Як форензик допомагає власникам побудувати прозорий та ефективний бізнес

АРТЕМ КОВБЕЛЬ, ПАРТНЕР КОМПАНІЇ KRESTON GCG, ГЛАВА ДЕПАРТАМЕНТУ ФІНАНСОВИХ РОЗСЛІДУВАНЬ, ЧЛЕН АПКБУ

Рабська психологія притаманна навіть людям, що обіймають керівні посади. Притча про бідняка, який, будь він царем, вкрав би п’ять золотих і втік, актуальна й досі. І не лише в нашій країні. Десь крадуть мішками, десь вагонами. В одній маленькій компанії недораховувалися зерна на елеваторі через дірку в паркані. А на великому підприємстві від елеватора йшли кілька залізничних колій, й одна з них звертала кудись у ліс. Власник думав, що в кінці полотна глухий кут, а виявилося, там є стрілка. І хоча більшість вагонів йшло за призначенням, деякі зникали в невідомому напрямку. Європейські компанії щорічно втрачають до 5% обороту через шахрайські дії співробітників. В Україні ця статистика доходить до 50%, а іноді й більше. На наших теренах зустрічаються менеджери, здатні за рік вкрасти оборот компанії, у якій працюють. Один такий працівник продавав товар фірмам, зареєстрованим на його ро-дичів, дешевше за собівартість. У свою чергу фірми реалізовували продукцію кінцевому споживачеві вже з націнкою і маржею. Відповідно, чистий прибуток перерозподілявся між пов’язаними структурами.

Існують й інші приклади корупції та шахрайства в компаніях. Це і закупівля сировини за завищеною вартістю у пов’язаних структур, і так звані мертві душі, коли обладнання або товар зі складу продається за кеш, але не знімається з обліку. Це і проблемна дебіторська заборгованість, коли покупець-одноденка банкрутує, так і не ро-зрахувавшись за отриманий товар. Судитися з ним марно – у нього немає активів. А з’ясувати все заздалегідь неможливо через відсутність у продав-ця департаменту безпеки, що перевіряв би контрагентів. Взагалі компанії, у яких не відбудовані елементарні бізнес- процеси, немає системи внутрішнього контролю, стають легкою здобиччю для шахраїв. Як дізнатися, чи ошукує вас персонал? Як цьому протистояти?

У світі активно розвивається ринок фінансових розслідувань – форензику (forensic). Завдяки цій послузі власник виявляє кошти, які раніше йшли за межі компанії, і може використати їх більш раціонально. Головна відмінність форензику від аудиту – проведення більш масштабного дослідження, що включає не лише фінансово-юридичні аспекти, а й питання інформаційної безпеки.

В Україні попит на форензик також зростає, і не тільки з боку великих компаній. За останній рік за фінансовими розслідуваннями до нас звернулися майже 400 малих і середніх фермерів, які недоотримали прибуток. Саме недоотриманий прибуток є ознакою шахрайських дій персоналу. Поки обсяг недостачі не перевищує 15%, проблеми для власника не очевидні. Та українські менеджери на цьому не зупиняються. Вони перетворюють прибуткові компанії на збиткові. Здавалося б, таке складно не помітити. Але фінансова інформація спотворюється, за підсумками року в звітності показується прибуток. Власнику навіть платять дивіденди. Але не з операційного прибутку, а за рахунок кредитних коштів, відсотки за якими ніхто не відміняв. У моїй практиці був випадок, коли власнику дивом вдалося врятувати компанію, повернувшись до операційного контролю після трирічної відсутності.

Корупція та шахрайство виникають навіть там, де засновник намагається зацікавити директора в успіху спільної справи часткою в компанії. Чомусь той, хто займається операційною діяльністю, часто вважає, що недоотримує прибуток. У рамках процедур форензику нас все частіше почали залучати до суперечок між акціонерами. Зазвичай фінансові розслідування замовляють саме засновники, ніби відчуваючи, що у компанії відбувається щось погане. Ми приходимо, спілкуємося з працівниками, вивчаємо документи, знаходимо порушення. Форензик може коштувати злодієві не лише посади.

Якщо раніше засновники були згодні вирішувати конфлікти мирним шляхом, то останнім часом вони стали більш принциповими і вимагають війни за будь-яких обставин. Навіть незважаючи на те, що вона дуже дорого коштує. Отримавши результати фінансового розслідування, власники прагнуть неодмінно перевести справу у судову площину. Вони вимагають для злодія судового покарання або прагнуть отримати від нього повної компенсації збитків, завданих підприємству.

Не існує ідеальних проектів та ідеальних компаній. У кожній є якась неефективність. Ми проводимо легендовані перевірки, приходимо до компанії під виглядом нових співробітників або співробітників банку. Вивчаємо діяльність, документацію, мікроклімат, людей. Усе це займає чимало часу, але дає більш інформативний результат. Загалом ми знаходимо порушення у 100% випадків.

Виявити порушення неможливо лише в тому випадку, коли правоохоронні органи за домовленістю з операційним менеджером вилучають сервери, фізично позбавляючи перевіряючих можливості вивчити фінансові показники й первинну документацію. Такий спосіб частково дозволяє несумлінно-му менеджеру замести сліди та може бути ознакою підготовки рейдерського нападу.

Крім того, форензик – це ще й інструмент захисту інвестицій. Не так давно іноземні інвестори запрошували нас перевірити українське підприємство, для якого вони купували техніку, покривали поточні витрати, і за підсумками трьох років так і не отримали прибутковості на вкладений капітал. У маленькому господарстві, що обробляє 2000 га, ми влаштували повномасштабну перевірку. Виявилося, техніка, що знаходиться на балансі компанії, обробляє землю, яку купили собі українські партнери на гроші, отримані від діяльності спільно-го підприємства. Крім того, ми знайшли перевитрату коштів, виділених інвесторами на будівництво сушарки, елеватора та здійснення капітального ремонту цілісного майнового комплексу. Наприклад, ворота з фанери були куплені за 300 000 гривень, хоча реальна ціна не більше 5000 гривень. Багато власників не наважуються замовити фінансове розслідування, сліпо довіряючи своєму директору або бухгалтеру, який нерідко виявляється ще й родичем. Але практика показує, що навіть родичів потрібно перевіряти. Хоча б раз на рік необхідно зіштовхувати лобами консультантів і топ-менеджерів, щоб розбурхати компанію. Від позапланових перевірок на підприємстві починається невеликий переполох. Але поступово невдоволення менеджменту згасає, поступаючись місцем розумінню, що консультанти виконують свою роботу, а не прагнуть когось звільнити. А щоб зберегти посаду, варто лише довести правоту своїх дій. Для цього ми влаштовуємо батли, де озвучуємо свої зауваження, вислуховуємо аргументи менеджменту, а власник як рефері аналізує всю отриману інформацію. Це дозволяє йому ніби спробувати власний бізнес на смак, виявити всі проблемні місця. Та мета форензику – не просто знай-ти порушення, а надати рекомендації щодо їх виправлення. Вінцем нашого розслідування є вибудовування більш ефективних бізнес-процесів і систем внутрішніх контролюючих зв’язків у компанії.