Новини / Політика     05 листопада 2019 11:56

Ринок землі: навіщо фракція Слуга народу знищує шанси на успішні реформи власного уряду?

Боротьба за землю в Україні продовжується фактично з набуттям незалежності. Демократичні засади, передбачені Конституцією на право власності, були порушені на зламі тисячоліть і з того часу паразитували вітчизняну економіку. Утім, оновлення влади зрушило питання земельної реформи з мертвої точки. Тепер українці як ніколи близькі до абсолютної влади над своїми земельними наділами, що вже в найближчій перспективі принесе Україні мільярдні інвестиції.

Про це пишуть fakty.ua.

18 років застою

Скриньку Пандори українські парламентарі відкрили в січні 2001 року. Саме тоді був ухвалений закон, за яким заборонялося власникам паїв продавати чи дарувати землю, але дозволялося передавати їх у спадок чи продавати для громадських або державних потреб. Заборона вводилася тимчасово, до прийняття Земельного кодексу. Із оформленням необхідного документа у Верховній Раді тягнути не стали, і вже через 9 місяців у країні з’явився Земельний кодекс № 2768-III, яким введено мораторій на продаж землі до 1 січня 2005 року. Утім, ні в 2005-му, ні у 2011-му, коли закон про обіг земель, здавалося, був на відстані витягнутої руки (пройшов перше читання й передбачав запровадження ринку землі на початку 2013 року) не був запущений.

Усього дію мораторію продовжували 10 разів і за цей час, за оцінками різних експертів, зокрема, голови ПАТ «Аграрний фонд» Андрія Радченкова, Україна втратила близько $30 млрд! Лише у 2018 році після чергової пролонгації кабального мораторію представники Київської школи економіки підрахували, що через таке рішення народних обранців ВВП України втратив $22,5 млрд, що на той момент на 17% вище його фактичного рівня. При цьому, фахівці зазначили, що за умов відкриття земельного ринку у 2018 році сільське господарство могло б згенерувати близько $35,8 млрд доданої вартості замість фактичних $13,3 млрд. І це тільки приблизні підрахунки, а по факту – мораторій не тільки паразитував економіку країни, але й значно гальмував її розвиток. Так, Україна опинилася в одному ряду із Венесуелою, Кубою, Північною Кореєю та Таджикистаном, де також «дбайливо» ставляться щодо збереження земельних ресурсів.

Політичний мінус

Злочинність і влада – в Україні вже давно стали словами синонімами. Саме народні обранці, продовжуючи дію мораторію, фактично кришували тіньовий обіг земель. При цьому, депутати прикривалися високими «благими» цілями захисту найбільшого скарбу України – плодовитої землі – від тотальної експансії заморськими компаніями. Мовляв, необхідної законодавчої бази немає та й механізм реалізації відсутній.

Утім, цей цинічний фарс представники фракції «Слуга народу» швидко розвінчали, наявно продемонструвавши, що для запуску землі в обіг потрібна лише політична воля. Однак навіть за таких умов опозиційні партії продовжують вставляти палки в колеса, вперто вимагаючи не відкривати ринок землі.

Особливою активністю відзначається фракція «Батьківщина» та «Опозиційна платформа за життя». Обидві партії вимагають від президента обов’язкового проведення всеукраїнського референдуму, за результатами якого й потрібно приймати відповідне рішення.

Заборонити не можна, продати

Після обрання Володимира Зеленського на посаду президента й у подальшому перемоги його партії на парламентських виборах стійкий туман над земельним мораторієм почав різко розвіюватися. Команда Зеленського вміє добре рахувати, й втрачати мільярди доларів від мораторію ніхто не збирався. За прогнозами Світового банку, легалізація обігу земель щорічно може приноситиме українській економіці додатково від 700 млн до 1,5 млрд доларів. Відтак президент доручив Кабінету міністрів до 1 жовтня 2020 розробити законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення, а Верховній Раді – скасувати земельний мораторій до 1 грудня 2019 року.

Таким законопроектом став №2178 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення», який містить достатньо демократичні положення й розрахований на швидкий прихід інвестицій. Однак далеко не всім сподобався зазначений законопроект.  Насамперед, через фактичний дозвіл іноземцям брати участь у торгах за землю.

Читайте: Куди найвигідніше інвестувати: Гончарук назвав ТОП-4 галузі

Утім, закиди скептиків виглядали відверто надутими й тим не менш вони активно підтримувалися опозиціонерами. За словами Прем’єр-міністра Олексія Гончарука, зараз в Україні налічується понад тисячу випадків, коли громадяни інших держав обробляють українську землю, хоч і не на правах власності, а на правах оренди, і вони заслужили право так чи інакше взяти участь у відкритті ринку:

«Якщо зараз обмежити й не надати ніякого юридичного інструменту для захисту подібних людей, це буде виглядати так, немов Україна виганяє іноземних інвесторів. Особисто для мене це неприйнятна історія».

За словами прем’єра, іноземці також приносять сучасні технології та інвестиції в українське сільське господарство, створюють робочі місця. Підтримав колегу й міністр економіки Тимофій Милованов, який заявив, що «боятися треба не юридичних осіб. Чи не іноземців або українців. Треба боятися чорних грошей».

Утім, Володимир Зеленський провів з аграріями конструктивний діалог, пішовши на численні поступки. Президент пообіцяв відкоригувати законопроект, надавши перевагу фермерам за рахунок семи мільйонів громадян – власників землі. Альтернативним законопроектом став №2178-10 – народного депутата Микола Сольського, основними положеннями якого є:

  • зменшити обмеження по концентрації земель в межах області з 15% до 8%;
  • ввести обмеження по концентрації земель в межах ОТГ у розмірі 35%;
  • ввести перехідний період до 1 січня 2024 р., під час якого юридичні особи, бенефіціарні власники яких є іноземці, особи без громадянства, юридичні особи, створені за законодавством іншим, ніж законодавство України, іноземні держави, не зможуть набувати у власність землі с/г призначення державної, комунальної власності, а також пайові землі, за винятком тих земель, які на момент набрання чинності законом вже є в оренді, емфітевзисі таких юридичних осіб та за умови, що такі юридичні особи створені не менше, ніж 3 роки до набрання чинності законом;
  • набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення:
  1. громадяни України;
  2. юридичні особи України, створені за законодавством України;
  3. територіальні громади;
  4. держава.

Але будь-які додаткові обмеження, на які погоджуються президент і фракція «Слуга народу», зменшують позитивний ефект від довгоочікуваної реформи. Обмежуючи доступ додаткового капіталу на ринок землі, парламент де-факто обмежує рівень майбутніх інвестицій і економічне зростання України, підриваючи таким чином тезу пана Гончарука про залучення додаткових 50 млрд прямих інвестицій і економічному зростанні в 40% за 5 років. Оскільки вільний ринок землі є найкоротшим шляхом для виконання цих обіцянок.

Також не зрозуміло, в чому логіка відстрочки доступу іноземних інвесторів до ринку землі на п’ять років. Адже таким чином всі позитивні ефекти від збільшення інвестицій дістануться наступному уряду і, можливо, вже наступному президенту. Це дуже щедрий подарунок від парламенту, який де-факто контролюється президентом, для своїх наступників. Президент і уряд будуть змушені взяти на себе весь політичний негатив від радикальних реформ і не отримають істотних позитивних переваг від їх впровадження.

На жаль, змушені констатувати, що ефективні ринкові реформи в черговий раз будуть відкладені на користь половинчастих рішень, пролобійованими маргінальними політичними силами. Навіщо це робить перший в історії України парламент, у якому є монокоаліція, підтримана переважною більшістю виборців, не зрозуміло. Але зрозуміло, що в результаті таких компромісів істотно постраждає економіка України, а отже – кожен із нас.

 

Читайте також