Запилення дикими бджолами ефективніше і додає 30% до урожайності – експерт

Використання диких поодиноких бджіл на запиленні дозволяє збільшити урожайність усіх культур мінімум на 30%. Значно підвищуються біохімічні показники та посівна якість отриманих насіння та плодів, зазначив к.б.н., доцент кафедри зоології, ентомології, фітопатології, захисту і карантину рослин ім. Б. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету Михайло Філатов в інтерв’ю журналу “Пропозиція“.

“За моїми дослідженнями, при запиленні дикими бджолами урожайність насіннєвої люцерни складає 3,5-4,5 ц/га. Середні показники по Україні — 1 ц/га. У господарстві “Агро-Союз” на Дніпропетровщині, де застосовували для запилення люцернову бджолу-листоріза, отримували до 8,0 ц/га. У ФГ “Восток” Ізюмського району Харківської області врожайність сягала 10,0-11,0 ц/га, тобто більше тонни! На базі цього господарства вже понад 30 років діє мікрозаказник для диких запилювачів — це балка, де не косять, не випалюють рослинність, відсутній випас тварин. А довкола розташовані великі поля люцерни, по 100-110 га. Утримання такого заказника фактично нічого не коштує для господарства”, — зазначив експерт.

Він зазначив, що для кожної рослини природа підібрала оптимального запилювача. Культурні рослини добре запилюють джмелі. Вони великі за розмірами, важкі та вкриті значною кількістю волосків, на яких добре тримається та переноситься пилок від квітки до квітки. При запиленні джмелями урожай фруктів і овочів буде більшим на 30%. Лохина та конюшина запилюються майже виключно джмелями та дикими бджолами.

Експерт наголосив, що на відміну від медоносної бджоли, що здатна долати відстань більш як 10 км, радіус розльоту переважної більшості поодиноких бджіл — не більше 250 м. Тому на величезних полях таких ентомофільних культур, як соняшник, центр поля залишається абсолютно без диких бджіл. Долітає лише медоносна бджола. Але якщо порівняти ККД цих комах, то різниця разюча: дика бджола чи джміль починають літ на 1,5-2 години раніше і завершують на 1,5-2 години пізніше. Тривалість запилювальної роботи значно більша. Вони можуть літати навіть під час невеликого дощу.

За один проміжок часу поодинока бджола запилює в 3-5 разів більше квітів, ніж медоносна. Крім того, сідаючи на корзинку соняшника, домашня бджола по черзі висмоктує нектар. Одиночній бджолі нектар не потрібен. Вона повзає із квітки на квітку, збираючи пилок у спеціальні збиральні кошики на боках грудей, черевці або ногах. Тож за один раз вона переносить у багато разів більше пилку, ніж медоносна бджола.

Довідка. Україна входить в ТОП світових експортерів меду — так, у 2021 році Україна зайняла 2 місце у світі серед найбільших країн-експортерів меду, серед яких також Китай, Аргентина, Індія та Бразилія.

Чим загрожує людству загибель бджіл?

Скорочення популяцій запилювачів загрожує катастрофічними наслідками для майбутнього нашого продовольства. Їх відсутність ставить під загрозу три чверті сільськогосподарських культур у світі, що залежать, принаймні частково, від запилення, включаючи яблука, авокадо, груші та гарбузи.

Для багатьох дрібних фермерських господарств, що займаються вирощуванням культур, яким необхідно запилення (наприклад, какао і кави), нестача запилювачів може означати падіння доходів і підвищення ризику голоду і неповноцінності харчування.

Нагадаємо, через розорювання земель, урбанізацію та воєнні дії, в Україні стрімко скорочується чисельність комах-запилювачів. Кожна незапилена квітка — це втрата майбутнього врожаю, повідомив керівник ФГ “Широкоступ” Олександр Широкоступ.

Війна негативно впливає на українське бджільництво. У результаті агресії рф, завдано шкоди українському бджільництву — частина пасік зруйнована внаслідок обстрілів, на окупованих територіях деякі пасіки свідомо знищувались російськими військами.

Кабінет Міністрів ухвалив низку рішень, які полегшують доступ виробників сільгосппродукції до, зокрема, пального, пестицидів та агрохімікатів в умовах воєнного стану.

Анна Лиса

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати