фермерства Румунія перейшла до дрібних виробників, і це дуже вплинуло на виробничий потенціал.

У країні налічувалося 4,5 млн ферм із обробітком ґрунту в середньому 3 га. Урожайність пшениці становила в середньому 3,5 т/га. На фермах працювали в основному далеко не молоді люди, охочих інвестувати у виробництво практично не було. Тому Румунія перетворилася із експортера в самодостатнього виробника зерна.

До 2010 р. ситуація ще погіршилася. Понад 72% агрогосподарств у країні становили ферми з розміром площ 2 га, а середній вік 40% фермерів дорівнював понад 65 років. У такій системі неможливо було виробити достатню кількість зерна, щоб його експортувати.

Магія об’єднання

Останніми роками ринок змінився. Розміри ферм ростуть, і разом з цим збільшується виробничий потенціал країни. Уже у 2015 р. у Румунії налічувалося 20% ферм розміром більше 50 га.

Які результати такої еволюції фермерства?

Томас Діві це демонструє на прикладі своєї компанії: «Найкращий приклад – це досвід компанії Cerealcom, який дає змогу зрозуміти, чому вона стала одним із провідних агровиробників і трейдерів Румунії».

Компанія Cerealcom розташована в Дунайській долині – найродючішій частині Румунії. Це сімейний бізнес, якому вже 26 років. Компанія багато інвестує в інновації та технології, щоб вести виробництво за західноєвропейськими стандартами, тому якість зерна і урожайність у Cerealcom – на західноєвропейському рівні.

«Реально відбулася магічна річ: дрібні господарства об’єднали в централізовану систему, і за допомогою цієї централізованої системи стало можливо виробляти 200 тис т зерна без ГМО за європейськими стандартами», – наголосив Томас Діві.

Результати централізації Cerealcom 

  • Сьогодні Cerealcom є виробником зерна доброї якості з високим вмістом протеїну.
  • Об’єм ємкостей для зберігання зерна у Cerealcom – 110 тис. т.
  • Має свої структури на залізниці і в портах на Дунаї.
  • Ефективно керує сировиною, яка проходить через її сховища та елеватори.
  • Має значні логістичні переваги – вчасно доставляє зерно в порт.
  • Експортує 1 млн т у рік, але планує подвоїти свій потенціал у найближчі кілька років.

Перспективи Румунії

За словами Томаса Діві, багато румунських фермерів, яким його компанія поставляє добрива і зерно, наслідують приклад Cerealcom.

«Якщо так триватиме і далі, то ситуація на румунському ринку повністю змінюватиметься. У найближчі 10 років 80% фермерів об’єднаються у великі земельні банки, і разом з цим зростатиме виробничий і експортний потенціал Румунії», – відзначив Томас Діві.

Сьогодні цей потенціал оцінюють у 25 млн т зернових. Це не така велика цифра порівняно з Україною і Росією, але Румунія має значну перевагу в тому, що в ній починають збирати врожай раніше, а отже, вона може виводити свої обсяги на світові ринки швидше.

Румунія розвивається. На сьогодні країна не досягла свого експортного потенціалу, проте, на думку експертів, має його досягти за наступні 10 років.

Landlord раніше повідомляв про те, як розвивався цього року ринок зерна для виробників і трейдерів Російської Федерації і чому російські аграрії не були готові до обвалу цін на зернові.

 

12 квітня 2019 09:58

Російські аграрії не були готові до обвалу цін на зернові – Дмитро Рилько

Отримавши високу ціну на зернові в першій половині 2018–2019 МР, сповнені оптимізму російські аграрії засіяли озимою пшеницею рекордно великі площі. Проте, вже починаючи з лютого на них чекали неприємні повороти в ринковій ситуації.

Про те, як розвивався цього року ринок зерна для виробників і трейдерів Російської Федерації, розповів, виступаючи на 16-й міжнародній конференції «Зерно Причорномор’я», генеральний директор Інституту кон’юнктури аграрного ринку (ІКАР) Дмитро Рилько.

За словами авторитетного російського агроаналітика, поточний сезон на ринку зернових культур у РФ можна розділити на дві частини, які кардинально відрізняються одна від одної.

Перша частина, яка тривала приблизно до початку лютого, характеризувалася зростанням цін на основні зернові товари РФ. У цей період спостерігалося явище, назване експертами ціновим резонансом: девальвація російського рубля з одночасним зростанням світових цін на зерно. В результаті аграрії отримали високі ціни в рублях на свою продукцію, що стало потужним стимулом до експорту зернових.

Читайте: Ринок землі в Україні: пропонується 4 варіанти реформи

Друга частина,  яка розпочалася в кінці січня – на початку лютого, змінила настрої російських аграріїв: а) світові ціни на зерно почали стрімко падати; б) в Росії почалися проблеми з внутрішнім балансом, оскільки експорт досяг колосальних обсягів; в) рубль пішов на зміцнення. В комплексі ці три чинники привели до того, що експорт зернових для аграріїв РФ перестав бути вигідним.

«Ми дуже швидко втратили конкурентоздатність на зовнішньому ринку», – говорить Дмитро Рилько.

Особливості поточного сезону

1. Незважаючи на те, що у 2018 р. російські виробники отримали нижчий урожай порівняно рекордним 2017-м, приблизно до початку січня за всіма зерновими Росія йшла за рекордним графіком експорту. І тільки в січні експортна активність почала знижуватися порівняно з минулим роком і упала нижче від рекордного минулорічного графіка.

Щодо пшениці рекордний графік експорту тривав до початку березня, далі темпи знизилися порівняно з рекордним минулим роком.

2. Оцінюючи експорт зернових із РФ на сьогодні з усіх портів та на сухопутних кордонах, аналітики відзначають, що на всіх позиціях намітилося відставання порівняно з минулим роком, крім портів Азовського моря.

Чому Азовське море за експортом не втратило нічого, а Чорне море різко просіло?

Гендиректор ІКАР поділився спостереженнями, що за статистикою мільйони тонн зернових РФ перевалюються через віртуальний порт на Азові, якого «не існує ні на світових картах, ні у відкритому морі». Це створює альтернативний канал для експортної інфраструктури Росії і підтримує високу експортну активність РФ в Азовському басейні.

3. Різко, радикально, збільшилася середня тривалість транспортування зерна залізницею. Це зумовлено тим, що від початку сезону значну роль в експортних операціях на залізниці відіграють регіони, які лежать на периферії російського експорту, – Сибір, Урал.

«Не пригадую такого, щоб на кінець березня із Сибіру вже вивезли 3 млн т зернових, – розповідає Дмитрій Рилько. – Це колосальний обсяг!»

Якість пшениці

Основа російського зернового експорту – це ординарна пшениця (12–12,2% протеїну), хоча кілька років поспіль Росія виступає значущим експортером фуражної або умовно фуражної пшениці (10,5% протеїну).

Обсяги такої пшениці зросли і вона успішно йде на експорт. Багато країн, значущих для Росії, зокрема Бангладеш, В’єтнам, купують її у великих кількостях. Ця продукція забезпечувала конкурентоздатність Росії на світовому ринку зернових.

Неочікуваний поворот

До початку лютого ціни на російське зерно беззастережно піднімалися все вище і вище. Росія перемагала на світових тендерах на пшеницю, зокрема єгипетських, експортувала зернові у 70–80 країн світу.

Але все це швидко закінчилося, оскільки країни-конкуренти, які на відміну від Росії, «недоекспортували» зернових,  почали знижувати ціни, і на початку лютого стався обвал цін.

Зараз ціни перебувають у рівній площині, і, як відзначає російський економіст, «усі дивляться на перспективу нового урожаю, щоб визначитися з цінами на початок нового сезону».

В останні місяці спостерігається зміцнення російської валюти. Разом зі зниженням світових цін на зерно це призвело до того, що російські фермери стали отримувати в рублях за свою продукцію значно менше, ніж вони сподівалися на оптимістичних нотах початку сезону. Російські аграрії не були готові до жорсткого, радикального падіння цін на зернові.

«Наша пшениця стала неконкурентоздатною на світовому ринку, крім, можливо, зерна з віддалених регіонів Сибіру та Уралу», – наголошує російський експерт.

Реальний vs офіційний

У Росії сьогодні існують два показники оцінки експорту:

  • Реальний експорт
  • Офіційний експорт

Чому вони відрізняються?

За словами Дмитрія Рилька, різниця зумовлена тим, що існують відкриті кордони з Білоруссю і Казахстаном, через які вантажать невраховані обсяги зерна, зокрема пшениці та ячменю.

Запаси зерна

Зараз за запасами зерна Росія перебуває приблизно на рівні 2014–2015 рр., коли обсяги були невеликі. На півдні країни ситуація ще більш напружена – усі запаси зернових у південних російських регіонах – нижчі від рівня 2014–2015 рр.

Чому так сталося?

А) Порівняно з 2014–2016 рр. у РФ різко збільшилося внутрішнє споживання зернових – до 900 тис. т зерна тільки на корми для худоби.

Б) Зріс попит на російське зерно з боку Біолорусі та Казахстану, в яких 2018-й став неврожайним роком щодо зернових культур. Тож ці країни вивезли з Росії багато пшениці, ячменю – за словами Рилька, сотні тисяч тонн. Через відкритість кордонів аналітики не можуть точно порахувати, які були обсяги закупівлі.

Рекордні посіви озимих

Восени 2018 р. російські аграрії значно збільшили обсяги посівів озимої пшениці у всіх регіонах країни. Рекордні площі, відведені в цьому сезоні під озимі, стали наслідком рекордно високих цін на пшеницю в рублях, які отримали російські аграрії.

Останнім часом у Росії сіють більше озимої пшениці, ніж ярової, проте цього року площі, відведені під ярі зернові, також збільшилися.

Прогнози урожаю-2019

Експерти припускають, що новий урожай пшениці становитиме 78,5 млн т. Це достатньо консервативна оцінка, вона буде коригуватися, але аналітики поки не поспішають піднімати прогноз.

Landlord раніше повідомляв про формування експортного потенціалу України на 2019-2020 МР: чотири агрокроки.

Показати ще