Новини / Фінанси     04 березня 2019 13:16

Що чекає на фермерів у разі невиконання аграрних розписок

Тривалий час від початку дії в Україні проекту аграрних розписок (з 2015 р.) фактів невиконання фермерами взятих зобов’язань не було. Процедуру примусового виконання аграрних розписок вперше застосовано на початку  2019 року: 4 компанії-кредитори ініціювали примусове стягнення.

Аналіз проблемних випадків роботи з аграрними розписками підготував Микола Луговий, Національний прес-клуб «Українська перспектива».

Читайте: Сила аграрної розписки: як півтисячі фермерів в Україні знайшли гроші на посівну

Підприємці з різних сегментів у своїй діяльності стикаються з труднощами, і агробізнес – не виняток. Більше того, сільське господарство пов’язане з низкою специфічних ризиків, таких, як погода, питання якості чи ціни продукції, логістичні обмеження тощо. З позиції фермерів – ці ризики впливають на загальний результат та можливість розвивати підприємство. З позиції кредиторів, це питання повернення своїх ресурсів, наданих фермерам у вигляді грошей чи товару на кредитних умовах. Аграрні розписки – це можливість для обох сторін працювати на взаємовигідних умовах, захистити свої права та почуватися впевнено. Зокрема, для кредиторів це реалізується через передбачену в законі «Про аграрні розписки» процедуру примусового виконання.

Позасудова процедура примусового виконання аграрних розписок

Позасудова процедура примусового виконання є однією з особливостей, що вирізняє аграрні розписки як інструмент фінансування та дозволяє кредиторам бути впевненими в поверненні своїх ресурсів у випадку, коли фермер не виконує зобов’язання. Цей механізм захищає права кредитора, та водночас його дія обмежується лише стягненням у межах предмету застави за конкретною розпискою, захищаючи цим самим і права фермера.

Процедура передбачає, що якщо фермер не виконав своїх зобов’язань за розпискою, вже з наступного дня по завершенні терміну виконання кредитор може отримати виконавчий напис нотаріуса та звернутися до виконавців для відкриття виконавчого провадження. Впродовж 7 днів виконавець повинен передати предмет застави (врожай) кредитору. Серед фінансових інструментів процедура примусового виконання аграрних розписок дозволяє кредиторам у найкоротші терміни отримати свої ресурси без звернення до суду. Тривалий час в Україні не було практичних випадків використання процедури на практиці, але навіть після багаторазового збільшення кількості розписок та важкого сезону 2018 року статистика залишається на користь надійності українських фермерів: примусове виконання було використане для менше ніж 1% від загальної кількості випущених розписок.

Перші випадки примусового виконання аграрних розписок

Наприкінці 2018-го та на початку цього року в рамках 5 аграрних розписок кредитори ініціювали процедуру шляхом звернення до нотаріуса для виконавчого напису. Для ринку це дуже важливий момент, оскільки теоретичні розробки вперше реалізовані на практиці. Перевірена ефективність та справедливість процедури може залучити нових кредиторів та зробити умови фінансування за розписками вигіднішими для всіх фермерів.

Появу перших випадків примусового виконання керівник Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні» Хелен Фейрлемб пояснила людським фактором. «Новий інструмент кредитування працює дуже успішно. Значна більшість фермерів відповідально підходить до виконання своїх зобов’язань, оскільки дбає про власну репутацію та бізнес-перспективу. Але заразом інколи трапляються випадки, коли фермери не до кінця прораховують свої можливості розрахуватися за кредитами, особливо якщо сезон важкий. Таке буває в усіх країнах».

Власною думкою з цього приводу поділилася і приватний нотаріус із Харкова Лариса Манерко. Вона має велику практику роботи з аграрними розписками, тому добре знається на їх специфіці.

«Тривалий час не було невиконаних розписок. Навіть якщо траплялись якісь нештатні ситуації, кредитори та боржники завжди знаходили шляхи взаємодії. Якимось чином вирішували питання, розраховувалися один із одним, і все було гаразд. Механізм примусового виконання залишався незадіяним, тому сторони не знали, наскільки швидко, чітко та ефективно він працює», – зазначила вона.

Нещодавно у Лариси Манерко з’явився перший досвід здійснення виконавчого напису на невиконаній аграрній розписці. Влітку 2018 року цю розписку видало фермерське господарство з Чернігівщини постачальнику матеріально-технічних ресурсів. Передбачалося, що восени в якості погашення боргу кредитор мав отримати 3 тис. тонн кукурудзи. Однак зобов’язання, дані сільгоспвиробником, не були виконані.

Після низки безрезультативних переговорів з боржником кредитор був змушений звернутися до нотаріуса за виконавчим написом, як це передбачено чинним законодавством. Лариса Манерко напис зробила. Після цього справа була передана приватному виконавцю і той почав пошук заставного врожаю. Частина його вже знайдена та передана кредитору. Паралельно він веде переговори з фермером, в тому числі, і про штрафні санкції.

Чим загрожує ситуація, що склалася, чернігівському фермеру, який не виконав зобов’язань за аграрною розпискою? Лариса Манерко пояснює це наступним чином: «Мною внесений відповідний запис до Реєстру аграрних розписок. До того ж формується запис у Реєстрі рухомого майна, накладається заборона на відчуження майбутнього врожаю за цією розпискою. І вона не знімається доти, доки розписка не буде виконана. Тому кредитна історія для цього боржника буде, що називається, «виділена червоним». Виправити її буде складно, звичайно, і тепер цьому боржнику буде важче залучати ресурси зі сторони».

Які нюанси можуть виникати

У Запорізькій області також склалася нестандартна ситуація з виконанням аграрної розписки. Кредитор видав під неї суму, еквівалентну 60 тис. доларів. Коли з’явилися проблеми з їх поверненням, він швидко отримав у нотаріуса виконавчий напис. Більше того, він знав, де знаходиться зерно, і тому виконавець зміг оперативно арештувати це зерно як предмет застави.

Не завжди ризики з виконання аграрних розписок могли прорахувати й самі кредитори. Так, на Львівщині дистриб’ютор надав кредит за аграрною розпискою місцевому господарству під заставу 500 тонн пшениці. При цьому він не врахував тієї обставини, що на той час господарство перебувало в стані судового процесу з іншим кредитором, оскільки не розрахувалося з ним за боргами. Невдовзі сам дистриб’ютор уже змушений був займатися вирішенням питання за отриманою аграрною розпискою.

Ще один кредитор надав позику під 2 фінансові розписки на Чернігівщині на загальну суму, еквівалентну 129,5 тис. доларів. Клієнт завчасно повідомив його, що в нього будуть проблеми з погашенням боргу, і тому попросив відстрочки платежу. Кредитор пішов йому назустріч, але, на жаль, фермер так і не виконав перед ним своїх зобов’язань. Замість цього боржник спробував реалізувати заставний врожай за готівку, та в результаті повідомив, що з ним так і не розрахувалися. Кредитору нічого не залишалося, як подати на боржника до суду.

Ще одна аграрна розписка була передана до суду в зв’язку з завершенням терміну, впродовж якого кредитор може використати процедуру примусового виконання (1 рік з наступного дня після завершення терміну виконання розписки). Господарський суд Вінницької області вже пристав на захист кредитора. Він виніс рішення про задоволення його вимог. В результаті розписка була виконана частково, а решта боргу – пролонгована.

«Я б не назвала проблемні випадки роботи з аграрними розписками «казусом», – поділилася думкою Лариса Манерко. – Це – життя, це – практика. Переконавшись у тому, що механізм стягнення справді працює, сільгоспвиробники не матимуть бажання для невиконання аграрних розписок».

Законодавство

Значна роль в оперативному вирішенні конфліктних питань за аграрними розписками відводиться державним та приватним виконавцям. Їх діяльність визначається законами «Про аграрні розписки», «Про виконавче провадження», «Про органи і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів».

«У цих нормативно-правових актах чітко прописані права та обов’язки виконавців, які орієнтовані винятково на виконання вимог закону та захист прав як кредиторів, так і аграріїв. З 2017 року в Україні окрім державних виконавців впроваджено інститут приватних. Це спрямовано на підвищення ефективності виконання рішень в країні, в тому числі, і за аграрними розписками», – прокоментував ситуацію заступник голови правління Всеукраїнського об’єднання приватних виконавців «ФАКТ», приватний виконавець округу м. Києва Анатолій Телявський.

На думку голови Ради приватних виконавців Київської області Михайла Трофименка, примусове виконання аграрних розписок – це вимушений захід, до якого вдається кредитор у разі невиконання боржником своїх зобов’язань. Дії виконавців спрямовані на розв’язання проблемних питань, пошук заставного врожаю, його повернення кредитору або реалізацію.

«Важливо розуміти, що ні приватний, ні державний виконавець не стягуватиме з боржника більше, ніж це передбачено відповідним договором за аграрною розпискою, – підкреслив він. – Єдине завдання виконавця – повернути кредитору його грошові кошти винятково законним шляхом. У свою чергу, лише дотримання боргових зобов’язань дозволить кредиторам продовжувати кредитувати виробників продукції сільського господарства. Це дуже важливо для України сьогодні».

Михайло Трофименко також є членом Всеукраїнського об’єднання приватних виконавців «ФАКТ». Ця громадська організація проводить роз’яснювальну роботу серед фермерів та їхніх потенційних кредиторів із тим, щоб сторони знали процедуру примусового виконання аграрних розписок і свої зобов’язання в цьому процесі, що дозволить прискорити отримання необхідного результату.

Михайло Трофименко радить тим кредиторам, які стикнулися з невиконанням аграрних розписок, діяти рішуче.

«Найголовніше в цьому процесі – оперативність. Необхідно негайно звертатися до нотаріусів за нотаріальним написом, після чого кредитор має право звернутися з заявою або до Державної виконавчої служби, або до приватного виконавця. Фактор часу у виконавчому провадженні відіграє вирішальну роль, адже недобросовісні боржники можуть встигнути реалізувати врожай або інше майно до початку виконавчого провадження. Механізм примусового виконання рішень в Україні справді працює, і ми доводимо це кожною фактично виконаною вимогою виконавчого документу», – додав він.

 Уроки, винесені з першого досвіду

Випадки примусового виконання аграрних розписок залишаються поодинокими. І ринок вони не застали зненацька. Багато в чому це стало можливим завдяки Проекту IFC, який торік провів серію семінарів для кредиторів, нотаріусів та виконавців з тим, щоб вони знали, як діяти у випадку дефолту. Тепер ці знання стали в пригоді їм на практиці. Серед основних «уроків» для кредиторів із першого практичного досвіду примусового виконання експерти Проекту IFC відзначають таке:

  1. Кредиторам варто планувати свою роботу, зокрема, бути готовими діяти на випадок невиконання розписки.
  2. Знати свого клієнта та моніторити предмет застави.
  3. Якщо фермер повідомляє про труднощі та неспроможність виконати зобов’язання, найліпший варіант – це поїхати та особисто зустрітися для переговорів.
  4. Аграрні розписки дозволяють діяти швидко і не варто втрачати таку можливість.

«Аграрна розписка – не панацея, – зазначила Хелен Фейрлемб. – Це інструмент, який ми старалися зробити сильнішим за всі решту. Ми прагнули, щоб завдяки йому відносини між позичальниками та кредиторами ставали більш передбачуваними, цивілізованими та прозорими. Всіх ризиків аграрна розписка не знімає, та практика нам уже довела, що цей інструмент працює ефективно».

На практичному прикладі господарства ПрАТ «АТП-15339» Landlord представвив покрокову інструкцію з оформлення аграрної розписки, починаючи від найдрібніших документів і до фінального підписання.

Фото: Getty Images

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

20 години тому

Як Україні збільшити агровиробництво: три ключові умови

Для того щоб українські аграрії могли наростити обсяги виробництва, вони мають приділити основну увагу зростанню якості вирощеного зерна, зниженню собівартості продукції та розвитку інфраструктури. Так вважає керівник аграрного напрямку «Епіцентру К» Василь Мороз.

Про це повідомляє Економічна правда.

Україна – одна з небагатьох країн світу, які ще мають можливість нарощувати агровиробництво та збільшувати експортний потенціал. Для інтенсивного розвитку сільськогосподарського сектора країни аграрії мають контролювати кілька ключових чинників.

Перший: валовий збір та якість вирощеного зерна

Щоб забезпечити належне виконання цієї умови, слід чітко дотримуватися агротехнологій та строків проведення сільгоспробіт.

Читайте: Фермери Черкащини втратили 60% урожаю абрикосів

«Від того, яким чином аграрії розподілятимуть площі між різними культурами напередодні сівби та скільки «центнерів на гектар» закладатимуть у плани показників врожайності, залежить дуже багато», – вважає Василь Мороз.

Другий: собівартість продукції

Щоб підвищувати ефективність виробництва і якість майбутнього врожаю, в компаніях використовують сучасні технології та вводять нові елементи з догляду за посівами озимих та ярих культур. При цьому слід аналізувати, як ці нововведення впливають на собівартість вирощуваної продукції.

За допомогою комплексного підходу їх слід оптимізувати, щоб у результаті зменшити собівартість продукції та збільшити прибуток із кожного оброблюваного гектара.

Один зі шляхів – використання більш рентабельних культур та сортів

За словами Василя Мороза, в посівах більшості українських компаній частка високоолеїнового соняшнику становить 5%, тоді як у Франції – 63-65%.

«Епіцентр К» у 2019 році вирішив змінити тактику: у цьому сезоні 62% від загальної площі під соняшником компанія відводить під високоолеїнові мононасичені гібриди.

Керівник пояснює, що таке рішення зумовлено зростанням ринкового попиту на високоолеїнове насіння серед підприємств кондитерської та фармацевтичної промисловості, «які готові сплачувати виробникам додаткову премію».

Третій: розвиток інфраструктури

Будівництво потужностей для промислового зберігання зерна та його якісної доробки стане внеском у запобігання ризикам на світовому ринку. Будівництво нових елеваторних комплексів поступово нівелюватиме високу залежність українських аграріїв від сезонного обвалу світових цін.

Landlord раніше повідомляв про те, що значне зміцнення гривні зумовлено низкою економічних чинників, одним із яких є рекордний експорт сільгосппродукції минулорічного врожаю.

Аналітика   

22 години тому

Джеймі Олівер збанкрутів через здорожчання імпорту продуктів у Великій Британії

Відомий англійський шеф-кухар і популяризатор здорового харчування Джеймі Олівер втратив всі свої ресторани у Великій Британії, за винятком трьох. Мережа його закладів передана в зовнішнє управління в рамках процедури банкрутства.

Про це повідомляє Економічна правда.

За інформацією, опублікованою у The Guardian, Джеймі Олівер через неплатоспроможність практично втратив свій ресторанний бізнес: 22 ресторани Jamie’s Italian, ресторани Barbecoa і Fifteen в Лондоні, а також закусочна в аеропорту Гетвік шукають нового власника. Очікується, що близько 1000 співробітників втратять роботу.

Читайте: Вперше у світі: Кернел керуватиме логістикою зерна за допомогою штучного інтелекту

Видання зазначає, що Brexit посилив кризу на ринку ресторанних послуг у Великій Британії. Зокрема, імпортовані з Італії харчові продукти, що використовувалися для приготування страв у Jamie’s Italian, значно подорожчали внаслідок  різкого зниження курсу фунта стерлінгів до євро.

Landlord раніше повідомляв про те, що кухарі стають агентами змін на шляху людства до здорового харчування.

Фінанси   

21 травня 2019 15:01

Кредити, лізинг та бонусні програми: де беруть гроші польські фермери

Landlord у партнерстві з АТ «Ощадбанк» запускає проект «Зарубіжний досвід успіху», в якому Іноземні фермери поділяться власним досвідом ведення ефективного бізнесу, розкажуть, які технології використовуються для підвищення врожайності, де фермери знаходять фінансування, як збувають продукцію тощо.

У рамках дебютної публікації з медіапроекту «Зарубіжний досвід успіху» Landlord запропонував поділитися своєю історією успіху Адама Ковальські, молодого польського фермера, який за 8 років побудував прибутковий бізнес і зміг збільшити господарство у 17 разів.

Навіть найуспішніший бізнес потребує підтримки. В Україні звикли, що підтримує або держава, або банківська сфера. У Польщі немає програм з компенсування затрат на вирощування, тому фермери фінансують усе самостійно.

Читайте: Як живе фермер у Польщі: 430 га землі, 30 працівників і приціл на ріпак 

За словами Адама Ковальські, вирощування 1 га озимої пшениці обходиться йому у 5 тис. злотих (≈35 тис. грн), а 1 га ріпака – 5,2 тис. злотих (≈36,5 тис. грн). У цю суму входить вартість зерна, посів, вирощування (ЗЗР, добрива), збір врожаю, вартість пального, оплата праці робітників, податки та амортизаційні відрахування.

«Тому допомога держави була би чудовою підтримкою для розвитку господарства», – говорить пан Ковальські.

Держкомпенсації на придбання техніки

В Україні держава компенсує до 40% вартості вітчизняної техніки. У Польщі подібні програми також є. Починаючи з минулого року в рамках проекту «Модернізація агрохолдингів» можна отримати одноразову субсидію в розмірі до 500 тис. злотих (≈3,5 млн грн) на купівлю техніки.

Адам Ковальські розповідає, що купував техніку у кредит під 4,2% річних, третину з яких погасило Агентство з розвитку та модернізації сільського господарства. За українською держпрограмою підтримки фермерства, фінансування у банку можна отримати під 1% річних.

Лізинг

У Польщі лізинг – це дороге задоволення. Хоча він має і свої переваги — виплати по лізингу можна вносити в затрати. За словами Адама Ковальські, він двічі скористався програмою від ЄС «Бонус для молодого фермера», отримавши 75 тис. злотих (≈534 тис. грн), та системою кредитування для фермерів на придбання техніки.

«Що добре у програмі «Бонус для молодого фермера», так це те, що на цю суму можна купити не тільки техніку, а й землю», – розповідає Адам.

Обмеження для підтримки

Призупинення продажу землі

Призупинення продажу землі та розвиток сімейних ферм призвели до блокування розвитку великих агрофірм. Такі рішення дають більше можливостей для розширення території дрібними фермерами, але землі для розширення немає. З іншого боку, хоча продаж землі припинився, але все ж таки Національний центр з підтримки сільського господарства (KOWR) за згодою міністра сільського господарства інколи організовує тендери на продаж великих площ землі.

Поправка до закону про водне право

Набуття чинності поправки до закону про водне право, яким запроваджено:

  • підпорядкування діяльності всіх господарств правилам OSN;
  • численні штрафи та заборони для фермерів (зокрема обмеження на використання азоту в рамках проекту захисту вод від забруднення нітратами із сільгоспугідь);
  • зобов’язання мати приміщення для зберігання твердого й рідкого гною тварин.

Таким чином, аграріям доведеться адаптувати ферми до нових вимог, що зумовить додаткові фінансові витрати.

Проте Адам Ковальські не зупиняється у розвитку свого бізнесу, плануючи розширювати площі ферми, купувати трактори, будувати зерновий склад та сарай для техніки.

Відзначимо, що в проекті «Зарубіжний досвід успіху», ви знайдете унікальні кейси агробізнесу й дізнаєтеся про закордонний досвід ведення ефективного підприємництва у сільському господарстві.

 

Як живе іноземний фермер   

21 травня 2019 08:09

Фермери Черкащини втратили 60% урожаю абрикосів

Через надмірно вологу погоду і низьку температуру повітря наприкінці квітні – на початку травня в Україні частково постраждали плодові дерева. Зокрема садівники Черкащини втратили 60% урожаю абрикосів.

Про це повідомляє Fruit-inform.

За словами співробітника ботанічного саду Ольги Куллаб, несприятливі погодні умови спричинили розмноження грибків, які пошкодили майбутній урожай абрикосів. Квіти на деревах засохли і не запилилися.

Читайте: 3/4 сільгоспкультур у світі залежать від запилення. 20 травня – Всесвітній день бджіл

«Вони дуже добре цвіли, але температура кілька днів була в районі 0 градусів, і сильний вітер. Вони повністю зникли», – розповіла Ольга Куллаб.

На додаток до несприятливих погодних умов, на цей момент активізувалися шкідники, серед яких – оленка волохата та бронзовка зелена.

Погода зашкодила саме абрикосам. Як відзначила Ольга Куллаб, вишні та інші культури є.

Landlord раніше повідомляв про те, що в західних областях через погодні умови фермери втратили до 40% урожаю суниці.

Садівництво   

20 травня 2019 17:25

Напередодні земельної реформи в Україні створюють Національне ґрунтове партнерство

23 травня в Україні створять унікальну платформу – Українське ґрунтове партнерство (УҐП), яка відкриє можливості для комунікації і співробітництва вітчизняних ґрунтознавців. Одне із ключових завдань УҐП – формування бази моніторингу українських ґрунтів.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Українське ґрунтове партнерство засновують за підтримки ООН, Глобального ґрунтового партнерства, Мінагрополітики та Мінекології.

Читайте: Україна обігнала Польщу за рівнем технологій в агросекторі – Ольга Трофімцева

Передбачається, що УҐП стане платформою загальнонаціонального значення і відкриє можливості:

  • підтримки шкіл дослідження земельних ресурсів,
  • об’єднання наукових досягнень лабораторій, що вивчають ґрунти,
  • формування бази моніторингу українських ґрунтів.

База даних забезпечить поширення достовірної інформації про сучасний стан ґрунтів, що вкрай важливо напередодні впровадження земельної реформи в Україні.

Landlord раніше повідомляв про те, що одна з головних загроз для ґрунту – це ерозія, яка зачіпає виробництво майже 95% усього споживаного у світі продовольства. Якщо не почати вживати заходів просто зараз, то до 2050 року понад 90% ґрунтів планети стануть деградованими.

Рослинництво   

Показати ще