Децентралізація земель відбувається з грубим порушенням законодавства – Андрій Мартин

Landlord реалізує медіапроєкт «Німецькі технології на полях українських фермерів», завдяки якому ви зможете дізнатися про ефективний досвід ведення агробізнесу.

У межах цього проєкту пропонуємо унікальний кейс, присвячений принципам діяльності агропідприємства, яким поділився директор господарства «Обрій» Андрій Багрій.

Історія

Історію успіху садівництва «Обрій» без перебільшення можна назвати надихаючою. Усе почалося у 2003 році, коли в колі однодумців зародилася ідея об’єднання своїх паїв у єдине підприємство, спрямоване на вирощування фруктово-ягідної продукції.

Читайте: Ставка на інновації. Як прагнення фермера Євгена Вайна до нового збільшує врожайність у господарстві «Відродження»

Спочатку в розпорядженні садівництва було 170 га землі, проте за 16 років земельний банк вдалося розширити до 620 га (120 га багаторічних саджанців і 500 га ріллі).

«Ми об’єдналися з однодумцями. В основу підприємства увійшли наші земельні наділи, які є в кожного мешканця села, а також частина орендованих паїв. Так разом ми стали співвласниками й одночасно засновниками господарства», — розповідає Андрій Багрій.

Практично з перших днів заснування «Обрію» його члени взялися за розширення садів, висадивши на площі 7 га молоді саджанці. З кожним роком невпинно розширювали гектари молодими садами й наразі отримують від цього дивіденди.

Сьогодення

На думку директора господарства Андрія Багрія, переломним моментом у розвитку господарства «Обрій» стало впровадження суперінтенсивного ягідництва. Крім яблуневих садів підприємство зробило ставку на висадження малини, суниці та лохини. Також почали вирощувати черешню.

Крім того, враховуючи вимоги ринку щодо нових, затребуваних сортів яблук, висадження молодих садів дало можливість бути у тренді й мати попит на свою продукцію як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках.

Попри всі проблеми господарству у 2003–2004 роках вдалося оновити сад новими сортами яблук. І незабаром час показав, що ті сади, за рахунок яких садили молоді, перестали бути ефективними через застарілий сортамент.

Головною цінністю господарства є його працівники, для яких створюються комфортні умови роботи: висока зарплата, якісна техніка і соціальне забезпечення. Також «Обрій» славиться високою платою за оренду земель — у середньому по 9600 гривень за 1 га землі щорічно.

Соціальна відповідальність

Хоч «Обрій» вважається невеликим господарством, проте до соціальної складової ставиться відповідально. Підприємство за свої кошти збудувало стадіон у селищі Кобелецьке, підтримало зведення католицького собору у Строїнцях, долучається до будівництва доріг, поліпшення умов в амбулаторії, матеріально допомагає місцевій школі та дитячому садку.

Нагадаємо, що в медіапроєкті «Німецькі технології на полях українських фермерів» ви знайдете унікальні кейси агробізнесу і дізнаєтеся про ефективний досвід підприємництва в сільському господарстві. Зокрема, директор підприємства «Обрій» Андрій Багрій презентував унікальний кейс розвитку свого господарства.

Про це повідомляє офіційний сайт Президента України з посиланням на виступ Володимира Зеленського на засіданні Національної ради з питань антикорупційної політики.

«Протягом 2017-2018 років одному з найбільших агрохолдингів України, «Миронівському хлібопродукту», з державного бюджету виділено майже 2,5 млрд грн дотацій. Насправді він не потребує державної підтримки, бо має надприбутки. І ви це знаєте. І щорічно виплачує величезні дивіденди своїм акціонерам», – зауважив Президент Зеленський.

Читайте:  Стійка прибутковість: незалежні прогнози щодо МХП від аналітиків Fitch

Володимир Зеленський запропонував правоохоронним та антикорупційним органам порівняти суму бюджетних дотацій, отриманих холдингом, і виплачених акціонерам дивідендів та з’ясувати: раптом ці суми співпадають?

Як повідомляв раніше Landlord, агрохолдинг Косюка МХП у 2018 році скоротив чистий прибуток на 44,3%.

Про свою позицію щодо ринку землі власник інноваційного фермерського господарства «Омельяненко» розповів виданню Landlord. Він бачить нові можливості з відкриттям вільного продажу сільгоспземель.

«Ринок землі — право всіх людей розпоряджатися своєю власністю. Бо інакше виходить, що земля і моя, і ваша, і нічия, бо ніхто не може з нею нічого зробити. Це неправильно», — поділився думками фермер.

Ринок землі дасть можливість вирішувати: чи самому господарювати на ній, чи продати, чи здати в оренду, підкреслює він.

Читайте: Де взяти гроші на інновації в агросекторі – досвід Сергія Омельяненка

На його переконання, власна земля дасть аграріям впевненість у завтрашньому дні та буде стимулом для залучення інвестицій. Сам Сергій Омельяненко хоче провести зрошення на свої поля й отримувати гарантовано стабільний врожай на власній землі.

Сергій Омельяненко успішно веде аграрний бізнес з 1992 року і вивів своє господарство в лідери. Про його досвід детально — у спецпроєкті видання Landlord «Сергій Омельяненко. Бізнесмен, що створює тренди».

Про нашестя сарани на Луганщині повідомляє Держпродспоживслужба та Станично-Луганська РДА. Зграя сарани залетіла з території лінії розмежування 12 липня. Боротьба з шкідником триває майже тиждень, але він продовжує атакувати, бо розповсюджується з лінії розмежування – з території так званої «ЛНР».

«На сьогоднішній день на території Станично-Луганського району та Луганської області триває активний розвиток стадних та нестадних видів саранових. Відмічається масове окрилення небезпечного шкідника», – зазначено в повідомленні Станично-Луганської райдержадміністрації у Фейсбук від 17 липня.

За повідомленням Держпродспоживслужби, одразу після виявлення сарани місцеве населення та сповістили про проведення обробки полів із застосуванням хімічних засобів захисту рослин. Мешканцям заборонили випасати худобу та птицю у місцях, де проводиться обробка. Бджолярам рекомендували вивезти пасіки у безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах.

Останнє повідомлення Станично-Луганської РДА – з сараною боротимуться гучними звуками.

«У зв’язку з неможливістю використання хімічних препаратів у боротьбі з сараною в межах населених пунктів, але реагуванням сарани на гучні звуки, можливе застосування сирен сповіщення та інших технічних засобів», – сказано в повідомленні РДА.

Можливості боротьби з сараною на Луганщині суттєво обмежуються тим, що вогнище її розповсюдження знаходиться на лінії розмежування, де є мінні поля, і тому не можливі будь-які заходи з ліквідації шкідника. До екстрених заходів боротьби залучені підрозділи Держслужби з надзвичайних ситуацій, і навіть військові сапери.

«Здійснюється авіаспостереження безпілотними літальними апаратами для визначення меж розповсюдження сарани», – сказано в повідомленні Держпродспоживслужби. Є інформація, що в так званій «ЛНР» засоби захисту рослин відсутні.

Читайте: Сарана на острові Сардинія знищує урожай

За даними ентомологічних досліджень та висновком фітосанітарної експертизи, виявлений шкідник – це сарана перелітна. Вона розмножується в заплавних луках річок та озер та за сприятливих умов переходить до стадної форми розвитку.

Сарана — поліфаг, який з’їдає усі зелені рослини, проте надає перевагу злаковим культурам. Одна особина цього шкідника за період життя з’їдає до 0,5 кг зелені.

Як повідомляв раніше Landlord, нещодавно на Луганщині горіло 20 га замінованого лісу.

Про це розповіла редакції Landlord керуючий партнер однієї з провідних світових консалтингових організацій Cornerstone International Group – Київ Анна Нестерчук.

Брак кадрів

У розрізі пошуку і підбору спеціалістів та керівників вищої ланки агросектор дуже відрізняється від решти індустрій. Безумовна специфіка присутня у всьому: починаючи від пошуку персоналу на робітничі спеціальності, закінчуючи пошуком та залученням керівників на топові позиції. Ключове слово – це дефіцит. Агросектор, напевно, більше, ніж інші види бізнесу, «страждає» від відсутності на ринку необхідної кількості кандидатів, що відповідають вимогам та очікуванням компанії.

Читайте: Майбутнє за генною інженерією: Білл Гейтс обирає роботу в агро

Аграрний ринок продовжує бурхливо розвиватися, формуючи дефіцит кандидатів на різні позиції. Насамперед, труднощі виникають при роботі зі топовими позиціями, оскільки сукупність вимог до таких кандидатів на сьогодні містить не тільки знання на високому рівні технологій, наприклад, у рослинництві чи тваринництві, а також й управлінські навички, високий рівень фінансової підготовки, масштабність підходів, часто – знання англійської мови. А ще – ніхто не відміняв Agile.

Ключові компетенції топ-менеджера в агро

Правила швидкоплинних умов у бізнесі стосуються не тільки високотехнологічних компаній. Кандидати в агро на топові позиції повинні мислити і діяти швидко, мати правильний фокус, що збігається зі стратегічним розвитком, високий рівень адаптивності, відкритість до нових ідей. Нові компетенції вимагають нових підходів у пошуках та оцінці таких кандидатів.

Давно пройшов вже час, коли в кандидата на таку серйозну позицію як, наприклад, керівник напрямку рослинництва, немає резюме (так, на початках у нас були й такі кейси, коли ми допомагали кандидатам зі складанням фахового резюме). Зараз керівники такого рівня серйозно конкурують із запрошеними іноземцями фахівцями і часто мають серйозні переваги, які ґрунтуються насамперед на розумінні менталітету людей, з якими доводиться працювати. Друге питання, що такого рівня спеціалістів дуже мало на ринку. Дефіцит, одним словом.

Які ж рішення можуть бути успішними для залучення ефективного топ-менеджера в агро?

1. По-перше, ми можемо подивитися в бік наших іноземних колег. Практика останніх 4–5 років показує, що такий досвід вже досить успішний, порівняно з першими спробами залучення експатів у 2010–2014 рр. Тільки робити це необхідно коректно, із правильною оцінкою привабливих кандидатів із іншої країни, щоб не купити за великі гроші «кота в мішку».

2. По-друге, можна і треба дивитися на інші ринки. Агро – традиційно більш спокійна в плані впровадження нових управлінських технологій сфера. Ідеально, якщо досвід керівника буде охоплювати роботу у FMCG-компанії або у сфері логістики чи у фарміндустрії. Diversity – хороший новий тренд, різноманітність кандидатів в усьому: в досвіді, в компетенціях, в індустріях, навіть у віці.

3. Зараз у бізнесі дає про себе знати відносно нове покоління – це люди, народжені в кінці 1980-х – на початку 1990-х. Вони вже по-іншому мислять, вони технологічні, вони більшою мірою мають критичне мислення, ніж їхні попередники. Вони, зрештою, знають англійську. Робіть їм промоушен. Але тільки на підставі правильної оцінки, як і на зовнішньому конкурсі. Це серйозний ресурс для заповнення деяких топових позицій.

4. Ну і, звичайно, прямий пошук кращого спеціаліста зі своєї індустрії. Це дорого, як і в першому випадку з експатами, але є вакансії, на які шукати людей по-іншому немає сенсу. Знову ж таки важливо – зробити правильну оцінку на вході не тільки професійного досвіду, а й ЗДІБНОСТЕЙ працювати в нових умовах, з іншими підходами, з іншою командою, з іншими цінностями. Наш ринок знає немало гучних звільнень-переходів, коли непрофесійна оцінка кандидата, якого знайдено в досить дорогий спосіб, призвела до невдачі.

І на завершення. Мабуть, будь-якому аграрію буде приємно почути зізнання представника однієї з найбільших консалтингових компанії світу:

«Незважаючи на виклики та проблеми, працювати для агробізнесу дуже приємно. Люди, з якими ми спілкуємося, як правило, завжди дуже конкретні, розумні й дуже щирі. Напевно, це пов’язано зі специфікою роботи із землею або тваринами і, напевно, – із безумовною любов’ю до своєї професії».

Landlord раніше повідомляв про те, як встигати все керівникові агропідприємства: модель ефективного менеджменту від керівника господарства Спрінт К.