Рейтинги    02 травня 2019 08:13

Топ-10 пропозицій продажу малого та середнього аграрного бізнесу

Журнал Landlord у партнерстві з компанією InVenture презентують рейтинг найбільш цікавих пропозицій повного або часткового продажу, відступлення корпоративних прав або залучення інвестицій в обмін на дольову участь у малому і середньому аграрному бізнесі.

Усі наведені пропозиції є реальними, і вказані підприємства/бізнеси пропонуються власниками для продажу. Назви підприємств та їх точна локація не вказані для запобігання реклами наведених оферт. Усі вказані пропозиції були сформовані у 2019 році, й на час складання рейтингу бізнес не був проданий.

Мета нашого дослідження — показати власникам невеликих підприємств аграрної, переробної та суміжних галузей і потенційним покупцям цінові орієнтири для визначення вартості бізнесів такого плану в Україні: які чинники впливають на формування ціни пропозицій «вторинного ринку» невеликих аграрних підприємств і за рахунок чого можна підвищити привабливість пропозиції для покупців та інвесторів.

До рейтингу не включені оферти вартістю понад $10 млн, а також не наводяться пропозиції продажу бізнесів за ціною, нижчою за $250 000. Також до рейтингу не увійшли пропозиції агропідприємств з недостатньою інформацією щодо умов продажу, невизначеністю продавців у кінцевій ціні бізнесу або його частки.

Не були враховані оферти без надання прорахунку щодо перспектив бізнесу, його актуальності з точки зору наявного попиту на продукцію/послугу, де не вказані умови досягнення поставленої мети та приблизні строки окупності вкладених покупцем коштів. Частина пропозицій не була врахована внаслідок того, що у них не були вказані розміри орендованої або власної земельної ділянки і строки оренди.

Обов’язковою умовою також є наявність комунікацій — ліній електропостачання, водогонів, каналізації або можливість їх підведення. Таким чином, з декількох сотень оферт, які були у нашому розпорядженні, ми відібрали лише ті, що відповідають вказаним критеріям, а з отриманого переліку сформований остаточний список — топ-10 пропозицій продажу малого та середнього аграрного бізнесу.

Інвестпроект господарства з вирощування лохини просуває бізнесмен, який займається ягодами вже більше шести років. В активах його підприємства земельна ділянка площею 29,5 га. Проведені всі необхідні комунікації, є сучасна система поливу і фертигації з метеостанцією та можливістю віддаленого контролю, повний комплект сільгосптехніки. Сьогодні плодоносять 0,7 га, які були закладені у 2015 році. Урожай 2017 року становив 1,5 т, 2018-го — 5,5 т, цьогоріч очікується 10–15 т. У 2018 році засаджено ще 4 га, підготовлено до закладки 12 га.

Ягода реалізується на території України в роздріб, гуртом і у продуктовий ритейл. Власники бачать два сценарії подальшого розвитку бізнесу. Можна створити нове підприємство на базі окремої земельної ділянки 100 га і залучити керуючу команду на дольових умовах (інвестиція в розмірі $7,825 млн). Можна увійти в капітал існуючого господарства з розширенням земельного банку до 100 га. Для реалізації цього варіанту на правах дольової участі необхідно інвестувати $6,175 млн. Період окупності — чотири-сім років.

Інвестпроект передбачає створення найбільшої в СНД і країнах Східної Європи племінної ферми м’ясних порід овець, що використовує австрійські та німецькі технології вирощування та утримання тварин. При досягненні планованих обсягів виробництва на фермі площею 43 га в Іванківському районі Київської області одночасно перебуватимуть до 12 000 голів овець.

Проте основою діяльності компанії буде продаж готових рішень для малих і середніх фермерських господарств в Україні — «Вівцеферма під ключ» (бізнес B2B). Крім цього, племінна ферма створить новий для України ринок брендованої вітчизняної баранини, що орієнтуватиметься на продаж у сегменті HoReCa.

Сьогодні в активі підприємства материнське стадо з 1000 овець і 30 баранів породи Меріноландшаф, земельна ділянка, необхідна для реалізації проекту, детальний план території (аналог генплану), архітектурний проект ферми (пройшов відповідну експертизу), техзавдання на програмний продукт (дозволить обслуговувати партнерські ферми на єдиній платформі), підготовлена команда фахівців і менеджерів. За розрахунками, інвестиції у вівцеферму в розмірі $5,2 млн окупляться за сім років.

Як відомо, в Україні немає ринку землі. Однак, проаналізувавши інвестиційні пропозиції наших аграріїв, можна скласти приблизне уявлення про те, за скільки продаються земельні наділи. Так, рослинницька агрокомпанія, активи якої розташовані в Житомирській області, хоче продати 2500 га за $4,375 млн. Ділянка в оренді на термін до 15 років. Це 50 полів із середнім розміром 50 га. Земля розташована на території трьох сільрад, середній розмір паю — 2 га, пайовиків — близько 1200.

Є дані й по вартості оренди ділянки: один пай — 3400 гривень. Крім того, орендар сплачує податок на прибуток та військовий збір (або 750 кг за пай). Склад ґрунтів власники описують як супіщані ґрунти з домішками глини (50% полів) та чорнозему (40%). Решта 10% — чистий чорнозем. Бізнес пропрацював чотири роки. Є складські приміщення на 5000 т зберігання, сертифіковані склади для зберігання хімічних добрив, вагова (80 т). Також до ціни входить сільгосптехніка John Deere, CASE ІН, Terrasem Fertilizer тощо.

У Київській області за $3 млн продається діючий бізнес з вирощування, торгівлі та переробки так званої фермерської курятини (шість років окупності за наявної прибутковості). Застосовувана технологія вирощування курки виключає використання стимуляторів росту, у птаха є можливість вільного переміщення. Відповідно, ціна такої курки на 30–40% вища, ніж ціна птиці, яку виростили традиційним способом. Крім того, підприємці продають курятину під власною торговою маркою до провідних торговельних мереж Києва (Auchan, Novus, METRO Cash & Carry, «Сільпо» тощо).

Власники оцінюють середній оборот підприємства у 5–6 млн гривень на місяць (або 80 т продукції). Комплекс розташований на 15 га землі. Пташники реконструйовані та розраховані на одноразове утримання 60 000–80 000 голів (зараз на балансі підприємства 70 000 птахів). Побудований та укомплектований закордонним обладнанням забійний цех, є санпропускник, кормоцех тощо.

Об’єкт інвестування — логістичний контейнерний термінал розташований на трасі Київ — Одеса у безпосередній близькості до найбільших портів «Одеса», «Іллічівськ» і «Южний» та поблизу великих залізничних розв’язок (2 км залізничного шляху перебувають у власності підприємства). Зараз термінал приймає зернові, метали, вугілля, руду та інші навалочні та генеральні вантажі. Потужність одночасної переробки — 68 500 куб. м вантажів, потужність одночасного зберігання — 100 000 куб. м.

Об’єкт розташований на орендованій ділянці у 5,45 га, так само, як склад та інші промислові та адміністративні будівлі. Розрахунки показують, що при додаткових інвестиціях у $1,5–3 млн бізнес може бути розширений шляхом будівництва елеватора на 25 000 т, переробних потужностей, автоматизації та реконструкції складів, придбання додаткового спеціалізованого транспорту та обладнання (зараз на терміналі є три крани та локомотив).

Компанія спеціалізується на вирощуванні ріпчастої цибулі, моркви та буряка, здійснює первинну переробку овочів (мийка, полірування, фасування), має власне овочесховище камерного типу на 10 000 т продукції. Сховище розділене на два блоки, кожен з окремою холодильною установкою. Блоки мають по дві камери — для оптимального розміщення різних видів овочів.

У цілому підприємство володіє усім обладнанням, технікою та транспортом, необхідним для здійснення свого виду діяльності. Земельний банк агрокомплексу становить 340 га з поливом, що дозволяє повністю забезпечувати себе власним виробництвом овочів. Зазначимо, що в Україні довгі роки гостро стояла проблема дефіциту сучасних овочесховищ. Зараз, за оцінками Міністерства аграрної політики та продовольства, дефіцит становить до 30% від наявної потреби.

Сапоніт використовується в сільському господарстві, медицині, харчовій промисловості тощо і сприяє покращенню якості ґрунту, підвищенню врожайності зернових, збільшує термін зберігання врожаю. Є ідеальною добавкою до комбікормів для великої рогатої худоби, свиней, птиці та інших тварин. Родовища сапонітових глин розвідані на Фарерських островах в Данії, в американському штаті Монтана, на озері Верхнє у Канаді та у Славутському районі Хмельницької області (Варварівське і Ташківське родовища). Компанія продає корпоративні права (cпецдозвіл на промвидобуток від 2016 року).

Розвідані запаси — 30 млн т, ділянка поверхневого залягання. Обсяг розкривних порід у контурі кар’єра — 656 000 куб. м (на 30 років діяльності підприємства). Зараз компанія реалізує сапоніт в Україні (понад 100 клієнтів) та експортує мінерал до країн ЄС. Залежно від обраного обладнання комплекс потребуватиме додаткових інвестицій у розмірі від $1,75 млн (період окупності до п’яти років) до $3,8 млн (окупляться за 6,5 року).

Власники хочуть продати діюче підприємство аквакультури (вирощування коропа, товстолоба, білого амура, гуртовий продаж товарної риби в Київській області). Цей бізнес не є профільним активом для підприємців, і реалізовувати весь його потенціал вони не готові. Урожайність господарства при екстенсивному методі рибництва (коли використовуються тільки природні властивості водойми) — 0,8 т риби з гектара. При цьому валова рентабельність становить 60%.

При інтенсивному методі рибництва (коли рибу годують) врожайність перевищує 1,4–1,5 т/га. Серед активів підприємства землі водного фонду (водойми) площею 1140 га, обладнані необхідними для промислового рибництва гідротехнічними спорудами. Крім того, у власності цілісний майновий комплекс у місті Біла Церква з адміністративними, промисловими, складськими та іншими приміщеннями загальною площею понад 5000 кв. м (усі комунікації проведені). Підприємство має власний парк човнів, вантажівок, усе необхідне обладнання та інвентар, а також оборотні засоби — товарну рибу, зарибок, запаси кормів тощо.

Інвестпроект ферми з вирощування равликів передбачає освоєння земельної ділянки 4,84 га та залучення $385 000 інвестицій. Планується вирощувати равликів Helix aspersa Muller і Maxima. Завдяки своїм гарним гастрономічним якостям це найбільш популярні та дорогі види. Найсмачнішими їх вважають і в Європі, де саме на Helix aspersa Muller і Maxima сформований стабільно високий попит. Тільки Західна Європа щорічно споживає равликів на 400 млн євро, при цьому частка імпортної продукції становить понад 60%.

Обсяги майбутнього виробництва на фермі плануються на рівні 120 т продукції на рік. Потрібно побудувати маточник, інкубатор для розмноження равликів, холодильник для їх зберігання, закупити молодняк і маточне стадо, закупити та встановити обладнання для полів з вирощування равликів. Вкладені кошти окупляться вже через два роки.

Власники черешневого саду і виноградників, розташованих у Херсонській області, прагнуть залучити $250 000 для зростання і розширення бізнесу та пропонують майбутньому інвестору 25% підприємства. Проект являє собою черешневий сад площею 26 га (8700 плодоносних черешень 2014–2015 років посадки) і 4 га виноградників столових сортів.

Вирощування винограду підприємці позиціонують як додатковий вид діяльності. При цьому і сад, і виноградники оснащені сучасною системою краплинного зрошення (побудована насосна станція). Як відзначають власники, черешневий сад поки ще молодий і на піку плодоношення, у 2021 році, урожай становитиме 450–500 т.

У поточному році урожай очікується на рівні 130 т. Майбутні інвестиції будуть спрямовані передусім на збільшення оборотного капіталу, а також на модернізацію насосної станції та погашення банківської позики. Планується, що період окупності інвестицій становитиме три роки.

ТЕКСТ: Еліна Московчук

 

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

3 години тому

Двохсотрічний сімейний бізнес родини Бунге або історія лідера агроринку

За тривалий проміжок часу перед компаніями постає чимало викликів — економічні кризи, революції, війни, технологічні зміни тощо. Щоб вийти переможцем у цій боротьбі, потрібно мати особливе управлінське вміння ухвалювати потрібні рішення в потрібний час, а ще вміти користуватися перевагами глобальних змін та бачити тенденції. Нідерландська компанія «Бунге» власним досвідом показала, що цілком можливо вести успішно бізнес понад два століття. Головне — дотримуватися правил.

Агродинастії   

4 години тому

Україна втричі збільшила експорт соків: ТОП-3 споживачі

У І півріччі 2019 року Україна поставила на зовнішній ринок 67,9 тис. тонн соків, що втричі більше порівняно з відповідним періодом минулого року. Основним споживачем цієї продукції з України стали США – 43% від усього обсягу експорту соків.

Про це повідомляє прес-служба асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Загалом за період січень-червень 2019 р. українські аграрії експортували плодово-овочевих соків на суму $54,8 млн (І півріччі 2018 р. – 27,9 млн). Експерти відзначають, що Україна є «нетто-експортером соків» – має позитивне сальдо торговельного балансу (експорт мінус імпорт) щодо цієї продукції, яке становить $38,7 млн.

Читайте: Як фермер Андрій Багрій об’єднав інших господарів землі задля вирощування фруктово-ягідної продукції

ТОП-3 споживачі українських соків:

  • США – 43% усього експорту соків ($23,6 млн);
  • Канада – 14,6% (майже $8 млн);
  • Австрія – 13,2% ($7,2 млн).

Landlord раніше повідомляв про те, що Україна стала найбільшим поставщиком яблучного соку до Канади.

Трейдинг   

21 липня 2019 10:43

СЕС приносять мені майже $2 млн на рік — Сергій Омельяненко

В ексклюзивному інтерв’ю Landlord власник фермерського господарства «Омельяненко» на Кіровоградщині Сергій Омельяненко розповів, як став першопрохідцем у будівництві сонячних електростанцій у селі, озвучив суми та труднощі в отриманні «зеленого» тарифу.

На фоні нинішніх солярних об’єктів на півмільйона мегават сонячна станція Сергія Омельяненка виглядає вельми скромно. Проте на початку десятих ферма з добування альтернативної енергетики навіть на 10 МВт викликала справжній фурор. Та й ринок тих часів був фактично монополізований братами Клюєвими, тож за реалізацію подібних ініціатив бралися одиниці.

За словами пана Омельяненка, історія побудови СЕС розпочалася зі знайомства з губернатором області, якого він попросив підтримати ідею будівництва: «Розповів йому, що хочу поставити панелі, для чого це потрібно, запросив на відкриття станції…»

І це спрацювало, бо коли Сергій Борисович завітав до обленерго, то отримав тверду відсіч. «Мене уважно вислухали, але дали зрозуміти, що мають чітку «вказівку» нікого у цю тему не пускати», — згадує він.

Читайте: Як стати другом Ілона Маска: фермер Сергій Омельяненко розкриває секрет

Ось тут і стала у пригоді розмова з губернатором — бажаний ліміт на потужність фермеру виділили, й у 2012-му з’явилася перша в Україні фермерська сонячна станція і перший подібний об’єкт енергетики у Кіровоградській області. Щоправда, довелося побігати і за отриманням «зеленого» тарифу — повноцінно СЕС почала працювати наступного, 2013 року.

«Гроші на будівництво я брав у кредит, але той рік видався досить вдалим для господарства — вже за три місяці кредит був повністю погашений за рахунок продажу сільгосппродукції. Як мені здалося, в банку були не дуже задоволені нашою спритністю — вони розраховували мати з мене відсотки по кредиту на довгі роки… Сама станція, тобто інвестиція, повністю окупилася всього за три роки — тариф, який ми отримали, дуже вигідний», — пригадує пан Омельяненко.

Згодом, вже у 2016 році, з іншого краю села була побудована друга станція, вдвічі більша за першу, і Сергій Омельяненко став власником сонячних потужностей у 4,5 МВт. Часи змінилися, і з отриманням дозволів і «зелених» тарифів вже проблем не було. Хоча йому й довелося за власні 6 млн гривень побудувати й передати на баланс обленерго лінію електропередачі.

Це відбулося вже після першої хвилі зниження «зелених» тарифів, як це і передбачено у законодавстві — термін окупності об’єкта становить уже п’ять років. Власник пояснює:

«Перша станція приносить мені $1 млн доходу на рік, а друга, хоча й потужніша, — приблизно $700 000. На всі солярки і бензини для техніки нам цілком вистачає».

Сумарні інвестиції власник господарства оцінює приблизно у $6–7 млн. «Цей рік був, до речі, ще цікавий для інвестування у сонячну енергетику, а вже з наступного передбачено зниження «зеленого» тарифу. На другій станції ми отримали тариф у 16 євроцентів за кіловат, у цьому році ще встановлюють тариф у 15 євроцентів, а вже наступного власники, які введуть потужності, отримають лише по 11 євроцентів. Я б, мабуть, вже за такий тариф будувати і не став би, буде різке падіння зацікавленості», — відзначив пан Омельяненко.

Крім сонячних електростанцій, Сергій Омельяненко розглядає і можливість вітрової енергетики, однак наразі цей напрям через низькі «зелені» тарифи інвестиційно малопривабливий.

«Може, нова влада щось змінить у цьому питанні, тоді будемо рахувати. Та є ще багато «проти». І складний монтаж вітроустановок, і шум, який супроводжує їх роботу. У нас тут скрізь населені пункти, навряд чи хтось буде задоволений, якщо почне свистіти у вікно. Взагалі, це питання треба вивчати, тема сама по собі цікава», — ділиться пан Омельяненко.

Нагадаємо, раніше Landlord опублікував унікальний кейс прогресивного фермера з Кіровоградщини Сергія Омельяненка, який став не тільки піонером у створенні зеленої енергетики в селі, а й увійшов до найкращих друзів Ілона Маска!

Технології   

20 липня 2019 09:08

Як розвивати мале фермерство та сільські території: стратегічна сесія на Агропорт Південь Херсон 2019

Щоб розвивати мале фермерство і сприяти його виходу на міжнародні ринки, потрібна тісна співпраця держави, приватного сектора та міжнародних організацій. Як цього досягти – обговорювали учасники стратегічної сесії, яка відбулася 18 липня в рамках Агропорт Південь Херсон 2019. 

Про це повідомляє прес-служба Агропорт Україна.

Стратегічна сесія була присвячена питанню впровадження Цілей сталого розвитку на регіональному рівні, тобто гармонізації національних і регіональних політик із цілями сталого розвитку, які декларує ООН.

Читайте: Морс зі 150 кг органічного кизилу: на Агропорті встановили національний рекорд

Шляхи досягнення Цілей сталого розвитку:

  • нарощування інвестицій в агросектор;
  • розширення програм підтримки малого та середнього агробізнесу,
  • встановлення міцних зв’язків між виробниками харчових продуктів та споживачем.

Розвиток сільських територій не можливий без досягнення Цілей сталого розвитку, в основі чого лежать економічний, екологічний та соціальний фактори. На цьому наголосив міжнародний консультант регіонального офісу для Європи та Центральної Азії ФАО Михайло Малков.

  • Екологічний фактор  – правильне управління природними ресурсами, починаючи від води і закінчуючи повітрям, ґрунтами, лісами.
  • Соціальний фактор – це благополуччя: люди в сільських місцевостях повинні жити добре, мати якісну транспортну інфраструктуру та медицину.
  • Економічний фактор – залучення інвестицій, з одного боку, та гідна заробітна плата для фермерів, з другого боку.

«Це великі можливості як для аграріїв, так і для інвесторів. Нам спільно потрібно працювати задля розвитку малого фермерства, для його зростання та виходу на іноземні ринки», – відзначила в.о. Міністра аграрної політики і продовольства Ольга Трофімцева.

Усі учасники стратегічної сесії говорили про важливість приватно-державного партнерства в розвитку сільських територій і про необхідність залучати інвестиції в розвиток фермерських господарств.

Голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв, який також висловлював готовність працювати заради залучення інвестицій в область, підписав Меморандум про співпрацю та партнерство між Херсонською обласною державною адміністрацією та громадською спілкою «Бізнес Інкубатор Груп. Україна».

Згідно з документом, сторони спільно діятимуть з метою активізації розвитку сільських територій Херсонської області, зростання економічного потенціалу, поліпшення якості життя і соціального захисту людей, які працюють в аграрному секторі, адаптації дрібних сільгоспвиробників та їх господарств до актуальних ринкових умов, а також задля створення робочих місць.

Landlord раніше повідомляв про те, що Уряд затвердив стратегію розвитку експорту, якою розширюються експортні можливості для малих та середніх агропідприємств.

 

Політика   

19 липня 2019 15:56

Ринок землі: яким його бачать різні партії, що йдуть на вибори

Зняття мораторію на продаж землі в Україні, крім «Батьківщини», підтримують майже всі політичні сили, які претендують на місце в новому парламенті. При цьому кожна партія має власне бачення відкриття земельного ринку.

Коли, як і за якою моделлю хочуть запускати ринок землі різні партії, що йдуть на вибори, повідомляє Економічна правда.

Ресурс  представив точку зору 5 політичних сил.

«Європейська солідарність»: виступає за мінімальні ціни на землю та захист інтересів власників землі за допомогою Земельного кадастру.

«Голос»: вважає за необхідне ввести обмеження на концентрацію земель в одних руках; виступають за запровадження ринку з 2020 р. Стоять на позиції, що право купувати землю повинні мати лише українські громадяни та юрособи з кінцевими бенефіціарами українцями.

Читайте: Суперінтенсивне ягідництво: як господарству Обрій вдалося досягти високої рентабельності

«Слуга народу»: заявляє, що на запровадження земельного ринку потрібно не більше року, і що їхні експерти вже готують «земельні» законопроекти, зокрема про захист прав держави, інвесторів та власників.

«Громадянська позиція»: говорить про доцільність відкриття земельного ринку відразу після інвентаризації земель. Купувати землі сільгосппризначення, на думку партії, можуть лише громадяни України або підприємства, засновані громадянами України (особи з подвійним громадянством або які не жили в Україні останні 5 років, не мають права купувати землю).

«Сила і честь»: виступає за надання державі пріоритету в купівлі землі, а також за введення граничних норм щодо площі земель у власності однієї особи. Скасувати земельний мораторій пропонує з 2020 р.

Landlord раніше повідомляв про те, що з відкриттям ринку землі фермери отримають більші можливості в кредитуванні – вважає Світовий банк.

Земля   

Показати ще