У 2019-му Південна Америка завалить ринок кукурудзою

Пристрасті навколо прогнозів світового ринку зернових і олійних потроху вщу­ хають. Країни­ експортери Північної пів­кулі закінчують збирання пізніх культур,  і провідні агенції, за якими відбудовують­ся біржові котирування і ціни контрак­тів, остаточно визначилися з оцінками балансу попиту і пропозиції. Визначилася з оцінками власного врожаю й Україна — в середині жовтня Мінагрополітики підтвердило  про­гноз щодо валового збору зернових у 2018 році у 63,1 млн т, із яких близь­ ко 24 млн т становитиме пшениця.

Щоправда, прогноз, озвучений першим заступником міністра аграрної політи­ ки і продовольства України Максимом Мартинюком, дещо відрізняється від оцінок, наприклад, Департаменту з сіль­ського господарства США (USDA). Аме­риканські фахівці, як і місяцем раніше, вважають, що сумарний збір зернових в Україні буде мінімум на 1,5 млн т біль­ше, ніж прогнозують у Мінагрополітики. Передусім це стосується саме пшениці, валовий збір якої, як вважають у USDA, сягне 25,5 млн т.

Але різні оцінки, які роблять по оби­  два боки Атлантики, майже збігаються в прогнозуванні обсягів експорту зерна з України. Тобто вказані розбіжності вже майже не мають впливу на цінову динаміку.

ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА

Як зазначено у черговій доповіді Між­ народної ради по зерну (IGC), прогноз світового виробництва всіх видів зерна у 2018/2019 маркетинговому році у по­ рівнянні з оцінками місячної давнини був збільшений на 9 млн т — до 2072 млн т. Корегування прогнозу майже повністю відбулося за рахунок збільшення показ­ ників врожайності кукурудзи. Зокрема, оцінка валового збору культури у Сполу­чених Штатах Америки була переглянута у позитивний бік на 6,1 млн т, а прогноз збору кукурудзи в Україні Міжнародна рада по зерну збільшила на 1,2 млн т.

Після вкрай негативних прогнозів врожаю зернових у Європейському Союзі, які біли зроблені наприкінці літа цього року, показники ЄС поступово, вже два місяці поспіль, переглядаються у бік збільшення. Зокрема, цього разу IGC додала до цифри валового збору кукурудзи у Європі ще 2,7 млн т. Також були позитивно переглянуті прогнози щодо валового збору пшениці у країнах Чорноморського басейну, зокрема Росії.

Але на загальну картину балансу світо­ вого ринку і динаміку цін на зернові пе­ регляд прогнозів, скоріше за все, впли­ву не матиме, оскільки були збільшені  й оцінки світового споживання зерна (на 7 млн т, переважно за рахунок тієї ж кукурудзи).

Як випливає з висновків Міжнародної ради по зерну, цього року відбудеться скорочення світових запасів кукурудзи (на 38 млн т) і пшениці (на 17 млн т), що буде мати позитивні наслідки для актив­ ності глобальної торгівлі культурами. При цьому оцінка самих обсягів тор­гівлі майже не змінилася і залишилася на рекордному рівні у 369 млн т.

У доповіді особливо підкреслено, що поступове збільшення рентабельності культивації пшениці дає підстави очіку­вати збільшення площ посівів культури під врожай–2019/2020 — це буде перше збільшення європейського пшеничного клину за останні чотири роки.

На противагу цьому посіви озимого ріпака можуть скоротитися внаслідок зниження цін на нього та несприятливих кліматичних умов для вирощування ос­ танніми роками. Це підтверджує і цінова динаміка на український ріпак у портах Чорного моря — з початку осені ціни знизилися на $10/т.

Джерело: IGC

АМЕРИКАНСЬКИЙ ПРОГНОЗ

Більш детальний аналіз по різних ринках був зроблений у черговому звіті USDA. Перше, що треба зазначити, — загаль­ ний прогноз про скорочення перехідних зернових запасів на тлі збалансовано­го попиту, за якого зниження імпорту в окремих країнах буде компенсувати­ ся збільшенням споживання в інших регіонах і меншими врожаями у деяких експортерів.

Так, окремо відзначене скорочення врожаю пшениці в Австралії на 1,5 млн т через пошкодження посівів морозами, а потім і посухою. Як наслідок Австралія матиме найменше із сезону–2007/2008 виробництво культури — на рівні 18,5 млн т, з яких на експорт буде відправлено приблизно 13 млн т. Ще місяць тому експорт оцінювався у 14 млн т, а у липні цього року — у 17 млн т.

При цьому USDA зберіг оцінку валового збору пшениці та експортних можливо­ стей для України та РФ. Так, фахівці Де­ партаменту з сільського господарства США підтвердили прогноз української пшениці (як продовольчої, так і фураж­ ної) місячної давнини — 16,5 млн т у 2018/2019 маркетинговому році. Але загальне зниження пропозиції пшениці на ринку буде компенсоване за рахунок зниження запасів і скоро­чення обсягів імпорту цього виду зерно­ вих у низці країн. Зокрема, як говорять  у USDA, головна частка скорочення припаде на Бангладеш, Азербайджан і Нігерію.

Також, розглядаючи питання балан­ су кукурудзи, американські фахівці відзначили, що останні дані про врожай культури у РФ говорять про його зниження у порівнянні з попередніми очікуваннями. Взагалі, для всіх країн СНД прогноз маїсового валового збору знижений на 1 млн т — до 46,76 млн т, і таке зниження переважно сформова­ не Російською Федерацією.

Натомість це буде компенсоване більшими врожаями кукурудзи у Спо­ лученому Королівстві, Сербії та Канаді. Завдяки цьому, а також тому, що оцінка українського експорту збережена на високому рівні (25 млн т), збільшен­ ня попиту на маїс з боку Мексики та Ізраїлю пройде для світових цінови показників непомітно.

У звіті USDA можна також відзначити прогноз світового ринку насіння олійних культур, що актуально для України з ог­ ляду на збір врожаю соняшника. Прогноз глобального виробництва насіння олійних у 2018/2019 маркетин­ говому році був переглянутий амери­ канськими фахівцями у бік зменшен­ня — до 603,9 млн т (на 0,7 млн т менше попереднього прогнозу).Але, як зазначили у USDA, врожаї сої та ріпака навпаки будуть збільшувати­ся, а загальне зниження відбудеться здебільше за рахунок арахісу.

ДАЛЕКИЙ ПРИЦІЛ

Утім, досить цікаво буде подивитися, яким чином скрадатиметься кон’юнкту­ ра світового ринку навіть не в новому маркетинговому році, а в наступному — 2019/2020. Міжнародна рада по зерну вже провела перший моніторинг май­ бутніх посівів кукурудзи в Аргентині та Бразилії, які будуть зроблені наприкінці осені — на початку зими. Південно­ американське зерно кукурудзи май­бутнього врожаю буде пропонуватися на світовому ринку наприкінці 2018/2019 та на початку 2019/2020 маркетинго­вого року й прямо вплине на загальну глобальну кукурудзяну цінову картину. Українським аграріям має сенс слідку­ вати за цими прогнозами — адже у них буде час навесні майбутнього року скорегувати структуру сівозміни з ура­хуванням наявної інформації.

Та поки що ця інформація для вітчизня­них сільськогосподарських підприємств не дуже втішна. Так, за прогнозами IGC, виробництво кукурудзи у Південній Америці майбут­нього року буде зростати і трейдинг на світовий ринок культури з Аргентини та Бразилії сягне ледь не рекордних позначок. Зокрема, фахівці Міжнародної ради по зерну вважають, що експорт аргентинського зерна кукурудзи у 2019/2020 маркетинговому році стано­витиме 28 млн т, що на 4,5 млн більше, ніж у поточному. Ще більш оптимістичним (але не для українських аграріїв) виглядає прогноз експорту кукурудзи з Бразилії. Передбачається, що у 2019/2020 мар­кетинговому році він зросте одразу на 7 млн т — до 30 млн т.

У Бразилії збирають по два врожаї кукурудзи, перший із яких повністю йде на внутрішні потреби країни — у харчо­вій промисловості, скотарстві та вироб­ництві етанолу. А ось другий, який самі

бразильці називають «малим врожаєм» (safrinha), експортується. Але саме цей врожай більше потерпає від погодних умов у період вегетації рослин. Крім того, бразильські фермери, орієнтую­ чись на поточну кон’юнктуру, постійно змінюють площі під safrinha. Внаслідок цих двох факторів валовий збір другого врожаю має циклічний характер. На­ приклад, після сезону 2017/2018 років, коли Бразилія експортувала 31 млн т кукурудзи, у 2018/2019  маркетинго­ вому році експорт маїсу з країни впав  до 23 млн т. А у 2016/2017 Бразилія вза­ галі поставила на світовий ринок всього 14 млн т культури. Таким чином, ці дві латиноамериканські країни у 2019/2020 маркетинговому році сумарно можуть запропонувати майже 60 млн т зерна кукурудзи. Для порівнян­ ня: за інформацією Міжнародної ради по зерну, два останні маркетингові роки глобальна торгівля кукурудзою стано­ вить 156–157 млн т (за інформацією USDA — 160–163 млн т).

Та це ще не всі «приємності», які мо­ жуть прийти до вітчизняного агросекто­ ра з­за Атлантичного океану через рік. Торговельна війна, яку затіяли США й Китай, як відомо, стосується і світово­ го соєвого ринку (введення КНР  мита на сою із США) і може суттєво вплинути на загальний глобальний баланс зерна.

Американські аналітики вже прораху­ вали, що, скоріше за все, за неспри­ ятливого сценарію фермери США будуть вимушені замістити у сівозміні сою на кукурудзу. І, схоже, справа таки до цього дійде — адже строки закупівлі насіння, добрив і засобів захисту рос­ лин на наступний сезон вже наступають і наближається час прийняття рішення. Якщо до 1 березня наступного року дві супердержави на владнають свої суперечки, процес набуде незворот­ ного характеру і виробництво кукуру­ дзи у США зросте одразу на 38 млн т. Оскільки для потреб внутрішнього ринку фермери вирощують культуру за довгостроковими контрактами, практично увесь додатковий обсяг буде запропонований на експорт. Вже цього маркетингового року експорт зерна маїсу зі Штатів становитиме близько 62–63 млн т (оновлений прогноз USDA). Із додатковим врожаєм ця цифра зро­ стає до 100 млн т.

Тобто теоретично, у випадку «ідеаль­ ного шторму», країни американського континенту зможуть у 2019/2020 марке­ тинговому році задовольнити весь по­ пит імпортерів кукурудзи, не залишаючи місця на ринку іншим постачальникам. Щоправда, такий сценарій малоймо­ вірний — адже латиноамериканські латифундисти також будуть діяти з ог­ лядом на США. І в разі нарощування кукурудзяних площ у США більше ріллі у Бразилії та Аргентині буде відведе­  но під сою для задоволення попиту з боку Китаю. Але вже зрозуміло, що українським аграріям майбутньої весни доведеться вирішувати нелегке питання щодо планування посівів зернових.

Текст: Михайло Дикаленко

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати