Історії успіху    07 липня 2018 13:25

Сергій Терещук – першопроходець насіннєвого бізнесу України

Сергій Терещук — засновник і власник компанії «Маїс», багатопрофільного підприємства, яке розвиває декілька напрямів: насінництво, садівництво, виробництво натуральних соків, горіхівництво, скотарство.

Гібридами кукурудзи, що виробляє «Маїс», зараз засівається близько 15% посівних площ в Україні. У компанії понад 1000 постійних партнерів, серед яких як провідні агрохолдинги країни, так і невеликі фермерські господарства. Щорічно «Маїс» виробляє 15 000 т насіння кукурудзи, 3000 т насіння пшениці, 2000 т насіння сої, сотні тонн насіння інших культур.

Партнерами «Маїсу» є провідні світові виробники насіннєвого матеріалу та засобів захисту рослин. Завдяки їх співробітництву, яке розпочалося ще на початку 1990-х, світ побачив, на що здатен український агросектор в цілому і найперспективніша його культура — кукурудза. Бо до цього партнерства жодної тонни кукурудзи на експорт Україна не продавала.

Компанію Терещук назвав на честь улюбленої сільськогосподарської культури. За словами колег, які знають його зі студентських лав, він ще до створення «Маїсу» вірив у потенціал кукурудзи і завжди казав, що вона піднесе економіку України. Терещук зі своєю компанією зробив багато для реалізації цього потенціалу: долучився до розробки регіональної програми з розвитку кукурудзи, забезпечив аграріїв високоврожайними гібридами та провідними технологіями.

Область вийшла на перше місце за врожайністю і валовим збором цієї культури, обійшовши Дніпропетровщину і Херсонщину. Сьогодні кукурудза є найбільш стабільною і прибутковою культурою українського агросектора, і не в останню чергу завдяки «Маїсу».

Звісно ж, Landlord зацікавився таким підприємством, яке стояло у витоків розбудови галузі насінництва незалежної України, та постаттю його засновника і голови ради директорів Сергія Терещука. Але для окреслення головних рис його особистості журнал вирішив піти дещо нестандартним для себе шляхом.

Ми адресували всі запитання не самому Терещуку, а його партнерам та команді, насамперед тим людям, які разом з ним створювали компанію, поділяли його здобутки і втрати, захоплення і розчарування. Саме вони розповіли цю історію успіху свого керівника і товариша.

Портрет особистості

Цілеспрямованість, вимогливість до себе і до інших, невтомна працездатність, стратегічне мислення, лідерські якості, великий дар переконання — з переліку цих якостей команда Терещука почала розповідь про свого лідера. Вони дружать ще зі студентських лав і на їх очах відбувалося його формування як бізнесмена та керівника. Усі ці риси, які сьогодні визначають особистість засновника «Маїсу», були притаманні йому ще замолоду.

Перш за все це лідерські якості, які втілюються в умінні формувати, мотивувати команду, домагатися виконання поставлених завдань. До його аргументів завжди прислухалися, причому не тільки підлеглі. Навіть студенти курсу, комсоргом якого був Терещук, старанно готувалися до всіх семінарів та екзаменів, бо він їх не лише заохочував до цього, а й першим подавав приклад.

За словами колег, Терещук завжди вірив у потужне аграрне майбутнє України і вмів надихнути цією вірою друзів, навіть тих, чия освіта була дуже далекою від сільського господарства. На цій вірі і побудована команда «Маїсу».

Вміння переконувати та надихати з роками лише вдосконалилося. Колеги Терещука кажуть, що проста бесіда з ним мов окриляє і додає наснаги на виконання завдань та реалізацію ідей будь-якої складності.

Терещук є головним генератором всіх ідей, які втілені в компанії. Втім він не є безкомпромісним, авторитарним керівником, завжди пропонує колегам обговорювати свої ідеї, ніколи не приймає рішень без глибокого аналізу всіх аспектів свого плану. Але коли вже він та його команда добре обдумали і зважили всі за і проти ідеї, до її втілення він ставиться дуже вимогливо і відповідально.

Відповідальність є найголовнішою рисою характеру Терещука, його основною менеджерською якістю. Наприклад, одному зарубіжному партнеру потрібно було збільшити обсяги виробництва в стислі терміни — за півроку. «Маїс» виявився надійним партнером, і за три місяці був зроблений проект, придбано обладнання, і ще через три місяці завод було розширено, обсяги збільшено, репутацію підтверджено. У результаті «Маїс» отримав замовлення, що дало змогу закріпити свою першість серед насіннєвих компаній України, яку він утримує і донині.

Перші кроки

Шлях до теперішніх успіхів починався ще наприкінці 1980-х. Закінчивши агрономічний факультет Уманського сільгоспінституту, Терещук встиг декілька років пропрацювати агрономом, директором господарства, інструктором обкому партії. Одного разу справи привели його на Рівненщину, де він зустрівся з відомим організатором сільськогосподарського виробництва Володимиром Плютинським і побачив, яку без перебільшення видатну кукурудзу вирощує цей агроном на піщаниках.

Згодом зустріч переросла у плідну співпрацю, наслідком якої стало створення першого в країні насіннєвого виробництва повного циклу. Була заснована спільна агрофірма «Зоря», побудований сучасний насіннєвий завод поблизу Білозір’я, започатковано вирощування елітного посівного матеріалу в господарствах Черкащини. Згодом Терещук, який очолював та організовував ці заходи, викупив активи «Зорі» та у 1991 році створив власну компанію — «Маїс».

Компанія використовує лише передові технології у зрошуванні

А у 1992-му Терещук впроваджує повний цикл вирощування гібридів кукурудзи та їх доробки. Партнером «Маїсу», якому тоді був лише рік, стає один із лідерів світового насінництва — компанія Pioneer, яка зокрема надала сучасні технології та елітні гібриди. Але головною метою Терещука було не збільшення присутності іноземних компаній на ринку України, а відродження вітчизняного насіннєвого бізнесу із власною селекцією та національними операторами ринку.

«Маїс» своєї мети досяг: компанія співпрацює із провідними селекційними центрами в Україні, має потужний селекційний відділ і вже зареєструвала 12 гібридів кукурудзи власної селекції. Терещук був співавтором дев’яти з них. Сьогодні локомотивами продажів «Маїсу» виступають саме гібриди власної селекції — Аурум, Платинум, Марсер, Здобуток.

Команда Терещука добре розуміла поставлені перед нею завдання, поділяла спільну мету і робила все для того, щоб насіннєвий ринок України наповнювався вітчизняним продуктом. Завод почав виробляти насіння для Pioneer, зробивши його доступним для споживачів, адже воно було значно дешевше виробленого в Америці та імпортованого до України. Так «Маїс» став місіонером українського насіннєвого бізнесу, першопрохідцем, завдяки якому почав розвиватися новий для нашої держави ринок.

Формування ринку

Як згодом з’ясувалося, налагодити виробництво насіння — це лише половина справи в умовах відсутності аграрного ринку. Доходило до курйозних випадків. У середині 1990-х у господарствах Черкаської області, які придбали насіння іноземної селекції, урожайність кукурудзи вдвічі перевищила звичний для тих часів рівень у 20 ц/га. Але цей врожай було неможливо ані зібрати, ані переробити, бо бракувало пального для комбайнів та вантажівок, елеваторів для зберігання збіжжя.

“Маїс” співпрацює з провідними селекційними центрами в Україні, має потужний селекційний відділ і вже зареєструвала 12 гібридів кукурудзи власної селекції

Навіть продати зібране не було можливості, бо покупці пропонували лише бартерні розрахунки. Та засновника «Маїсу» такі ризики не зупинили, а лише спонукали до вирішення проблеми. І Терещук активно долучився до створення на Черкащині ні багато ні мало — аграрного ринку. Аби розвивати сільськогосподарську галузь на теренах всієї області, він погодився на пропозицію губернатора очолити сектор з питань сільського господарства.

За два роки роботи на цій посаді провів сотні нарад — переконував, роз’яснював разом зі столичними фахівцями керівникам господарств необхідність впровадження нових технологій, залучав інвесторів, працював над забезпеченням сільгоспвиробників технікою, пальним, відновив в області роботу МТС, практично всі землі області почали оброблятися.

Були створені сприятливі умови для аграрного ринку, на якому комфортно почувалися іноземні інвестори, постачальники насіння і сільгоспвиробники. У свою чергу «Маїс» став для цього ринку провідником сучасних технологій. Багато світових виробників насіннєвого матеріалу та агрохімічних препаратів виходили на український ринок у тому числі завдяки співробітництву з «Маїсом».

Наприклад, у 1997 році «Маїс» співпрацював з Euralis і допоміг французькій компанії суттєво збільшити присутність на ринку насіння України. Така співпраця була започаткована і з Limagrain, Monsanto, RAGT та іншими. Ці світові виробники з гордістю розповідають про співробітництво з «Маїсом», який за своїми технологіями та якістю насіння не поступається іноземним насінницьким підприємствам, а за деякими параметрами навіть перевершує їх.

Сьогодні компанія «Маїс» — це найсучасніший насіннєвий завод, вирощування десятків гібридів західної, вітчизняної та власної селекції на 10 000 га, які обробляються за новітніми інтенсивними технологіями. Зокрема, 4000 га ріллі зрошується спеціальними дощувальними установками, лише цього року поливні потужності збільшили на 1000 га.

Усього найближчим часом планується забезпечити «штучною» водою 7000 га. І технології в зрошуванні використовуються лише передові. Нещодавно компанія запустила нову насосну станцію з дистанційним управлінням і автоматичною системою керування дощувальними машинами.

Творча натура

Багатогранна натура засновника «Маїсу», його різнобічні інтереси привели до того, що компанія згодом стала багатопрофільною. Але частіше за все приводом для запровадження нового напряму діяльності був не сухий розрахунок перспектив та прибутковості, а бажання вирішити певну проблему в сільському господарстві, зробити щось корисне не лише для компанії, але й для регіону.

Власне, першою такою ідеєю і було створення провідного насіннєвого виробництва в країні, відродження національної селекційної школи, розповсюдження найперспективнішої на сьогодні сільгоспкультури. Першою, але далеко не останньою ідеєю.

Ще за радянських часів Чигиринщина славилася своїми садами, в Боровиці був найбільший в Черкаській області сад, але потім садівництво тут, як і у всій країні, занепало. Тому відродити славні традиції українських садівників стало для Терещука справою честі. До того ж тут вигідне розташування: поряд гарна дніпровська вода, яка дуже підходить для саду, а вітри сприяють тому, що дерева вражаються хворобами набагато менше.

Було прийнято рішення закласти 170 га яблуневого саду інтенсивного типу на крапельному зрошенні. Нині його врожайність становить 60 т яблук з 1 га. Трохи згодом на території колишнього консервного заводу для зберігання врожаю побудували сучасне високотехнологічне сховище у регульованому газовому середовищі. Використані в ньому технології дозволяють зберігати яблука протягом 12 місяців без втрати якості.

Успішно реалізовані ідеї надихають Терещука на нові рішення. Так, оцінивши потенціал власного садівництва, він замислився над переробкою фруктів і створив виробництво натуральних соків прямого віджиму під торговою маркою «Найсік», яке ввели в експлуатацію у 2015-му. Минулого року Перший національний конкурс соків прямого віджиму визнав «Найсік» кращим в Україні.

Навіть те, що для інших створює проблеми, Терещук вміє ефективно використати. Наприклад, у процесі розпаювання земель з’ясувалося, що незручні ділянки, зокрема схили, більшість аграріїв обробляли неохоче.

І у Терещука з’явилася думка засадити ці площі горіховими плантаціями. Він привіз до України кращі сорти горіхів із Франції, Румунії та Молдови, домовився про поставки садивного матеріалу. І тепер товарні горіхові сади компанії перевищують 100 га, ще 40 га займає розплідник.

Саджанцями від «Маїсу» засаджено вже близько 4000 га по всій Україні. Дотепер існує проблема щодо забезпечення українського споживача високоякісним чистим м’ясом.

Щоб її вирішити, у Терещука виникла ідея вирощувати бичків ангуської породи, над реалізацією якої команда працює сьогодні. Компанія завезла добірний генетичний матеріал, вдосконалила кормову базу і впевнено розвиває цей напрям, аби кожен українець міг поласувати якісним стейком із мармурової телятини.

Сьогодні тваринницький комплекс «Маїсу» налічує 1000 голів лише маточного стада. А у планах Терещука розвивати скотарство і далі, причому обидва його напрями: і м’ясне, і молочне.

Ми розповіли про декілька успішних проектів, реалізованих Сергієм Терещуком і його командою, а планів ще багато, вони сміливі, унікальні і потрібні українцям.

Уявити, що Терещук зупиниться на досягнутому, неможливо. Безліч його ідей ще чекають втілення.

Текст: Андрій Петров

Фото: “Маїс”

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

20 години тому

Як Україні збільшити агровиробництво: три ключові умови

Для того щоб українські аграрії могли наростити обсяги виробництва, вони мають приділити основну увагу зростанню якості вирощеного зерна, зниженню собівартості продукції та розвитку інфраструктури. Так вважає керівник аграрного напрямку «Епіцентру К» Василь Мороз.

Про це повідомляє Економічна правда.

Україна – одна з небагатьох країн світу, які ще мають можливість нарощувати агровиробництво та збільшувати експортний потенціал. Для інтенсивного розвитку сільськогосподарського сектора країни аграрії мають контролювати кілька ключових чинників.

Перший: валовий збір та якість вирощеного зерна

Щоб забезпечити належне виконання цієї умови, слід чітко дотримуватися агротехнологій та строків проведення сільгоспробіт.

Читайте: Фермери Черкащини втратили 60% урожаю абрикосів

«Від того, яким чином аграрії розподілятимуть площі між різними культурами напередодні сівби та скільки «центнерів на гектар» закладатимуть у плани показників врожайності, залежить дуже багато», – вважає Василь Мороз.

Другий: собівартість продукції

Щоб підвищувати ефективність виробництва і якість майбутнього врожаю, в компаніях використовують сучасні технології та вводять нові елементи з догляду за посівами озимих та ярих культур. При цьому слід аналізувати, як ці нововведення впливають на собівартість вирощуваної продукції.

За допомогою комплексного підходу їх слід оптимізувати, щоб у результаті зменшити собівартість продукції та збільшити прибуток із кожного оброблюваного гектара.

Один зі шляхів – використання більш рентабельних культур та сортів

За словами Василя Мороза, в посівах більшості українських компаній частка високоолеїнового соняшнику становить 5%, тоді як у Франції – 63-65%.

«Епіцентр К» у 2019 році вирішив змінити тактику: у цьому сезоні 62% від загальної площі під соняшником компанія відводить під високоолеїнові мононасичені гібриди.

Керівник пояснює, що таке рішення зумовлено зростанням ринкового попиту на високоолеїнове насіння серед підприємств кондитерської та фармацевтичної промисловості, «які готові сплачувати виробникам додаткову премію».

Третій: розвиток інфраструктури

Будівництво потужностей для промислового зберігання зерна та його якісної доробки стане внеском у запобігання ризикам на світовому ринку. Будівництво нових елеваторних комплексів поступово нівелюватиме високу залежність українських аграріїв від сезонного обвалу світових цін.

Landlord раніше повідомляв про те, що значне зміцнення гривні зумовлено низкою економічних чинників, одним із яких є рекордний експорт сільгосппродукції минулорічного врожаю.

Аналітика   

23 години тому

Джеймі Олівер збанкрутів через здорожчання імпорту продуктів у Великій Британії

Відомий англійський шеф-кухар і популяризатор здорового харчування Джеймі Олівер втратив всі свої ресторани у Великій Британії, за винятком трьох. Мережа його закладів передана в зовнішнє управління в рамках процедури банкрутства.

Про це повідомляє Економічна правда.

За інформацією, опублікованою у The Guardian, Джеймі Олівер через неплатоспроможність практично втратив свій ресторанний бізнес: 22 ресторани Jamie’s Italian, ресторани Barbecoa і Fifteen в Лондоні, а також закусочна в аеропорту Гетвік шукають нового власника. Очікується, що близько 1000 співробітників втратять роботу.

Читайте: Вперше у світі: Кернел керуватиме логістикою зерна за допомогою штучного інтелекту

Видання зазначає, що Brexit посилив кризу на ринку ресторанних послуг у Великій Британії. Зокрема, імпортовані з Італії харчові продукти, що використовувалися для приготування страв у Jamie’s Italian, значно подорожчали внаслідок  різкого зниження курсу фунта стерлінгів до євро.

Landlord раніше повідомляв про те, що кухарі стають агентами змін на шляху людства до здорового харчування.

Фінанси   

21 травня 2019 15:01

Кредити, лізинг та бонусні програми: де беруть гроші польські фермери

Landlord у партнерстві з АТ «Ощадбанк» запускає проект «Зарубіжний досвід успіху», в якому Іноземні фермери поділяться власним досвідом ведення ефективного бізнесу, розкажуть, які технології використовуються для підвищення врожайності, де фермери знаходять фінансування, як збувають продукцію тощо.

У рамках дебютної публікації з медіапроекту «Зарубіжний досвід успіху» Landlord запропонував поділитися своєю історією успіху Адама Ковальські, молодого польського фермера, який за 8 років побудував прибутковий бізнес і зміг збільшити господарство у 17 разів.

Навіть найуспішніший бізнес потребує підтримки. В Україні звикли, що підтримує або держава, або банківська сфера. У Польщі немає програм з компенсування затрат на вирощування, тому фермери фінансують усе самостійно.

Читайте: Як живе фермер у Польщі: 430 га землі, 30 працівників і приціл на ріпак 

За словами Адама Ковальські, вирощування 1 га озимої пшениці обходиться йому у 5 тис. злотих (≈35 тис. грн), а 1 га ріпака – 5,2 тис. злотих (≈36,5 тис. грн). У цю суму входить вартість зерна, посів, вирощування (ЗЗР, добрива), збір врожаю, вартість пального, оплата праці робітників, податки та амортизаційні відрахування.

«Тому допомога держави була би чудовою підтримкою для розвитку господарства», – говорить пан Ковальські.

Держкомпенсації на придбання техніки

В Україні держава компенсує до 40% вартості вітчизняної техніки. У Польщі подібні програми також є. Починаючи з минулого року в рамках проекту «Модернізація агрохолдингів» можна отримати одноразову субсидію в розмірі до 500 тис. злотих (≈3,5 млн грн) на купівлю техніки.

Адам Ковальські розповідає, що купував техніку у кредит під 4,2% річних, третину з яких погасило Агентство з розвитку та модернізації сільського господарства. За українською держпрограмою підтримки фермерства, фінансування у банку можна отримати під 1% річних.

Лізинг

У Польщі лізинг – це дороге задоволення. Хоча він має і свої переваги — виплати по лізингу можна вносити в затрати. За словами Адама Ковальські, він двічі скористався програмою від ЄС «Бонус для молодого фермера», отримавши 75 тис. злотих (≈534 тис. грн), та системою кредитування для фермерів на придбання техніки.

«Що добре у програмі «Бонус для молодого фермера», так це те, що на цю суму можна купити не тільки техніку, а й землю», – розповідає Адам.

Обмеження для підтримки

Призупинення продажу землі

Призупинення продажу землі та розвиток сімейних ферм призвели до блокування розвитку великих агрофірм. Такі рішення дають більше можливостей для розширення території дрібними фермерами, але землі для розширення немає. З іншого боку, хоча продаж землі припинився, але все ж таки Національний центр з підтримки сільського господарства (KOWR) за згодою міністра сільського господарства інколи організовує тендери на продаж великих площ землі.

Поправка до закону про водне право

Набуття чинності поправки до закону про водне право, яким запроваджено:

  • підпорядкування діяльності всіх господарств правилам OSN;
  • численні штрафи та заборони для фермерів (зокрема обмеження на використання азоту в рамках проекту захисту вод від забруднення нітратами із сільгоспугідь);
  • зобов’язання мати приміщення для зберігання твердого й рідкого гною тварин.

Таким чином, аграріям доведеться адаптувати ферми до нових вимог, що зумовить додаткові фінансові витрати.

Проте Адам Ковальські не зупиняється у розвитку свого бізнесу, плануючи розширювати площі ферми, купувати трактори, будувати зерновий склад та сарай для техніки.

Відзначимо, що в проекті «Зарубіжний досвід успіху», ви знайдете унікальні кейси агробізнесу й дізнаєтеся про закордонний досвід ведення ефективного підприємництва у сільському господарстві.

 

Як живе іноземний фермер   

21 травня 2019 08:09

Фермери Черкащини втратили 60% урожаю абрикосів

Через надмірно вологу погоду і низьку температуру повітря наприкінці квітні – на початку травня в Україні частково постраждали плодові дерева. Зокрема садівники Черкащини втратили 60% урожаю абрикосів.

Про це повідомляє Fruit-inform.

За словами співробітника ботанічного саду Ольги Куллаб, несприятливі погодні умови спричинили розмноження грибків, які пошкодили майбутній урожай абрикосів. Квіти на деревах засохли і не запилилися.

Читайте: 3/4 сільгоспкультур у світі залежать від запилення. 20 травня – Всесвітній день бджіл

«Вони дуже добре цвіли, але температура кілька днів була в районі 0 градусів, і сильний вітер. Вони повністю зникли», – розповіла Ольга Куллаб.

На додаток до несприятливих погодних умов, на цей момент активізувалися шкідники, серед яких – оленка волохата та бронзовка зелена.

Погода зашкодила саме абрикосам. Як відзначила Ольга Куллаб, вишні та інші культури є.

Landlord раніше повідомляв про те, що в західних областях через погодні умови фермери втратили до 40% урожаю суниці.

Садівництво   

20 травня 2019 17:25

Напередодні земельної реформи в Україні створюють Національне ґрунтове партнерство

23 травня в Україні створять унікальну платформу – Українське ґрунтове партнерство (УҐП), яка відкриє можливості для комунікації і співробітництва вітчизняних ґрунтознавців. Одне із ключових завдань УҐП – формування бази моніторингу українських ґрунтів.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Українське ґрунтове партнерство засновують за підтримки ООН, Глобального ґрунтового партнерства, Мінагрополітики та Мінекології.

Читайте: Україна обігнала Польщу за рівнем технологій в агросекторі – Ольга Трофімцева

Передбачається, що УҐП стане платформою загальнонаціонального значення і відкриє можливості:

  • підтримки шкіл дослідження земельних ресурсів,
  • об’єднання наукових досягнень лабораторій, що вивчають ґрунти,
  • формування бази моніторингу українських ґрунтів.

База даних забезпечить поширення достовірної інформації про сучасний стан ґрунтів, що вкрай важливо напередодні впровадження земельної реформи в Україні.

Landlord раніше повідомляв про те, що одна з головних загроз для ґрунту – це ерозія, яка зачіпає виробництво майже 95% усього споживаного у світі продовольства. Якщо не почати вживати заходів просто зараз, то до 2050 року понад 90% ґрунтів планети стануть деградованими.

Рослинництво   

Показати ще