термінал

“Зерновим терміналом року” в Україні став “ТІС-Зерно”. Термінал переробив 4, 8 млн тонн зернових вантажів. Це найвищий показник серед інших терміналів країни. “Лідером зростання” стала компанія “Аскет-шиппінг”. Підприємство наростило перевалку на 65%.

Про це повідомляє інтернет-ресурс Порти України.

На конференції “Зернові термінали: нові проекти, обладнання та технології”, яку організувало видавництво “Порти України”, нагородили портові зернові термінали, які найкраще спрацювали у 2017-2018 маркетингових роках.

Термінал “ТІС-Зерно” здобув перемогу у номінації “Зерновий термінал року”, адже зміг переробити найбільше зернових вантажів – 4,8 мільйона тонн. Це один з трьох найбільших приватних терміналів України, знаходиться в акваторії Південного порту в Одеській області. Термінал розміщений на 14 гектарах.

Читайте: Мобільність та великі об’єми: ТОП-5 плюсів зернового термінала в Південному порту

У конкурсі була ще одна номінація – це “Лідер зростання”. У ній перемогу отримала компанія “Аскет-шиппінг” (портовий оператор Бердянського порту), що наростила перевалку на 65%. Ця компанія налагодила роботу у Бердянському, Маріупольському, Миколаївському, Одеському та Херсонському морських портах. Її послугами користуються найбільші зернотрейдери України.

У виданні зазначають, що при аналізі результатів бралися до уваги лише термінали, які щорічно перевалюють понад 300 тис.тонн.

Як повідомляв LANDLORD, Компанія MV Cargo, яка на Одещині в порту “Південний” будує зерновий термінал, отримала фінальний транш від IFC та ЄБРР. Відкриття заплановане на травень 2019 року.

Команда журналу LANDLORD спробує роз’яснити, чим саме цікавий проект українському фермеру та чи варто везти туди своє зерно. Ми виділили основні плюси терміналу.

1. Здатен приймати великі обсяги вантажів

До складу проекту входить станція розвантаження автомобілів. Термінал зможе прийняти 790 вантажівок та 256 вагонів із зерном протягом дня. Здатен одночасно зберігати 290 тисяч тонн. У терміналі 14 силосів по 15 тис. тонн кожен і склад підлогового зберігання на 80 тис. т, що дозволяє одночасно зберігати 290 тис. т зерна.

2. Власна залізнична інфраструктура

Новий термінал має власну залізничну інфраструктуру. Поряд також є залізничні потужності порту “Трансінвестсервісу”. Це допоможе забезпечити оперативну та надійну логістику. На терміналі є станція розвантаження залізничних вагонів і вантажного автотранспорту. Вона побудована з нуля. На терміналі є дві платформи, здатні приймати рухомі склади, а не окремі вагони.

3. Стоянка автотраспорту

На терміналі є окрема стоянка автомобільного транспорту. Це має допомогти уникнути заторів у зерновий сезон.

4. Відсутність складних конвеєрних систем

У силосів та підлогового складу, де зберігається зерно, вдале розташування. Вони знаходяться вище причалу. Тому зерно напряму по галереях скочуватиметься до суднонавантажувача. Це прискорить процес доставку зерна на судна.

5. Швидкісне завантаження суден

Всього комплекс за добу зможе запустити біля 35 тонн. Зерно вантажиться із складу підлогового зберігання через систему решіток на центральний конвейер продуктивністю 2 000 т/год і 5 скребковими конвеєрами продуктивністю по 500 т/ год кожний. На терміналі кажуть, що великий пароплав типу Post-Panamax з водотоннажністю понад 100 тис. тонн термінал зможе завантажити за 3-4 дні.

Читайте: До кінця 2018 року зернові термінали запрацюють ще в трьох українських портах.

У MV Cargo не заперечують, що основним клієнтом нового терміналу буде американська корпорація Cargill, яка закуповує зерно та олійні культури у фермерів як для переробки на місці, так і для експорту в інші країни. Проте у MV Cargo стверджують, що місця вистачить усім і  гарантують якісне обслуговування усім іншим трейдерам.

Проект фінансується Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC),  Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) та локальними інвесторами. Реалізатори – українська компанія MV Cargo та американська корпорація Cargill. Це найбільший інвестиційний проект в Україні за останні роки. Його вартість – $ 150 млн. Проектування термінала MV Cargo розпочалося у 2014 році.  Будівництво – у 2016 році. У компанії обіцяють, що зведення терміналу завершиться у грудні 2019 року. Але запуск відбудеться вже у травні 2019 року.

При підготовці матеріалу використані дані зі сторінки компанії MV Cargo у Facebook, сайтів latifundist.com, Дело, Економічна правда. 

Раніше LANDLORD повідомляв, що компанія MV Cargo отримала на побудову терміналу фінальний транш від Міжнародної фінансової корпорації (IFC) та Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Гроші мають піти на завершальний етап будівництва.

Компанія MV Cargo, яка на Одещині в порту “Південний” будує зерновий термінал , отримала фінальний транш від Міжнародної фінансової корпорації (IFC) та Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Гроші мають піти на завершальний етап будівництва. Зерновий термінал потужністю 5 млн. тонн складатиметься з 14 силосів місткістю по 15 тис. тонн і складу підлогового зберігання зерна на 80 тис. тонн.

Про це повідомила прес-служба MV Cargo.

Новий термінал зможе забезпечувати понад 10% експорту українських зернових та принести державі 600 млн гривень на рік. Організація обіцяє, що на терміналі зможуть отримати роботу 500 людей. Станом на другу половину вересня проект реалізували на 85%.

“Зовсім скоро кожен український фермер зможе продавати своє зерно на світові ринки напряму без посередників”, – заявили у компанії.

Читайте: До кінця 2018 року зернові термінали запрацюють ще в трьох українських портах

У 2016-2017 роках IFC і ЄБРР надали MV Cargo на будівництво зернового термінала два кредити по $ 37 млн. Вартість реалізації всього проекту – $ 150 млн. Зерновий термінал MV Cargo – спільний проект української компанії MV Cargo та американської корпорації Cargill.

Як повідомляв LANDLORD, MV Cargo відкрило перший пусковий комплекс спільного з Cargill зернового терміналу в морському торговому порту «Південний» (Одеська область).

Відкриті торги на генпідряд з будівництва спеціалізованого перевантажувального комплексу зернових вантажів на території Маріупольського морського порту виграв зареєстрований в Київській області будівельно-монтажний холдинг ТОВ «Ріола-Модуль ЛТД». Про це повідомляють «Порти України».

Замовником робіт є ДП «Маріупольський морський торговельний порт» (ММТП), сума контракту становить 173,825 млн грн без урахування ПДВ.

Тендер на будівництво перевантажувального комплексу в Маріупольському порту був оголошений в кінці січня. Торги, в яких взяло участь також ТОВ «Лакоса», відбулися 21 березня. Перемогу ТОВ «Ріола-Модуль ЛТД» забезпечила різниця в 300 тис. грн між пропозиціями учасників.

Планується, що договір з компанією-переможцем ММТП укладе в середині квітня 2018 року.

Кабінет міністрів на засіданні 11 січня 2018 року затвердив скоригований проект будівництва спеціалізованого перевалочного комплексу зернових вантажів на території Маріупольського морського порту на проспекті Луніна, 99, в Приморському районі міста.

Проект передбачає будівництво 10 силосів для зберігання зерна ємністю по 5,7 тис. тонн, двох оперативних силосів по 500 тонн, прикордонної галереї, сировинної лабораторії, станції розвантаження автомобільного та залізничного транспорту.

Завдяки терміналу, обсяг перевалки зернових в порту зросте на 1 млн тонн, тут одночасно зможе зберігатися 57 тис. тонн вантажу.

Загальна кошторисна вартість за проектом в цінах на жовтень 2017 року становить 467,385 млн грн. Побудувати зерновий спецкомплекс планується за 15,5 місяців.

ДП «ММТП» є єдиним портовим оператором Маріупольського морського порту. Порт розташований в північно-західній частині Таганрозької затоки Азовського моря, в 14 милях від входу в затоку. Акваторія порту включає внутрішній і зовнішній рейди. Кількість вантажних причалів – 18, довжина вантажного причального фронту – 3,657 км.

ТОВ «Ріола-Модуль ЛТД» – базова організація будівельної групи RIOLA. Заснована в 1994 році. За даними Держреєстру, кінцевим бенефіціаром ТОВ «Ріола-Модуль ЛТД» є Володимир Духович.

Цей рік, за обсягами введення в експлуатацію зернових терміналів, стане рекордним. Очікується завершення будівництва потужностей загальною ємністю на 14 млн тонн, а для одноразового зберігання на 916 тис. тонн. Про це повідомляють «Порти України». Постійно зростаючий експорт українського зерна створював стійку тенденцію до розвитку портових терміналів з перевалки зерна.

«У 2007 році через українські порти і термінали пройшло близько 10 млн тонн зернових, то в 2015 році – 37,5 млн тонн, а в 2016 році – 40,3 млн тонн. Якщо взяти маркетинговий 2016-2017 рік, то обсяг перевалки хлібних вантажів склав 43,5 млн тонн. Характерно, що всі останні роки обсяги перевалки зернових росли, незважаючи на погодні умови та загальну тривалу кризу в економіці країни», – кажуть там.

Станом на листопад минулого року, в стадії будівництва в Україні перебували 15 проектів з нарощування зернових потужностей в морських портах, загальною потужністю 35,8 млн тонн і інвестиціями близько $ 850 млн. Проекти передбачали, зокрема, будівництво 7 нових причалів. Ще 21 проект знаходився в «паперової» стадії. А ось за минулий рік добудували єдиний великий проект в одеському порту. Тому у 2017 році в Україні було введено в експлуатацію термінальні зернові потужності лише на 1,75 млн тонн, проти 8,77 млн т в у 2016 році, також були введені в експлуатацію ємності для одноразового зберігання на 422 тис. тонн. Експерти оцінюють це, як перепочинок перед серйозним проривом в цьому році.

За оцінкою Міністерства аграрної політики і продовольства України, валовий збір зерна в Україні в минулому році складе 62 млн тонн. Та додали, що врожай 2017 року є другим за обсягом в новітній історії України, поступаючись лише торішньому рекорду, коли зібрали 64 млн тонн зернових. Через це, обсяги експорту зернових також знизяться. За даними Мінагрополітики цей показник знизиться з 44,4 млн тонн, в 2016-2017 МР до 41 млн тонн, в 2017-2018 МР.

Звісно, це відобразиться в обсягах перевалки в морських портах. Але, завдяки перехідним запасам, за 10 місяців 2017 року, то тут спостерігається зростання перевалки зернових на 6,4%. Загалом, за прогнозами аналітиків, на кінець 2018 року ємності для одноразового зберігання хлібних вантажів в українських морських портах виростуть на 27 % і складуть 4295 тис. тонн, а потужність терміналів з перевалки – 82 млн тонн на рік.

«Якщо згадати, що в рекордному для країни 2016/2017 МР в українських морських портах було перероблено 43,5 млн тонн хлібних вантажів, то можна сміливо сказати, що подібне співвідношення вантажообігу і термінальних потужностей створює досить комфортні умови для вантажовласників в наших гаванях. Їх скарги і сьогодні спрямовані, як правило, не на порти, а на залізницю. Профіцит термінальних потужностей вже призводить до загострення конкуренції між зерновими терміналами і зниження тарифів на перевалку зерна», – йдеться у дослідженні.

На думку експертів галузі, цей профіцит не дуже великий. Для «комфортного» просування зернових вантажопотоків потужності терміналів повинні перевищувати реальний вантажообіг на 30-50%.

«Якщо намагатися заглядати далі, ніж на пару років, то, швидше за все, темпи будівництва нових і розвитку існуючих зернових портових терміналів знизяться. Запал інвесторів охолоджує загострення конкуренції , зниження прибутковості та менші, ніж очікувалось, темпи зростання зернового експорту. Про це свідчить і такий факт, що з 21 проекту будівництва і розвитку зернових терміналів знаходяться у «паперової» стадії, то до теперішнього часу лише два з них перемістилися в стадію реального будівництва», – кажуть експерти.