Історії успіху    07 липня 2018 13:25

Сергій Терещук – першопроходець насіннєвого бізнесу України

Сергій Терещук — засновник і власник компанії «Маїс», багатопрофільного підприємства, яке розвиває декілька напрямів: насінництво, садівництво, виробництво натуральних соків, горіхівництво, скотарство.

Гібридами кукурудзи, що виробляє «Маїс», зараз засівається близько 15% посівних площ в Україні. У компанії понад 1000 постійних партнерів, серед яких як провідні агрохолдинги країни, так і невеликі фермерські господарства. Щорічно «Маїс» виробляє 15 000 т насіння кукурудзи, 3000 т насіння пшениці, 2000 т насіння сої, сотні тонн насіння інших культур.

Партнерами «Маїсу» є провідні світові виробники насіннєвого матеріалу та засобів захисту рослин. Завдяки їх співробітництву, яке розпочалося ще на початку 1990-х, світ побачив, на що здатен український агросектор в цілому і найперспективніша його культура — кукурудза. Бо до цього партнерства жодної тонни кукурудзи на експорт Україна не продавала.

Компанію Терещук назвав на честь улюбленої сільськогосподарської культури. За словами колег, які знають його зі студентських лав, він ще до створення «Маїсу» вірив у потенціал кукурудзи і завжди казав, що вона піднесе економіку України. Терещук зі своєю компанією зробив багато для реалізації цього потенціалу: долучився до розробки регіональної програми з розвитку кукурудзи, забезпечив аграріїв високоврожайними гібридами та провідними технологіями.

Область вийшла на перше місце за врожайністю і валовим збором цієї культури, обійшовши Дніпропетровщину і Херсонщину. Сьогодні кукурудза є найбільш стабільною і прибутковою культурою українського агросектора, і не в останню чергу завдяки «Маїсу».

Звісно ж, Landlord зацікавився таким підприємством, яке стояло у витоків розбудови галузі насінництва незалежної України, та постаттю його засновника і голови ради директорів Сергія Терещука. Але для окреслення головних рис його особистості журнал вирішив піти дещо нестандартним для себе шляхом.

Ми адресували всі запитання не самому Терещуку, а його партнерам та команді, насамперед тим людям, які разом з ним створювали компанію, поділяли його здобутки і втрати, захоплення і розчарування. Саме вони розповіли цю історію успіху свого керівника і товариша.

Портрет особистості

Цілеспрямованість, вимогливість до себе і до інших, невтомна працездатність, стратегічне мислення, лідерські якості, великий дар переконання — з переліку цих якостей команда Терещука почала розповідь про свого лідера. Вони дружать ще зі студентських лав і на їх очах відбувалося його формування як бізнесмена та керівника. Усі ці риси, які сьогодні визначають особистість засновника «Маїсу», були притаманні йому ще замолоду.

Перш за все це лідерські якості, які втілюються в умінні формувати, мотивувати команду, домагатися виконання поставлених завдань. До його аргументів завжди прислухалися, причому не тільки підлеглі. Навіть студенти курсу, комсоргом якого був Терещук, старанно готувалися до всіх семінарів та екзаменів, бо він їх не лише заохочував до цього, а й першим подавав приклад.

За словами колег, Терещук завжди вірив у потужне аграрне майбутнє України і вмів надихнути цією вірою друзів, навіть тих, чия освіта була дуже далекою від сільського господарства. На цій вірі і побудована команда «Маїсу».

Вміння переконувати та надихати з роками лише вдосконалилося. Колеги Терещука кажуть, що проста бесіда з ним мов окриляє і додає наснаги на виконання завдань та реалізацію ідей будь-якої складності.

Терещук є головним генератором всіх ідей, які втілені в компанії. Втім він не є безкомпромісним, авторитарним керівником, завжди пропонує колегам обговорювати свої ідеї, ніколи не приймає рішень без глибокого аналізу всіх аспектів свого плану. Але коли вже він та його команда добре обдумали і зважили всі за і проти ідеї, до її втілення він ставиться дуже вимогливо і відповідально.

Відповідальність є найголовнішою рисою характеру Терещука, його основною менеджерською якістю. Наприклад, одному зарубіжному партнеру потрібно було збільшити обсяги виробництва в стислі терміни — за півроку. «Маїс» виявився надійним партнером, і за три місяці був зроблений проект, придбано обладнання, і ще через три місяці завод було розширено, обсяги збільшено, репутацію підтверджено. У результаті «Маїс» отримав замовлення, що дало змогу закріпити свою першість серед насіннєвих компаній України, яку він утримує і донині.

Перші кроки

Шлях до теперішніх успіхів починався ще наприкінці 1980-х. Закінчивши агрономічний факультет Уманського сільгоспінституту, Терещук встиг декілька років пропрацювати агрономом, директором господарства, інструктором обкому партії. Одного разу справи привели його на Рівненщину, де він зустрівся з відомим організатором сільськогосподарського виробництва Володимиром Плютинським і побачив, яку без перебільшення видатну кукурудзу вирощує цей агроном на піщаниках.

Згодом зустріч переросла у плідну співпрацю, наслідком якої стало створення першого в країні насіннєвого виробництва повного циклу. Була заснована спільна агрофірма «Зоря», побудований сучасний насіннєвий завод поблизу Білозір’я, започатковано вирощування елітного посівного матеріалу в господарствах Черкащини. Згодом Терещук, який очолював та організовував ці заходи, викупив активи «Зорі» та у 1991 році створив власну компанію — «Маїс».

Компанія використовує лише передові технології у зрошуванні

А у 1992-му Терещук впроваджує повний цикл вирощування гібридів кукурудзи та їх доробки. Партнером «Маїсу», якому тоді був лише рік, стає один із лідерів світового насінництва — компанія Pioneer, яка зокрема надала сучасні технології та елітні гібриди. Але головною метою Терещука було не збільшення присутності іноземних компаній на ринку України, а відродження вітчизняного насіннєвого бізнесу із власною селекцією та національними операторами ринку.

«Маїс» своєї мети досяг: компанія співпрацює із провідними селекційними центрами в Україні, має потужний селекційний відділ і вже зареєструвала 12 гібридів кукурудзи власної селекції. Терещук був співавтором дев’яти з них. Сьогодні локомотивами продажів «Маїсу» виступають саме гібриди власної селекції — Аурум, Платинум, Марсер, Здобуток.

Команда Терещука добре розуміла поставлені перед нею завдання, поділяла спільну мету і робила все для того, щоб насіннєвий ринок України наповнювався вітчизняним продуктом. Завод почав виробляти насіння для Pioneer, зробивши його доступним для споживачів, адже воно було значно дешевше виробленого в Америці та імпортованого до України. Так «Маїс» став місіонером українського насіннєвого бізнесу, першопрохідцем, завдяки якому почав розвиватися новий для нашої держави ринок.

Формування ринку

Як згодом з’ясувалося, налагодити виробництво насіння — це лише половина справи в умовах відсутності аграрного ринку. Доходило до курйозних випадків. У середині 1990-х у господарствах Черкаської області, які придбали насіння іноземної селекції, урожайність кукурудзи вдвічі перевищила звичний для тих часів рівень у 20 ц/га. Але цей врожай було неможливо ані зібрати, ані переробити, бо бракувало пального для комбайнів та вантажівок, елеваторів для зберігання збіжжя.

“Маїс” співпрацює з провідними селекційними центрами в Україні, має потужний селекційний відділ і вже зареєструвала 12 гібридів кукурудзи власної селекції

Навіть продати зібране не було можливості, бо покупці пропонували лише бартерні розрахунки. Та засновника «Маїсу» такі ризики не зупинили, а лише спонукали до вирішення проблеми. І Терещук активно долучився до створення на Черкащині ні багато ні мало — аграрного ринку. Аби розвивати сільськогосподарську галузь на теренах всієї області, він погодився на пропозицію губернатора очолити сектор з питань сільського господарства.

За два роки роботи на цій посаді провів сотні нарад — переконував, роз’яснював разом зі столичними фахівцями керівникам господарств необхідність впровадження нових технологій, залучав інвесторів, працював над забезпеченням сільгоспвиробників технікою, пальним, відновив в області роботу МТС, практично всі землі області почали оброблятися.

Були створені сприятливі умови для аграрного ринку, на якому комфортно почувалися іноземні інвестори, постачальники насіння і сільгоспвиробники. У свою чергу «Маїс» став для цього ринку провідником сучасних технологій. Багато світових виробників насіннєвого матеріалу та агрохімічних препаратів виходили на український ринок у тому числі завдяки співробітництву з «Маїсом».

Наприклад, у 1997 році «Маїс» співпрацював з Euralis і допоміг французькій компанії суттєво збільшити присутність на ринку насіння України. Така співпраця була започаткована і з Limagrain, Monsanto, RAGT та іншими. Ці світові виробники з гордістю розповідають про співробітництво з «Маїсом», який за своїми технологіями та якістю насіння не поступається іноземним насінницьким підприємствам, а за деякими параметрами навіть перевершує їх.

Сьогодні компанія «Маїс» — це найсучасніший насіннєвий завод, вирощування десятків гібридів західної, вітчизняної та власної селекції на 10 000 га, які обробляються за новітніми інтенсивними технологіями. Зокрема, 4000 га ріллі зрошується спеціальними дощувальними установками, лише цього року поливні потужності збільшили на 1000 га.

Усього найближчим часом планується забезпечити «штучною» водою 7000 га. І технології в зрошуванні використовуються лише передові. Нещодавно компанія запустила нову насосну станцію з дистанційним управлінням і автоматичною системою керування дощувальними машинами.

Творча натура

Багатогранна натура засновника «Маїсу», його різнобічні інтереси привели до того, що компанія згодом стала багатопрофільною. Але частіше за все приводом для запровадження нового напряму діяльності був не сухий розрахунок перспектив та прибутковості, а бажання вирішити певну проблему в сільському господарстві, зробити щось корисне не лише для компанії, але й для регіону.

Власне, першою такою ідеєю і було створення провідного насіннєвого виробництва в країні, відродження національної селекційної школи, розповсюдження найперспективнішої на сьогодні сільгоспкультури. Першою, але далеко не останньою ідеєю.

Ще за радянських часів Чигиринщина славилася своїми садами, в Боровиці був найбільший в Черкаській області сад, але потім садівництво тут, як і у всій країні, занепало. Тому відродити славні традиції українських садівників стало для Терещука справою честі. До того ж тут вигідне розташування: поряд гарна дніпровська вода, яка дуже підходить для саду, а вітри сприяють тому, що дерева вражаються хворобами набагато менше.

Було прийнято рішення закласти 170 га яблуневого саду інтенсивного типу на крапельному зрошенні. Нині його врожайність становить 60 т яблук з 1 га. Трохи згодом на території колишнього консервного заводу для зберігання врожаю побудували сучасне високотехнологічне сховище у регульованому газовому середовищі. Використані в ньому технології дозволяють зберігати яблука протягом 12 місяців без втрати якості.

Успішно реалізовані ідеї надихають Терещука на нові рішення. Так, оцінивши потенціал власного садівництва, він замислився над переробкою фруктів і створив виробництво натуральних соків прямого віджиму під торговою маркою «Найсік», яке ввели в експлуатацію у 2015-му. Минулого року Перший національний конкурс соків прямого віджиму визнав «Найсік» кращим в Україні.

Навіть те, що для інших створює проблеми, Терещук вміє ефективно використати. Наприклад, у процесі розпаювання земель з’ясувалося, що незручні ділянки, зокрема схили, більшість аграріїв обробляли неохоче.

І у Терещука з’явилася думка засадити ці площі горіховими плантаціями. Він привіз до України кращі сорти горіхів із Франції, Румунії та Молдови, домовився про поставки садивного матеріалу. І тепер товарні горіхові сади компанії перевищують 100 га, ще 40 га займає розплідник.

Саджанцями від «Маїсу» засаджено вже близько 4000 га по всій Україні. Дотепер існує проблема щодо забезпечення українського споживача високоякісним чистим м’ясом.

Щоб її вирішити, у Терещука виникла ідея вирощувати бичків ангуської породи, над реалізацією якої команда працює сьогодні. Компанія завезла добірний генетичний матеріал, вдосконалила кормову базу і впевнено розвиває цей напрям, аби кожен українець міг поласувати якісним стейком із мармурової телятини.

Сьогодні тваринницький комплекс «Маїсу» налічує 1000 голів лише маточного стада. А у планах Терещука розвивати скотарство і далі, причому обидва його напрями: і м’ясне, і молочне.

Ми розповіли про декілька успішних проектів, реалізованих Сергієм Терещуком і його командою, а планів ще багато, вони сміливі, унікальні і потрібні українцям.

Уявити, що Терещук зупиниться на досягнутому, неможливо. Безліч його ідей ще чекають втілення.

Текст: Андрій Петров

Фото: “Маїс”

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

3 години тому

Двохсотрічний сімейний бізнес родини Бунге або історія лідера агроринку

За тривалий проміжок часу перед компаніями постає чимало викликів — економічні кризи, революції, війни, технологічні зміни тощо. Щоб вийти переможцем у цій боротьбі, потрібно мати особливе управлінське вміння ухвалювати потрібні рішення в потрібний час, а ще вміти користуватися перевагами глобальних змін та бачити тенденції. Нідерландська компанія «Бунге» власним досвідом показала, що цілком можливо вести успішно бізнес понад два століття. Головне — дотримуватися правил.

Агродинастії   

5 години тому

Україна втричі збільшила експорт соків: ТОП-3 споживачі

У І півріччі 2019 року Україна поставила на зовнішній ринок 67,9 тис. тонн соків, що втричі більше порівняно з відповідним періодом минулого року. Основним споживачем цієї продукції з України стали США – 43% від усього обсягу експорту соків.

Про це повідомляє прес-служба асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Загалом за період січень-червень 2019 р. українські аграрії експортували плодово-овочевих соків на суму $54,8 млн (І півріччі 2018 р. – 27,9 млн). Експерти відзначають, що Україна є «нетто-експортером соків» – має позитивне сальдо торговельного балансу (експорт мінус імпорт) щодо цієї продукції, яке становить $38,7 млн.

Читайте: Як фермер Андрій Багрій об’єднав інших господарів землі задля вирощування фруктово-ягідної продукції

ТОП-3 споживачі українських соків:

  • США – 43% усього експорту соків ($23,6 млн);
  • Канада – 14,6% (майже $8 млн);
  • Австрія – 13,2% ($7,2 млн).

Landlord раніше повідомляв про те, що Україна стала найбільшим поставщиком яблучного соку до Канади.

Трейдинг   

21 липня 2019 10:43

СЕС приносять мені майже $2 млн на рік — Сергій Омельяненко

В ексклюзивному інтерв’ю Landlord власник фермерського господарства «Омельяненко» на Кіровоградщині Сергій Омельяненко розповів, як став першопрохідцем у будівництві сонячних електростанцій у селі, озвучив суми та труднощі в отриманні «зеленого» тарифу.

На фоні нинішніх солярних об’єктів на півмільйона мегават сонячна станція Сергія Омельяненка виглядає вельми скромно. Проте на початку десятих ферма з добування альтернативної енергетики навіть на 10 МВт викликала справжній фурор. Та й ринок тих часів був фактично монополізований братами Клюєвими, тож за реалізацію подібних ініціатив бралися одиниці.

За словами пана Омельяненка, історія побудови СЕС розпочалася зі знайомства з губернатором області, якого він попросив підтримати ідею будівництва: «Розповів йому, що хочу поставити панелі, для чого це потрібно, запросив на відкриття станції…»

І це спрацювало, бо коли Сергій Борисович завітав до обленерго, то отримав тверду відсіч. «Мене уважно вислухали, але дали зрозуміти, що мають чітку «вказівку» нікого у цю тему не пускати», — згадує він.

Читайте: Як стати другом Ілона Маска: фермер Сергій Омельяненко розкриває секрет

Ось тут і стала у пригоді розмова з губернатором — бажаний ліміт на потужність фермеру виділили, й у 2012-му з’явилася перша в Україні фермерська сонячна станція і перший подібний об’єкт енергетики у Кіровоградській області. Щоправда, довелося побігати і за отриманням «зеленого» тарифу — повноцінно СЕС почала працювати наступного, 2013 року.

«Гроші на будівництво я брав у кредит, але той рік видався досить вдалим для господарства — вже за три місяці кредит був повністю погашений за рахунок продажу сільгосппродукції. Як мені здалося, в банку були не дуже задоволені нашою спритністю — вони розраховували мати з мене відсотки по кредиту на довгі роки… Сама станція, тобто інвестиція, повністю окупилася всього за три роки — тариф, який ми отримали, дуже вигідний», — пригадує пан Омельяненко.

Згодом, вже у 2016 році, з іншого краю села була побудована друга станція, вдвічі більша за першу, і Сергій Омельяненко став власником сонячних потужностей у 4,5 МВт. Часи змінилися, і з отриманням дозволів і «зелених» тарифів вже проблем не було. Хоча йому й довелося за власні 6 млн гривень побудувати й передати на баланс обленерго лінію електропередачі.

Це відбулося вже після першої хвилі зниження «зелених» тарифів, як це і передбачено у законодавстві — термін окупності об’єкта становить уже п’ять років. Власник пояснює:

«Перша станція приносить мені $1 млн доходу на рік, а друга, хоча й потужніша, — приблизно $700 000. На всі солярки і бензини для техніки нам цілком вистачає».

Сумарні інвестиції власник господарства оцінює приблизно у $6–7 млн. «Цей рік був, до речі, ще цікавий для інвестування у сонячну енергетику, а вже з наступного передбачено зниження «зеленого» тарифу. На другій станції ми отримали тариф у 16 євроцентів за кіловат, у цьому році ще встановлюють тариф у 15 євроцентів, а вже наступного власники, які введуть потужності, отримають лише по 11 євроцентів. Я б, мабуть, вже за такий тариф будувати і не став би, буде різке падіння зацікавленості», — відзначив пан Омельяненко.

Крім сонячних електростанцій, Сергій Омельяненко розглядає і можливість вітрової енергетики, однак наразі цей напрям через низькі «зелені» тарифи інвестиційно малопривабливий.

«Може, нова влада щось змінить у цьому питанні, тоді будемо рахувати. Та є ще багато «проти». І складний монтаж вітроустановок, і шум, який супроводжує їх роботу. У нас тут скрізь населені пункти, навряд чи хтось буде задоволений, якщо почне свистіти у вікно. Взагалі, це питання треба вивчати, тема сама по собі цікава», — ділиться пан Омельяненко.

Нагадаємо, раніше Landlord опублікував унікальний кейс прогресивного фермера з Кіровоградщини Сергія Омельяненка, який став не тільки піонером у створенні зеленої енергетики в селі, а й увійшов до найкращих друзів Ілона Маска!

Технології   

20 липня 2019 09:08

Як розвивати мале фермерство та сільські території: стратегічна сесія на Агропорт Південь Херсон 2019

Щоб розвивати мале фермерство і сприяти його виходу на міжнародні ринки, потрібна тісна співпраця держави, приватного сектора та міжнародних організацій. Як цього досягти – обговорювали учасники стратегічної сесії, яка відбулася 18 липня в рамках Агропорт Південь Херсон 2019. 

Про це повідомляє прес-служба Агропорт Україна.

Стратегічна сесія була присвячена питанню впровадження Цілей сталого розвитку на регіональному рівні, тобто гармонізації національних і регіональних політик із цілями сталого розвитку, які декларує ООН.

Читайте: Морс зі 150 кг органічного кизилу: на Агропорті встановили національний рекорд

Шляхи досягнення Цілей сталого розвитку:

  • нарощування інвестицій в агросектор;
  • розширення програм підтримки малого та середнього агробізнесу,
  • встановлення міцних зв’язків між виробниками харчових продуктів та споживачем.

Розвиток сільських територій не можливий без досягнення Цілей сталого розвитку, в основі чого лежать економічний, екологічний та соціальний фактори. На цьому наголосив міжнародний консультант регіонального офісу для Європи та Центральної Азії ФАО Михайло Малков.

  • Екологічний фактор  – правильне управління природними ресурсами, починаючи від води і закінчуючи повітрям, ґрунтами, лісами.
  • Соціальний фактор – це благополуччя: люди в сільських місцевостях повинні жити добре, мати якісну транспортну інфраструктуру та медицину.
  • Економічний фактор – залучення інвестицій, з одного боку, та гідна заробітна плата для фермерів, з другого боку.

«Це великі можливості як для аграріїв, так і для інвесторів. Нам спільно потрібно працювати задля розвитку малого фермерства, для його зростання та виходу на іноземні ринки», – відзначила в.о. Міністра аграрної політики і продовольства Ольга Трофімцева.

Усі учасники стратегічної сесії говорили про важливість приватно-державного партнерства в розвитку сільських територій і про необхідність залучати інвестиції в розвиток фермерських господарств.

Голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв, який також висловлював готовність працювати заради залучення інвестицій в область, підписав Меморандум про співпрацю та партнерство між Херсонською обласною державною адміністрацією та громадською спілкою «Бізнес Інкубатор Груп. Україна».

Згідно з документом, сторони спільно діятимуть з метою активізації розвитку сільських територій Херсонської області, зростання економічного потенціалу, поліпшення якості життя і соціального захисту людей, які працюють в аграрному секторі, адаптації дрібних сільгоспвиробників та їх господарств до актуальних ринкових умов, а також задля створення робочих місць.

Landlord раніше повідомляв про те, що Уряд затвердив стратегію розвитку експорту, якою розширюються експортні можливості для малих та середніх агропідприємств.

 

Політика   

19 липня 2019 15:56

Ринок землі: яким його бачать різні партії, що йдуть на вибори

Зняття мораторію на продаж землі в Україні, крім «Батьківщини», підтримують майже всі політичні сили, які претендують на місце в новому парламенті. При цьому кожна партія має власне бачення відкриття земельного ринку.

Коли, як і за якою моделлю хочуть запускати ринок землі різні партії, що йдуть на вибори, повідомляє Економічна правда.

Ресурс  представив точку зору 5 політичних сил.

«Європейська солідарність»: виступає за мінімальні ціни на землю та захист інтересів власників землі за допомогою Земельного кадастру.

«Голос»: вважає за необхідне ввести обмеження на концентрацію земель в одних руках; виступають за запровадження ринку з 2020 р. Стоять на позиції, що право купувати землю повинні мати лише українські громадяни та юрособи з кінцевими бенефіціарами українцями.

Читайте: Суперінтенсивне ягідництво: як господарству Обрій вдалося досягти високої рентабельності

«Слуга народу»: заявляє, що на запровадження земельного ринку потрібно не більше року, і що їхні експерти вже готують «земельні» законопроекти, зокрема про захист прав держави, інвесторів та власників.

«Громадянська позиція»: говорить про доцільність відкриття земельного ринку відразу після інвентаризації земель. Купувати землі сільгосппризначення, на думку партії, можуть лише громадяни України або підприємства, засновані громадянами України (особи з подвійним громадянством або які не жили в Україні останні 5 років, не мають права купувати землю).

«Сила і честь»: виступає за надання державі пріоритету в купівлі землі, а також за введення граничних норм щодо площі земель у власності однієї особи. Скасувати земельний мораторій пропонує з 2020 р.

Landlord раніше повідомляв про те, що з відкриттям ринку землі фермери отримають більші можливості в кредитуванні – вважає Світовий банк.

Земля   

Показати ще