Новини    13 грудня 2018 10:00

Аграрні розписки: чим корисні та як отримати


Аграрні розписки як механізм фінансування сільськогосподарських виробників були введені ще у 2012 році, коли був прийнятий відповідний закон.

У 2015-му Міжнародна фінансова корпорація (IFC, група Світового банку) за підтримки Швейцарської Конфедерації запустила проект «Аграрні розписки в Україні» для впровадження інструменту в нашій країні.

Раніше аграрні розписки добре показали свою ефективність у Бразилії, де вони почали працювати більш ніж 20 років тому. Завдяки аграрним розпискам бразильські фермери залучили понад $30 млрд оборотного капіталу. Успіхи України скромніші — видано трохи більше 700 розписок на $174 млн, але з кожним місяцем механізм набирає обертів.

Відповідно до закону аграрна розписка — це документ, який фіксує без­умовне зобов’язання сільгоспвиробника розрахуватися зі своїм кредитором на зазначених умовах. Закон виділяє два види розписок: товарні, зобов’язання за якими повинні виконуватися постачанням відповідної сільськогосподарської продукції, та фінансові — зобов’язання виконуються шляхом оплати обумовленої грошової суми.

Керівник проекту «Аграрні розписки в Україні» Міжнародної фінансової корпорації Хелен Фейрлемб

У порівнянні зі звичайним кредитом немає необхідності заставляти техніку або інші основні засоби, як застава за розпискою використовується майбутній врожай з конкретних земельних ділянок. Кредити обходяться аграріям до 30% річних у гривні, ставки ж за аграрними розписками переважно нижчі. І, до речі, за історію проекту аграрних розписок в Україні ще не було випадків дефолту.

Про досягнення, виклики і майбутнє цього інструменту ми дізналися у керівника проекту «Аграрні розписки в Україні» Міжнародної фінансової корпорації Хелен Фейрлемб.

Пані Хелен, зараз ви працюєте у міжнародній фінансовій корпорації, але маєте величезний досвід практичної роботи безпосередньо в українському агросекторі. Які фінансові інструменти у вітчизняному сільському господарстві ви вважаєте найперспективнішими?

У Міжнародній фінансовій корпорації я працюю з проектом «Аграрні розписки в Україні» та природно вважаю їх дуже доцільним і вчасним фінансовим інструментом для українського агросектора.

З початку дії нашого проекту — з 2015 року по всій території України вже були видані 704 аграрні розписки на суму понад $174 млн. Причому левова частка — $115–120 млн — була залучена сільськогосподарськими підприємствами протягом саме 2018 року.

Аграрні розписки з’явилися досить давно. Але є відчуття, що українські аграрії недостатньо інформовані про цей інструмент і не дуже йому довіряють. Чи правильне таке враження?

Я не погоджуюся із твердженням, що цей інструмент недостатньо поширений. З початку дії нашого проекту — з 2015 року по всій території України вже були видані 704 аграрні розписки на суму понад $174 млн. Причому левова частка — $115–120 млн — була залучена сільськогосподарськими підприємствами протягом саме 2018 року. Фінансові інструменти не можуть бути задіяні за один день. Треба було ознайомити людей із механізмом дії інструменту, пояснити його переваги. І наразі ми вже можемо впевнено сказати: аграрні розписки в Україні діють і стають все більш популярними серед фермерів.

Тобто, виходячи з ваших слів, IFC взяла на себе освітню місію?

Саме так. Міжнародна фінансова корпорація проводила семінари, тренінги тощо. Ми йшли до кожного з поясненнями, що таке аграрна розписка та як можна користуватися цим інструментом. До освітньої програми були залучені близько 25 000 фермерів. Тому я не можу погодитися із твердження, що у сільськогосподарських виробників бракує інформації щодо аграрних розписок. Усі, хто хотів долучитися до нас й отримати інформацію та практичні поради, це зробили.

Як саме ви переконували фермерів довіряти новому інструменту?

Інформаційний фон був на висоті, і наша команда спрацювала дуже добре. Я зустрілася з першим фермером, який колись давно, ще до початку дії нашої програми, оформив аграрну розписку, і спитала, що саме стало привабливим. Він відповів: «Аграрна розписка — це дуже просто, зрозуміло і головне дуже швидко. Я взяв новий закон, почитав його, зрозумів, що має сенс це робити, зустрівся і поговорив з трейдером. Я одразу «ввімкнув» гроші». Зустріч з цим фермером була випадковою — на автозаправній станції, закон про розписки лежав у нього просто в авто, він постійно возив його з собою.

Саме це, мабуть, і було нашим головним меседжем під час навчання фермерів — ми маємо закон прямої дії, написаний простою мовою, з дуже простими механізмами реалізації. Не треба особливих знань, залучення штату фахівців, щоб цим інструментом скористатися.

То що потрібно мати?

На відміну від роботи з іншими фінансовими інструментами аграрному виробнику треба мати всього дві головні речі. Перша — право користування землею сільськогосподарського призначення. Це може бути власність на землю, оренда або навіть суборенда земельної ділянки тощо. Важливо мати земельний банк в обробітку. Друга умова — врожай, який фермер збирає на цій землі, тобто бажання обробляти землю, а не тримати її без використання.

І, звичайно, фермер повинен бути зареєстрований у єдиному державному реєстрі як сільгоспвиробник.

Не може бути, щоб все було так просто. Які ще додаткові вимоги існують для оформлення аграрної розписки?

Конкретні додаткові вимоги залежать від кредитора, який проведе фінансування під видану аграрну розписку. Але зі своєї практики можу сказати, що вони несуттєво відрізняються від того, що прописано у законі. Як правило, від фермера вимагають підтвердити право користуватися земельним банком та обґрунтовано довести розмір врожаю, який господарство планує зібрати на своїх полях.

Безперечний плюс аграрної розписки полягає в її універсальності, її можна використовувати у відносинах з різними людьми.

Тобто від фермера потрібна прозорість у роботі?

Це обов’язкова умова, якщо ви бажаєте залучити кошти. Наразі у системі аграрних розписок вже працюють 47 кредиторів, серед яких є і банківські установи, і потужні підприємства сільськогосподарської галузі (які також кредитують дрібні господарства). Їхні вимоги і розмір кредитування можуть суттєво відрізнятися. Банківська установа діє у встановлений спосіб, який відрізняється від підходу іншого потужнішого виробника, який розуміється на сільському господарстві та може з урахуванням власного досвіду оцінити стан фермера, спрогнозувати розмір його валового збору кожної культури.

Звісно, що такі кредитори або досвідчені трейдери можуть піти на більший ризик і запропонувати більше фінансування. Банківські установи природно більш консервативні, при співпраці з ними треба надавати більше інформації, оформляти додаткові документи і договори.

Але безперечний плюс аграрної розписки полягає в її універсальності, її можна використовувати у відносинах з різними людьми. Наприклад, як розрахунок за поставлені засоби захисту рослин, добрива, паливо тощо. Або як забезпечення для оформлення кредиту. Або її можна використати при оформленні форвардного контракту для додаткового забезпечення для трейдера.

Аграрні розписки, на мій погляд, поєднали у собі найкращі та комфортні для сільськогосподарських підприємств риси цінного паперу.

Чи можна сказати, що аграрні розписки є різновидом цінного паперу або опціону?

Ні, це не цінний папір, вони не мають всіх ознак цінних паперів. Щоправда, розписки поєднують елементи різних інструментів, водночас демонструючи низку переваг в порівнянні з цими ж інструментами.

У чому проявляються ці переваги?

У самій природі цього механізму та його максимальній пристосованості до потреб не банківських установ, не кредиторів, а безпосередньо виробника, фермера.

Аграрні розписки, на мій погляд, поєднали у собі найкращі та комфортні для сільськогосподарських підприємств риси цінного паперу, форвардних контрак­тів тощо.

Адже і цінні папери, і форвардні контракти зафіксовані, мають чітке призначення та сферу застосування. Аграрна розписка має гнучкість, не обмежує фермера у сферах її застосування.

Міжнародна фінансова корпорація вже має неабиякий досвід у популяризації аграрних розписок. Що ви вже можете запропонувати для поліпшення цього інструменту, як він повинен змінюватися?

У нас вже напрацьований цілий пакет таких планів і пропозиції. Насамперед це стосується освітньої частини. Ми пройшли перший етап, аграрії знають про розписки, частина вже має спеціальні знання для їх використання.

Настав час ознайомити з ними всіх фермерів України без винятку. Але не просто ознайомити — потрібно сегментувати освітні програми за потребами різних груп, сегментувати програми. Наприклад, передбачити курси, семінари, клубні зустрічі для різних за розмірами господарств. Не розповідати фермеру, який розвиває овочевий напрям, ту саму інформацію, яку ми доносимо до зернових господарств.

Тобто загальна надмета — достукатися до кожного сільгоспвиробника і дати йому виключно корисну саме для нього інформацію.

Ви неодноразово підкреслювали простоту застосування закону про аграрні розписки. Але, можливо, він потребує змін? Адже сільське господарство України прогресує з року в рік.

Так, це другий напрям наших напрацювань. Зараз ми перебуваємо у процесі підготовки низки пропозицій змін законодавчої бази щодо аграрних розписок. На наш погляд, більш чіткого визначення потребують податкові механізми, пов’язані з цим інструментом, і ми працюємо над пропозиціями до Податкового кодексу України. Крім того, у базовому законі про аграрні розписки необхідно детальніше виписати всі питання, що регулюють механізм стягнення.

Є ще декілька моментів, які потребують або уточнення, або окремої розробки. Наприклад, необхідно ретельно попрацювати над механізмом міжнародної аграрної розписки. Теоретично її і зараз можна видавати нерезидентам, але чіткого механізму, як саме це робити, у законі немає. Тому міжнародні розписки в Україні зараз не практикуються. Можна також назвати декілька дрібних питань, наприклад необхідність введення механізму аграрних розписок для худоби.

У мене склалося враження, що за вашим задумом аграрні розписки повинні перетворитися на щось більше, ніж є зараз…

Я не пропоную перетворювати аграрні розписки на інший інструмент — вони працюють і чудово себе зарекомендували. Але під час нашого проекту ми побачили, що на ринку є необхідність створення окремого цінного паперу. Ми хочемо запропонувати окремий механізм цінних паперів — адже бачимо, що українські фермери більш прогресивні за фермерів у сусідніх країнах. Проте там працюють біржові механізми сільськогосподарських цінних паперів, а в Україні немає навіть натяку на такий універсальний інструмент. Ідеї, бажання в українських сільгоспвиробників є, а інфраструктура відсутня.

Цей цінний папір може формуватися на основі тієї ж аграрної розписки і створить вторинний ринок залучення фінансування. Додається гнучкість, залучення коштів стане ще простішим. Але це дуже велика робота, яку ми тільки починаємо.

Чи готовий ринок до цього?

Міжнародна фінансова корпорація давно працює в Україні, ще 10 років тому на такі інструменти не було попиту — ринок був зовсім іншим. Сьогодні український фермер не той, що був навіть п’ять чи три роки тому. Він прагне змін, прагне отримати сучасні інструменти фінансування. А наша місія — допомогти їх створити.

Текст: Михайло Дикаленко

Фото: Олександр Ларичкін

Читайте також

Ще немає новин у цій стрічці ...