Новини / Думки     16 січня 2019 10:22

З банкрута в мільйонери: як рятували Мрію

Landlord публікує думку фінансового директор Mriya Farming Тоні Хулса, який відверто розповів про те, як європейським інвесторам вдалося врятувати український агрогігант «Мрію» та перетворити його із банкрута в прибуткове підприємство.

Вже з лютого 2015-го контроль над активами перейшов до кредиторів — європейських та американських інвесторів, які призначили новий менеджмент. У вересні 2016 року «Мрія» опублікувала умови реструктуризації боргового портфелю, який становив близько $1,1 млрд. А нещодавно, у вересні 2018-го інвестиційна компанія SALIC із Саудівської Аравії повідомила про придбання холдингу за $242 млн.

Так можна викласти коротку офіційну версію новітньої історії підприємства. Як насправді вдалося врятувати «Мрію» від остаточного банкрутства, на Українському форумі агробізнесу розповів фінансовий директор Mriya Farming Тон Хулс.

Тон Хулс, фінансовий директор Mriya Farming

Сімсот мільйонів доларів прямих боргів, близько одного мільярду доларів боргів загалом… Саме такий баланс отримала нова команда управлінців «Мрії» три роки тому. І ось сьогодні ми вже говоримо про те, що підприємство вигідно продано великій інвестиційній компанії, справжньому інвестиційному двигуну, у холдингу є перспективи, є майбутнє.

Але про що говорить історія «Мрії»? Це гарний приклад для всіх кредиторів, як не можна вести справи і недбало ставитися до своїх інвестицій.

Що було зроблено

Зараз, через три роки роботи нашої команди, я вже можу відкрито говорити: історія «Мрії» — це розповідь про шахрайство. Перше, що ми зробили, — створили фактично новий агрохолдинг і перевели на нього всі живі активи зі старої компанії, що була зареєстрована на Кіпрі. Новому суб’єкту передавалися не тільки активи, а й всі забезпечені та незабезпечені борги. У результаті на старій компанії, старому холдингу залишилися невеликі боргові зобов’язання. Вони були або списані за домовленістю з кредиторами, або визнані у судовому порядку як нікчемні. Далі ми пройшлися по всій структурі «Мрія Агрохолдинг» і виявили 76 контрактів на землю, знайшли 140 установ та підрозділів в Україні, 20 на Кіпрі, які входили до її складу. Загалом ми нарахували 170 пов’язаних суб’єктів.

Ми викрили емісію цінних паперів на суму $4 млн, в якій не було жодного сенсу

Усе це було зведено до певного переліку компаній, які й були згодом продані SALIC. Усе інше було ліквідовано, продано іншим покупцям тощо. Для цього ми перерозподілили всі активи — борги закріплялися за тими компаніями, де генерувався грошовий потік. Адже що ми застали на початку — борг висів на одному суб’єкті, забезпечення боргу — на іншому, а прибуток, який вони генерували, консолідувався на сторонній компанії, майже не пов’язаній із загальною структурою холдингу. Це була схема, у якій нам було дуже складно розібратися, багато часу пішло просто на те, щоб встановити зв’язки між суб’єктами. Було дуже багато позичальників з різними структурами кредитів. Ми загалом знайшли 27 позичальників і 35 компаній, які, по суті, були холдингами зі своїми структурами, боргами, управлінням. Власне там, де був борг, він не сплачувався, і ніхто не розумів, де саме знаходиться забезпечення боргу і на що саме позичалися кошти. Наприклад, були ситуація, коли борг висів на компанії, яка вирощувала цукрові буряки, отримувачем грошей виступав завод із виробництва соків, а забезпечення йшло із зовсім іншої компанії.

Усе було перероблено — встановлена чітка зрозуміла структура, за якою активи, генерація грошового потоку, борги та їх забезпечення консолідувалися в рамках однієї і тієї ж самої компанії. Після реструктуризації боргів ми виділили 15 компаній холдингу, які були вже безнадійними банкрутами. По кожній справі, з кожним банком були проведені перемовини про умови продовження співпраці.

Висновки

Для мене досі лишається дивним, як взагалі кредитори дозволили існувати такій структурі, як старий агрохолдинг «Мрія», та, більш того, до останнього продовжували в нього інвестувати.

Не було жодних незалежних перевірок, не проводився аудит. У структурі «Мрії» на керівних посадах були люди, пов’яза­ні між собою родинними зв’язками. Я можу навести лише один приклад, аби було зрозуміло, про що йдеться: ми викрили емісію цінних паперів на суму $4 млн, в якій не було жодного сенсу — не було ніякого підтвердження необхідності залучення коштів. Було декілька сумнівних кредитів по півмільйона доларів, які не були забезпечені. Є запитання до банків — як можна було видавати такі кредити? До того ж ці кошти не інвестувалися, а просто збільшували боргові зобов’язання. Тобто ми викрили звичайну шахрайську схему, за якою гроші отримували певні особи, а борги брали на себе різні компанії холдингу.

Історія «Мрія Агрохолдинг» — приклад для кредиторів, як не можна вести справи

Ми знайшли кредити на будівництво, які видавали компаніям, що не мали навіть дозволу здійснювати будівельну діяльність і не мали дозволу на самі будівництва. Отримувачами були дочірні компанії «Мрії», які навіть не входили до холдингу. Були кредити під оборотний капітал компаній, які ще не були навіть юридично оформлені. Ми знайшли 120 вантажівок, які не були розмитнені, але вже стали заставою отримання чергових кредитів.

І, нарешті, кредити видавалися просто особам, які входили до керівництва «Мрії». Шахрайство неможливо повністю виключити з підприємницької діяльності, воно можливе будь-де. Моя порада: використовуйте логіку, робіть висновки, не спираючись виключно на фінансові інструменти аналізу.

Сигналом про шахрайство можуть бути не фінансові прояви діяльності — вчасно звертайте увагу на такі ознаки, як збільшення підприємств у структурі компанії, непритаманна активність трансакцій, невиправдана зміна реєстрації підприємств, поява серед керівників випадкових осіб або осіб, пов’язаних з іншими керівниками

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

2 години тому

Великі премії на високоолеїновий соняшник спричинили дефіцит насіння – Луїс Карлос Алонсо

За досвідом цьогорічної посівної, Україна може засівати набагато більше високоолеїнового соняшнику, ніж зараз, якщо виробники насіння сформують прийнятні ціни на гібриди і якщо зберігатимуться високі премії від переробників за ці сорти.

Про це розповів у ексклюзивному інтерв’ю журналістам Landlord керівник із розвитку бізнесу олійних культур компанії Syngenta Луїс Карлос Алонсо.

20 червня в Києві в приміщенні Fairmont Grand Hotel Kyiv відбулося чергове засідання Високоолеїнового клубу, головними організаторами якого виступили Landlord та компанія Syngenta. До одного із його учасників – Луїса Карлоса Алонсо, провідного фахівця компанії Syngenta, який 40 років пропрацював із соняшником, – Landlord звернувся із запитаннями щодо перспектив вирощування високоолеїнових гібридів в Україні.

Читайте: Озброєному IT фермеру – субсидії не потрібні. Доведено в Бразилії

Чому у 2019 році фермерам не вистачило насіння високоолеїнового соняшнику і які з цього зробили висновки?

Не вистачало насіння через великий попит від фермерів, тому що були дуже високі премії на високоолеїнове насіння, порівняно зі звичайним соняшником.

Висновок дуже простий: Україна може засівати набагато більше соняшнику, якщо буде хороша ціна від виробника. Але якщо премії будуть низькі, то індустрія повернеться до звичайних сортів.

Скільки зараз становить премія?

Складно сказати, тому що правду говорит ніхто не хоче. Але за моїми підрахунками, в Україні премії сягають від $50 до $70 за тонну.

І все ж на початку року говорили, що сівба буде на 425 тис. га, а засіяли наразі лише 350. Чому не вистачило насіння, адже прогноз був більший?

Я частково відповідальний за це. Але я тоді казав, що за моїми підрахунками, посівні площі становитимуть 350–400 тис. га, та інші люди озвучили таку цифру, як 420. Я цієї цифри не називав. Звичайно, це залежить від ситуації, від того, чи є в наявності насіння. І навіть 350 тис. га – це все одно приріст засіяної площі на 25% порівняно з минулим роком.

Але ми маємо враховувати, що частина площ, яка, за нашими підрахунками становила 300 тис. га, – були змішані посіви: не було розподілення на високоолеїнові та звичайні культури. І цього року, сподіваюся, фермери проведуть хорошу роботу по розподіленню високолеїнових сортів та звичайного насіння. І в нас цьогоріч буде добра цінність.

Тут є люди, які вважають, що було засіяно більше, ніж 350 тис. га, але я не можу точно сказати.

Чи є контракти на насіння на майбутній рік?

Є такі випадки, коли фермери контрактують насіння на майбутній рік. Але це доволі рідкісні випадки. Завжди є ті, хто реагують в останній момент. І може повторитися ситуація, як, наприклад, у 2016 році, коли в нас були запаси чи як минулого року, коли запасів не вистачало.

Які регіони не рекомендовані до вирощування високоолеїнового соняшнику в Україні?

Я не думаю, що є такий регіон. Тому що в нас є широке портфоліо, і залежно від кліматичної ситуації в будь-якому регіоні можна вирощувати ці культури. Все залежить від підбору гібридів.

Як і у випадку зі звичайним соняшником – є регіони, де врожайність вища, і є такі, де врожайність нижча.

Як вплинуло, що на глобальному ринку високоолеїнового соняшнику виникли такі дрібні гравці, як Молдова?

Я не думаю, що такі гравці, як Молдова, мають велике значення. Цього року в Молдові було засіяно 25 тис. га. І наскільки я знаю, в Україні є законодавче обмеження на імпорт насіння з Молдови. Тобто Молдова не може передавати в Україну насіння на переробку, і з Молдови продукція йде до ЄС через Румунію.

Що змінить поява такого покупця, як новий завод Lays (PepsiCo)?

Так, PepsiCo про це заявляли вже. Наскільки я знаю, то вони на всіх зустрічах заявляють, що у них є проект в Україні, і вони будуть збільшувати потужності.

Звичайно ж, PepsiCo – це великий глобальний гравець, і оскільки вони побудували завод в Україні для чіпсів, звичайно ж, що вони будуть використовувати український продукт, українську олію.

Пане Карлосу, спробуємо підсумувати: то заклики Сингенти укладати договори на 2–3 роки не були почуті?

Я б не сказав, що ніхто цього не робить. Є окремі випадки, це в основному агрохолдинги з частиною іноземного капіталу. І з іншого боку, місцеві агохолдинги перебувають у складному становищі, адже питання із приватизацією землі не вирішене. Компаніям складно укладати контракти на 3 роки вперед, оскільки вони не впевнені, що буде із землею.

Я можу сказати, що цьогоріч було підписано більше контрактів, ніж у минулому році. Може, не на три роки вперед, але принаймні – на рік.

Landlord раніше повідомляв про те, що насправді впливає на урожайність соняшнику: Луїс Карлос Алонсо спростовує 10 міфів.

Високоолеїновий клуб   

4 години тому

4G на полі: мрія чи реальність? Президент готує указ

65% українців сьогодні не мають доступу до 4G. Найближчими днями Президент завершить підготовку указу щодо поліпшення доступу до мобільного інтернету в сільській місцевості. У які терміни його зможуть виконати і які підводні камені є на цьому шляху?

Про це повідомляє Економічна правда.

Сьогодні багато говорять про те, як запобігти міграції населення із сільських територій. У цьому ключі треба відзначити, що розвиток села на сучасному етапі неможливий без забезпечення його якісним мобільним зв’язком.

Проблема з покриттям території України мобільним зв’язком 4-го покоління вкрай актуальна, оскільки нині від 4G відрізані 16 млн (або 65%) мешканців країни, і ще 24 млн громадян не можуть використовувати цю технологію під час поїздок за межі великих міст.

Щоб зрозуміти глибину проблеми, треба порівняти з іншими країнами: забезпечення населення доступом до 4G в ЄС становить 90%,  у Чехії – 98,8%, у Швеції – 100%.

Читайте: Озброєному IT фермеру – субсидії не потрібні. Доведено в Бразилії

Наразі триває підготовка указу Президента щодо поліпшення доступу до мобільного інтернету на сільських територіях, автомагістралях та залізничних шляхах.

«Йдеться про діапазон 900 МГц, про впровадження технології 3G і 4G у цьому діапазоні. Ми чекаємо цей документ найближчими днями», – проінформував керівник сектора IT & Telecom Офісу ефективного регулювання (BRDO) Олександр Кубрак.

Принциповою відмінністю, яка дозволяє країнам ЄС досягти повсюдного покриття, є використання низькочастотних діапазонів (800–900 МГц) при технологічній нейтральності (тобто праві мобільного оператора самостійно вирішувати, яку технологію зв’язку використовувати на тій чи іншій частоті.

За словами Олександра Кубрака, введення таких кроків в Україні дозволить збільшити доступність 3G і 4G до 95% населення протягом 1,5 року і сприятиме подальшому впровадженню 5G.

Технічні особливості

Як відзначають фахівці BRDO, низькі частоти забезпечують більшу дальність покриття зв’язком, а високі – краще підходять для передання великих обсягів інформації.

Тому для сільської місцевості, доріг, відкритих просторів використовуються частоти в діапазонах 800–900 МГц, а в містах – 2100–2600 МГц.

Що потрібно для впровадження 4G у сільській місцевості

За словами фахівців, якісний зв’язок у вигляді суцільного покриття України 4G можна отримати тільки на частотах 900 МГц. При цьому в Україні в діапазоні 800–900 МГц частоти розподілені між користувачами вкрай нерівномірно і неефективно: 66% спектра зосереджено в «Київстар», 28% – у «Vodafone Україна» і 6% – у lifecell.

З одного боку, компанії висловлюють готовність до зміни розподілу, але наголошують на важливості ролі регулятора і таких організацій, як BRDO, щоб вони здійснювали арбітраж.

Ситуацію необхідно змінити, проте сьогодні лишається незрозумілим, чи зможуть компанії домовитися про перерозподіл спектра, від чого прямо залежить впровадження 3G і 4G у селі та на автошляхах України.

Landlord раніше повідомляв про те, що Олег Бахматюк назвав 2 шляхи, як стримати трудову міграцію в Україні.

Технології   

8 години тому

Озброєному IT фермеру – субсидії не потрібні. Доведено в Бразилії

Бразилія є четвертим найбільшим виробником продуктів харчування у світі. Унікальність агробізнесу в цій країні полягає в тому, що тутешні фермери зовсім не залежать від держсубсидій та протекціонізму. У своєму розвитку вони спираються на цифрові технології.

Landlord спільно з АТ «Ощадбанк» реалізує медіапроект «Як живе іноземний фермер», завдяки якому ви зможете дізнатися про закордонний досвід ведення ефективного бізнесу.

Лучано Лара – успішний бразильський фермер, який на власному досвіді переконався, що запорукою конкурентоспроможного сільського господарства є інвестиції в технології й людські ресурси. І сьогодні Бразилія – це країна, де кожен четвертий безпілотник працює на агросектор.

ІТ – наше все

Завдяки застосуванню ІТ, бразильським фермерам вдалося забезпечити стабільну життєздатність без щедрих субсидованих кредитів. Лучано Лара розповів, що тутешні агровиробники зовсім не залежать від державних субсидій та протекціонізму. Їх конкурентоспроможність походить від технологій, підприємництва та величезного потенціалу регіонів.

Читайте: Гройсман заговорив про ускладнення життя для бізнесу

Агробізнес країни є інтенсивним користувачем цифрових технологій і супутників. Близько 25% бразильських безпілотників працюють на місцевий АПК. Різні державні й приватні дослідницькі організації Бразилії стали потужним джерелом інновацій та підвищення продуктивності.

Результати вражають

Від 1975 р. площа територій під зерновими в Бразилії збільшилася вдвічі, а виробництво зросло в 4 рази. Ціна на продукти харчування знизилася на 80% у реальному вимірі. Бразилія нині є однією з п’яти найбільших виробників 36 товарів і першою з експорту сої, цукру, кави, курятини, м’яса та апельсинового соку.

Звісно, проблеми є, але фермерам вдається їх усувати:

«Агропромисловість моєї країни все ще стикається з багатьма труднощами: недостатньою логістикою, хаотичною податковою системою, обмеженнями на аутсорсинг та витратами через аграрну політику попередніх урядів. Подолання всього цього є суттєвою проблемою. Однак цю проблему цілком реально усунути», – резюмував пан Лара.

Нагадаємо, що в медіапроекті «Як живе іноземний фермер» ви знайдете унікальні кейси агробізнесу і дізнаєтеся про закордонний досвід ведення ефективного підприємництва у сільському господарстві.

Технології   

9 години тому

Зерновим кооперативам компенсують 70% за придбане обладнання

Міністерство працює над розширенням напрямів держпідтримки фермерів і розглядає можливість компенсувати 70% вартості за придбане обладнання зерновим кооперативам – заявив на 29-му з’їзді АФЗУ заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета.

Про це повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук Мінагрополітики.

19 червня відбувся 29-й з’їзд Асоціації фермерів і приватних землевласників України (АФЗУ), під час якого аграрії мали можливість поспілкуватися з керівниками Мінагрополітики і визначити спільні рішення для подальшого розвитку АПК.

Читайте: Гройсман заговорив про ускладнення життя для бізнесу

В. о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева наголосила на важливості підтримки молоді в бажанні займатися фермерством, щоб запобігти міграції людей із сільських територій.

«Які б технології не були, про яку економіку ми б не говорили, без людини на селі нічого не буде», – наголосила Ольга Трофімцева.

Для підтримки фермерських господарств в Україні передбачена бюджетна програма загальною вартістю 800 млн грн, яка охоплює 7 напрямів. Також діє програма здешевлення кредитів, компенсації витрат на техніку та садивний матеріал, і, за словами Віктора Шеремети, у 2019 р. заявки на компенсацію відсотків за залученими кредитами подало вже 700 агропідприємців.

Наразі в Уряді розглядають можливості розширенням напрямів державної підтримки аграріїв.

«Планується включити до компенсації 70% за придбане обладнання зернові кооперативи», – заявив Віктор Шеремета.

Landlord раніше повідомляв про те, що аграріям України від грудня 2018 до березня 2019 р. компенсували 131 млн грн за придбану техніку.

Фінанси   

10 години тому

Трофімцева шукає спільну мову з фермерами

«Спілкування з фермерами – це завжди непросто», – поділилася Ольга Трофімцева своїми відчуттями після з’їзду Асоціації фермерів і приватних землевласників України. Але перед Мінагрополітики та АФЗУ стоять спільні виклики і завдання, тому знаходити спільну мову дуже важливо.

Про це написала на своїй сторінці у Фейсбук в. о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева.

19 червня відбувся 29-й з’їзд Асоціації фермерів і приватних землевласників України (АФЗУ), під час якого аграрії мали можливість поспілкуватися з керівниками Мінагрополітики і обговорити ключові проблеми у розвитку фермерських господарств.

Одне з головних завдань, котрі мають спільно вирішувати АФЗУ та Мінагрополітики, – створення умов для утримання молоді в селі. Ольга Трофімцева відзначила необхідність підтримання молоді в бажанні займатися фермерством – допомогти їм стати конкурентоспроможними, високорентабельними, виходити зі своєю продукцією на зовнішні ринки.

«Молодь має залишатися в селі, і ми своїми скоординованими напрацюваннями маємо забезпечити для цього всі умови», – наголосила в. о. Міністра.

За її словами Ольги Трофімцевої, для реалізації цих завдань насамперед потрібна активна та конструктивна взаємодія.

Не завжди у спілкуванні з фермерами вдається досягти конструктивного діалогу – через емоції та суперечки. «Але розмовляти треба. І знаходити спільну мову теж. І спільні рішення. Я цього спілкування не боюсь», – написала Ольга Трофімцева.

Landlord раніше повідомляв про те, що розмір держпідтримки молодим фермерам планують збільшити до 48 тис. грн.

Політика   

Показати ще