Новини    04 серпня 2018 10:07

Як в Україні впроваджують практику вирощування енергетичної верби


Вирощуванням енергетичної верби агроенергетична компанія Salix Energy зайнялася у 2010-му. За два роки до того директор компанії Ірина Гнап, яка займалася будівельним бізнесом, через кризу 2008-го вирішила переорієнтовуватися на інші ринки. У пошуках нових напрямів вона та колеги відвідали чимало країн Європи і звернули увагу, що там активно переходять на альтернативні види палива, а бізнеси у цій галузі розвиваються досить успішно. Вибір зупинили на виробництві паливних пелет і одразу стикнулися з дефіцитом сировини. У Salix Energy вирішили заповнити відсутню ланку у енергетичному ланцюжку та вивчити можливість вирощування енергетичних агрокультур.

Вибирали з різноманітних культур — тополі, міскантусу, сорго, та зупинилися на енергетичній вербі. Це деревце росте на малопродуктивних вологих ґрунтах, яких багато на півночі України, більшість з них навіть не обробляється. До того ж верба не потребує особливих витрат на зберігання та переробку, бо комбайн, що її збирає, ще на полі подрібнює її на тріску, яка є кінцевим продуктом. До того ж верба, додає Гнап, на відміну від енергокультур трав’яного походження підходить для всіх видів котлів, які працюють на твердому паливі. Культивування верби суттєво поліпшує структуру ґрунту, адже за сезон дерева скидають до 5 т/га листя.

У 2011 році висадили першу плантацію верби площею 130 га. «Садили вручну, — ділиться директор компанії. — Спецтехніка коштує дорого, а ми не були впевнені у результаті». Взагалі спочатку планували брати техніку в оренду, як це відбувається у Європі. Але у 2011 році аутсорсинг в агробізнесі був погано розвинений, тому компанія змушена була придбати за 100 000 євро причіпне обладнання Egedal Energy Planter для закладення плантацій, потужний трактор і комбайн John Deere 7300 зі спеціальною жаткою для збору енергетичної верби. «Зараз я би не рекомендувала купувати техніку, бо 90% роботи виконується агрегатами, які можна орендувати», — каже Гнап. Для збору врожаю на стандартний для кормових культур комбайн потрібна спеціальна насадка вартістю до 100 000 євро. Вартість закладення гектара великої плантації дешевша, ніж гектара малої площі. При закладенні плантації від 200 га, придбанні селекційних саджанців із великим приростом біомаси прямі виробничі затрати становити-муть близько 1200 євро/га. Із цієї суми половина — вартість посадкового матеріалу. Гнап рекомендує енергетичну вербу шведської селекції — сорти Tora, Tordis, SW Inger, Wilhelm, які обійдуться приблизно у 6 євроцентів/штука і дають приріст біомаси 20 т/рік. Саджанці польської селекції коштують до 80 коп., але вони поступаються за урожайністю «шведам». Усього на гектар потрібно до 15 000 саджанців.

Головний ризик для Salix Energy, за словами Гнап, полягав у тому, що компанія стала першопрохідцем у цьому бізнесі в Україні. Європейський досвід, який брали за основу, потребував адаптації в українських реаліях. Так, зі старту недооцінили проблему із забур’яненістю, тому наступні роки довелося боротися з бур’янами механічним і хімічним способами.

Перший промисловий урожай Salix Energy отримала у 2014 році. Далі площі збільшували, засаджуючи їх власним посадковим матеріалом. Якщо перші два роки продукцію виключно експортували, зараз усе реалізують в Україні. Ринок теплової енергії активно розвивається, і виник дефіцит сировини: в компанії є замовники, розташовані за 300 км. За словами Гнап, точка окупності проекту припадає на час зрізу другого врожаю — на шостий рік від закладення плантації. Середній урожай першого укосу — 70 куб. м/га, починаючи з другого — близько 200 куб. м/га. «Не кожен інвестор готовий стільки чекати, — додає вона. — Але бонусом за терпимість є те, що бізнесмен вкладає кошти один раз і 25 років отримує урожай, витрачаючи лише на його збір». Усього ж плантація дає шість-сім повноцінних укосів кожні три роки, після чого врожайність починає знижуватися, тож експлуатувати плантацію довше 25 років економічно недоцільно.

На даний момент загальна площа вербних посадок Salix Energy становить понад 1700 га — це найбільша плантація в Східній Європі, яка належить одній компанії. Гнап підкреслює: тріска — локальний продукт. Плантації розміщені у радіусі 100 км від смт Іваничі, що на Волині: у трьох районах — Локачинському, Іваничівському, Горохівському та у прилеглих районах Львівщини, логістичне плече у такому кластері іноді сягає кількох кілометрів. Компанія підписала договори з органами місцевої влади Іваничівського району на виробництво тепла й опалює щепою об’єкти соціальної сфери селища. У той самий час компанія вивчає можливість пелетування тріски для ефективнішого транспортування сировини на далекі відстані.

Маючи власну техніку та освоївши технологію вирощування, Salix Energy також надає послуги із закладення плантацій та збору тріски іншим господарствам. Ще один напрям бізнесу — продаж саджанців із власних маточників: у певні роки компанія реалізує їх в кількості, достатній для засадження 600 га, хоча має потенціал підготувати посадковий матеріал на 1000 га. З 2014-го компанія вирощує енергетичну тополю. Це деревце може рости на сухих і важких ґрунтах, які не підходять для верби. Також завезла саджанці швидкорослої деревної культури павловнії, яка вирощується на ділову деревину. Цьогоріч компанія хоче спробувати використовувати щепу для виробництва МДФ та ДСП панелей. У планах — будівництво власних потужностей із виробництва енергії.

ТЕКСТ: ЛАРИСА СТЕПАНУШКО

Читайте також

Ще немає новин у цій стрічці ...