Новини    13 грудня 2018 10:00

Аграрні розписки: чим корисні та як отримати


Аграрні розписки як механізм фінансування сільськогосподарських виробників були введені ще у 2012 році, коли був прийнятий відповідний закон.

У 2015-му Міжнародна фінансова корпорація (IFC, група Світового банку) за підтримки Швейцарської Конфедерації запустила проект «Аграрні розписки в Україні» для впровадження інструменту в нашій країні.

Раніше аграрні розписки добре показали свою ефективність у Бразилії, де вони почали працювати більш ніж 20 років тому. Завдяки аграрним розпискам бразильські фермери залучили понад $30 млрд оборотного капіталу. Успіхи України скромніші — видано трохи більше 700 розписок на $174 млн, але з кожним місяцем механізм набирає обертів.

Відповідно до закону аграрна розписка — це документ, який фіксує без­умовне зобов’язання сільгоспвиробника розрахуватися зі своїм кредитором на зазначених умовах. Закон виділяє два види розписок: товарні, зобов’язання за якими повинні виконуватися постачанням відповідної сільськогосподарської продукції, та фінансові — зобов’язання виконуються шляхом оплати обумовленої грошової суми.

Керівник проекту «Аграрні розписки в Україні» Міжнародної фінансової корпорації Хелен Фейрлемб

У порівнянні зі звичайним кредитом немає необхідності заставляти техніку або інші основні засоби, як застава за розпискою використовується майбутній врожай з конкретних земельних ділянок. Кредити обходяться аграріям до 30% річних у гривні, ставки ж за аграрними розписками переважно нижчі. І, до речі, за історію проекту аграрних розписок в Україні ще не було випадків дефолту.

Про досягнення, виклики і майбутнє цього інструменту ми дізналися у керівника проекту «Аграрні розписки в Україні» Міжнародної фінансової корпорації Хелен Фейрлемб.

Пані Хелен, зараз ви працюєте у міжнародній фінансовій корпорації, але маєте величезний досвід практичної роботи безпосередньо в українському агросекторі. Які фінансові інструменти у вітчизняному сільському господарстві ви вважаєте найперспективнішими?

У Міжнародній фінансовій корпорації я працюю з проектом «Аграрні розписки в Україні» та природно вважаю їх дуже доцільним і вчасним фінансовим інструментом для українського агросектора.

З початку дії нашого проекту — з 2015 року по всій території України вже були видані 704 аграрні розписки на суму понад $174 млн. Причому левова частка — $115–120 млн — була залучена сільськогосподарськими підприємствами протягом саме 2018 року.

Аграрні розписки з’явилися досить давно. Але є відчуття, що українські аграрії недостатньо інформовані про цей інструмент і не дуже йому довіряють. Чи правильне таке враження?

Я не погоджуюся із твердженням, що цей інструмент недостатньо поширений. З початку дії нашого проекту — з 2015 року по всій території України вже були видані 704 аграрні розписки на суму понад $174 млн. Причому левова частка — $115–120 млн — була залучена сільськогосподарськими підприємствами протягом саме 2018 року. Фінансові інструменти не можуть бути задіяні за один день. Треба було ознайомити людей із механізмом дії інструменту, пояснити його переваги. І наразі ми вже можемо впевнено сказати: аграрні розписки в Україні діють і стають все більш популярними серед фермерів.

Тобто, виходячи з ваших слів, IFC взяла на себе освітню місію?

Саме так. Міжнародна фінансова корпорація проводила семінари, тренінги тощо. Ми йшли до кожного з поясненнями, що таке аграрна розписка та як можна користуватися цим інструментом. До освітньої програми були залучені близько 25 000 фермерів. Тому я не можу погодитися із твердження, що у сільськогосподарських виробників бракує інформації щодо аграрних розписок. Усі, хто хотів долучитися до нас й отримати інформацію та практичні поради, це зробили.

Як саме ви переконували фермерів довіряти новому інструменту?

Інформаційний фон був на висоті, і наша команда спрацювала дуже добре. Я зустрілася з першим фермером, який колись давно, ще до початку дії нашої програми, оформив аграрну розписку, і спитала, що саме стало привабливим. Він відповів: «Аграрна розписка — це дуже просто, зрозуміло і головне дуже швидко. Я взяв новий закон, почитав його, зрозумів, що має сенс це робити, зустрівся і поговорив з трейдером. Я одразу «ввімкнув» гроші». Зустріч з цим фермером була випадковою — на автозаправній станції, закон про розписки лежав у нього просто в авто, він постійно возив його з собою.

Саме це, мабуть, і було нашим головним меседжем під час навчання фермерів — ми маємо закон прямої дії, написаний простою мовою, з дуже простими механізмами реалізації. Не треба особливих знань, залучення штату фахівців, щоб цим інструментом скористатися.

То що потрібно мати?

На відміну від роботи з іншими фінансовими інструментами аграрному виробнику треба мати всього дві головні речі. Перша — право користування землею сільськогосподарського призначення. Це може бути власність на землю, оренда або навіть суборенда земельної ділянки тощо. Важливо мати земельний банк в обробітку. Друга умова — врожай, який фермер збирає на цій землі, тобто бажання обробляти землю, а не тримати її без використання.

І, звичайно, фермер повинен бути зареєстрований у єдиному державному реєстрі як сільгоспвиробник.

Не може бути, щоб все було так просто. Які ще додаткові вимоги існують для оформлення аграрної розписки?

Конкретні додаткові вимоги залежать від кредитора, який проведе фінансування під видану аграрну розписку. Але зі своєї практики можу сказати, що вони несуттєво відрізняються від того, що прописано у законі. Як правило, від фермера вимагають підтвердити право користуватися земельним банком та обґрунтовано довести розмір врожаю, який господарство планує зібрати на своїх полях.

Безперечний плюс аграрної розписки полягає в її універсальності, її можна використовувати у відносинах з різними людьми.

Тобто від фермера потрібна прозорість у роботі?

Це обов’язкова умова, якщо ви бажаєте залучити кошти. Наразі у системі аграрних розписок вже працюють 47 кредиторів, серед яких є і банківські установи, і потужні підприємства сільськогосподарської галузі (які також кредитують дрібні господарства). Їхні вимоги і розмір кредитування можуть суттєво відрізнятися. Банківська установа діє у встановлений спосіб, який відрізняється від підходу іншого потужнішого виробника, який розуміється на сільському господарстві та може з урахуванням власного досвіду оцінити стан фермера, спрогнозувати розмір його валового збору кожної культури.

Звісно, що такі кредитори або досвідчені трейдери можуть піти на більший ризик і запропонувати більше фінансування. Банківські установи природно більш консервативні, при співпраці з ними треба надавати більше інформації, оформляти додаткові документи і договори.

Але безперечний плюс аграрної розписки полягає в її універсальності, її можна використовувати у відносинах з різними людьми. Наприклад, як розрахунок за поставлені засоби захисту рослин, добрива, паливо тощо. Або як забезпечення для оформлення кредиту. Або її можна використати при оформленні форвардного контракту для додаткового забезпечення для трейдера.

Аграрні розписки, на мій погляд, поєднали у собі найкращі та комфортні для сільськогосподарських підприємств риси цінного паперу.

Чи можна сказати, що аграрні розписки є різновидом цінного паперу або опціону?

Ні, це не цінний папір, вони не мають всіх ознак цінних паперів. Щоправда, розписки поєднують елементи різних інструментів, водночас демонструючи низку переваг в порівнянні з цими ж інструментами.

У чому проявляються ці переваги?

У самій природі цього механізму та його максимальній пристосованості до потреб не банківських установ, не кредиторів, а безпосередньо виробника, фермера.

Аграрні розписки, на мій погляд, поєднали у собі найкращі та комфортні для сільськогосподарських підприємств риси цінного паперу, форвардних контрак­тів тощо.

Адже і цінні папери, і форвардні контракти зафіксовані, мають чітке призначення та сферу застосування. Аграрна розписка має гнучкість, не обмежує фермера у сферах її застосування.

Міжнародна фінансова корпорація вже має неабиякий досвід у популяризації аграрних розписок. Що ви вже можете запропонувати для поліпшення цього інструменту, як він повинен змінюватися?

У нас вже напрацьований цілий пакет таких планів і пропозиції. Насамперед це стосується освітньої частини. Ми пройшли перший етап, аграрії знають про розписки, частина вже має спеціальні знання для їх використання.

Настав час ознайомити з ними всіх фермерів України без винятку. Але не просто ознайомити — потрібно сегментувати освітні програми за потребами різних груп, сегментувати програми. Наприклад, передбачити курси, семінари, клубні зустрічі для різних за розмірами господарств. Не розповідати фермеру, який розвиває овочевий напрям, ту саму інформацію, яку ми доносимо до зернових господарств.

Тобто загальна надмета — достукатися до кожного сільгоспвиробника і дати йому виключно корисну саме для нього інформацію.

Ви неодноразово підкреслювали простоту застосування закону про аграрні розписки. Але, можливо, він потребує змін? Адже сільське господарство України прогресує з року в рік.

Так, це другий напрям наших напрацювань. Зараз ми перебуваємо у процесі підготовки низки пропозицій змін законодавчої бази щодо аграрних розписок. На наш погляд, більш чіткого визначення потребують податкові механізми, пов’язані з цим інструментом, і ми працюємо над пропозиціями до Податкового кодексу України. Крім того, у базовому законі про аграрні розписки необхідно детальніше виписати всі питання, що регулюють механізм стягнення.

Є ще декілька моментів, які потребують або уточнення, або окремої розробки. Наприклад, необхідно ретельно попрацювати над механізмом міжнародної аграрної розписки. Теоретично її і зараз можна видавати нерезидентам, але чіткого механізму, як саме це робити, у законі немає. Тому міжнародні розписки в Україні зараз не практикуються. Можна також назвати декілька дрібних питань, наприклад необхідність введення механізму аграрних розписок для худоби.

У мене склалося враження, що за вашим задумом аграрні розписки повинні перетворитися на щось більше, ніж є зараз…

Я не пропоную перетворювати аграрні розписки на інший інструмент — вони працюють і чудово себе зарекомендували. Але під час нашого проекту ми побачили, що на ринку є необхідність створення окремого цінного паперу. Ми хочемо запропонувати окремий механізм цінних паперів — адже бачимо, що українські фермери більш прогресивні за фермерів у сусідніх країнах. Проте там працюють біржові механізми сільськогосподарських цінних паперів, а в Україні немає навіть натяку на такий універсальний інструмент. Ідеї, бажання в українських сільгоспвиробників є, а інфраструктура відсутня.

Цей цінний папір може формуватися на основі тієї ж аграрної розписки і створить вторинний ринок залучення фінансування. Додається гнучкість, залучення коштів стане ще простішим. Але це дуже велика робота, яку ми тільки починаємо.

Чи готовий ринок до цього?

Міжнародна фінансова корпорація давно працює в Україні, ще 10 років тому на такі інструменти не було попиту — ринок був зовсім іншим. Сьогодні український фермер не той, що був навіть п’ять чи три роки тому. Він прагне змін, прагне отримати сучасні інструменти фінансування. А наша місія — допомогти їх створити.

Текст: Михайло Дикаленко

Фото: Олександр Ларичкін

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

2 години тому

Великі премії на високоолеїновий соняшник спричинили дефіцит насіння – Луїс Карлос Алонсо

За досвідом цьогорічної посівної, Україна може засівати набагато більше високоолеїнового соняшнику, ніж зараз, якщо виробники насіння сформують прийнятні ціни на гібриди і якщо зберігатимуться високі премії від переробників за ці сорти.

Про це розповів у ексклюзивному інтерв’ю журналістам Landlord керівник із розвитку бізнесу олійних культур компанії Syngenta Луїс Карлос Алонсо.

20 червня в Києві в приміщенні Fairmont Grand Hotel Kyiv відбулося чергове засідання Високоолеїнового клубу, головними організаторами якого виступили Landlord та компанія Syngenta. До одного із його учасників – Луїса Карлоса Алонсо, провідного фахівця компанії Syngenta, який 40 років пропрацював із соняшником, – Landlord звернувся із запитаннями щодо перспектив вирощування високоолеїнових гібридів в Україні.

Читайте: Озброєному IT фермеру – субсидії не потрібні. Доведено в Бразилії

Чому у 2019 році фермерам не вистачило насіння високоолеїнового соняшнику і які з цього зробили висновки?

Не вистачало насіння через великий попит від фермерів, тому що були дуже високі премії на високоолеїнове насіння, порівняно зі звичайним соняшником.

Висновок дуже простий: Україна може засівати набагато більше соняшнику, якщо буде хороша ціна від виробника. Але якщо премії будуть низькі, то індустрія повернеться до звичайних сортів.

Скільки зараз становить премія?

Складно сказати, тому що правду говорит ніхто не хоче. Але за моїми підрахунками, в Україні премії сягають від $50 до $70 за тонну.

І все ж на початку року говорили, що сівба буде на 425 тис. га, а засіяли наразі лише 350. Чому не вистачило насіння, адже прогноз був більший?

Я частково відповідальний за це. Але я тоді казав, що за моїми підрахунками, посівні площі становитимуть 350–400 тис. га, та інші люди озвучили таку цифру, як 420. Я цієї цифри не називав. Звичайно, це залежить від ситуації, від того, чи є в наявності насіння. І навіть 350 тис. га – це все одно приріст засіяної площі на 25% порівняно з минулим роком.

Але ми маємо враховувати, що частина площ, яка, за нашими підрахунками становила 300 тис. га, – були змішані посіви: не було розподілення на високоолеїнові та звичайні культури. І цього року, сподіваюся, фермери проведуть хорошу роботу по розподіленню високолеїнових сортів та звичайного насіння. І в нас цьогоріч буде добра цінність.

Тут є люди, які вважають, що було засіяно більше, ніж 350 тис. га, але я не можу точно сказати.

Чи є контракти на насіння на майбутній рік?

Є такі випадки, коли фермери контрактують насіння на майбутній рік. Але це доволі рідкісні випадки. Завжди є ті, хто реагують в останній момент. І може повторитися ситуація, як, наприклад, у 2016 році, коли в нас були запаси чи як минулого року, коли запасів не вистачало.

Які регіони не рекомендовані до вирощування високоолеїнового соняшнику в Україні?

Я не думаю, що є такий регіон. Тому що в нас є широке портфоліо, і залежно від кліматичної ситуації в будь-якому регіоні можна вирощувати ці культури. Все залежить від підбору гібридів.

Як і у випадку зі звичайним соняшником – є регіони, де врожайність вища, і є такі, де врожайність нижча.

Як вплинуло, що на глобальному ринку високоолеїнового соняшнику виникли такі дрібні гравці, як Молдова?

Я не думаю, що такі гравці, як Молдова, мають велике значення. Цього року в Молдові було засіяно 25 тис. га. І наскільки я знаю, в Україні є законодавче обмеження на імпорт насіння з Молдови. Тобто Молдова не може передавати в Україну насіння на переробку, і з Молдови продукція йде до ЄС через Румунію.

Що змінить поява такого покупця, як новий завод Lays (PepsiCo)?

Так, PepsiCo про це заявляли вже. Наскільки я знаю, то вони на всіх зустрічах заявляють, що у них є проект в Україні, і вони будуть збільшувати потужності.

Звичайно ж, PepsiCo – це великий глобальний гравець, і оскільки вони побудували завод в Україні для чіпсів, звичайно ж, що вони будуть використовувати український продукт, українську олію.

Пане Карлосу, спробуємо підсумувати: то заклики Сингенти укладати договори на 2–3 роки не були почуті?

Я б не сказав, що ніхто цього не робить. Є окремі випадки, це в основному агрохолдинги з частиною іноземного капіталу. І з іншого боку, місцеві агохолдинги перебувають у складному становищі, адже питання із приватизацією землі не вирішене. Компаніям складно укладати контракти на 3 роки вперед, оскільки вони не впевнені, що буде із землею.

Я можу сказати, що цьогоріч було підписано більше контрактів, ніж у минулому році. Може, не на три роки вперед, але принаймні – на рік.

Landlord раніше повідомляв про те, що насправді впливає на урожайність соняшнику: Луїс Карлос Алонсо спростовує 10 міфів.

Високоолеїновий клуб   

4 години тому

4G на полі: мрія чи реальність? Президент готує указ

65% українців сьогодні не мають доступу до 4G. Найближчими днями Президент завершить підготовку указу щодо поліпшення доступу до мобільного інтернету в сільській місцевості. У які терміни його зможуть виконати і які підводні камені є на цьому шляху?

Про це повідомляє Економічна правда.

Сьогодні багато говорять про те, як запобігти міграції населення із сільських територій. У цьому ключі треба відзначити, що розвиток села на сучасному етапі неможливий без забезпечення його якісним мобільним зв’язком.

Проблема з покриттям території України мобільним зв’язком 4-го покоління вкрай актуальна, оскільки нині від 4G відрізані 16 млн (або 65%) мешканців країни, і ще 24 млн громадян не можуть використовувати цю технологію під час поїздок за межі великих міст.

Щоб зрозуміти глибину проблеми, треба порівняти з іншими країнами: забезпечення населення доступом до 4G в ЄС становить 90%,  у Чехії – 98,8%, у Швеції – 100%.

Читайте: Озброєному IT фермеру – субсидії не потрібні. Доведено в Бразилії

Наразі триває підготовка указу Президента щодо поліпшення доступу до мобільного інтернету на сільських територіях, автомагістралях та залізничних шляхах.

«Йдеться про діапазон 900 МГц, про впровадження технології 3G і 4G у цьому діапазоні. Ми чекаємо цей документ найближчими днями», – проінформував керівник сектора IT & Telecom Офісу ефективного регулювання (BRDO) Олександр Кубрак.

Принциповою відмінністю, яка дозволяє країнам ЄС досягти повсюдного покриття, є використання низькочастотних діапазонів (800–900 МГц) при технологічній нейтральності (тобто праві мобільного оператора самостійно вирішувати, яку технологію зв’язку використовувати на тій чи іншій частоті.

За словами Олександра Кубрака, введення таких кроків в Україні дозволить збільшити доступність 3G і 4G до 95% населення протягом 1,5 року і сприятиме подальшому впровадженню 5G.

Технічні особливості

Як відзначають фахівці BRDO, низькі частоти забезпечують більшу дальність покриття зв’язком, а високі – краще підходять для передання великих обсягів інформації.

Тому для сільської місцевості, доріг, відкритих просторів використовуються частоти в діапазонах 800–900 МГц, а в містах – 2100–2600 МГц.

Що потрібно для впровадження 4G у сільській місцевості

За словами фахівців, якісний зв’язок у вигляді суцільного покриття України 4G можна отримати тільки на частотах 900 МГц. При цьому в Україні в діапазоні 800–900 МГц частоти розподілені між користувачами вкрай нерівномірно і неефективно: 66% спектра зосереджено в «Київстар», 28% – у «Vodafone Україна» і 6% – у lifecell.

З одного боку, компанії висловлюють готовність до зміни розподілу, але наголошують на важливості ролі регулятора і таких організацій, як BRDO, щоб вони здійснювали арбітраж.

Ситуацію необхідно змінити, проте сьогодні лишається незрозумілим, чи зможуть компанії домовитися про перерозподіл спектра, від чого прямо залежить впровадження 3G і 4G у селі та на автошляхах України.

Landlord раніше повідомляв про те, що Олег Бахматюк назвав 2 шляхи, як стримати трудову міграцію в Україні.

Технології   

8 години тому

Озброєному IT фермеру – субсидії не потрібні. Доведено в Бразилії

Бразилія є четвертим найбільшим виробником продуктів харчування у світі. Унікальність агробізнесу в цій країні полягає в тому, що тутешні фермери зовсім не залежать від держсубсидій та протекціонізму. У своєму розвитку вони спираються на цифрові технології.

Landlord спільно з АТ «Ощадбанк» реалізує медіапроект «Як живе іноземний фермер», завдяки якому ви зможете дізнатися про закордонний досвід ведення ефективного бізнесу.

Лучано Лара – успішний бразильський фермер, який на власному досвіді переконався, що запорукою конкурентоспроможного сільського господарства є інвестиції в технології й людські ресурси. І сьогодні Бразилія – це країна, де кожен четвертий безпілотник працює на агросектор.

ІТ – наше все

Завдяки застосуванню ІТ, бразильським фермерам вдалося забезпечити стабільну життєздатність без щедрих субсидованих кредитів. Лучано Лара розповів, що тутешні агровиробники зовсім не залежать від державних субсидій та протекціонізму. Їх конкурентоспроможність походить від технологій, підприємництва та величезного потенціалу регіонів.

Читайте: Гройсман заговорив про ускладнення життя для бізнесу

Агробізнес країни є інтенсивним користувачем цифрових технологій і супутників. Близько 25% бразильських безпілотників працюють на місцевий АПК. Різні державні й приватні дослідницькі організації Бразилії стали потужним джерелом інновацій та підвищення продуктивності.

Результати вражають

Від 1975 р. площа територій під зерновими в Бразилії збільшилася вдвічі, а виробництво зросло в 4 рази. Ціна на продукти харчування знизилася на 80% у реальному вимірі. Бразилія нині є однією з п’яти найбільших виробників 36 товарів і першою з експорту сої, цукру, кави, курятини, м’яса та апельсинового соку.

Звісно, проблеми є, але фермерам вдається їх усувати:

«Агропромисловість моєї країни все ще стикається з багатьма труднощами: недостатньою логістикою, хаотичною податковою системою, обмеженнями на аутсорсинг та витратами через аграрну політику попередніх урядів. Подолання всього цього є суттєвою проблемою. Однак цю проблему цілком реально усунути», – резюмував пан Лара.

Нагадаємо, що в медіапроекті «Як живе іноземний фермер» ви знайдете унікальні кейси агробізнесу і дізнаєтеся про закордонний досвід ведення ефективного підприємництва у сільському господарстві.

Технології   

9 години тому

Зерновим кооперативам компенсують 70% за придбане обладнання

Міністерство працює над розширенням напрямів держпідтримки фермерів і розглядає можливість компенсувати 70% вартості за придбане обладнання зерновим кооперативам – заявив на 29-му з’їзді АФЗУ заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета.

Про це повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук Мінагрополітики.

19 червня відбувся 29-й з’їзд Асоціації фермерів і приватних землевласників України (АФЗУ), під час якого аграрії мали можливість поспілкуватися з керівниками Мінагрополітики і визначити спільні рішення для подальшого розвитку АПК.

Читайте: Гройсман заговорив про ускладнення життя для бізнесу

В. о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева наголосила на важливості підтримки молоді в бажанні займатися фермерством, щоб запобігти міграції людей із сільських територій.

«Які б технології не були, про яку економіку ми б не говорили, без людини на селі нічого не буде», – наголосила Ольга Трофімцева.

Для підтримки фермерських господарств в Україні передбачена бюджетна програма загальною вартістю 800 млн грн, яка охоплює 7 напрямів. Також діє програма здешевлення кредитів, компенсації витрат на техніку та садивний матеріал, і, за словами Віктора Шеремети, у 2019 р. заявки на компенсацію відсотків за залученими кредитами подало вже 700 агропідприємців.

Наразі в Уряді розглядають можливості розширенням напрямів державної підтримки аграріїв.

«Планується включити до компенсації 70% за придбане обладнання зернові кооперативи», – заявив Віктор Шеремета.

Landlord раніше повідомляв про те, що аграріям України від грудня 2018 до березня 2019 р. компенсували 131 млн грн за придбану техніку.

Фінанси   

10 години тому

Трофімцева шукає спільну мову з фермерами

«Спілкування з фермерами – це завжди непросто», – поділилася Ольга Трофімцева своїми відчуттями після з’їзду Асоціації фермерів і приватних землевласників України. Але перед Мінагрополітики та АФЗУ стоять спільні виклики і завдання, тому знаходити спільну мову дуже важливо.

Про це написала на своїй сторінці у Фейсбук в. о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева.

19 червня відбувся 29-й з’їзд Асоціації фермерів і приватних землевласників України (АФЗУ), під час якого аграрії мали можливість поспілкуватися з керівниками Мінагрополітики і обговорити ключові проблеми у розвитку фермерських господарств.

Одне з головних завдань, котрі мають спільно вирішувати АФЗУ та Мінагрополітики, – створення умов для утримання молоді в селі. Ольга Трофімцева відзначила необхідність підтримання молоді в бажанні займатися фермерством – допомогти їм стати конкурентоспроможними, високорентабельними, виходити зі своєю продукцією на зовнішні ринки.

«Молодь має залишатися в селі, і ми своїми скоординованими напрацюваннями маємо забезпечити для цього всі умови», – наголосила в. о. Міністра.

За її словами Ольги Трофімцевої, для реалізації цих завдань насамперед потрібна активна та конструктивна взаємодія.

Не завжди у спілкуванні з фермерами вдається досягти конструктивного діалогу – через емоції та суперечки. «Але розмовляти треба. І знаходити спільну мову теж. І спільні рішення. Я цього спілкування не боюсь», – написала Ольга Трофімцева.

Landlord раніше повідомляв про те, що розмір держпідтримки молодим фермерам планують збільшити до 48 тис. грн.

Політика   

Показати ще