На Прикарпатті харків’янин запустив виробництво крем-меду на грант

Під час повномасштабної війни харків’янин Михайло Цибулька, який розвиває родинну пасіку, переїхав на Івано-Франківщину та запустив виробництво крем-меду завдяки гранту. Про історію бджоляра повідали у пресслужбі Проєкту USAID “Економічна підтримка України”.

Мій дід Павло з 1948 року тримав пасіку на Харківщині, дитиною я завжди бігав за ним. Усі мої спогади – про перебування на пасіці. Чотири роки тому я вирішив сам розвивати пасіку. Коли почалася повномасштабна війна, ми з родиною виїхали до Івано-Франківська, бо у Харкові були сильні обстріли, – згадує чоловік.

Стеж за новинами у зручному форматі: Підписуйся на наш Twitter 

За минулий рік ціна на мед на українському ринку впала, це змусило родину шукати шляхи, як заробити більше, маючи мед. Вирішили, що будуть виготовляти крем-мед. Але для цього потрібні були гроші – розширити пасіку, закупити обладнання для виготовлення крем-меду, отримати дозвіл на продаж такого продукту.

Грант від єРобота

Завдяки гранту єРобота Михайло отримав гроші на розширення пасіки та змайстрував 60 вуликів, тож зараз його пасіка нараховує 100 вуликів. Цьогоріч пасіка знову буде кочовою, аби отримати кращий мед і допомогти бджолам його зібрати.

Я отримав грант, оскільки можу працювати із деревом, то вулики роблю сам, це вигідно. Ще торік я закупив деревину і взимку та навесні робив вулики, коштом цього гранту моя пасіка зросла у 2,5 раза. Наступний крок – заселити вулики бджолосім’ями, частину я візьму своїх бджіл, частину планую купити, – ділиться бджоляр.

Грант від Міжнародної організації з міграції

Ще один грант – від Міжнародної організації з міграції – Михайло отримав на запуск виробництва крем-меду. За грантові гроші закупив обладнання, яке вже дозволило розпочати виробництво солодкого продукту: столи, стелажі, меблі, дозатор, сировину (фруктові сублімати). Але щоб продавати такий продукт, потрібно мати сертифікацію та дозволи.

Консультація від USAID

На безплатній платформі Прометеус” родина познайомилася із вимогами до сертифікації на виготовлення продуктів бджільництва. Додаткові знання із сертифікації бджоляр отримав від консультантки Проєкту USAID. Обладнання у новому цеху розмістив відповідно до цих вимог.

До сьогодні ми продавали мед гуртовим покупцям, але вирішили, що можемо збільшити додану вартість, тож будемо робити крем-мед. Продаж такого продукту потребує сертифікації. Консультантка Проєкту USAID Ольга Лучка допомогла розібратися в основних етапах впровадження НАССР, розповіла, чому це важливо для нас, як малих виробників медової продукції, які це відкриває перспективи. Зараз ми подали заявку на отримання експлуатаційного дозволу від Держпродспоживслужби. Маючи такий документ, зможемо вже продавати наш крем-мед.

Нині на пасіці розпочався активний період – квітнуть дерева, трави, бджоли збирають травневий мед з акацій.

Нагадаємо, українські фермери, які планують подаватися на гранти, зможуть самостійно оцінити перспективи свого господарства, основні параметри свого проєкту та заяви для отримання гранту.

Кабінет Міністрів додав шипшину та мигдаль до переліку плодово-ягідних культур, на посадку яких можна отримати грант за державною програмою для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства.

Об’єднання учасників органічного сектору України “Органічна ініціатива” оголосив про початок прийому заявок в рамках 3-го етапу програми “Підтримка органічного сектору в Україні”, який буде впроваджуватись за підтримки Швейцарії.

В Україні стартувала програма підтримки жінок-підприємиць в агро Empowering Women in Agrifood (EWA) від EIT Food з можливістю отримати грант до 10 тис. євро на розвиток власної справи чи стартапу.

Відомий на Харківщині фермер Геннадій Гончаров має у господарстві – 500 гектарів, на яких вирощує пшеницю. Нині фермер придбав дрон із тепловізором, щоб виявляти міни на своїх полях.

Релоковане з Харкова до Чернівців підприємство  “Пульс автоматика” налагодило виробництво електроніки для бджільництва, зокрема, техніки для медогонок та навощування бджолиних рамок.

До початку повномасштабного вторгнення рф, у Харкові розробили унікальні космічні технології, що дозволяють висушувати сири різних сортів, без додавання консервантів зі збереженням усіх натуральних якостей. Водночас тільки після релокації до Мукачева підприємство “Прайм Снек” відкрило для себе експорті можливості. Нині вироби можуть стати першим молочним продуктом закарпатського виробництва, який офіційно дозволено продавати у країнах ЄС.

В Україні продовжує діяти державна програма релокації підприємств, яка надає підтримку бізнесу у переміщенні виробничих потужностей із зони бойових дій у західні області України. Вдалося перемістити 790 потужностей, повідомляє пресслужба Мінекономіки.

Малий та середній бізнес, котрому довелось перевезти свої виробничі потужності у більш безпечні регіони України, зможе отримати компенсацію у розмірі до €30 000.

Серед релокованих підприємств, які вже відновили свою діяльність, найбільшу частку складають компанії оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів.

Підприємства промисловості покращили оцінки економічних перспектив з огляду на релокацію частини підприємств до більш безпечних регіонів, поступове налагодження ланцюгів постачання та адаптацію до нових умов.

В Україні триває релокація бізнесу із постраждалих від війни регіонів на більш безпечні території України з метою захисту промислових потужностей вітчизняних підприємств усіх форм власності.

Анна Лиса

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати