продукція

94,8 млн грн склав чистий дохід «Аграрного фонду» за підсумками 2017 року, що на 46.1 млн більше, ніж у 2016. Про це повідомляє прес-служба ПАТ «Аграрний фонд» з посиланням на Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

За даними комісії, протягом 2017 року «Аграрний фонд» реалізував 616,1 тис. тонн зерна.За цей період компанія виробила 252,5 тис. тонн борошна,  збільшивши внутрішню частку цього ринку з 12,2% до 13%.

«За результатами минулого року ПАТ «Аграрний фонд» реалізовано 248,7 тис. тонн борошна, з них 19 тис. тонн – за експортними контрактами. Частка підприємства на ринку внутрішнього споживання борошна зросла до 15,6%, а частка в експорті борошна – до 4,3%. Реалізація цієї продукції відбувалася як оптовими, так і роздрібними партіями, зокрема, в торгівельних мережах під власною торгівельною маркою»,- повідомили в  «Аграрному фонді».

Та додали, що задля підтримки українських аграріїв у минулому році ПАТ «Аграрний фонд» розпочав продаж мінеральних добрив.

«В минулому році товариство закупило 245,4 тис. тонн мінеральних добрив загальною вартістю 1,88 млрд грн, з яких поставлено сільгоспвиробникам 61,3 тис. тонн.»,-  йдеться у повідомленні.

Згідно інформації прес-служби фонду, в 2017 році «Аграрний фонд» сплатив податків, зборів та обов’язкових платежів на суму 949 млн гривень, у тому числі дивіденди – 24,4 млн гривень.

Одноосібники, власники корів не здають молоко офіційно через можливість втратити субсидію. Про це повідомляє Голос України. Через це власники переробних підприємств, де виготовляють молочну продукцію, б’ють на сполох, селяни віддають перевагу посередникам, адже вони скуповують молоко без документів.

В асоціації «Укрмолпром» кажуть, що виручка від продажу домашнього молока на промислові підприємства зараховується в сукупний дохід.

«Якщо ж неофіційно продавати молоко посереднику чи реалізувати на ринку, це не зараховується до сукупного доходу і субсидію можна отримати у повному розмірі. Тож на допомогу господарям корів приходять сумнівні посередницькі структури, що з’являються нині, наче гриби після дощу. Саме таким неофіційним фірмочкам, які здебільшого працюють у тіні й не платять податки, селяни, котрі претендують на субсидію і не зацікавлені в збільшенні офіційного доходу своєї родини, і збувають видоєне», – йдеться у повідомленні.

В асоціації запропонували внести зміни до методики нарахування субсидій для господарів, які поставляють незначні об’єми молока – виручку від продажу не включати до сукупного доходу.

«Нинішня ситуація є несправедливою, адже отримані від заводів кошти не можна вважати прибутком власника корови, бо вони значною мірою йдуть на виробництво сировини — витрачаються на корми електроенергію, воду, інвентар, устаткування, ветеринарно-санітарні, зоотехнічні та інші заходи. А тут здавачам ще й доводиться думати, як реалізувати видоєне, щоб не втратити пільги на оплату житлово -комунальних послуг», – заявили там.

Натомість, гроші, які надійдуть до держави, можна б було направити на фінансування субсидій малим виробникам молока.

«Нині частка незадіяної молочної сировини в індивідуальному секторі, яку промислові підприємства могли б переробити на своїх потужностях — майже три мільйони тонн, що становить 38% від загальних обсягів виробництва. Якщо офіційно на заводи додатково надійде навіть половина цієї кількості, тобто 1,5 млн тонн молока, то це сприятиме поповненню бюджету країни: тільки у вигляді ПДВ від реалізації готової молокопродукції — до 1,5—2 млрд грн на рік. З кожного кілограма сирого молока, приміром, при закупівельній ціні 5,3 грн/кг до держскарбниці спрямовується 1,09 грн ПДВ. До того ж підприємства додатково сплатять податок на прибуток та відрахування до соціальних фондів», – додали в асоціації «Укрмолпром»

Загальний експорт українських товарів за 11 місяців 2017 року склав $ 39,5 млрд, що більше за аналогічний період 2016 року на $6,8 млрд. Про це йдеться у повідомленні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

За даними МЕРТ, збільшення обсягів експорту відбулось за всіма групами товарів.

«Продукція АПК та харчової промисловості на $2,6 млрд (на 19,5%), продукція металургійного комплексу – на $ 1,5 млрд (на 20,0%), мінеральних продуктів – на $ 1,2 млрд (на 48,8%), різних промислових товарів – на $ 867,2 млн (на 87,6%), продукції машинобудування – на $ 269,6 млн (на 6,8%), продукції хімічної та пов’язаної з нею галузей промисловості – на $ 119,0 млн (на 6,8%), продукції легкої промисловості – на $ 113,3 млн (на 13,0%), деревини, паперової маси та виробів з неї – на $ 26,7 млн (на 1,7%)», – йдеться у повідомленні.

В міністерстві зазначили, що збільшення експорту товарів відбулось за всіма географічними напрямками.

«В географічному вимірі, збільшення експорту товарів відбулося до Австралії та Океанії – на 304,4%; Америки – на 59,8%; Європи – на 30,4%; СНД – на 15,6%; Азії – на 12,9%; Африки– на 7,5%», – стверджують в МЕРТ.

Найбільшим торгівельним партером стали країни Євросоюзу. Питома вага цих країн у зовнішньоторговельному обороті товарів України у січні-листопаді 2017 року становила 41,3%. Зовнішньоторговельний оборот товарів з країнами ЄC у січні-листопаді 2017 року збільшився на 26,2% (або на $ 7,2 млрд) по відношенню до січня-листопада 2016 року і склав $ 34,7 млрд. Експорт товарів до країн ЄС склав $ 15,9 млрд і зріс на 30,4% (або на $ 3,7 млрд).

Основними торговельними партнерами України є також Китай, Туреччина та США.

За останні 5 років в країнах Європи площа під виробництво органічної продукції зросла на 2 млн гектарів, а кількість зареєстрованих органічних виробників наприкінці 2016 року досягла позначки 295 тисяч.

Найбільшу площу під органічні культури має Іспанія, з 2 млн га. За нею друге місце займає Італія – 1,7 млн га. На третьому місці знаходиться Франція – 1,5 млн га, далі йде Німеччина з показником 1,1 млн. га та Австрія – 0,6 млн га.

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, станом на початок 2017 року, Україна займає 11-те місце серед країн Європи та 20 у світі за загальною площею сільськогосподарських угідь, сертифікованих як органічні. При цьому, майже половину таких земель в Україні зайнятті під вирощуванням зернових – 48,1%, а це 7 місце серед основних країн-виробників органічних зернових. Понад 16% таких угідь займають олійні – 5 місце у світі, і ще 4,6% бобові – 7 місце. Далі йдуть овочі – 2%, тут Україна посідає 10 місце, фрукти – 0,6% і виноград – 0,1%.

Однак, в Україні споживання органічних продуктів на душу населення є значно меншим, ніж в країнах ЄС, і складає 3 євро. Для порівняння: пересічний європеєць витрачає на органічні продукти 36,4 євро в рік, а мешканець ЄС – 53,7 євро. При цьому популярність органічної сільськогосподарської продукції на ринках розвинених країн зростає швидкими темпами, вже зараз попит на органічну продукцію в ЄС значно перевищує пропозицію. Найбільшими країнами-споживачами української «органіки» є Німеччина, Австрія, Польща, Італія, Франція, Нідерланди, Данія, Швейцарія, США, Канада. Основними продуктами українського експорту є зернові, олійні, бобові, ягоди, фрукти та дикороси. Також ми постачаємо джеми, соки, горіхи, шрот. Загалом експортується близько 80% органічної продукції, виробленої в Україні.

У 2017 році було зареєстровано логотип органічної продукції. Це, на думку керівництва мінагрополітики, дозволить українським виробникам значно посилити свої позиції на внутрішньому і зовнішніх ринках.

«Міністерство стало власником першого державного логотипу для маркування органічної продукції. Відповідна інформація внесена до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг. Завдяки використанню логотипу, українську органічну продукцію можна буде пізнати на полицях не тільки українських, а й зарубіжних магазинів», – йдеться у заяві міністерства.

Також у 2018 році очікується прийняття законопроекту № 5448 «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції». З його прийняттям, законодавство України в органічному виробництві наблизиться до стандартів ЄС, що полегшить виробникам експортувати свою продукцію.

«Положеннями проекту Закону регламентовано вимоги до виробництва, маркування та обігу органічної продукції, чітко встановлено основні засади здійснення порядку сертифікації органічного виробництва, а також вимоги до органів сертифікації. В проекті Закону враховано європейський досвід щодо запровадження державно-приватної системи контролю органічного сектору», – йдеться у пояснювальній записці до законопроекту.