обладнання

16 квітня 2018 13:35

Шестиповерховий сучасний млин почав працювати у Кіровоградській області

Перша лінія сучасного млина компанії «Агродар Лтд» вийшла на повну потужність переробки 150 тонн пшениці у борошно на добу. Про це повідомляє кореспондент LANDLORD. Будинок шестиповерхового млина, загальною площею 2 тисячі квадратних метрів на території елеватору компанії в місті Олександрія, що у Кіровоградській області, почали будувати півтора роки тому.

Для виробництва високоякісного борошна «Агродар Лтд» закупив обладнання швейцарської фірми Bühler. Реалізацією проекту займалась українська фірма «Інтерпроект GmbH». В компанії пообіцяли, що другу лінію млина, з таким ж показниками, запустять до кінця цього року.

За словами головного інженеру проекту, керівника проектного департаменту компанії «Інтерпроект GmbH» Володимира Нерекова, при будівництві використовувались тільки європейські технології та європейське обладнання.

«Цей млин повністю автоматизований, з розрахунку на цілодобове виробництво борошна. Його можуть обслуговувати 3-4 працівника. Задача від власника була побудувати виробництво європейської якості. З часів незалежності України, всі схожі проекти завжди будували з залізних конструкцій – вважається що це дешевше і швидше. Тут був підхід побудувати виробництво на десятки років. Тому будували з залізобетонну. Технологічно, це краще тому, що бетон добре поглинає вібрації, тому обладнання працює точніше. Він не боїться вогню, він не боїться корозії, яка може згодом, як на інших об’єктах потрапляти у продукцію. Задля виробництва борошна тут задіяно тільки європейське обладнання. Всі технічні характеристики та переваги млина над конкурентами назвати не можу, через комерційну таємницю. Єдине, для порівняння, радянські млини витрачали на тонну борошна до 130 кіловат, тут витрачається мінімум у два рази менше. Це 100%», – заявив Нереков.

Зі слів технічного директора компанії «Агродар ЛТД» Сергія Канцура, географічно виробництво борошна, в Олександрії має низку переваг. В районі багато елеваторів, та три великих міста для збуту готової продукції. Борошно тут відвантажують великим оптом у вантажівки, також є фасувальна лінія в упаковку від одного кілограму до 50. В «Агродарі» також реалізовують вироблене борошно під своєю торговельною маркою «Зернарі».

«Ми вирощуємо своє зерно. Сьогодні всі виробники намагаються займатись не тільки вирощуванням сировини, а й переробкою. Ми будемо виробляти борошно зі свого зерна. Також ми будемо закупляти зерно у інших фермерів. Бо млин розраховано на дуже велике виробництво, зараз в нас працює одна лінія. З запуском до кінця року другої, ми будемо переробляти 300 тонн пшениці у борошно. На виробництві передбачено виготовлення всього спектру асортименту борошна, в залежності від замовлення клієнта», – Сергій Канцур керівник проекту будівництва, технічний директор компанії «Агродар ЛТД».

Суму інвестицій в компанії також тримають у таємниці. Та кажуть, що виробництво борошна налагоджено таким чином, щоб на якісні властивості борошна не впливали ані температура на вулиці, ані якість самого зерна. Системі очистки зерна на виробництві приділили не аби яку увагу. Для того щоб зерно перетворилось на борошно технологічним процесом передбачено близько 48 годин.

«Перед початком помелу, зерно попадає в бункера – їх в нас 6 штук, ємністю півтори тисячі тонн кожна. Звідти воно дозується і потрапляє по норії на верхній поверх. Звідти починає знижуватись на інші поверхи, де йде процес очистки. В цьому процесі йде відбір твердих частин: каменів та іншого сміття, потім воно знов підіймається і йде процес відбору менших частин. Потім йде процес зволоження, зерно потрапляє у бункера та відлежується, потім знов через норії потрапляє на верхній поверх. І цей цикл повторюється 6 разів, тільки після цього зерно потрапляє на жорна», – каже Сергій Канцур керівник проекту будівництва, технічний директор компанії «Агродар ЛТД».

Також технологічним процесом роботи млина передбачено виробництво висівок.

«У технологічному процесі задіяно гранулятор. На виході ми отримуємо гранульовані висівки. Вони використовуються у тваринництві, не гранулюванні можуть придбати комбікормові заводи, як частину своєї кінцевої продукції. В середньому, 18% у виробництві борошна – це висівки та 82% – борошно», – каже Нереков.

При млині працює лабораторія, де окрім звичайних перевірок якості борошна, також випікається хліб для більш детального простежування властивостей борошна.  Це може бути корисним підприємцям при створенні ексклюзивного борошна для виробництва випічки, кажуть у компанії.

03 березня 2018 14:34

Задля нової розробки, вітчизняний виробник елеваторного обладнання залучив українських інженерів-емігрантів

Розпочавши працювати над новою розробкою, у ТОВ «Завод Елеваторного Обладнання» порахував скільки вийде замовити технологію у світового інженерного гіганта, чи створити пристрій самостійно. Друге виявилось в рази дешевше. Про новинку заводу та виклики перед українськими виробниками аграрної техніки ми розпитали, під час Восьмої міжнародної виставки «Зернові технології 2018» директора ТОВ «Завод Елеваторного Обладнання» Ліліану Гапонюк.

Яку продукцію ви представляєте на виставці: новинки  чи хіти продажу?

На виставці представлена лінія нашого основного обладнання: вертикальний  транспортер, фільтр «циклон», скребковий конвеєр. Обладнання саме по собі це провірений конструктив. Протягом минулого року у нас працювала інноваційна група, яка створила новинку – смарт управління обладнанням. Вона забезпечує контроль за експлуатацією обладнання і економію електроенергії. Яким чином це відбувається? Створено програму,  по якій обслуговуючий персонал бачить стан обладнання. Машина працює за допомогою планшету, працівники не повинні вручну працювати з елеватором і шукати проблему, все покаже гаджет.

Сьогодні більшість елеваторного обладнання працює на постійній потужності, витрачається   багато електроенергії незалежно від того скільки зерна проходить через систему. Наше обладнання при зниженні об’ємів продукції, що проходить крізь обладнання, знижує об’єм електроенергії, людина не втручається в цей процес, все це робить машина. Це обладнання майбутнього ми розробляли цілий рік, аналогів йому не існує. Наш партнер компанія «Siemens» повинна була забезпечити для нас електроніку, але коли ми побачили скільки це коштуватиме то були шоковані. Тому вирішили зібрати своїх спеціалістів, навіть залучили тих хто виїхав з країни і вони працювали теж над цією технологією, яка обійшлась в 10 разів дешевше ніж нам запропонувала «Siemens». В Україні дуже велика проблема із гарними спеціалістами, більшість  виїжджає за кордон, взагалі за один день країну покидають 3 тисячі спеціалістів. Фактор дефіциту обслуговуючого персоналу і наштовхнув нас на створення винаходу, бо від цього нікуди не подітися, а з планшетом впоратися може кожен.

Саме технологію смарт-управління в цьому році Ви плануєте просувати на ринок ?

Так. У нас є мета зацікавити українського замовника і вийти на ринок в Європу. Ми зараз проходимо сертифікацію ЄС, тому що вже продали продукцію замовнику, іншого виходу в нас не має. Також плануємо взяти участь в Європейських виставках. Дуже багато складнощів трапляються на шляху компанії, але нас важко зламати.

Ваша компанія обслуговує великі господарства, а з виходом нового продукту чи плануєте Ви розширювати аудиторію?

Ми більше сконцентровані на великих замовниках, але малими та середніми  ніколи не нехтуємо. У нас дуже багато відділів продажу у всіх регіонах України і ми постійно приймаємо всі замовлення. Наш малий та середній замовник не має такого фінансування, яке мають великі компанії. Щодо даної новинки, то ми працюємо над зниженням вартості заліза, щоб смарт-управління за 500 доларів ввійшло в собівартість по старій ціні і ми конкурували на ринку з іншою  якістю, але по тій самій вартості. Наша компанія бере участь у конференціях на тему «Які критерії ефективності елеваторів і які шляхи ведуть до зниження витрат?». В тому числі ми  пропонуємо своє смарт-обладнання, як один із способів зниження собівартості перевалки.

24 лютого 2018 08:27

Кооперативам фермерів відшкодовуватимуть 2/3 вартості обладнання

В цьому році фермерським кооперативам передбачено 70% відшкодування від держави вартості обладнання. Про це заявив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета. За його словами, уряд визначив фермерство як найбільш оптимальну форму розвитку сільського господарства і основний пріоритет державної підтримки, передбачивши в державному бюджеті на 2018 рік 1 млрд гривень на підтримку фермерів.

«70% компенсацію за обладнання отримають фермери, у яких вже є або які створять кооператив. У цьому році ми зосередимося на двох напрямах кооперативів – молочному та плодово-ягідному. Ці напрями передбачають найбільший ефект зі збільшення продукції з доданою вартістю, створення робочих місць для селян та розвитку місцевої інфраструктури», – відмітив Віктор Шеремета.

За даними Мінагрополітики, так, ягідничим кооперативам компенсація буде надаватися за обладнання для зберігання і по шоковій заморозці. Молочним кооперативам – за доїльне обладнання і обладнання для охолодження молока.

Згідно повідомленню, в рамках держпідтримки для фермерів передбачаються додаткові преференції при купівлі техніки. Крім стандартних 25% компенсації за програмою здешевлення сільськогосподарської техніки, фермери додатково отримають 15% компенсації – загалом 40%.

«Для фермерів пропонується здешевлення кредитних коштів до європейського рівня – 1-2%. Ще один напрям підтримки – повернення 80% вартості за купівлю насіння української селекції. Також для фермерів буде здешевлена вартість дорадчих послуг. Одним із прогнозованих результатів дії програми має стати збільшення частки фермерських господарств у виробництві валової продукції аграрної галузі з 6 до 10%», – наголосили в МінАПК

22 лютого 2018 14:29

Україна йде шляхом розвитку США – з часом усі господарства перейшли на збереження й обробку зерна у себе

Журналісти Landlord продовжують розповідати новини компаній Восьмої міжнародної виставки інноваційних рішень в зерновому господарстві «Зернові технології 2018», на якій думками щодо розвитку в Україні зерновирх поділився керівник компанії Agrosteel Technologies Inc. Олександр Іванченко.

Яку продукцію Ваша компанія представляє на виставці? Чи є новинки продажу та технологій?

На сьогодні ринок зерно-переробки дуже насичений та має багато пропозицій. Тому ми вимушені відійти від класичної схеми дилерської системи, яка виникла в США та Канаді й пропонувати покупцям різні технології від різних виробників: турецьких, канадських, бразильських та США. Кожна з цих компаній має свою особливу технологію, та на сьогоднішній день найперспективнішими на українському ринку є саме бразильські виробники. Бразильське обладнання високоефективне, добре зберігає продукцію, має найнижчу собівартість однієї тонни сушки кукурудзи порівняно з іншими.

Обладнання з Бразилії Ваша компанія зберігає на складах чи привозить під замовлення?

Тут працюють дві системи: під замовника особливо, якщо велике потужне обладнання. Та на склад – невелике обладнання.

Хто Ваш основний покупець: малий, середній чи великий бізнес?

Наші основні покупці це малий та середній бізнес. Ми не працюємо з великими агрохолдингами, бо вони останнім часом запрошують на аукціон, вимагають багато документацій та мають велику кількість умов. Для нас це принизливо, бо ми маємо власний контингент і працюємо винятково з ними.

Чи плануєте Ви розширювати частку свого ринку або ж просто утримуєте вже набуті позиції?

Ми не плануємо розширювати частку ринку, бо конкретна боротьба «з’їдає» бюджет. Ми зацікавлені мати свою стабільну частку прибутку, правильно її розподіляти та постійно розвиватися.

Чи бачите Ви перспективу розширення ринку, збільшення площі посіву та зерносушильного обладнання?

Україна йде шляхом розвитку США, там у 50-60-ті роки будувалися елеватори, але з часом усі господарства перейшли на збереження й обробку зерна у себе, великі елеватори продавали за кордон.

Чи мають вплив на агробізнес зовнішні чинники?

На сьогодні стало набагато простіше працювати, оскільки ми більш проінформовані, знаємо які документи слід мати та слідкуємо за новинами. Ми вже 2 роки працюємо з однією митницею, досі ніяких проблем не було.

Розкажіть детальніше про поставку обладнання з Бразилії.

Транспортні компанії працюють по всьому світу однаково. Бразилія має доволі складний процес доставки від виробника до порту та, власне, санітарний процес.

Які плани має Ваша компанія на 2018 рік?

Ми плануємо співпрацювати з ще одним американським виробником, який активно розвивається на ринку зерно-збереження США, має плани виходу на ринок Європи, Росії. Ми намагаємося шукати те, що цікаво нашим покупцям і приносить максимальний прибуток.

Чи є цікаві кейси, які Ви плануєте будувати?

Кожен об’єкт унікальний, у нас немає навіть двох однакових. Ми працюємо з невеликими господарствами й, як правило, велика біда українських фермерів у тому, що вони хочуть нову технологію приєднати до того, що вже застаріло. Іноді дуже важко їм це пояснити й ми вимушені шукати шляхи вирішення таких проблем.

Розкажіть про полагодження сервісного обслуговування.

Ще 20 років тому працюючи в галузі агробізнесу перше за рахунок чого наша компанія виходила на ринок був сервіс. Ця політика у мене залишилася донині, на даний момент у нас жодний об’єкт не стояв довше 6 годин під час сезону. Ми намагаємося покращувати ці показники, бо сервіс – наша реклама. Наша команда систематично проходить навчання у США, щоб бути більш компетентними.

11 січня 2018 07:09

В цьому році не всі аграрії отримають гроші на відшкодування вартості техніки

Не зважаючи на зростання на 42% у порівняні з минулим роком фінансування програми відшкодування вартості техніки та обладнання, не всі аграрії зможуть скористатись програмою.  Про це повідомляють в Українському клубі аграрного бізнесу. Головною причиною є невеликий перелік техніки, за які держава компенсує  гроші.

Цього року сума коштів передбачених у Держбюджеті на підтримку агропромислового комплексу  становить 6,3 млрд гривень, з них на компенсацію придбання техніки виділено 945 млн гривень. У минулому році сума фінансування на ці цілі становила 550 млн грн. З цих грошей, у 2017 році використали лише 24%, що становить трохи більше 134 млн грн відшкодування. За цим механізмом  вітчизняні аграрії придбали близько 80 тракторів, 1 зернозбиральний комбайн і більше 2000 одиниць ґрунтообробної та посівної техніки на загальну суму 804,3 млн грн.

На думку Олега Нестерова, координатора комітету техніки Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) збільшення суми фінансування програми майже удвічі, виглядає нелогічним, навіть з врахуванням того, що ринок техніки минулого року зріс.

«Передумов для значного зростання попиту на вітчизняну техніку не спостерігається, особливо на фоні нарощення вітчизняними агровиробниками імпорту с/г техніки. Так, за 10 місяців 2017 року поставки в Україну тракторів та комбайнів іноземного виробництва зріс у 1,6 рази, а ґрунтообробної техніки – збільшилися удвічі. Навіть якщо врахувати загальний тренд зростання ринку техніки, буде використано лише половина із виділених коштів», – зауважив він.

В УКАБі пропонують змінити порядок такої держпідтримки. Зокрема пропонується розширити перелік техніки і обладнання, що підпадають під програму.

«Маючи майже мільярд гривень на технічне переоснащення для виробників, сумнівно, що він буде використаний на 100 і навіть на 60% на ці цілі, зважаючи на рівень використання коштів минулого року. Тому ми пропонуємо розширити перелік техніки і обладнання, яке підпадає під програму компенсації. Наприклад, додати до нього безпілотні літальні апарати/дрони  для сільського господарства або обладнання для елеваторного господарства», – зазначив Олег Нестеров.

Показати ще

Останні новини

Як живе іноземний фермер    19 липня 2019 14:12

Переорієнтація: чому угорські фермери тотально замінюють соняшник на сою

Німецькі технології на полях українських фермерів    17 липня 2019 10:02

Як Андрій Багрій об’єднав фермерів для вирощування фруктово-ягідної продукції
Показати ще