пшениця

Про те, як розвивався цього року ринок зерна для виробників і трейдерів Російської Федерації, розповів, виступаючи на 16-й міжнародній конференції «Зерно Причорномор’я», генеральний директор Інституту кон’юнктури аграрного ринку (ІКАР) Дмитро Рилько.

За словами авторитетного російського агроаналітика, поточний сезон на ринку зернових культур у РФ можна розділити на дві частини, які кардинально відрізняються одна від одної.

Перша частина, яка тривала приблизно до початку лютого, характеризувалася зростанням цін на основні зернові товари РФ. У цей період спостерігалося явище, назване експертами ціновим резонансом: девальвація російського рубля з одночасним зростанням світових цін на зерно. В результаті аграрії отримали високі ціни в рублях на свою продукцію, що стало потужним стимулом до експорту зернових.

Читайте: Ринок землі в Україні: пропонується 4 варіанти реформи

Друга частина,  яка розпочалася в кінці січня – на початку лютого, змінила настрої російських аграріїв: а) світові ціни на зерно почали стрімко падати; б) в Росії почалися проблеми з внутрішнім балансом, оскільки експорт досяг колосальних обсягів; в) рубль пішов на зміцнення. В комплексі ці три чинники привели до того, що експорт зернових для аграріїв РФ перестав бути вигідним.

«Ми дуже швидко втратили конкурентоздатність на зовнішньому ринку», – говорить Дмитро Рилько.

Особливості поточного сезону

1. Незважаючи на те, що у 2018 р. російські виробники отримали нижчий урожай порівняно рекордним 2017-м, приблизно до початку січня за всіма зерновими Росія йшла за рекордним графіком експорту. І тільки в січні експортна активність почала знижуватися порівняно з минулим роком і упала нижче від рекордного минулорічного графіка.

Щодо пшениці рекордний графік експорту тривав до початку березня, далі темпи знизилися порівняно з рекордним минулим роком.

2. Оцінюючи експорт зернових із РФ на сьогодні з усіх портів та на сухопутних кордонах, аналітики відзначають, що на всіх позиціях намітилося відставання порівняно з минулим роком, крім портів Азовського моря.

Чому Азовське море за експортом не втратило нічого, а Чорне море різко просіло?

Гендиректор ІКАР поділився спостереженнями, що за статистикою мільйони тонн зернових РФ перевалюються через віртуальний порт на Азові, якого «не існує ні на світових картах, ні у відкритому морі». Це створює альтернативний канал для експортної інфраструктури Росії і підтримує високу експортну активність РФ в Азовському басейні.

3. Різко, радикально, збільшилася середня тривалість транспортування зерна залізницею. Це зумовлено тим, що від початку сезону значну роль в експортних операціях на залізниці відіграють регіони, які лежать на периферії російського експорту, – Сибір, Урал.

«Не пригадую такого, щоб на кінець березня із Сибіру вже вивезли 3 млн т зернових, – розповідає Дмитрій Рилько. – Це колосальний обсяг!»

Якість пшениці

Основа російського зернового експорту – це ординарна пшениця (12–12,2% протеїну), хоча кілька років поспіль Росія виступає значущим експортером фуражної або умовно фуражної пшениці (10,5% протеїну).

Обсяги такої пшениці зросли і вона успішно йде на експорт. Багато країн, значущих для Росії, зокрема Бангладеш, В’єтнам, купують її у великих кількостях. Ця продукція забезпечувала конкурентоздатність Росії на світовому ринку зернових.

Неочікуваний поворот

До початку лютого ціни на російське зерно беззастережно піднімалися все вище і вище. Росія перемагала на світових тендерах на пшеницю, зокрема єгипетських, експортувала зернові у 70–80 країн світу.

Але все це швидко закінчилося, оскільки країни-конкуренти, які на відміну від Росії, «недоекспортували» зернових,  почали знижувати ціни, і на початку лютого стався обвал цін.

Зараз ціни перебувають у рівній площині, і, як відзначає російський економіст, «усі дивляться на перспективу нового урожаю, щоб визначитися з цінами на початок нового сезону».

В останні місяці спостерігається зміцнення російської валюти. Разом зі зниженням світових цін на зерно це призвело до того, що російські фермери стали отримувати в рублях за свою продукцію значно менше, ніж вони сподівалися на оптимістичних нотах початку сезону. Російські аграрії не були готові до жорсткого, радикального падіння цін на зернові.

«Наша пшениця стала неконкурентоздатною на світовому ринку, крім, можливо, зерна з віддалених регіонів Сибіру та Уралу», – наголошує російський експерт.

Реальний vs офіційний

У Росії сьогодні існують два показники оцінки експорту:

• Реальний експорт
• Офіційний експорт

Чому вони відрізняються?

За словами Дмитрія Рилька, різниця зумовлена тим, що існують відкриті кордони з Білоруссю і Казахстаном, через які вантажать невраховані обсяги зерна, зокрема пшениці та ячменю.

Запаси зерна

Зараз за запасами зерна Росія перебуває приблизно на рівні 2014–2015 рр., коли обсяги були невеликі. На півдні країни ситуація ще більш напружена – усі запаси зернових у південних російських регіонах – нижчі від рівня 2014–2015 рр.

Чому так сталося?

А) Порівняно з 2014–2016 рр. у РФ різко збільшилося внутрішнє споживання зернових – до 900 тис. т зерна тільки на корми для худоби.

Б) Зріс попит на російське зерно з боку Біолорусі та Казахстану, в яких 2018-й став неврожайним роком щодо зернових культур. Тож ці країни вивезли з Росії багато пшениці, ячменю – за словами Рилька, сотні тисяч тонн. Через відкритість кордонів аналітики не можуть точно порахувати, які були обсяги закупівлі.

Рекордні посіви озимих

Восени 2018 р. російські аграрії значно збільшили обсяги посівів озимої пшениці у всіх регіонах країни. Рекордні площі, відведені в цьому сезоні під озимі, стали наслідком рекордно високих цін на пшеницю в рублях, які отримали російські аграрії.

Останнім часом у Росії сіють більше озимої пшениці, ніж ярової, проте цього року площі, відведені під ярі зернові, також збільшилися.

Прогнози урожаю-2019

Експерти припускають, що новий урожай пшениці становитиме 78,5 млн т. Це достатньо консервативна оцінка, вона буде коригуватися, але аналітики поки не поспішають піднімати прогноз.

Landlord раніше повідомляв про формування експортного потенціалу України на 2019-2020 МР: чотири агрокроки.

• На глобальному ринку склалася надлишкова пропозиція кукурудзи, і дисбаланс буде тільки підсилюватися.
• На відміну від попередніх років попит на ячмінь слабшатиме внаслідок зменшення закупівель культури Китаєм.
• Оцінка перехідних світових запасів пшениці постійно зменшується на тлі зростання попиту на цей вид зерна.

З початку року весь сільськогосподарський світ перебував в очікуванні зустрічі США — КНР на найвищому рівні. 9 січня, коли завершилися триденні переговори між Вашингтоном та Пекіном із врегулювання торгового конфлікту, сторонам вдалося зблизити позиції у сферах енергетики та сільського господарства, проте з більш складних питань залишилися розбіжності. Між тим, наближалася дата 1 березня, коли термін 90­-денного перемир’я у торговій війні США та Китаю спливав.

Нарешті сторони визначилися, що зустріч Дональда Трампа і Сі Цзіньпіна пройде протягом першого весняного місяця. При цьому все гучніше лунали думки про те, що сторони можуть укласти лише чергову «косметичну» угоду, яка не вирішить ключових торгових проблем, перша з яких — китайські заборонні мита на американську сою (хоча офіційний Вашингтон і заявляє про значний прогрес у перемовинах).

Але можна сказати, що справу вже зроблено — рішення про структуру посівів американські фермери приймають зазвичай до 1 лютого, і якісь корективи можуть бути внесені до 1 березня. У протилежному випадку фермери не встигають вчасно законтрактувати посівний матеріал, добрива і засоби захисту рослин. Інакше: у 2019 році у США будуть збільшуватися площі під кукурудзою та пропозиція культури зростатиме на і без того перенасиченому ринку. За попередніми розрахунками, які були зроблені минулого року, пропозиція кукурудзи із США на глобальному ринку може одразу вирости на 35–40 млн т (для порівняння — рекордний експорт культури з України цього року оцінюється у 28,5 млн т).

Це означає, що іншим провідним світовим постачальникам сільськогосподарської сировини, до складу яких входить і Україна, варто вже зараз шукати адекватне рішення. Виходом може бути збільшення площ під пшеницею, попит на яку на глобальному ринку має тренд до зростання. Звісно, виробники Північної півкулі вже не можуть внести зміни у структуру озимини, але ще не запізно переглянути плани на ярі посіви.

Загальний тренд

У лютому загальну оцінку глобального ринку продовольства дала Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO). Згідно з нею, світові ціни на продукти харчування почали рік на високій ноті — індекс продовольчих цін Організації в середньому виріс на 1,8% та становив 164,8 пункту. Однією з причин підвищення індексу називають зміцнення цін на пальмову та соєву олію внаслідок невизначеності результатів перемовин між КНР і США. На це накладається ще й сезонний фактор — зменшення пропозиції в основних країнах­постачальниках.

Хоча в цілому у FAO зазначили, що поки показник цінового індексу залишається доволі низьким — на 2,2% меншим, ніж рік тому.

При цьому індекс цін FAO на зернові становив у середньому 168,1 пункту, продемонструвавши лише незначне зростання у порівнянні з груднем. Ціни на основні види зернових були в цілому досить стійкими на тлі скорочення експортних поставок і високого світового попиту.

FAO: Зерновий прогноз

У черговій доповіді «Зведення попиту на зернові та пропозиції зернових» Організація надала цілком сприятливі прогнози з виробництва зерна у світі у 2019 році та визначила непогані перспективи для його постачальників.

Так, загальний остаточний обсяг виробництва зернових у 2018 році у світі, згідно з підрахункам FAO, становив 2661 млн т (що трохи перевищує попередній прогноз внаслідок збільшення валового збору кукурудзи, пшениці та рису).

Велика частина посівів озимої пшениці розташована в Північній півкулі, і, за попередніми прогнозами, очікується стрибок її виробництва, хоча загальний обсяг і не досягне рекордного рівня 2017 року.

Значною мірою прогнозоване зростання буде забезпечене за рахунок збільшення виробництва в Європі, де сприятливі погодні умови поліпшили види на врожай у поєднанні зі збільшенням посівних площ, головним чином обумовленим привабливими цінами.

Загалом найбільший приріст у порівнянні з минулим роком очікується в ЄС (як вже зазначено), Російській Федерації та Україні.

Індекс продовольчих цін FAO в середньому виріс на 1,8% і становить 164,8 пункту

У Північній Америці надмірно волога погода в основних районах виробництва озимої пшениці у США восени призвела до того, що посівні площі залишилися майже без змін, як і в Канаді. Однак, для Канади фахівці дали позитивний прогноз — за їх розрахунками, фермери збираються збільшити площі під ярою пшеницею, що приведе до збільшення у 2019 році загальної пропозиції зерна пшениці з Північної Америки.

За оцінками FAO, загальний світовий трейдинг пшениці у 2018/2019 маркетинговому році (тобто до липня наступного року) становитиме 171,8 млн т, що на 2,5%, або на 4,4 млн т нижче попереднього показника 2017/2018 маркетингового року. Скорочення закупівель очікується з боку таких країн, як Алжир, Індія, Марокко, ПАР і Туреччина.

При цьому світова торгівля фуражним зерном у поточному маркетинговому році може становити 196,4 млн т, що майже збігається з показником попереднього 2017/2018 маркетингового року, але загальне споживання зернового фуражу виросте до 1405 млн т, що на 34 млн т більше порівняно з попереднім маркетинговим роком. До речі, такий рівень споживання фуражного зерна взагалі є історичним максимумом, тому, як можна очікувати, в бік збільшення будуть переглянуті й прогнози щодо трейдингу фуражу.

Для українських постачальників у «фуражному прогнозі» важливою є інформація щодо скорочення обсягів торгівлі ячменем і сорго. На думку FAO, показники трейдингу цими культурами взагалі впадуть до найнижчого з 2006/2007 маркетингового року рівня — до 28,1 млн т для ячменю і 5,4 млн т для сорго. Причинами фахівці називають збільшення споживання кукурудзи внаслідок зниження цін на цю культуру і скорочення закупівель ячменю і сорго Китаєм, про що було заявлено владою КНР у січні.

Загальний рівень споживання зернових у 2018/2019 маркетинговому році прогнозується в обсязі 2657 млн т, що майже на 45 млн т (або на 1,7%) більше, ніж у минулому сільськогосподарському році.

Важливим є перегляд прогнозів щодо обсягу торгівля кукурудзою — він сягне у 2018/2019 маркетинговому році майже 159 млн т. Це на 2,3% вище за показник минулого маркетингового року — очікується, що закупівлі культури будуть збільшені Іраном, Мексикою, Саудівської Аравією та насамперед — європейськими країнами.

Але, як підкреслили у звіті FAO, прогнози невдовзі можуть бути переглянуті — адже у Південній півкулі у лютому розпочинають збір ярих зернових. Поки що, за попередніми даними, очікується збільшення у порівнянні з минулорічним виробництва кукурудзи — посіви перебувають у гарній кондиції.

USDA: Пшениця

У лютому сільськогосподарський ринок нарешті дочекався звіту USDA, робота якого, нагадаємо, протягом майже двох місяців була паралізована черговим shutdown (ситуація, яка може виникати у процесі прийняття бюджету США, коли діяльність всіх державних організацій призупиняється до вирішення спірних питань).

Втім, як зазначили фахівці, хоча звіт і приніс деякі сюрпризи, якогось помітного хвилювання на ринку не відбулося.

З позитивних новин можна відзначити відображену в звіті закупівлю Єгиптом 240 000 т французької та американської пшениці разом із 60 000 т української культури.

Також не відбулося якихось несподіванок і у прогнозах по Чорноморському регіону — адже більша частина даних вже була відома. Зокрема, Департамент сільського господарства США підтвердив офіційне виробництво пшениці у Росії на рівні 71,6 млн т на фоні збільшення прогнозу російського експорту до 37 млн т. Це досить високий показник, якщо врахувати, що виробництво культури у РФ у порівнянні з 2018 роком знизилося.

У цілому ж, за оновленим прогнозом USDA, виробництво пшениці у 2018/2019 маркетинговому році має збільшитися на 1,6 млн т у Росії, на 0,6 млн т у Бразилії та на 0,5 млн т у Парагваї.

Це збільшення буде, як зазначили фахівці, частково компенсоване зниженням валового збору культури у Китаї та Аргентині (сумарно на 1,4 млн т).

При цьому оцінка загального обсягу трейдингу пшениці переглянута у порівнянні з грудневим звітом Департаменту на 1,3 млн т у бік збільшення. Окрім Російської Федерації очікується збільшення експортних продажів, зокрема, Парагваєм. Крім того, негативні прогнози щодо постачання на глобальний ринок австралійської пшениці частково не виправдалися — за прогнозом USDA, у 2018/2019 маркетинговому році воно зменшиться у порівнянні з попереднім сільськогосподарським роком на 500 000 т, а не на 1 млн т, як прогнозувалося раніше.

При цьому американські аналітики прогнозують подальше зниження перехідних запасів пшениці у світі — до 267,5 млн т (на 0,6 млн т менше за попередній прогноз). Це підвищує привабливість збільшення посівних площ під культурою (власне, ярої пшениці) у країнах­продуцентах Північної півкулі — адже рішення про остаточне формування сівозміни приймається до 1 березня.

USDA: Фуражне зерно

Згідно з оновленим у лютому прогнозом USDA, світове виробництво фуражного зерна у 2018/2019 маркетинговому році становитиме 1372,1 млн т, що на 1,5 млн т менше порівняно з оцінкою у грудні минулого року.

Але для України прогноз, навпаки, був переглянутий у бік збільшення: виробництво на рівні 35,5 млн т та експорт у розмірі 28,5 млн т. Кожна з оцінок була збільшена на 500 000 т у порівнянні зі звітом Департаменту у грудні 2018 року.

Також очікується зростання виробництва кукурудзи в Аргентині, де були збільшені площі під культурою та склалися сприятливі погодні умови у вигляді достатньої кількості опадів на фоні високої температури повітря.

Закупівлі фуражного зерна скоротять Алжир, Індія, Туреччина, ПАР і Марокко

Ці два фактори (врожаї в Україні та Аргентині) повинні цілком компенсувати вкрай важкі умови, що склалися у Південно­Африканській Республіці, де більша частина врожаю культури загинула внаслідок посухи.

До того ж, як відзначили у USDA, у бік збільшення були переглянуті й оцінки врожаю кукурудзи у Китаї. Хоча КНР і не виступає експортером зерна на світовому ринку, збільшення виробництва послабить «тиск» Китаю на світовий ринок, де Піднебесна традиційно закуповує велику кількість фуражу.

Внаслідок цього USDA вважає, що світові запаси фуражного зерна у 2018/2019 маркетинговому році сягнуть 309,8 млн т, що на 1 млн т більше за оцінку грудня минулого року.

USDA: Олійні

І наостанок треба згадати переглянутий Департаментом сільського господарства США прогноз щодо виробництва соняшника у Чорноморському регіоні. Загалом великих несподіванок не сталося — Україна, згідно з прогнозом, зберігає першість як у виробництві соняшника, так і у пропозиції соняшникової олії на глобальному ринку.

За даними USDA, у 2018/2019 маркетинговому році виробництво насіння соняшника в Україні збільшиться у порівнянні з попереднім аналогічним періодом майже на 10% — до 15 млн т. При цьому виробництво соняшникової олії зросте до 6,2 млн т (на 6%), а соняшникового шроту — до 5,98 млн т (також на 6%).

Власне, експорт самого насіння соняшника має сягнути майже 100 000 т, що більш ніж у 2,5 раза перевищує рівень минулого маркетингового року, експорт олії становитиме 5,6 млн т, а шроту — приблизно 4,6 млн т.

Водночас USDA дещо послабив прогноз експорту української сої — у 2018/2019 маркетинговому році від буде меншим ніж 3 млн т. Щоправда, цьому є цілком логічне пояснення — в Україні набирає обертів власна переробка культури і соя поступово виходить із переліку суто експортних позицій.

Але, якщо брати до уваги прогноз північноамериканських фахівців, нарощування українського виробництва, переробки та експорту у цій групі буде проходити на тлі збільшення конкуренції з Російською Федерацією — прогноз USDA щодо врожаю соняшника у РФ у цьому маркетинговому році зріс до 12,55 млн т проти оцінки грудня у 11,5 млн т.

ТЕКСТ: Михайло Дикаленко

Про цінові наслідки повіні в США, викликаної таненням снігів, повідомляє Grain Тrade. За даними видання, травневі ф’ючерси в США зросли:

• на 3,03 $/т до 170,76 $/т, на м’яку озиму SRW-пшеницю в Чикаго;
• на 3,03 $/т до 163,14 $/т на тверду озиму HRW-пшеницю в Канзас-Сити,
• на 2,30 $/т до 209,99 $/т на тверду яру HRS-пшеницю в Міннеаполісі.

Читайте: Яка ціна на пшеницю врожаю-2019: стартує форвардна програма закупівлі зерна

До цього ціни на пшеницю були схильні до падіння, яке зупинила активізація попиту на українську пшеницю.

Наразі трейдери пропонують такі ціни за пшеницю в порту:

• з протеїном 12,5% – $205-206 за тонну або 6350-6550 грн;
• с протеїном 11,5% – $203-205 за тонну або 6300-6500 грн;
• фуражну – $194-196 за тонну або 6150-6300 грн.

Grain Тrade також повідомляє, що через повені у штатах Міннесота, Айова, Небраска та Південна Дакота  нанесли чималі збитки фермерам. Річки вийшли з берегів, перетворивши поля на озера. Потоки води знесли стада худоби, величезні льодові брили розбили будинки та господарські приміщення. Початок посівної кампанії в ряді штатів США може бути затриманий.

Як повідомляв раніше Landlord, українські аграрії експортували вже понад 35 млн тонн зернових, і тому числі пшениці 12,7 млн т.

Про це повідомляє на своїй сторінці у Твіттер відома американська оглядачка агроринку Карен Браун.

Карен Браун наводить діаграму, що візуалізує американський експорт пшениці до Бразилії за останні кілька десятиліть. Рекордну кількість 4,4 млн т відвантажено в 2013–2014 МР.

#Argentina is coming off a record #wheat harvest, so supplies should be plentiful. However, USA shipped 257k tonnes of wheat to #Brazil between Jun-Dec 2018, more than in all of 2017-18 (121k).

— Karen Braun (@kannbwx) 18 березня 2019 р.

Читайте: Українські аграрії експортували вже понад 35 млн тонн зернових

Найбільші обсяги пшениці Бразилія імпортує з Аргентини, невеликі партії – з Уругваю і Парагваю, не сплачуючи тарифів, оскільки всі ці країни є членами Південно-Американського митного союзу. Імпорт з інших країн обкладається 10-відсотковим тарифом.

Наразі Бразилія розглядає питання про надання квоти на імпорт 750 тис. т пшениці зі США на рік без тарифів в обмін на інші торгові концесії. Це становить близько 10% щорічного імпорту Бразилії і збільшить продаж пшениці зі США на $75 млн за рік.

Своєю чергою, уряд Бразилії сподівається побачити кроки у напрямку відновлення ринку США для імпорту свіжої яловичини з Бразилії, який був закритий після скандалу з м’ясопереробною промисловістю, пов’язаної з підкупованими інспекторами.

Як повідомляв Landlord, Саудівська Аравія рекордно скоротила кількість поставників курятини з Бразилії. З 58 авторизованих бразильських підприємств саудити продовжили дозвіл на поставки птиці лише 25 підприємствам. Вони постачають 63% експортної птиці.

Про це повідомляє прес-центр Держпродспоживслужби.

За даними Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби, на поточний момент від початку 2018–2019 МР з України експортували:

• пшениці – 12,7 млн т (у тому числі продовольчої – понад 8,1 млн тонн, фуражної – понад 4,6 млн тонн),
• ячменю – понад 3,1 млн тонн
• кукурудзи – 18,4 млн тонн.

Читайте: Що насправді впливає на урожайність соняшнику: Луїс Карлос Алонсо спростовує 10 міфів

Загальний обсяг експорту зернових культур від початку 2018–2019 МР на поточний момент становить 35 млн т, що на 5,8 млн т більше, ніж за аналогічний період минулого маркетингового року.

Також на поточний момент 2018–2019 МР експортовано 3,8 млн т олійних, що на 0,5 млн т менше, ніж за відповідний період минулого маркетингового року.

Landlord раніше повідомляв про те, що Україна зможе потроїти валове виробництво зернових. Необхідна умова – $70–75 млрд інвестицій.